Ухвала суду № 139340598, 31.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14651/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Потоцької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови виплачувати пенсію ОСОБА_1 у повному об`ємі, без врахування Постанови №821 КМУ «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплачувати з 06.04.2026 року нараховану пенсію ОСОБА_1 у повному об`ємі, без врахування Постанови №821 КМУ «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Ухвалою від 26.05.2026 відкрито спрощене провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №320/225/23, від 07.12.2023 у справі №160/19012/21, від 05.12.2019 у справі №826/3678/16.

Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №420/15557/25, яке набрало законної сили 23.12.2025, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні з 01.04.2025 року в повному розмірі доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2025 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» в повному обсязі, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 24.04.2026 №9463-8447/Б-03/8-2100/26 відповідач повідомив, що заборгованість після проведеного перерахунку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №420/15557/25 за період з 01.04.2025 по 30.04.2026 включено до реєстру судових рішень, при цьому сума заборгованості ділиться на відкладену та поточну заборгованості.

Відкладена заборгованість (джерело фінансування Державний бюджет України) за минулі періоди з 01.04.2025 року до дати набрання законної сили та поточна заборгованість (джерело фінансування Державний бюджет України та Пенсійний фонд України) з дати набрання законної сили рішення суду по поточний місяць, яка включає в себе різницю між попереднім розміром пенсії та новим розміром пенсії на виконання рішення суду №420/15557/25, виплачується відповідно до Порядку, затвердженого Постановою №821 в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.

Так, з огляду на дотримання вимог Постанови №821 Вам виплачено поточну заборгованість по рішенню суду №420/15557/25 за рахунок коштів Державного бюджету України та Пенсійного фонду України: у лютому 2026 року, у березні 2026 року та у квітні 2026 року.

Вважаючи протиправними дії Головного управління щодо виплати пенсії із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків та виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відтак, суд зауважує, що спір фактично полягає у правомірності дій ГУПФУ в Херсонській області, які вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №420/15557/25 в частині виплати різниці між раніше виплаченою та перерахованою пенсією із застосуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків та виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Слід звернути увагу, що позивач безпосередньо у позовній заяві обґрунтовує свої вимоги як неповним виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №420/15557/25, так і відмовою відповідача виконати це рішення в частині виплати перерахованої пенсії поза межами правил, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків та виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Також слід вказати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків та виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" визначає виключно механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування), а відтак не регулює поточні (щомісячні) виплати пенсії.

Суд звертає увагу на те, що за наявності чинних судових рішень, на виконання яких позивачу нараховано заборгованість з пенсії, його примусове виконання повинно відбуватися в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII. Повторне звернення для цього до суду не вимагається.

Положеннями ч.1 ст.370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частинами 2 та 4 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Згідно ч.5 ст.372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом №1404-VIII.

За приписами ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.11 Закону №1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та 16.02.2019 у справі №816/2016/17.

Згідно ст.382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

За положеннями ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.2 та 3 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами ч.5 ст.382-1 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в такій справі.

Наведені спеціальні норми КАС України спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, в його постановах від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18, від 28.03.2023 у справі №420/7631/22.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в рішеннях від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі №816/2016/17.

Суд зазначає, що питання нарахування і виплати пенсії, які здійснювались/не здійснювались у зв`язку з перерахунками пенсії позивачу на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №420/15557/25, перебуває в нерозривному зв`язку з предметом спору в зазначеній справі (дії та бездіяльність пенсійного органу щодо перерахунку пенсії позивача) і таке питання беззаперечно стосується порядку виконання судових рішень у вказаних справах.

За таких обставин, суд констатує що заявлені позивачем позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в зазначеній справі, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку, визначеному ст.ст. 382, 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах сформулював Верховний Суд у постанові від 28.05.2026 у справі №120/7799/25 та у постанові від 30.04.2026 у справі №620/13341/25.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги фактично спрямовані на виконання інших рішень судів. Тобто обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання інших рішень судів України. Отже спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

На підставі наведеного, враховуючи, що на час звернення позивача до суду з даним позовом, є рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрало законної сили, натомість нових позовних вимог позивачем фактично не заявлено, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження, визначених п.4 ч.1 ст.238 КАС України.

За приписами ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Судові витрати, за приписами ч.1 ст.132 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").

При зверненні до суду з позовною заявою в межах розгляду даної справи позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн., що підтверджується квитанцією від 30.03.2026, у зв`язку з чим сплачена сума судового збору у розмірі 1331,20 грн., підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 132, 238, 241, 243, 248, 293-297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Повернути ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп., сплачений відповідно до квитанції від 30.03.2026 року.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (адреса: 73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6, (тимчасово: 73027, м. Херсон, вул. Комкова, 76а), ЄДРПОУ 21295057, ел. пошта gu@ks.pfu.gov.ua)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА

.