Рішення № 139342415, 28.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року Справа № 480/1935/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1935/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10, м.Фастів, Фастівський район, Київська область, 08500), в якій просить:

- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №184250012566 від 17.02.2025 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу - протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати позивачу до страхового (трудового) стажу період його роботи з 01.11.1987 по 01.12.2001 в колгоспі «Зоря комунізму»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити позивачу пенсію за віком з дня звернення з заявою про її призначення, тобто з 10 лютого 2025 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.

Ухвалою суду від 12.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує та просив відмовити у його задоволенні. Відповідач зазначив, що позивач 10.02.2025 звернувся із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На дату звернення вік позивача становив 57 років, необхідний страховий стаж - 25 років, тоді як за результатами розгляду документів страховий стаж визначено у розмірі 19 років 5 місяців 24 дні.

Підставою для неврахування спірного періоду роботи у колгоспі відповідач визначив те, що в архівних довідках Зноб-Новгородської селищної ради від 31.01.2025 №09-17/09 та №09-17/12 у відомостях первинних документів по батькові працівника зазначено російською мовою як « ОСОБА_2 », тоді як у паспорті - « ОСОБА_3 ». На думку відповідача, така розбіжність не дає можливості зарахувати спірний період до страхового стажу.

Дослідивши матеріали справи, заяви по суті справи та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що підтверджується наданими до пенсійної справи документами. 10.02.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV.

За принципом екстериторіальності заяву було передано на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області, яке 17.02.2025 прийняло рішення №184250012566 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. У рішенні зазначено, що необхідний страховий стаж становить 25 років, а страховий стаж позивача за врахованими пенсійним органом документами - 19 років 5 місяців 24 дні.

З трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що 01.11.1987 позивача прийнято в члени колгоспу «Зоря комунізму», а 01.12.2001 його звільнено з колгоспу. Записи трудової книжки містять відомості про наступні організаційні зміни господарства, а також окремі відомості про річний мінімум трудової участі та фактично відпрацьовані дні.

Архівною довідкою Зноб-Новгородської селищної ради від 31.01.2025 №09-17/09, виданою саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджено роботу у колгоспі «Заря Комунізма» та наведено відомості про відпрацьовані вихододні за 1987-1992 роки. При цьому у самій довідці прямо зазначено, що у первинних документах прізвище, ім`я та по батькові наведені російською мовою як « ОСОБА_4 » - мовою оригіналу.

Аналогічно архівна довідка від 31.01.2025 №09-17/12 видана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та містить відомості про його роботу у колгоспі «Рассвет» і відпрацьовані вихододні за 1993-2000 роки, із тим самим поясненням щодо російськомовного написання по батькові у первинних документах.

Таким чином, архівні довідки не створюють невизначеності щодо особи працівника, а навпаки безпосередньо ідентифікують позивача за прізвищем, ім`ям, по батькові та датою народження і окремо пояснюють мовну форму запису у первинних документах.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який набрав чинності 01.01.2004.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а саме до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.

При цьому статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Водночас спірний період стосується членства та роботи позивача у колгоспі, а тому підлягає врахуванню також спеціальне правило статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII.

Частиною першою статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру й тривалості роботи та тривалості перерв.

За приписами частини другої статті 56 Закону №1788-XII при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Отже, сам факт членства в колгоспі підлягає врахуванню, однак тривалість стажу за окремі роки визначається з урахуванням відомостей про встановлений мінімум трудової участі, його виконання та причини невиконання.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі №120/2366/21-а наголосив, що при обчисленні стажу членів колгоспів необхідно оцінювати не лише записи про прийняття та припинення членства, але й відомості про встановлений річний мінімум трудової участі, його фактичне виконання та, за наявності, причини невиконання. Вказаний висновок підлягає врахуванню і в цій справі.

Матеріали справи містять як записи трудової книжки щодо річної трудової участі, так і архівні довідки №09-17/09 та №09-17/12 із помісячними відомостями про фактично відпрацьовані вихододні. Отже, пенсійний орган мав достатні правові механізми для перевірки та належного обчислення спірного стажу, а не для повного неврахування періоду виключно з формальної підстави щодо мовної форми по батькові.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей, необхідних для визначення права на пенсію.

Крім того, пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, на орган Пенсійного фонду покладено обов`язок перевіряти зміст і належне оформлення поданих документів, відповідність викладених у них відомостей даним паспорта, уточнювати інформацію про періоди діяльності до 01.01.2004, а у разі необхідності повідомляти особу про необхідність дооформлення документів або подання додаткових документів.

У спірному рішенні відповідач не встановив, що архівні довідки видані іншій особі, не навів жодної суперечності щодо прізвища, імені або дати народження позивача та не спростував відомостей трудової книжки. Навпаки, обидві архівні довідки видані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а російськомовне написання « ОСОБА_5 » наведене в них виключно як дослівне відтворення запису первинних документів.

За таких обставин відмінність між українськомовною та російськомовною формами написання по батькові не може сама по собі свідчити про належність документів іншій особі та не є достатньою підставою для повного неврахування підтвердженого документами періоду трудової діяльності.

Правова позиція щодо недопустимості покладення на працівника негативних наслідків неналежного оформлення документів роботодавцем викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а та від 09.08.2019 у справі №654/890/17. Визначальним для зарахування стажу є підтвердження факту трудової діяльності, а не суто формальні недоліки оформлення документів.

При цьому суд враховує, що оскаржуване рішення не містить висновку про незарахування спірного періоду через невиконання позивачем установленого мінімуму трудової участі у колгоспі. Єдиною наведеною відповідачем підставою повного неврахування відомостей архівних довідок є різниця у написанні по батькові. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності рішення покладається на відповідача, а суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, крім установлених законом винятків.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.02.2025 №184250012566 прийнято без належної оцінки трудової книжки та змісту архівних довідок, ґрунтується на надмірно формальному тлумаченні відмінності у написанні по батькові та не відповідає критеріям обґрунтованості й розсудливості, передбаченим частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема, мають особи, яким надано статус учасника бойових дій із числа осіб, визначених цією нормою, - після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Пенсійний орган у спірному рішенні не заперечував наявності у позивача відповідного статусу та досягнення ним необхідного віку. Відмова у призначенні пенсії мотивована виключно недостатністю страхового стажу, визначеного відповідачем у розмірі 19 років 5 місяців 24 дні після неврахування спірного періоду.

Водночас матеріали справи містять відомості про трудову участь позивача у колгоспі за різні роки, які потребують обчислення з урахуванням частини другої статті 56 Закону №1788-XII. Такий розрахунок не був здійснений відповідачем у спірному рішенні саме через попереднє відхилення архівних довідок з формальної підстави. Тому суд не вбачає підстав самостійно визначати остаточну тривалість страхового стажу за кожен рік спірного періоду та підміняти пенсійний орган при здійсненні відповідного розрахунку.

Такий підхід узгоджується з правовим підходом, застосованим Сумським окружним адміністративним судом у рішенні від 20.07.2026 у справі №480/511/26 у спорі про призначення пенсії за пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV та зарахування періоду роботи в колгоспі: за наявності неврахованих обставин належним способом захисту визначено скасування рішення та повторний розгляд заяви з належною оцінкою відповідного стажу.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що у випадку, коли прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує його вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Оскільки для вирішення питання про призначення пенсії необхідно здійснити обчислення тривалості спірного стажу за правилами статті 56 Закону №1788-XII із використанням даних про фактичну трудову участь, належним та ефективним способом захисту є скасування рішення від 17.02.2025 №184250012566 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву позивача від 10.02.2025, не допускаючи неврахування спірних документів з підстави відмінності російськомовної форми написання по батькові, та здійснити належний розрахунок страхового стажу відповідно до правової оцінки суду.

Відтак вимога про безпосереднє зобов`язання призначити пенсію з 10.02.2025 на цьому етапі задоволенню не підлягає, оскільки остаточний розрахунок страхового стажу після належного врахування документів та застосування правил частини другої статті 56 Закону №1788-XII має бути здійснений пенсійним органом.

У разі встановлення за результатами повторного розгляду наявності не менше 25 років страхового стажу пенсійний орган зобов`язаний вирішити питання про призначення позивачу пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV. При визначенні дати призначення пенсії підлягають застосуванню приписи статті 45 Закону №1058-IV.

Оскільки предмет цього спору безпосередньо пов`язаний із реалізацією позивачем права на дострокову пенсію як учасником бойових дій, позивач відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. За відсутності інших документально підтверджених судових витрат питання про їх розподіл у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 17.02.2025 №184250012566 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», надавши належну оцінку періоду його роботи (членства) з 01.11.1987 по 01.12.2001 у колгоспі «Зоря комунізму» та правонаступних (реорганізованих) господарствах на підставі трудової книжки серії НОМЕР_1 і архівних довідок Зноб-Новгородської селищної ради від 31.01.2025 №09-17/09 та №09-17/12, обчисливши тривалість відповідного страхового стажу з урахуванням вимог статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, після чого прийняти рішення по суті заяви.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець