Рішення № 139341046, 31.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4467/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області , де просив:

- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області №692 від 04.03.2026 року «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ №155 о/с від 11.03.2026 року начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області;

- поновити в займаній посаді дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області, капітана поліції ОСОБА_1 та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 12 березня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 (далі Позивач, ОСОБА_1 ) вказав про протиправність наказів Головного управління Національної поліції в Полтавській області далі Відповідач, ГУНП) №692 від 04.03.2026, №155 о/с від 11.03.2026 за помилковості висновків Відповідача щодо перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння, адже доказів вказаному факту ГУНП в ході проведення службового розслідування не отримано.

Також підставою для накладення і реалізації дисциплінарного стягнення став факт складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення ЕПРІ №579508 за ч.І ст.130 КУпАП, де зазначено, про керування автомобілем «Skoda Fabia» в стані наркотичного сп`яніння, ознаки якого виявлені поліцейськими під час спілкування з ОСОБА_1 , який відмовився від проходження повного огляду на стан наркотичного сп`яніння в умовах КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування», що виражалось в ухиленні від надання необхідної кількості біологічної речовини протягом трьох годин, чим порушив п.2.5 ПДР України, затверджених Постановою КМУ №1306, за що передбачена відповідальність за ч.І ст.130 КУпАП, що є несумісним з перебуванням на службі в Національній поліції, оскільки є проступком проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним свої обов`язків, незалежно від того, чи визнаний він винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.130 КУпАП.

Позивач наполягає на безпідставності твердження про ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, адже неможливість проходження огляду обумовлена станом здоров`я Позивача, а його прохання про інші види обстеження не задовольнили.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 позовна заява прийнята до провадження, відкрите провадження в адміністративний справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

ГУНП 11.05.2026 до справи наданий відзив на адміністративний позов, за змістом якого Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказав, що в ході проведення службового розслідування, призначеного Наказом ГУНП від 02.02.2026 №142 установлено що 30.01.2026 о 15.16.00 с. Підгорівка, автодорога М-22 «Полтава-Олександрія» 76 км., водій службового автомобіля «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом маючи явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження повного огляду на стан наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, що виражалось в ухиленні надання необхідної кількості біологічної речовини (сечі) протягом трьох годин, що вказано у висновку лікаря-нарколога №54 від 30.01.2026. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Разом з тим ОСОБА_1 ставши учасником вказаних подій на той час не вважав дії присутніх на місці події поліцейських неправомірними та у відповідності до вимог п. 6 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, не повідомляв про їх можливі неправомірні дії на короткий номер « 102», а на час написання даного висновку інформація щодо оскарження їх дії у відповідності до вимог чинного законодавства до дисциплінарної комісії ГУНП не надходила.

Капітан поліції ОСОБА_1 , як працівник правоохоронного органу, будучи дільничним офіцером поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП повинен вимагати від громадян безумовного дотримання вимог чинного законодавства, у тому числі ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, але своєю поведінкою та вчинками сам допустив їх порушення.

З огляду на викладене, дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що поведінка капітана поліції ОСОБА_1 свідчить про відсутність у нього почуття відповідальності перед суспільством і Законом за свої дії та несумісна з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції України. Такі дії з боку капітана поліції ОСОБА_1 категорично суперечать вимогам Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, де визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно правових актів МВС України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідач зазначив, що поведінка працівника поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правоохоронця. Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи Присягу, капітан поліції ОСОБА_1 зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Події, встановлені під час службового розслідування, стали можливими через особисту недисциплінованість капітана поліції ОСОБА_1 , за невиявлення ним високої свідомості дисципліни, порушення основних обов`язків поліцейського, та ігнорування останнім вимог чинного законодавства, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що у свою чергу суперечать інтересам законності і компрометує звання поліцейського.

ГУНП вказало, що дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції України за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують поліцейських, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Вищевказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства капітаном поліції ОСОБА_1 , зокрема вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, абзацу 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, абзаців 1, 2, 16 р. 2 посадової інструкції дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, затвердженої наказом ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП від 17.09.2026 № 286, та абзаців 1, 2 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.

Відповідно до вимог р. VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведено вивчення наявності обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначених ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Обставинами, що можуть пом`якшити відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 є наявність заохочень відзнака НП України медаль « 10 років бездоганної служби» (наказ НП України № 1039ос від 04.07.2023), подяка обласної ради (розпорядження голови ОДА № 217 від 12.10.2018). Обставин, що можуть обтяжити відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , не виявлено.

Отже своїми діями капітан поліції ОСОБА_1 вчинив проступок несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України та заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Ураховуючи вищевикладене, наказом ГУНП в Полтавській області від 04.03.2026 №692 капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Накладене дисциплінарне стягнення реалізовано наказом ГУНП в Полтавській області від 11.03.2026 № 155 о/с.

При виданні оскаржуваних позивачем наказів ГУНП в Полтавській області діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та законних інтересів Позивача.

Позивач 18.05.2026 до справи надав відповідь на відзив, де вказав про закриття Кобеляцьким районним судом Полтавської області, постановою від 30.03.2026, справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, де суд виснував, що ОСОБА_1 не ухилявся від проходження медогляду на стан сп`яніння.

Відмови у ОСОБА_1 від проходження медогляду не було, а ненадання ним сечі в достатній кількості обумовлено не наміром відмови від медогляду, а фізіологічними причинами та наявністю урологічної хвороби в гострій стадії із затримкою сечовипускання. Огляд ОСОБА_1 , де причиною надання ним невеликої кількості сечі на дослідження є наявність у нього хронічних та гострих захворювань органів черевної порожнини і малого тазу, що підтверджується медичними довідками, та не запропонування йому надання інших видів біологічного матеріалу ніж аналіз сечі, було проведено із суттєвими порушеннями законодавчо встановленої процедури проведення такого огляду.

Також Позивач вказав про порушення його прав під час проведення службового розслідування. Так, ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом про проведення службового розслідування вже після його проведення. З висновком службового розслідування Позивача не було ознайомлено. Тобто, ОСОБА_1 як особа, відносно якої проводилося службове розслідування, не був достовірно ознайомлений з підставами, термінами (датами), порядком проведення службового розслідування відносно нього, персональним складом комісії, тощо, йому не були роз`яснені його права, передбачені розділом IV Порядку проведення службових розслідувань в НПУ, ст.18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». ОСОБА_1 був позбавлений можливості під час проведення службового розслідування заявляти відводи членам та голові комісії, робити заяви, подавати докази, клопотання, та користуватися іншими правами, тощо.

На час притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 мав 13-річний стаж служби в поліції, спеціальне звання капітан поліції, повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» неодноразово заохочувався та нагороджувався, у т.ч. медаллю, мав досвід роботи поліцейського, сумлінно виконував службові обов`язки офіцера поліції. Ці обставини, ставлення ОСОБА_1 до виконання службових обов`язків, під час притягнення до дисциплінарної відповідальності не були враховані відповідачем.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2026 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ з 13.08.2012 року по 06.11.2015 року та в Національній поліції з 07.11.2025 року, а з 29.01.2021 року на посаді дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області, має спеціальне звання «капітан поліції».

До ГУНП в Полтавській області надійшла доповідна записка заступника начальника управління начальника відділу підтримки УГІ ГУНП підполковника поліції Фоміна С.С. від 02.02.2026 №16744-2026 щодо можливих порушень службової дисципліни, правил дорожнього руху дільничним офіцером поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , а також імовірного порушення службової дисципліни окремими поліцейськими сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП, відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП та Кременчуцького РУП ГУНП. А саме 30.01.2026 близько 15.20, поблизу с. Підгорівка Кременчуцького району (76-й км. а/д М-22 Полтава-Олександрія) спільним екіпажем УГІ ГУНП в Полтавській області та БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України («Залік-112»), зупинено службовий транспортний засіб «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) під керуванням дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .

У ході спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими установлено, що останній мав явні ознаки наркотичного сп`яніння, запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на що останній погодився.

ОСОБА_1 , доставлено до Комунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька міська лікарня планового лікування», де упродовж наступних трьох годин ОСОБА_1 уникав здачі біологічного матеріалу (сечі) для проведення лабораторного аналізу.

За порушення п 2.5 ПДР України (відмова особи, що керує ТЗ від встановленого порядку проходження медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння) відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (серія ЕПР1 № 579508).

ОСОБА_1 , заперечив вживання будь-яких наркотичних речовин.

З метою з`ясування обставин справи, наказом ГУНП від 02.02.2026 №142 призначено службове розслідування.

Службовим розслідуванням установлено, що 30.01.2026 о 15.16.00 с. Підгорівка, автодорога М-22 «Полтава-Олександрія» 76 км., водій службового автомобіля «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом маючи явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження повного огляду на стан наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 відмовився, що виражалось в ухиленні надання необхідної кількості біологічної речовини (сечі) протягом трьох годин, що вказано у висновку лікаря-нарколога №54 від 30.01.2026. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що поведінка капітана поліції ОСОБА_1 свідчить про відсутність у нього почуття відповідальності перед суспільством і Законом за свої дії та несумісна з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції України. Такі дії з боку капітана поліції ОСОБА_1 категорично суперечать вимогам Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, де визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно правових актів МВС України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Події, встановлені під час службового розслідування, стали можливими через особисту недисциплінованість капітана поліції ОСОБА_1 , за невиявлення ним високої свідомості дисципліни, порушення основних обов`язків поліцейського, та ігнорування останнім вимог чинного законодавства, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що у свою чергу суперечать інтересам законності і компрометує звання поліцейського.

Вищевказані порушення стали можливими внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог чинного законодавства капітаном поліції ОСОБА_1 , зокрема вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, абзацу 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, абзаців 1, 2, 16 р. 2 посадової інструкції дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, затвердженої наказом ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП від 17.09.2026 № 286, та абзаців 1, 2 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.

Відповідно до вимог р. VI Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведено вивчення наявності обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначених ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Обставинами, що можуть пом`якшити відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 є наявність заохочень відзнака НП України медаль « 10 років бездоганної служби» (наказ НП України № 1039ос від 04.07.2023), подяка обласної ради (розпорядження голови ОДА № 217 від 12.10.2018). Обставин, що можуть обтяжити відповідальність капітана поліції ОСОБА_1 , не виявлено.

Отже своїми діями капітан поліції ОСОБА_1 вчинив проступок несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України та заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Ураховуючи вищевикладене, наказом ГУНП в Полтавській області від 04.03.2026 №692 капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Накладене дисциплінарне стягнення реалізовано наказом ГУНП в Полтавській області від 11.03.2026 № 155 о/с.

ОСОБА_1 із наказами №692 від 04.03.2026 року «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області та №155 о/с від 11.03.2026 року начальника ГУНП про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, не погодився, звернувся до суду із позовом про визнання їх в частині протиправними та скасування поновлення на посаді.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України «Про Національну поліцію»).

Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону України «Про Національну поліцію»).

Стаття 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює основні обов`язки поліцейського, відповідно по частини 1 цієї статті поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону України «Про Національну поліцію»).

Частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.

За приписами положень частин 1, 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно із статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з частинами першою, другою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно із частинами 1-2 статтею 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії, які формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України, що визначено частиною 7 статті 15 Дисциплінарного статуту.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, відповідно до частини 9 статті 15 Дисциплінарного статуту, має право: 1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; 2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; 3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування, згідно із частиною 15 статті 15 Дисциплінарного статуту, дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень встановлений, зокрема, частинами 1-6 статті 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Правила етичної поведінки поліцейських є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місця перебування. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Згідно п. 5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі Правила етичної поведінки), поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

У відповідності до вимог п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейський зобов`язаний за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час дотримуватися норм професійної етики.

Відповідно до вимог п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Відповідно до частини 2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

У відповідності до пункту 1 розділу 5 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу 7 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.

Виконання таких дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції, шляхом видання наказів по особовому складу покладається на підрозділи кадрового забезпечення (служби персоналу) територіальних органів поліції, установ та закладів поліції, а також ЗВО.

Частиною 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:

1) у зв`язку із закінченням строку контракту;

2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;

3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;

4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

5) через службову невідповідність;

6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

7) за власним бажанням;

8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);

9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі;

10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення;

11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Згідно вимог пункту 2 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 №507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов`язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп`яніння, перебування на службі в стані сп`яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більш ніж на добу до винних необхідно застосовувати найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.

Як випливає з матеріалів справи, позивача зі служби в поліції звільнено наказом від 11.03.2026 №155о/с відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом від 04.03.2026 №692.

Підставою для висновку про порушення позивачем Дисциплінарного статуту Національної поліції України став висновок службового розслідування, призначеного з метою своєчасного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи наказом ГУНП в Полтавській області від 02.02.2026 №142.

В ході службового розслідування встановлено, що до ГУНП в Полтавській області надійшла доповідна записка заступника начальника управління начальника відділу підтримки УГІ ГУНП підполковника поліції Фоміна С.С. від 02.02.2026 №16744-2026 щодо можливих порушень службової дисципліни, правил дорожнього руху дільничним офіцером поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_1 , а також імовірного порушення службової дисципліни окремими поліцейськими сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП, відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП та Кременчуцького РУП ГУНП. А саме 30.01.2026 близько 15.20, поблизу с. Підгорівка Кременчуцького району (76-й км. а/д М-22 Полтава-Олександрія) спільним екіпажем УГІ ГУНП в Полтавській області та БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України («Залік-112»), зупинено службовий транспортний засіб «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) під керуванням дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .

У ході спілкування з ОСОБА_1 поліцейськими установлено, що останній мав явні ознаки наркотичного сп`яніння, запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на що останній погодився.

ОСОБА_1 , доставлено до КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування», де упродовж наступних трьох годин ОСОБА_1 уникав здачі біологічного матеріалу (сечі) для проведення лабораторного аналізу.

За порушення п 2.5 ПДР України (відмова особи, що керує ТЗ від встановленого порядку проходження медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння) відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за частини першої статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , заперечив вживання будь-яких наркотичних речовин.

В адміністративному позові ОСОБА_1 наполягав на безпідставності твердження про умисне його ухилення від проходження медичного огляду, що включає обставини скоєння правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до пункту 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В ході розгляду судової справи судом встановлені обставини зупинення транспортного засобу під керування ОСОБА_1 та доставлення Позивача спільним екіпажом УГІ ГУНП в Полтавській області та БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України («Залік-112») для проходження огляду з метою встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування», які сторонами не заперечуються, не оспорюються.

Відповідач стверджував про умисне ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, пояснюючи такий висновок уникненням останнім протягом трьох годин поспіль від здачі біологічного матеріалу (сечі), необхідного для проведення лабораторного етапу обстеження.

На підтвердження вказаного зазначав про фіксацію лікарем-психіатром ОСОБА_2 у відповідному акті медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №54 від 30.01.2026 та висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.01.2026 факту надання ОСОБА_1 недостатньої кількості біоматеріалу (сечі), необхідного для проведення лабораторного етапу обстеження.

В ході розгляду справи Позивачем факт ненадання для проведення аналізу достатньої кількості біологічного матеріалу (80 мл сечі) не заперечувався.

ОСОБА_1 наполягав на неможливості здачі такої кількості біологічного матеріалу через свої фізичні вади, хворобу сечостатевої системи, вказував, що був не в змозі надати достатню кількість сечі на аналіз.

На підтвердження вказаного до справи надана копія Виписки від 30.03.2026 №44 з медичної картки де зазначено, що ОСОБА_1 страждає на хворобу Крона з ураженням тонкого та товстого кишківника, переніс операцію, знаходиться під наглядом лікаря, лікується амбулаторно; про хронічний комбінований геморой І-ІІ ступіню, сечокам`яну хворобу (СКХ), кісту лівої нирки, гострий простатит з затримкою сечі. У виписці вказано про звернення ОСОБА_1 16.02.2026 року до сімейного лікаря зі скаргами на затримку сечі, про його направлення до профільного лікаря-уролога.

ОСОБА_1 в ході проведення службового розслідування надавав документи та матеріали, що на його думку стосуються обставин, які досліджуються, а саме довідку про огляд уролога КНП «Козельщинська ЦЛ» від 17.02.2026, яка долучена до матеріалів службового розслідування.

У Довідці від 17.02.2026 року про огляд ОСОБА_1 лікарем-урологом КНП «Козельщинська ЦЛ» Сариєвим Акмурадом вказано про звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою з скаргами на нездатність сечовипускання, затримку сечі.

Встановлені об`єктивні дані простатит, застій сечі в сечовому міхурі близько 200 мл, кістозне утворення лівої нирки, діагноз: «Гострий простатит. Затримка сечі (у 200 мл). СКХ (сечокам`яна хвороба). Кіста лівої нирки», призначено лікування.

В ході проведення службового розслідування вивченням огляду уролога КНП «Козельщинська ЦЛ» від 17.02.2026, наданого капітаном поліції ОСОБА_1 відповідачем установлено, що огляд лікарем урологом КНП «Козельщинська ЦЛ» проведений 17.02.2026, а саме після подій, що мали місце 30.01.2026 за участі Позивача.

Ураховуючи вищевикладене, дисциплінарна комісія вважала, що надання довідки огляду уролога КНП «Козельщинська ЦЛ» від 17.02.2026, ОСОБА_1 , як можливої підстави для ненадання біоматеріалу (сечі) в достатній кількості для проведення його освідування у лікарняному закладі 30.01.2026 не може підтверджувати фізіологічних особливостей на той час, які б заважали здачі біологічного матеріалу (сечі) вказаним поліцейським, а лише є способом останнього уникнення відповідальності за вчинений проступок.

Позивач наполягає, що на відеозаписах видно, що Похилий пояснює поліцейським та лікарю що не може надати сечу з фізіологічних причин.

Однак, в ході дослідження відеозапису та зі змісту опису комісійного перегляду наданих БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП України та УГІ ГУНП в Полтавській області відеофайлів, створених нагрудними відеореєстраторами та встановленими у службовому автомобілі не встановлено фактів повідомлення ОСОБА_1 працівників поліції та представників КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» про наявність в Позивача хронічних урологічних захворювань.

Крім того, скарг на погане самопочуття, будь-які прояви погіршення стану здоров`я Позивача чи наявності гострих станів, що унеможливлюють надання відповідного матеріалу для лабораторного аналізу у необхідній кількості не виявлено. Такої інформації не міститься і в матеріалах службового розслідування, зокрема, в поясненнях лікаря-психіатра ОСОБА_2 , наданих 26.02.2026 старшому інспектору з ОД ВСР УГІ ГУНП в Полтавській області майору поліції Пасічнику В.О.

Документальні докази, надані Позивачем до матеріалів справи та в ході службового розслідування, створені в період 17.02,2026 та 13.03.2026, тобто після подій 30.01.2026 і, відповідно не можуть спростовувати чи доводити обставини, що мали місце раніше.

Суд, окрім вказаного, бере до уваги і повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Пришибської сільської ради» від 13.03.2026 №47, за змістом якого у межах наявної інформації за місцем надання первинної медичної допомоги, а саме - Новогалещинській АЗПСМ, у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня декларація в цілому по підприємству, у тому числі з лікарями ЗПСЛ Новогалещинської АЗПСМ.

Зі слів лікаря ЗПСЛ Новогалещинської АЗПСМ ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звертався за консультативною медичною допомогою засобами телекомунікаційного зв`язку.

Тобто, наявність гострих станів чи хронічних захворювань у ОСОБА_1 , письмовими доказами медичних установ, в період до 17.02.2026, не доведено.

Стосовно посилання Позивача на його пропозицію про надання 30.01.2026 в приміщенні КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» іншого біологічного матеріалу (кров та слина) для лабораторного дослідження, суд встановив про повідомлення на таку пропозицію лікарем-психіатром ОСОБА_2 про те, що лабораторія дослідження даних речовин не проводить, а для встановлення стану наркотичного сп`яніння, відповідно до Методичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затверджених МОЗ України та Українським центром наукової медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи 18.01.2011, необхідно надати на дослідження саме сечу.

З урахуванням пояснень Позивача про можливість надати для аналізу 30.01.2026 інший біологічний матеріал аніж сечу (кров, слину) суд враховує, що Позивачем не надано інформації про проведення аналізів крові чи слини ОСОБА_1 30.01.2026 іншою лабораторною установою, не надано інформації про таке звернення Позивача до відповідних установ про проведення лабораторних досліджень 30.01.2026 із подальшим наданням результатів досліджень чи відмови у їх проведенні.

З матеріалів справи вбачається, що протягом часу з 16.21 год, 30.01.2026 до 19.19 год 30.01.2026 ОСОБА_1 перебував на території КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування», періодично заходив до туалету і повідомляв, що не ухиляється від проходження огляду та намагається надати матеріал для лабораторного дослідження, але біологічного матеріалу недостатньо.

Судом встановлено про повідомлення Позивачем під час перебування в приміщення КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» про вживання напередодні лікарського засобу гідазепаму, слідів якого, в ході проведення експрес-тесту ALLtest №10 для виявлення або встановлення відсутності наркотичних речовин в сечі, не виявлено.

В ході проведення службового розслідування в ОСОБА_1 відбиралися пояснення 13.02.2026, коли Позивач, керуючись положеннями ст. 63 Конституції України відмовився від надання пояснень, а в письмових поясненнях, наданих в ході службового розслідування, при повторному опитуванні 16.02.2026, ОСОБА_1 вказав, що о 19.20 пояснив лікарю, що фізіологічно не зможе надати більше сечі для дослідження у зв`язку з захворюванням.

В ході дослідження відеоматеріалів, наданих до справи як Позивачем так і Відповідачем, суд не встановив вказаного. З відео вбачається про повідомлення лікаря ОСОБА_1 про те, що він не відмовляється від проходження огляду, на що лікар констатує про недостатність біоматеріалу для такого огляду, складає відповідний акт і надає його для підпису Позивачеві, повідомивши про надання ОСОБА_1 копії акту.

За вказаного, суд встановив, що в період часу протягом трьох годин поспіль Позивач не надав для лабораторного дослідження біологічного матеріалу (сечі) в кількості, достатній для проведення такого аналізу, що на переконання суду, свідчить про ухилення Позивачем від проходження огляду на стан з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і, відповідно про фактичну відмову від проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказаним Позивач порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 за яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно, пояснення Позивача про помилкове встановлення факту перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння, про суперечність висновків щодо наявності ознак сп`яніння реагування зіниць, тремтіння рук, некоректність врахування результатів експрес тесту, не впливають на висновки про порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 стосовно обов`язку водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Твердження Позивача про порушення Відповідачем його прав в частині неповідомлення про проведення службового розслідування, суд вважає спростованим матеріалами справи, до яких надані письмові пояснення Позивача відібрані в ході службового розслідування 13.02.2026, коли Позивач, керуючись положеннями ст. 63 Конституції України відмовився від надання пояснень та письмові пояснення, надані при повторному опитуванні 16.02.2026 із відповідними пам`ятками про права та обов`язки.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, несумісний з перебуванням на службі в Національній поліції, а саме: відмова від проходження повного огляду на стан наркотичного сп`яніння, що виразилось в ухиленні від надання необхідної кількості біологічної речовини (сечі) протягом трьох годин та ураховуючи факт виявлення наркотичних речовин у сечі (амфетамін, метамфетамін, метканинон); таким чином капітан поліції ОСОБА_1 вчинив діяння, несумісне з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним свої обов`язків, незалежно від того, чи визнаний він винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

З урахуванням висновку про порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п. 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, абзацу 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, абзаців 1, 2, 16 р. 2 посадової інструкції дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, затвердженої наказом ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП від 17.09.2026 № 286, та абзаців 1, 2 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Відповідач обґрунтовано висновував про неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, що стало підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності.

Судом не береться до уваги зміст протоколу про адміністративне правопорушення від 30.01.2026 серії ЕПР1 №579508, адже станом на час розгляду справи провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення закрите постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 30.03.2026 у справі 3533/118/26.

Обставини справи про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення не стосуються обставин дотримання Позивачем службової дисципліни за Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним Статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 16 р. 2 посадової інструкції дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, затвердженої наказом ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП від 17.09.2026 № 286, та абзаців 1, 2 п. 1 р. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179.

В ході розгляду справи Позивачем не спростований факт ухилення ОСОБА_1 від проходження на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Така поведінка Позивача свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку, несумісного з перебуванням на службі в Національній поліції, що несумісне з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції, оскільки проступок скоєний проти інтересів служби, що суперечить покладеним на ОСОБА_1 обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним свої обов`язків поліцейського.

Відповідно, висновки службового розслідування доведені ГУНП в ході судового розгляду справи, а п. 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області №692 від 04.03.2026 року «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області та наказ №155 о/с від 11.03.2026 року начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області є правомірними, прийнятими обґрунтовано, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасуванні п. 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області №692 від 04.03.2026 року «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області та наказу №155 о/с від 11.03.2026 року начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області про звільнення за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, капітана поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Полтавській області задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про поновлення на посаду, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від означених вище позовних вимог, відповідно також не підлягають задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даній справі Відповідач надав суду належні і допустимі докази правомірності своїх рішень, довів їх законність та обґрунтованість.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва