Ухвала суду № 139342750, 31.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі

31 серпня 2026 року Справа № 520/26463/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), третя особа: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр.Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ: 00034022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 20.11.2020 по 22.12.2025 включно грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 провести ОСОБА_1 за період з 20.11.2020 по 22.12.2025 включно нарахування та виплату грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704 із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

В адміністративному позові міститься клопотання:

- поновити пропущений строк звернення до суду з позовом.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач був звільнений з військової служби 22.12.2025, однак на момент звільнення не володів інформацією про складові, які використовувалися відповідачем для обчислення та виплати йому грошового забезпечення, оскільки грошовий атестат йому не було вручено.

Представник позивача зазначив, що лише 22.05.2026 ним отримано від військової частини НОМЕР_2 відповідь на адвокатський запит разом із копією грошового атестата за вих. №0989/10/599 від 28.01.2026, який було оформлено після звільнення позивача з військової служби.

За твердженням представника позивача, саме після одержання копії грошового атестата позивач дізнався про те, що під час визначення розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням відповідач застосовував розрахункову величину у розмірі 1762,00 грн, а не розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 01 січня відповідного календарного року.

Крім того, представник позивача зазначив, що період, за який заявлено вимоги про перерахунок грошового забезпечення, а саме з 20.11.2020 по 22.12.2025, охоплює правовідносини, які виникли як до 19.07.2022, так і після цієї дати. Посилаючись на редакцію статті 233 Кодексу законів про працю України, чинну до 19.07.2022, та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, представник позивача зазначив, що звернення до суду з вимогами про стягнення належної заробітної плати, до якої прирівнюється грошове забезпечення військовослужбовця, за період до 19.07.2022 не обмежувалося будь-яким строком.

На думку представника позивача, перебіг тримісячного строку звернення до суду щодо решти заявленого періоду розпочався 23.05.2026, тобто наступного дня після одержання відповіді на адвокатський запит та копії грошового атестата. Оскільки останній день цього строку 23.08.2026 припав на неділю, представник позивача, посилаючись на частину шосту статті 120 КАС України, вважає останнім днем строку перший після нього робочий день 24.08.2026, коли позовну заяву було подано до суду.

Розглянувши клопотання представника позивача, дослідивши доводи клопотання, суд дійшов наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Предметом цього спору є нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення за час проходження військової служби. За усталеною практикою Верховного Суду грошове забезпечення військовослужбовця охоплюється поняттям заробітної плати, а тому до спірних правовідносин щодо строку звернення до суду підлягають застосуванню положення статті 233 Кодексу законів про працю України як спеціальної норми.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, статтю 233 КЗпП України викладено у новій редакції.

До 19.07.2022 частиною другою статті 233 КЗпП України було передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого у спорах щодо виплати грошового забезпечення правовідносини, які виникли до 19.07.2022, регулюються положеннями статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до цієї дати, яка не обмежувала строком право особи на звернення до суду з позовом про виплату належної заробітної плати (грошового забезпечення). До правовідносин, які виникли починаючи з 19.07.2022, застосовуються положення статті 233 КЗпП України в редакції Закону України №2352-IX.

Отже, звернення позивача до суду з вимогами про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 20.11.2020 до 18.07.2022 включно не обмежувалося будь-яким строком.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України в редакції, чинній на час звільнення позивача з військової служби, у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду в тримісячний строк із дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 частину першу статті 233 КЗпП України визнано неконституційною в частині встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат під час триваючих трудових правовідносин. Водночас цим Рішенням не визнано неконституційними положення частини другої статті 233 КЗпП України, якими врегульовано строк звернення до суду після звільнення працівника.

Таким чином, оскільки позивача звільнено з військової служби 22.12.2025, для визначення строку звернення до суду щодо належних йому виплат необхідно встановити дату одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

У постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 Верховний Суд зазначив, що грошовий атестат є письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені особі при звільненні, у розумінні частини другої статті 233 КЗпП України. Отже, перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з дня одержання особою грошового атестата, а не з дня одержання подальшої відповіді на інформаційний чи адвокатський запит щодо уточнення складових грошового забезпечення.

Верховний Суд також наголосив, що сама по собі відсутність у грошовому атестаті детального механізму обчислення кожної складової грошового забезпечення не відтерміновує початок перебігу строку. Визначальним є підтверджений факт одержання особою письмового повідомлення про нараховані та виплачені при звільненні суми.

Аналогічний підхід щодо необхідності встановлення факту та дати вручення звільненому військовослужбовцю грошового атестата або іншого письмового повідомлення про належні йому виплати викладено Верховним Судом у постанові від 07.04.2026 у справі №240/16469/24.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що грошовий атестат позивача за вих. №0989/10/599 складено 28.01.2026, однак доказів його вручення позивачу під час звільнення або до 22.05.2026 матеріали справи не містять. Дата складання грошового атестата сама по собі не є доказом його одержання позивачем та не визначає початок перебігу строку, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України.

Натомість копію зазначеного грошового атестата представником позивача одержано 22.05.2026 разом із відповіддю військової частини НОМЕР_2 на адвокатський запит. Саме з цієї дати позивач одержав документально підтверджену інформацію про суми та складові грошового забезпечення, нарахованого і виплаченого йому при звільненні.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно із частиною третьою статті 120 КАС України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Частиною шостою статті 120 КАС України передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, перебіг тримісячного строку звернення до суду розпочався 23.05.2026 та закінчувався 23.08.2026. Оскільки 23.08.2026 припало на неділю, останнім днем строку звернення до суду відповідно до частини шостої статті 120 КАС України був наступний робочий день 24.08.2026.

Позовну заяву подано до суду засобами підсистеми «Електронний суд» 24.08.2026, тобто в останній день установленого законом тримісячного строку.

Таким чином, вимоги за період до 19.07.2022 заявлено без обмеження строком відповідно до редакції статті 233 КЗпП України, чинної на час виникнення цих правовідносин, а щодо вимог за наступний період позивач дотримався тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 233 КЗпП України.

За таких обставин факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду не встановлено.

Оскільки судом встановлено відсутність факту пропуску строку звернення до суду, клопотання представника позивача є очевидно безпідставним та не потребує вирішення по суті.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За таких обставин клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає поверненню без розгляду як очевидно безпідставне.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також, в адміністративному позові міститься клопотання:

- витребувати від третьої особи - Міністерства оброни України інформацію щодо правонаступника військової частини НОМЕР_4 ;

- витребувати від відповідача повну інформацію щодо місцезнаходження останнього, оскільки така інформація відсутня у відкритому доступі і не зазначена в реквізитах документів, які були надіслані відповідачем.

Розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. Водночас відповідно до частини четвертої цієї статті суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи в разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з частиною другою статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для самостійного отримання цього доказу, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання доказу.

За приписами частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою чи за клопотанням учасника справи або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач у період з 20.11.2020 по 24.08.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , а з 25.08.2025 по 22.12.2025 у військовій частині НОМЕР_2 .

Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення, а також про зобов`язання здійснити його нарахування та виплату за весь період з 20.11.2020 по 22.12.2025 пред`явлені до військової частини НОМЕР_2 .

Покладаючи на військову частину НОМЕР_2 обов`язок щодо перерахунку грошового забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_4 , позивач виходить із того, що військова частина НОМЕР_2 є правонаступником військової частини НОМЕР_4 . На підтвердження такого висновку представник позивача посилається, зокрема, на отримання саме від військової частини НОМЕР_2 довідок-розрахунків грошового забезпечення позивача за період проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_4 .

Водночас сам факт надання військовою частиною НОМЕР_2 відповідних довідок-розрахунків не є достатнім документальним підтвердженням переходу до неї прав та обов`язків військової частини НОМЕР_4 , зокрема зобов`язань щодо нарахування і виплати грошового забезпечення особам, які проходили службу в цій військовій частині.

Таким чином, відомості про правонаступника військової частини НОМЕР_4 мають безпосереднє значення для правильного вирішення спору, оскільки необхідні для встановлення належного суб`єкта, до якого перейшли відповідні публічно-правові обов`язки, перевірки належності визначеного позивачем відповідача та з`ясування наявності у військової частини НОМЕР_2 обов`язку здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача за період з 20.11.2020 по 24.08.2025.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою самостійного отримання зазначеної інформації представник позивача звертався з адвокатськими запитами до Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України. Однак станом на час звернення до суду інформацію, яка б достовірно підтверджувала правонаступника військової частини НОМЕР_4 , позивачу не надано.

Отже, представником позивача вжито залежних від нього заходів для самостійного отримання відповідних відомостей та підтверджено неможливість їх отримання.

З огляду на предмет спору, зміст заявлених позовних вимог та обставини, які підлягають установленню під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування у Міністерства оборони України підтверджених відомостей про правонаступника військової частини НОМЕР_4 , у тому числі в частині зобов`язань щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, а також належним чином засвідчених копій документів, на підставі яких відбулося відповідне правонаступництво.

Щодо вимоги представника позивача про витребування у відповідача повної інформації про його місцезнаходження суд зазначає наступне.

Інформація про місцезнаходження військової частини НОМЕР_2 не підтверджує та не спростовує обставин, які входять до предмета доказування у спорі щодо правильності нарахування і виплати позивачу грошового забезпечення, а тому не є належним доказом у розумінні статей 72, 73 КАС України.

Представником позивача також не зазначено, яку саме обставину, що має значення для вирішення спору по суті, може підтвердити інформація про місцезнаходження відповідача.

При цьому у позовній заяві зазначено код ЄДРПОУ та адресу електронної пошти військової частини НОМЕР_2 , а також указано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що дає можливість забезпечити направлення йому процесуальних документів та належне повідомлення про розгляд справи.

Відсутність у відкритому доступі відомостей про фактичне місцезнаходження військової частини не є достатньою підставою для витребування таких відомостей у порядку статті 80 КАС України, оскільки заявник повинен також обґрунтувати належність відповідного доказу та зазначити обставини, що входять до предмета доказування і можуть бути ним підтверджені.

За таких обставин суд доходить висновку, що клопотання представника позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом повернути заявнику без розгляду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), третя особа: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр.Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ: 00034022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково.

Зобов`язати Міністерство оборони України у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії даної ухвали надати суду:

- інформацію про те, яка юридична особа є правонаступником Військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), зокрема в частині зобов`язань щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, у тому числі позивачу, а також належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких відбулося відповідне правонаступництво.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Встановити третій особі строк, не більше трьох днів з дня отримання відзиву на позов, для надання до суду пояснень щодо позову або відзиву, у вказаний строк викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову, надіславши позивачу та відповідачу копію пояснень та доданих до нього документів.

Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.

Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях