Ухвала суду № 139341494, 31.08.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/80/25

Провадження №2-др/443/7/26

УХВАЛА

31 серпня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Колтоновського Олександра Олеговича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Журавненська селищна рада Стрийського району Львівської області про визнання заповіту недійсним,

встановив:

Суть заяви та стислий виклад позиції сторін.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Колтоновський О.О. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн.

В обґрунтування заяви покликається на те, що позов залишено без розгляду через необґрунтовані дії позивача, що спричинило витрати з боку відповідача, а саме: витрати на правову допомогу. Відповідно до актів прийняття-передачі наданих послуг за № 1, № 2, № 3 загальна сума витрат на правову допомогу склала 21000,00 грн.

Представник позивача подав до суду заперечення на заяву (а.ц.с. №443/80/25 147-148), в обґрунтування якого покликаючись на те, що сам факт залишення позову без розгляду не створює безумовного права відповідача на стягнення з позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу. Обов`язковою умовою для застосування частини п`ятої статті 142 ЦПК України є встановлення судом саме необґрунтованості дій позивача, внаслідок яких відповідач поніс відповідні витрати. Разом з тим у поданій представником відповідачки заяві не зазначено жодної конкретної дії позивача, яку можливо було б кваліфікувати як необґрунтовану, недобросовісну, таку, що свідчила б про зловживання процесуальними правами або була спрямована на безпідставне обмеження прав та інтересів відповідачки. Заявник обмежився лише твердженнями: «Позов залишено без розгляду через необґрунтовані дії позивача». Однак саме по собі наведення такого твердження не є доказом існування необґрунтованих дій позивача та не звільняє сторону, яка вимагає компенсації витрат, від необхідності довести наявність передбачених частиною п`ятою статті 142 ЦПК України підстав. Більше того, твердження заявника про те, що позов залишено без розгляду «через необґрунтовані дії позивача», не відповідає змісту ухвали суду від 14.07.2026, на яку сам заявник посилається у своїй заяві. Звернення ОСОБА_2 до суду було обумовлене об`єктивними обставинами та не мало ознак необґрунтованої процесуальної поведінки враховуючи наступні обставини. Предметом позову у цій справі було визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_3 04.01.2024, з підстав того, що на момент його складення спадкодавиця, за твердженням позивача, з огляду на її стан здоров`я не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Питання, яке становило основу предмета доказування у справі, об`єктивно не могло бути достовірно вирішене позивачкою до звернення до суду та вимагало проведення судової експертизи. Той факт, що за результатами проведення посмертної судово-психіатричної експертизи експерти не підтвердили обставин у тому обсязі, який був необхідним для подальшого підтримання позовних вимог, жодним чином не свідчить про те, що звернення позивача до суду первісно було необґрунтованим, завідомо безпідставним або мало протиправну мету. Навпаки, після отримання результату дослідження, для проведення якого необхідні спеціальні знання, позивач не стала безпідставно продовжувати судовий процес, не ініціювала зайвих процесуальних дій та до початку розгляду справи по суті скористалася передбаченим законом правом на залишення позову без розгляду. Така поведінка свідчить не про зловживання процесуальними правами, а про добросовісну процесуальну поведінку та недопущення подальших невиправданих витрат як суду, так і учасників справи.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак відповідач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання заяви.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання поданого ним раніше заперечення.

Застереження щодо фіксації судового процесу.

З огляду на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позиція суду.

Суд, вивчивши викладені сторонами аргументи, надані на їх підтвердження докази, а також матеріали цивільної справи № 443/80/25, доходить висновку, що заява про ухвалення у справі додаткового рішення не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Журавненська селищна рада Стрийського району Львівської області про визнання заповіту недійсним надійшла до Жидачівського районного суду Львівської області 14.01.2025 (а.ц.с. №443/80/25 2).

Ухвалою підготовчого засідання від 20.02.2025 задоволено клопотання сторони позивача та у справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу (а.ц.с.№443/80/25 66-68).

На виконання цієї ухвали уповноваженою особою проведено зазначену експертиза та надано відповідний висновок експерта. Вартість проведеної експертизи становить 46 146,40 грн (а.ц.с.№443/80/25 75-90).

Ухвалою підготовчого засідання від 14.07.2026 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Журавненська селищна рада Стрийського району Львівської області про визнання заповіту недійсним залишено без розгляду на підставі подання представником позивача до початку розгляду справи по суті заяви про залишення позову без розгляду (а.ц.с.№443/80/25 142-148).

Норми права, які застосував суд.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною першою статті 4 ЦПК України.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з приписами частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до положень частини 5 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом частини 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 44 ЦПК України).

Згідно з вимогами частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, для стягнення здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. (висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постановах: від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц (провадження №61-24189св18), від 28 січня 2019 року у справі №619/1146/17-ц (провадження №61-44038св18), від 02 грудня 2020 року у справі №202/2600/15-ц (провадження №61-6264св20), від 17 грудня 2020 року у справі №758/12381/18-ц (провадження №61-15039св20), від 14 січня 2021 року у справі №521/3011/18 (провадження №61-10254св20), від 23 грудня 2025 року у справі №750/14656/24 (провадження №61-10028св25); Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах: від 09 липня 2019 року у справі №922/592/17, від 21 січня 2020 року у справі №922/3422/18, від 21 грудня 2020 року у справі №922/1001/20; Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 21 листопада 2018 року у справі №820/4347/17 (адміністративне провадження №К/9901/39893/18), від 18 березня 2020 року у справі № 280/5628/18 (адміністративне провадження №К/9901/16400/19, №К9901/16405/19).

Із системного аналізу частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі №148/312/16-ц, від 14 січня 2021 року в справі №521/3011/18, 18 вересня 2023 року у справі №711/64/23, 05 червня 2024 року у справі №757/54659/21-ц).

Суд також враховує роз`яснення, викладені у пункті 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», за змістом яких у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач (статті 10, 11 ЦПК). При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо відсутності підстав для задоволення заяви.

Суд наголошує на тому, що для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Оцінивши аргументи представника відповідача, суд зазначає, що стороною відповідача не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Аргументи представника відповідача про те, що позов було залишено без розгляду саме внаслідок необґрунтованих дій позивача, суд оцінює критично, оскільки такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами. Сам по собі факт залишення позову без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій позивача та не є достатньою підставою для покладення на нього витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що предметом позову у цій справі було визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_3 04.01.2024. Для вирішення спору підлягали з`ясуванню, зокрема, обставини щодо психічного стану спадкодавиці на момент складення заповіту та її здатності усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Встановлення обставин щодо психічного стану особи на момент вчинення правочину потребувало спеціальних знань та проведення відповідного експертного дослідження. Отже, на момент звернення до суду позивач не могла достовірно знати результатів такого дослідження та не могла наперед визначити, чи будуть підтверджені обставини, на які вона посилалася як на підставу позову.

Той факт, що за результатами проведення посмертної судово-психіатричної експертизи експерти не підтвердили обставин у тому обсязі, який був необхідним для подальшого підтримання позовних вимог, сам по собі не свідчить про те, що звернення позивача до суду первісно було необґрунтованим, завідомо безпідставним або мало протиправну мету.

Негативний для позивача результат проведеного у справі експертного дослідження не може ототожнюватися з необґрунтованістю її первісного звернення до суду, оскільки відповідний висновок був отриманий уже в ході розгляду справи та стосувався обставин, встановлення яких потребувало спеціальних знань. Саме звернення до суду для встановлення таких обставин не може вважатися недобросовісним лише через те, що за результатами доказування вони не були підтверджені.

Також, суд бере до уваги, що вартість проведеної у справі посмертної судово-психіатричної експертизи становила 46 146,40 грн. Понесення позивачкою таких витрат на проведення експертного дослідження, необхідного для встановлення обставин, що становили предмет доказування у справі, свідчить про вжиття нею заходів для належного обґрунтування заявлених позовних вимог та саме по собі не узгоджується з твердженнями про завідомо безпідставне звернення до суду.

Більше того, після отримання результатів експертизи, якими не було підтверджено обставин, необхідних для подальшого обґрунтування позовних вимог, позивач не продовжувала судовий розгляд без достатніх для цього підстав, а скористалася передбаченим законом правом на залишення позову без розгляду. За таких обставин поведінка позивача у сукупності з іншими встановленими у справі обставинами не дає підстав для висновку про її недобросовісність чи зловживання процесуальними правами.

З огляду на викладене відсутні підстави вважати, що звернення позивача до суду було завідомо безпідставним або недобросовісним, а подальше залишення позову без розгляду було наслідком свідомої недобросовісної процесуальної поведінки. Відповідачем не доведено наявності умисних необґрунтованих дій позивача, які б зумовили необхідність понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Звернення позивача до суду за захистом свого цивільного права та інтересу, а також реалізація нею передбачених законом процесуальних прав, у тому числі права на залишення позову без розгляду, не свідчать про зловживання процесуальними правами та за відсутності інших встановлених судом обставин не можуть бути визнані необґрунтованими діями у розумінні частини 5 статті 142 ЦПК України.

Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність доказів необґрунтованих дій позивача, зловживання нею процесуальними правами чи інших обставин, передбачених частиною 5 статті 142 ЦПК України, суд вважає, що підстави для покладення на позивачку витрат відповідача на професійну правничу допомогу відсутні, а тому у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 141, 142, 258-261, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Судове засідання у справі за заявою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Колтоновського Олександра Олеговича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Журавненська селищна рада Стрийського району Львівської області про визнання заповіту недійсним проводити за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Колтоновського Олександра Олеговича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Журавненська селищна рада Стрийського району Львівської області про визнання заповіту недійсним.

Апеляційна скарга на додаткову ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Додаткова ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддя А.І. Павлів