Ухвала суду № 139342150, 31.08.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1702/26

Провадження № 2/577/1169/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2026 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Логіна Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Олійник В.П.

третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Конотопа, клопотання третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Конотопський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,

у с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

05.05.2026 треті особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з письмовими клопотаннями про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням відповідача ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України та зникнення його безвісти 23.09.2025 під час захисту територіальної цілісності та суверенітету України.

27.05.2026 представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5 подав заперечення на клопотання про зупинення провадження, в якому просить таке повернути заявникам. Зазначає, що клопотання подані з порушенням вимог ч.1 ст. 183 ЦПК України, зокрема у таких не зазначено відомостей щодо наявності або відсутності у заявників електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС, у додатках до клопотань відсутній конкретний перелік доданих документів, крім того, клопотання не містять дати їх підписання.

Позивач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання 31.08.2026р. не з`явились з невідомих суду причин, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відсутність додаткових пояснень або заперечень після надання судом відповідного часу свідчить про те, що сторона позивача мала достатню процесуальну можливість реалізувати свої права, а тому подальше відкладення вирішення питання або повернення клопотань третім особам з формальних підстав не відповідало б завданню цивільного судочинства та принципу розумності строків розгляду справи.

Від представників третіх осіб - Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Треті особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд, заслухавши третіх осіб, дослідивши клопотання про зупинення провадження у справі, та матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року в справі № 754/947/22 зазначено: «з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що переведені на воєнний стан; упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні…»

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» із списків особового складу військової частини військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Як вбачається зі сповіщення сім`ї від 24.09.2025 № 4099, матрос ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 23 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України на північно західній околиці н.п. Гродівка, Покровського району, Донецької області .

За даними Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Україна, Сумська область, Кролевецький район, м. Кролевець, РНОКПП НОМЕР_1 , є особою зниклою безвісти за особливих обставин на території бойових дій, статус набуто 09.10. 2025 року.

В процесі розгляду справи, ухвалою суду від 23.07.2026р. було витребувано у Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_4 інформацію, чи обліковується станом на дату надання відповіді, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у списках особового складу військової частини (в/ч НОМЕР_2 ), чи іншої військової частини,

чи видавалися щодо нього накази про звільнення з військової служби або виключення зі списків особового складу, із зазначенням дати, номера та підстав відповідного наказу.

Обставина перебування відповідача у складі Збройних Сил України має істотне значення для правильного вирішення клопотання про зупинення провадження, оскільки за умови її підтвердження може свідчити про наявність передбаченої законом обов`язкової підстави для зупинення розгляду справи. Згідно отриманої судом відповіді від 04.08.2026р., ІНФОРМАЦІЯ_6 вказаною інформацією не володіє. Міністерства оборони України жодної відповіді на ухвалу суду від 23.07.2026р. не надало.

Водночас, від третіх осіб в розпорядження суду поступила довідка військової частини НОМЕР_2 №542 від 07.11.2025р., видана командиром, про те що матрос ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України за мобілізацією з 07.08.2024р. та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Вказана довідка видана уже після повідомлення про зникнення безвісти ОСОБА_6 , оформлена за формою №5, передбаченою Інструкцією з діловодства у Збройних Силах України, підписана командиром військової частини НОМЕР_2 та скріплена печаткою військової частини.

Отже, з отриманої судом інформації вбачається, що ОСОБА_4 продовжує проходити військову службу у складі Збройних Сил України, зі списків особового складу військової частини не виключений, відомості про його звільнення з військової служби або призупинення проходження військової служби відсутні.

Також суд наголошує, що подання клопотань про зупинення провадження матір`ю та дружиною відповідача саме по собі не означає, що вони вправі висловлювати процесуальну волю замість відповідача. Разом із тим зазначена обставина не має визначального значення для вирішення питання про зупинення провадження, оскільки після отримання офіційних відомостей про чинне перебування відповідача у складі Збройних Сил України суд самостійно встановив існування обставини, з якою закон пов`язує обов`язок зупинити провадження.

При цьому суд зауважує, що зупинення провадження у цій справі не матиме наслідком позбавлення дитини поточного утримання, адже предметом цього спору є не первинне стягнення аліментів, а стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментного зобов`язання за минулий період. Позивач просить стягнути пеню за прострочення, яке мало місце до 30 вересня 2024 року, тоді як відповідач зник безвісти 23 вересня 2025 року.

За таких обставин, оцінивши в сукупності характер спірних правовідносин, предмет заявлених вимог, відсутність потреби у невідкладному вирішенні питання щодо поточного утримання дитини, підтверджений факт перебування ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України, суд доходить висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України підстав для зупинення провадження у справі.

Суд наголошує, що у разі припинення існування обставин, які викликали необхідність зупинення провадження у справі, тобто припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України (пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України), провадження у справі буде поновлено.

Керуючись ст.251 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: Конотопський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів зупинити до припинення перебування ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України.

Роз`яснити учасникам справи, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження, провадження у справі підлягає поновленню в порядку, передбаченому статтею 254 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення повної ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках та порядку, передбачених статтею 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 31.08.2026р.

СуддяЄ. В. Логін