Ухвала суду № 139341209, 31.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 31.08.2026

Справа № 334/6732/21

Провадження № 2/334/90/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Нагорних О.С.,

розглянувши у судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Запоріжжя перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 25.11.2024 року, провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження, після повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з Верховного Суду.

25.11.2025 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Справа неодноразово слухалась в судовому засідання, судом заслухані пояснення представників сторін, досліджувались матеріали справи.

31.08.2026 року від ОСОБА_3 , в особі представника адвоката Гаранської Ульяни Вікторівни, через систему «Електронний суд» надійшло клопотання в якому представник позивача просила суд повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №334/6732/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у справі №334/6732/21 про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Та залучити ОСОБА_3 до справи №334/6732/21 як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з позивачем ОСОБА_1 . На думу ОСОБА_3 , внесення відповідачем ОСОБА_2 відомостей про позивача як батька дитини завдало їй моральної шкоди, право на відшкодування якої у неї виникне у разі задоволення позову ОСОБА_1 . У зв`язку з цим ОСОБА_3 має намір заявити самостійні позовні вимоги до відповідача про стягнення моральної шкоди, а також наполягає на призначенні судової молекулярно-генетичної експертизи із відібранням зразків у їхньої спільної неповнолітньої доньки ОСОБА_4 . Оскільки реалізація права на вступ у справу третьої особи із самостійними вимогами та призначення експертизи можливі лише на стадії підготовчого провадження, заявник просить повернутися до цієї стадії.

Представник позивача адвокат Шокарєва А.В. просила розглянути клопотання ОСОБА_3 про вступ до справи як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача адвокат Працевитий Г.О. подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, в якому просив відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_3 про вступ до справи як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи та клопотання, приходить до наступного.

Згідно зі статтею 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Згідно зі статтею 195 ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 цього Кодексу.

Так відповідно до частини другої статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно із частиною третьою статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 ЦПК України, ухвалою суду повертається заявнику.

Згідно сталої практики Верховного Суду, що знайшла відображення зокрема у постановах від 01 серпня 2019 року у справі № 916/1743/18, від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18 та від 14 вересня 2021 року у справі № 909/243/18, ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження із первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним із первісним, позовна заява третьої особи із самостійними вимогами має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі (постанова ВС від 09.09.2019 № 910/12463/18, ВП ВС у справах від 13.03.2019 № 916/3245/17 та від 12.06.2019 № 916/542/18).

Верховний Суд неодноразово наголошував на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Предметом спору у даній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини, є оспорювання батьківства та виключення запису про нього як про батька з актового запису про народження дитини (особисті немайнові сімейні правовідносини, передбачені ст. 136 СК України).

Натомість вимоги, які має намір заявити ОСОБА_3 (стягнення моральної шкоди з відповідача), не є вимогами щодо предмета спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не конкурують із первісними вимогами про виключення актового запису та ґрунтуються на деліктних правовідносинах (відшкодування шкоди).

Сам факт перебування у шлюбі з ОСОБА_1 та ймовірне виникнення права на компенсацію моральної шкоди у майбутньому не наділяє ОСОБА_3 матеріально-правовою зацікавленістю безпосередньо щодо предмета спору про оспорювання батьківства, суб`єктний склад якого суворо визначений сімейним законодавством.

ОСОБА_3 не позбавлена можливості захищати свої суб`єктивні права шляхом пред`явлення окремого позову в загальному порядку позовного провадження.

Також суд звертає увагу на те, що згідно вимог ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 25.11.2024 року, провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження.

Враховуючи що з моменту відкриття провадження у справі та закриття підготовчого провадження сплив значний час, справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, тобто ОСОБА_3 була обізнана про існування даної справи, проте з клопотанням про залучення її як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулась лише 31 серпня 2026 року, суд зауважує, що нею пропущено строк заявити самостійні вимоги у цій справі, передбачений ст. 52 ЦПК України.

Окремо суд звертає увагу також на те, що згідно ч. 4 ст. 52 ЦПК України після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку, тобто прийняття заяви призведе до істотного затягування розгляду справи, який вже триває з 25.11.2024 року, та при цьому стосується інтересів малолітньої дитини.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_3 стосуються іншого предмету спору, подані з істотним порушенням процесуального строку, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та відмовити їй у прийнятті позовної заяви.

Оскільки подана ОСОБА_3 позовна заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору у справі про стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 , не відповідає вимогам частини другої статті 193 цього Кодексу, вона повертається заявнику, а копія долучається до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що відмова у прийнятті позовної заяви не свідчить про обмеження ОСОБА_3 у здійсненні права на судовий захист, адже позовні вимоги можуть бути заявлені у самостійному позові.

За приписами частини шостої статті 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Цивільний процес є гарантією правової визначеності та дотримання розумних строків розгляду справи. Згідно з практикою Верховного Суду (зокрема, постанова від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21), повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття є винятковим заходом, який допускається лише за наявності вагомих і об`єктивних обставин, що унеможливлюють розгляд справи по суті без вчинення певних підготовчих процесуальних дій.

Оскільки підстави для прийняття позовної заяви ОСОБА_3 як третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору відсутні в силу закону, підстав для повернення суду зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження також немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 42, 53, 258-261, 353 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , в особі представника адвоката Гаранської Ульяни Вікторівни про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 334/6732/21, про вступ у справу як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та у прийнятті позовної заяви - відмовити.

Повернути ОСОБА_3 подану нею позовну заяву разом із додатками.

Роз`яснити ОСОБА_3 її право звернутися з даними позовними вимогами до суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Баруліна Т. Є.