Рішення № 139340890, 31.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 31 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/9221/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення №163950039024 від 13.05.2026 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відмові в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 16.07.1999 по 31.12.2003 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 05.05.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №163950039024 від 13.05.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", оскільки, зокрема, у період з 16.07.1999 по 31.12.2003, який не зарахований пенсійним органом до загального страхового стажу, позивач здійснювала підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець із застосуванням загальної системи оподаткування за умови сплати фіксованого розміру прибуткового податку за ставкою, що підтверджується листом ГУПФУ в Полтавській області від 18.11.2025 №36041/6/16-31-24-08-08. Також ГУПФУ в Полтавській області було видано позивачу довідку про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України №1600-0605-8/95324 від 11.12.2025, в якій також продубльовано інформацію про сплату фіксованого податку. Відтак, позивач вважає, що до її загального страхового стажу маж бути зарахований період здійснення нею підприємницької діяльності з 16.07.1999 по 31.12.2003, у зв`язку із чим остання звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.07.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУПФУ в Одеській області просило відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки заявник не набув необхідного страхового стажу, а період здійснення підприємницької діяльності з 16.07.1999 по 31.12.2003 не зарахований до загального страхового стажу позивача у зв`язку із тим, що періоди провадження підприємницької діяльності у довідках від 11.12.2025 №1600-0605/95324 та від 18.11.2025 №36041/6/16-31-24-08-08 різняться та відсутня інформація про періоди, за які фактично сплачені внески до Пенсійного фонду України та згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 відсутня інформація про нарахування та сплату внесків до Пенсійного фонду України.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

05.05.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась із заявою та доданими до неї документами до територіального органу Пенсійного фонду України з метою призначення їй пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до принципу екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, заява позивача розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яке прийняло рішення від 13.05.2026 №163950039024 про відмову в призначенні пенсії, мотивоване відсутністю необхідного страхового стажу 33 роки.

Як зазначено у рішенні від 13.05.2026 №163950039024 пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", становить 60 років. Вік заявниці 60 років 1 місяць. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", становить 33 роки. У разі відсутності, страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу: починаючи з 01 січня 2028 року - від 25 до 35 років. У разі відсутності, страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення 65 років мають особи за наявності страхового стажу: починаючи з 01 січня 2028 року - від 15 до 25 років. Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ). Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування. Результати розгляду документів, доданих до заяви: Страховий стаж заявниці становить 29 років 01 місяць 12 днів. Страховий стаж заявниці для визначення права становить 31 рік 08 місяців 29 днів. До страхового стажу не зараховано: - з 16.07.1999 по 31.12.2003 період провадження підприємницької діяльності згідно довідки від 11.12.2025 №1600-0605/95324 та згідно довідки від 18.11.2025 №36041/6/16-31-24-08-08, оскільки періоди провадження підприємницької діяльності у документах різняться та відсутня інформація про періоди, за які фактично сплачені внески до Пенсійного фонду України та згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування за формою ОК-5, відсутня інформація про нарахування та сплату внесків до Пенсійного фонду України.

Позивач не погодилася з позицією відповідача, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон № 1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Визначаючись щодо правомірності відмови відповідача зарахувати спірний період роботи позивача до його страхового стажу, суд виходить з такого.

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХПI від 05.11.1991 (надалі по тексту також - Закон №1788-ХII) визначено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю.

До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону №1788-ХII.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (надалі по тексту також - Порядок №637).

Відповідно до пункту 4 Порядку №637 періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом пункту 3-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (надалі по тексту також - Порядок №22-1) період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.1994 №5-5 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачення його коштів, де підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 Розділу ІІ визначено тарифи обов`язкових внесків до Пенсійного фонду, а саме: для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно на їхній праці - 9 відсотків суми доходу.

Інструкція від 10.06.1994 №5-5 втратила чинність на підставі постанови Правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів" від 06.09.1996 №11-1.

Відповідно до пункту 7.2. Розділу 7 Інструкції №11-1 страхові збори сплачуються платниками, зазначеними в пункті 2.7 цієї Інструкції, щоквартально із сум фактично одержаного доходу за звітний період (квартал) не пізніше як 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого наступного року за звітним. При цьому сплата зборів за четвертий квартал календарного року проводиться авансом до 15 грудня із суми очікуваного (оцінного) доходу за цей період.

В подальшому, згідно підпункту 3.1.3. пункту 3.1. Розділу ІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов?язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 03.06.1999 за №4-6 встановлено ставки збору на обов?язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.1.3., та фізичних осіб - суб?єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1 цієї Інструкції, - у розмірі 32 відсотків від суми оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 3.3. Розділу ІІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов?язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 за №16-6, ставка збору на обов?язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.3, та фізичних осіб - суб?єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1 пункту 2 цієї Інструкції, - у розмірі 32.

Виходячи із системного аналізу положень Інструкцій за №5-5, №11-1, №4-6 і №16-6, у фізичних осіб - суб?єктів підприємницької діяльності був наявний обов?язок щодо сплати страхових внесків у відповідному розмірі, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

3 огляду на таке правове регулювання, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- до 01 січня 1998 року підтверджується спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року до 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб підприємців, якщо вони підтверджені довідкою про реєстрацію як суб?єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування; сплатою фіксованого податку (патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян); спеціальним торговим патентом; свідоцтвом про сплату єдиного податку, довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб?єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; а з 01 липня 2000 додатково лише за умови сплати страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою ОК-5).

Верховний Суд у постанові від 26.10.2018 у справі №643/20104/15-а зазначив: "39.1. Згідно п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (в редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 №13-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01 липня 2000 року зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків. 39.2. Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення загальнообов?язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 лишня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. 39.3. Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме, до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку".

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 06.08.2024 у справі №580/7175/21.

Як слідує з матеріалів справи, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В01 №193550 ОСОБА_1 30.07.1999 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 2 569 017 0000 000967.

При цьому, відповідно до патентів НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ОСОБА_1 у періоди з 16.07.1999 по 15.08.1999, з 16.08.1999 по 15.09.1999, з 16.09.1999 по 15.10.1999, з 16.10.1999 по 15.11.1999, з 16.11.1999 по 15.12.1999, з 16.12.1999 по 15.01.2000, з 16.02.2000 по 15.03.2000, з 16.03.2000 по 15.04.2000, з 16.04.2000 по 15.05.2000, з 16.05.2000 по 15.06.2000, з 16.06.2000 по 15.07.2000, з 16.07.2000 по 15.08.2000, з 16.08.2000 по 15.09.2000, з 16.09.2000 по 15.10.2000, з 16.10.2000 по 30.11.2000, з 01.12.2000 по 31.12.2000 провадила підприємницьку діяльність на центральному ринку за видом "роздрібна торгівля" зі сплою фіксованої плати прибуткового податку за патенти.

Відповідно до довідки ГУ ДПС України в Полтавській області №36041/6/16-31-24-08-08 від 18.11.20254 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) взята на облік 12.07.1999 як платник податків. З 16.07.1999 по 31.01.2001, з 08.02.2001 по 31.05.2005, з 01.12.2005 по 31.12.2005, з 01.02.2006 по 31.05.2006, з 01.08.2006 по 30.06.2007 застосовувалася загальна система оподаткування, за умови сплати фіксованого розміру прибуткового податку за ставкою щомісячно: з 16.07.1999 по 31.01.2001 - 40,00 грн., з 08.02.2001 по 31.08.2002 - 40,00 грн., з 01.09.2002 по 31.05.2005 - 50,00 грн., з 01.12.2005 по 31.12.2005 - 50,00 грн., з 01.02.2006 по 31.05.2006 - 50,00 грн., з 01.08.2006 по 30.11.2006 - 50,00 грн., з 01.12.2006 по 30.06.2007 - 70,00 гривень. З 01.06.2005 по 30.11.2005, з 01.01.2006 по 31.01.2006, з 01.06.2006 по 31.07.2006, з 01.07.2007 по 24.01.2008 застосовувалася загальна система оподаткування. Згідно поданих декларацій про доходи за 2005 - 2008 роки, дохід відсутній. 24.01.2008 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Також відповідно до довідки ГУПФУ в Полтавській області про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України від 11.12.2025 ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована як підприємець з 12.07.1999. За період підприємницької діяльності з 16.07.1999 по 31.12.2003 згідно довідки ГУ ДПС України в Полтавській області №36041/6/16-31-24-08-08 від 18.11.20254 сплачувала фіксований податок. Підстава видачі довідки: матеріали архівної справи №16116610 та довідка ГУ ДПС у Полтавській області №36041/6/16-31-24-08-08 від 18.11.2025.

Тобто, оскільки наявними у матеріалах справи документами підтверджується сплата позивачем у період здійснення нею підприємницької діяльності з 16.07.1999 по 31.12.2003 фіксованого розміру прибуткового податку, суд доходить висновку про безпідставність неврахування пенсійним органом до загального страхового стажу позивача періоду провадження нею підприємницької діяльності з 16.07.1999 по 31.12.2003.

Посилання ж ГУПФУ в Одеській області у спірному рішення на те, що згідно довідки від 11.12.2025 №1600-0605/95324 та згідно довідки від 18.11.2025 №36041/6/16-31-24-08-08 періоди провадження підприємницької діяльності у документах різняться та відсутня інформація про періоди, за які фактично сплачені внески до Пенсійного фонду України, судом оцінюються критично, оскільки підставою для видачі довідки ГУПФУ в Полтавській області про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України від 11.12.2025 слугували окрім довідки ГУ ДПС у Полтавській області №36041/6/16-31-24-08-08 від 18.11.2025 також й матеріали архівної справи №16116610.

Як наслідок, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №163950039024 від 13.05.2026 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»; зобов?язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.05.2026, зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення нею підприємницької діяльності з 16.07.1999 по 31.12.2003.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У дослідженому судом випадку відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість спірного рішення, а позивачем надано достатні, достовірні та допустимі докази на підтвердження існування обставин, що свідчать про те, що орган Пенсійного фонду у спірних правовідносинах мав діяти у інший спосіб.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В АЛ И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012 /для листування 65609/, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №163950039024 від 13.05.2026 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.05.2026, зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення нею підприємницької діяльності з 16.07.1999 по 31.12.2003.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, Одеська область, 65012 /для листування 65609/, код ЄДРПОУ 20987385).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова