Рішення № 139341842, 31.08.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2693/26

Провадження № 2/459/1142/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1623-1723 від 08.11.2025 в розмірі 95 609,13 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 29 500,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 47 967,00 гривень; заборгованість за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК 14 750,00 гривень; заборгованість по комісії 3 392,13 гривень, а також просив стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1623-1723 продукту «MaxiKasa» ( надалі - Договір). Зазначений договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A2145 для підписання Договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами. Відповідно до умов вказаного Договору відповідач отримав кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 29 500,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 0,90 % в день; стандартна % ставка 1,00 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Проте, відповідач порушив вищезазначені умови кредитного договору і не повернув кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за кредитним договором. Станом на 05.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за договором становить: 95 609,13 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 29 500,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 47 967,00 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 14 750,00 гривень; заборгованість по комісії 3 392,13 гривень. Дану заборгованість представник позивача просить стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Ухвалою від 30.06.2026 у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.

08.07.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідач позов визнає частково, а саме в частині стягнення основної суми кредиту в розмірі 23 275,13 грн, оскільки з отриманих 29 500 грн ним сплачено 6 224,87 грн. В обґрунтування відзиву представник зазначив, що кредитний договір укладено 08.11.2025 строком на 300 днів, а тому звернення позивача до суду до закінчення строку кредитування, на думку представника відповідача, свідчить про дострокове припинення договору та безпідставність нарахування процентів після 19.06.2026. Також представник вказав, що відповідач із 21.09.2025 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, у зв`язку з чим вважає, що на нього поширюється передбачена пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільга щодо ненарахування процентів за користування кредитом. Крім того, представник відповідача заперечив щодо стягнення 14 750 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, посилаючись на дію воєнного стану.

16.07.2026 представник позивача подав додаткові пояснення, у яких зазначив, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підставі внутрішньої програми лояльності може здійснювати списання нарахованих, але не сплачених процентів за користування кредитом. Повідомив, що 15.07.2026 відповідачу було направлено індивідуальну лояльну пропозицію щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 1623-1723 шляхом сплати 29 500,00 гривень до 14.08.2026, після чого позивачем буде припинено дію кредитного договору у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу. Разом із тим, представник позивача зазначив, що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 95 609,13 грн, з яких: 29 500,00 грн заборгованість за кредитом, 47 967,00 грн заборгованість за нарахованими процентами та 14 750,00 грн проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України.

11.08.2026 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів, у якому зазначив, що відповідач за кредитним договором отримав 29 500,00 грн, з яких 6 224,87 грн сплатив 21.11.2025, а решту 23 280,00 грн сплатив 11.08.2026, що підтверджується відповідною квитанцією. У зв`язку з цим просив відмовити у задоволенні позову.

24.08.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Представник позивача подав заяву, в якій просив здійснити розгляд даної справи у його відсутності, де також вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача також подав заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності та відмовити у задоволенні позову .

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст.247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 31 серпня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 24 серпня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 31 серпня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.

Судом установлено, що 08.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1623-1723 продукту «MaxiKasa» за допомогою веб-сайту (credos.com.ua) у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) «A2145» (надалі- Договір).

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п.3.1 Договору цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що для укладання цього договору, у порядку встановленому правилами, позичальник надав кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом оформлення заявки на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку. Необхідна інформація про особисті дані позичальника передається кредитодавцю за допомогою Системи BankID НБУ, бюро кредитних історій або шляхом використання інструменту покладання.

Пунктом 3.10 Договору укладаючи цей Договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі цей Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що цей Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил. Відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання Договору є використання Позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 Договору загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим Договором становить 29500 гривень. Дата надання/видачі кредиту: 08.11.2025.

Згідно з п. 4.2 Договору спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику (оригіналу) договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.00% (одна ціла, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою) (п. 4.6 Договору).

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 20.00 % (двадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.

Відповідно до п. 4.10. Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 03.09.2026 року. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, згідно з якою після укладення додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 300 (триста) календарних днів. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування.

Відповідно до пункту 4.11. Договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 6024.98 (шість тисяч двадцять чотири цілих, дев`яносто вісім сотих) процентів.

Згідно із пунктом 4.12. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає: 114 014.15 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту), проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за договором через вебсайт кредитодавця або через особистий кабінет.

Відповідно до пункту 4.13. Договору денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 0.955% (нуль цілих, дев`ятсот п`ятдесят п`ять тисячних процентів).

Згідно із пунктом 4.14. Договору загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору складають: 84 514.15 грн. та включають у себе проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту), а також комісійну винагороду, яка стягується з позичальника не користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за договором через вебсайт кредитодавця або через особистий кабінет.

Відповідно до пункту 5.1. Договору позичальник зобов`язується повертати кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 (восьми) базових періодів строку кредитування згідно графіку платежів за договором за зниженою ставкою (додаток № 2 до цього договору), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах. кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця.

Згідно із пунктом 5.7. Договору у разі дострокового, тобто до закінчення строку кредитування, повернення кредиту позичальником у повному обсязі, цей договір не припиняє свою дію у зв`язку із тим, що цей договір є договором кредитної лінії і позичальник протягом строку дії договору має право отримати у кредит додаткові грошові кошти у порядку, передбаченому п. 4.18 - 4.20 цього договору.

Відповідно до пункту 10.1. Договору за цим договором до позичальника застосовується програма лояльності, яка передбачає можливість сплати позичальником процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за стандартну процентну ставку (за умови виконання позичальником умов, передбачених п.10.2 цього договору). Позичальник має можливість прийняти участь в акціях, які час від часу проводяться кредитодавцем, і отримати право протягом першого базового періоду або іншого періоду, визначеного кредитодавцем в умовах відповідної акції, сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту на умовах індивідуальної знижки, що надається кредитодавцем у межах програми лояльності згідно правил відповідної акції. Надаючи індивідуальну знижку, кредитодавець зменшує процентну ставку за користування кредитом та/або комісію за видачу кредиту/комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів. Відповідні розрахунки на умовах індивідуальної знижки відображаються у особистому кабінеті позичальника та розрахунках заборгованості. Якщо позичальнику протягом певного періоду була надана можливість сплати процентів за користуванням кредитом та комісії за видачу кредиту/комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів на умовах індивідуальної знижки, з наступного дня після завершення вказаного періоду проценти за користування кредитом нараховуються позичальнику до сплати за зниженою процентною ставкою або за стандартною процентною ставкою, якщо позичальник не виконав умови за яких йому надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою.

Згідно із пунктом 10.2. Договору знижена процентна ставка становить 0.90% (нуль цілих, дев`яносто сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є додатком 2 до цього договору). У разі несплати позичальником нарахованих згідно умов договору процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) або частини суми кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є додатком 2 до цього договору) не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до дати повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу кредиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та суми кредиту, включно з тою, обов`язок дострокового погашення якої у позичальника виникає у зв`язку із простроченням сплати процентів та/або комісії (включаючи дату погашення заборгованості). З дати, наступної за днем повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та частини суми кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою.

08.11.2025 відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А6926» підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить умови кредитування.

Також в матеріалах справи містяться: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Таблиця обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, які містять умови кредитування. Дані документи підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А6926».

На виконання Договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було видано ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 29500 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за кредитним договором №1623-1723 від 08.11.2025 та листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 412259170550497907052026 від 07.05.2026 про підтвердження успішної операції.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 05.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за договором становить: 95 609,13 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 29 500,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 47 967,00 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 14 750,00 гривень; заборгованість по комісії 3 392,13 гривень.

Оскільки боржник ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З матеріалів справи судом встановлено, що 08.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1623-1723 продукту «MaxiKasa» у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) «A2145». Також відповідачем були підписані за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) «A6926» : Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (Правила), Таблиця обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Таблиця) та Паспорт сплживчого кредиту, які містять умови кредитування.

Підписавши Договір, Правила, Таблицю, Паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що він умови цілком зрозумів та приймає їх.

Отже, відповідач добровільно виразив свою волю на укладання Договору відповідно до законодавчо встановленого механізму, шляхом використання електронного цифрового підпису, отримавши у подальшому кредитні кошти на свій рахунок.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за Договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу у сумі 29500 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту та листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про підтвердження переказу.

Відповідач фактично приступив до виконання умов Договору, здійснивши 21.11.2025 платіж для погашення заборгованості у загальній сумі 6224,87 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним позивачем. Сплачені відповідачем грошові кошти були зараховані позивачем у рахунок погашення процентів та у рахунок погашення заборгованості по комісії. Окрім цього, у ході розгляду справи представник відповідача долучив до матеріалів справи квитанцію від 11.08.2026 про сплату відповідачем коштів на погашення кредиту у розмірі 23 280 грн.

Наведене свідчить про те, що кредитні кошти були отримані відповідачем та він користувався ними.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.

Отже, суд вважає встановленим, що між сторонами було укладено електронний кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти з обов`язком їх повернення та сплати процентів на умовах, визначених Договором. Факт укладення Договору та отримання грошових коштів відповідачем стороною відповідача не заперечується.

Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за вищевказаними договором не виконав, у передбачений у кредитному договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в односторонньому порядку припинив виконувати умови вищевказаного договору, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 95 609,13 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 29 500,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 47 967,00 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 14 750,00 гривень; заборгованість по комісії 3 392,13 гривень.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору тіло кредиту становить 29 500,00 грн, а строк кредитування 300 днів.

Відповідно до п. 4.6 Договору проценти нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1,00 %, а згідно з п. 4.13 Договору денна процентна ставка на дату укладення Договору становить 0,955 %.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом кредитором нараховані по Договору у загальному розмірі 47 967,00 гривень за період з 08.11.2025 по 05.05.2026, виходячи з процентних ставок ставки 0.90%,1% в різні періоди.

Наведене свідчить про наявність у ТОВ «Укр Кредит Фінанс» права на нарахування процентів за вказаними процентними ставками за користування кредитом, оскільки такі нарахування відбувались в порядку, передбаченому у вищевказаному Договорі та у межах строку кредитування, з умовами якого позичальник був ознайомлений.

Представник відповідача не погоджуючись із розрахунком заборгованості щодо нарахування процентів за користування кредитом вважає, що відповідач має право на звільнення від сплати процентів за користування кредитом, оскільки на момент укладення Договору та в період нарахування процентів ОСОБА_1 перебував на військовій службі в Збройних Силах України і є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України від 26.05.2026 ОСОБА_1 з 21.09.2025 по даний час проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 22.04.2026 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у періоди з 24.09.2025 по 20.11.2025, з 23.11.2025 по 28.11.2025 та з 18.12.2025 по 28.02.2026.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі №18-112/48620 від 02 вересня 2014 року надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який перебуває на військовій службі в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.

У постанові від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 Верховний Суд зазначив, що за наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).».

З матеріалів справи встановлено, що відповідач набув право на пільги, що передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з моменту його призову на військову службу під час мобілізації (тобто з 21.04.2025), а проценти нараховувалися позивачем, як вже зазначалося вище, у період дії кредитного договору з 08.11.2025 до 05.05.2026.

Таким чином, проценти за користування даним кредитом у сумі 47 967,00 гривень та проценти нараховані на підставі ст. 625 ЦК України 14 750,00 гривень не підлягають стягненню з відповідача в силу пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Разом з тим, оскільки судом встановлено, що відповідач є військовослужбовцем і звільнений від сплати процентів за користування кредитом грошові кошти, які були сплачені відповідачем на виконання кредитного договору та які були зараховані на погашення процентів підлягають зарахуванню на зменшення основної сумим заборгованості (по тілу кредиту), на що вказав ВС у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21.

Таким чином, сплачені відповідачем грошові кошти на виконання умов договору у сумі 6224,87 грн та 23 280,00 грн, що разом становить 29504,87 грн, підлягають зарахуванню як сплата боргу за тілом кредиту.

Щодо стянення комісії за надання кредиту, суд враховує наступне.

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що комісія за видачу кредиту становить 20.00 % (двадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в загальному розмірі 5900 грн, встановлена в п. 4.7 Договору є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена дана комісія.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що нарахування позичальнику комісії за надання кредиту без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача залишку заборгованості за комісією у розмірі 3392,13 грн задоволенню не підлягають, а сплачені відповідачем кошти в рахунок оплати такої комісії слід зарахувати в рахунок погашення тіла кредиту.

Відтак, здійснивши відповідні арифметичні розрахунки, суд дійшов висновку, що заборгованість по тілу кредиту за вищевказаним договором погашена відповідачем в повному обсязі.

Поряд із цим, з урахуванням факту повного погашення основного боргу за рахунок фактично сплачених відповідачем коштів, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

З огляду на це, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31.08.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407),

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: М. В. Мельникович