Єдиний державний реєстр судових рішень
Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/131/26
Провадження №: 2/332/1389/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2026 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Сапунцова В.Д., за участі секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (надалі позивач) звернулося до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
11.08.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 3943949. Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов`язань з повернення кредиту у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 33075,59 гривень, з яких:
заборгованість за основним зобов`язанням 4462,00 грн.,
заборгованість за нарахованими процентами 28613,59 грн.
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» 28.12.2021 укладений договір факторингу № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 3943949.
Між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.03.2023 укладений договір факторингу № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 3943949.
23.07.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 102647984. Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов`язань з повернення кредиту у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 34003,76 гривень, з яких:
заборгованість за основним зобов`язанням 4969,00 грн.,
заборгованість за нарахованими процентами 29034,76 грн.
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» 29.12.2021 укладений договір факторингу № 29-12/2021-45, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 102647984.
Між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 укладений договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 102647984.
21.06.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 75268322. Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов`язань з повернення кредиту у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 33861,23 гривень, з яких:
заборгованість за основним зобов`язанням 10380,95 грн.,
заборгованість за нарахованими процентами 23478,58 грн.,
нараховані 3% річних 1,70 грн.
Між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ «Вердикт Капітал» 22.02.2022 укладений договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №75268322.
Між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 укладений договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №75268322.
Отже, позивач вважає, що наділений правом грошової вимоги до відповідача за вище вказаними договорами у загальному розмірі 100940,58 гривень, що складається із заборгованості за основним зобов`язанням 19811,95 грн., заборгованості за нарахованими процентами 81126,93 грн., нараховані 3% річних 1,70 грн.
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитних договорів відповідач не виконав свого зобов`язання та заборгованості за кредитами не погасив.
З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі у розмірі 25000,00 грн.
Ухвалою суду від 13 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлені строки для подання заяв по суті справи.
16.04.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача надала додаткові пояснення у справі в яких зазначає, що заперечує проти того, що позивач в повній мірі довів факт відступлення права вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» за кредитними договорами № 3943949, №102647984, №75268322. Позивач не надав суду належних доказів переходу права вимоги за спірними кредитними договорами, а саме квитанцій про оплату за договором факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року на підставі якого ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги за кредитними договорами № 3943949, № 102647984, № 75268322, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У випадку, якщо суд не погодиться з вище викладеними аргументами, просить перерахувати загальну суму боргу в межах строку кредитування. А саме: щодо кредитного договору №3943949. Пунктом 1.3 Договору встановлено, що кредит надається строком на 30 днів з 11.08.2021 (строк кредитування). Пункт 1.4. встановив термін (дату) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 10.09.2021року. Жодних договорів пролонгацій користування Позики відповідачем не підписувалось, що свідчить про незмінність строковості умов договору. Матеріали справи також не містять додаткового договору про пролонгацію договору Позики №3943949 від 11.08.2021 року з наявним електронним підписом. Відповідач заперечує щодо дій кредитора нараховувати відсотки понад строк користування кредитом. Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора Відповідач сплатив 10.09.2021р. 541 грн., 10.09.2021р. 285 грн., 10.09.2021р. 285 грн., 17.09.2021р. 62 грн. , 17.09.2021р. 264 грн., 17.09.2021р. 162 грн., 20.09.2021р. 157 грн., 20.09.2021р. 257 грн., 20.09.2021р. 157 грн., 22.09.2021р. 254 грн., 22.09.2021 р. 488 грн., 22.09.2021р. 254 грн., 30.09.2021р. 242 грн., 30.09.2021р. 487 грн., 30.09.2021р. 242 грн., 07.10.2021р. 235 грн., 07.10.2021р.-138 грн., 07.10.2021 -138 грн. Загалом сплачено 4748 грн. Таким чином, просить застосувати наступний розрахунок для визначення загальної суми боргу:
5700 (тіло) * 5% * 30 днів = 8550 грн.
5700 (тіло) + 8550 (відсотки) + 570(комісія) 4748 (сплачено) = 10072 грн. загальна сума боргу.
Також, відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора Відповідач сплатив 10.09.2021р. 285 грн., 17.09.2021р. 162 грн., 20.09.2021р. 157 грн., 22.09.2021р. 254 грн., 30.09.2021р. 242 грн., 07.10.2021р. 138 грн. Ці кошти були зараховані в рахунок погашення «комісії за пролонгацію». Однак, матеріали справи не містять жодного доказу того, що договір про споживчий кредит №3943949 був пролонгований. Його умовами чітко передбачено строк кредитування у 30 днів. Відповідно до пункту 2.3.1.1 Договору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Фактично, кредитодавцем 10.09.2021 року, 17.09.2021 року, 20.09.2021 року, 22.09.2021 року, 30.09.2021 року та 07.10.2021 року було стягнуто комісію за обслуговування.
Щодо кредитного договору №102647984 Пунктом 1.3 Договору встановлено, що кредит надається строком на 25 днів з 23.07.2021 (строк кредитування). Пункт 1.4. встановив термін (дату) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 17.08.2021року. Жодних договорів пролонгацій користування Позики відповідачем не підписувалось, що свідчить про незмінність строковості умов договору. Матеріали справи також не містять додаткового договору про пролонгацію договору Позики №102647984 від 23.07.2021 року з наявним електронним підписом. Відповідач заперечує щодо дій кредитора нараховувати відсотки понад строк користування кредитом. Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора Відповідач сплатив 12.08.2021р 760 грн, 12.08.2021р. 760 грн, 12.08.2021р. 15.20 грн, 30.08.2021р. 342 грн, 30.08.2021р. 342 грн, 30.08.2021р. 12,24 грн, 05.09.2021р. 194 грн, 05.09.2021р. 194 грн, 05.09.2021р. 3,90 грн, 09.09.2021р. -630 грн, 09.09.2021р. 630 грн, 09.09.2021р. 2,52 грн, 26.09.2021р. 283 грн, 26.09.2021р. 283 грн, 26.09.2021р. 9,69 грн, 03.10.2021р. 161 грн, 03.10.2021р. 161 грн, 03.10.2021р. 3,78 грн, 07.10.2021р. 261 грн, 07.10.2021р 261 грн, 07.10.2021р. 52 грн. Загалом сплачено 5361,33 грн. Таким чином, просить застосувати наступний розрахунок для визначення загальної суми боргу: 7600 (тіло)*5% * 25 днів = 9500 грн. 7600 (тіло) + 9500 (відсотки) 5361,33 (сплачено) = 11 738,67 грн загальна сума боргу. Також, відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора Відповідач сплатив 12.08.2021р. 760 грн, 30.08.2021р. 342 грн, 05.09.2021р. 194 грн, 09.09.2021р. 630 грн, 26.09.2021р. 283 грн, 03.10.2021р. 161 грн, 07.10.2021р. 261 грн. Ці кошти були зараховані в рахунок погашення «комісії за пролонгацію». Однак, матеріали справи не містять жодного доказу того, що договір про споживчий кредит №102647984 був пролонгований. Його умовами чітко передбачено строк кредитування у 25 днів. Відповідно до пункту 2.3.1.1 Догвору позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Фактично, кредитодавцем 12.08.2021 року, 30.08.2021 року, 05.09.2021 року, 09.09.2021 року, 26.09.2021 року, 03.10.2021 року та 07.10.2021 року було стягнуто комісію за обслуговування. Відповідач вважає, що кошти сплачені в рахунок погашення комісії за обслуговування повинні бути зараховані в тіло та відсотки за кредитом.
Щодо кредитного договору №75268322. Пунктом 2.2 Договору встановлено, що строк позики (строк договору) 24 днів. Дата повернення позики 15.07.2021 року. Жодних договорів пролонгацій користування Позики відповідачем не підписувалось, що свідчить про незмінність строковості умов договору. Матеріали справи також не містять додаткового договору про пролонгацію договору Позики №75268322 від 21.06.2021 року з наявним електронним підписом. Відповідач заперечує щодо дій кредитора нараховувати відсотки понад строк користування кредитом. Відповідно до п. 2.3. процентна ставка (базова) 1,99% в день. Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора Відповідач сплатив 12.07.2021р. 24,56 грн, 12.07.2021р. 1511,17 грн, 02.08.2021р. 1715 грн, 24.08.2021р 1575,86 грн, 16.09.2021р. 1647,49 грн. Загалом сплачено 6474,08 грн. Таким чином, просимо застосувати наступний розрахунок для визначення загальної суми боргу: 10500 (тіло) * 1,99% * 24 днів = 5014,80 грн .10 500 (тіло) + 5014,80 (відсотки) 6474,08 (сплачено) = 9040,72 грн. загальна сума боргу.
Щодо зменшення витрат на правову допомогу позивача: Відповідач зазначає про необґрунтованість вартості наданих адвокатом позивача послуг на професійну правничу допомогу. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір витрат на правову допомогу визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу. Предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права. Крім цього, зазначає, що позовна заява є досить шаблонною з урахуванням кількості боржників за однаковими примірниками кредитного договору. Для цього адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулюють спір у справі та документи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовувала вимоги та інші обставини. Отже, відшкодування заявлених представником Позивача витрат у розмірі обумовленого сторонами угодою є завищеним та необґрунтованим, а також неспівмірними з витраченим часом та обсягом виконаних робіт.
На підставі зазначеного просить в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.
21.04.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з письмовими поясненнями, в яких зазначив наступне. .Щодо питання нарахування відсотків за Договором про споживчий кредит № 102647984 та № 3943949: обидва Договори укладені із одним первісним кредитором, а отже, порядок нарахування та сплати відсотків є ідентичним. Пунктом 2.2. Договору № 3943949 та Договору № 102647984 врегульовано Плату за кредитом, а саме: п.2.2.1. Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору. п.2.2.2. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожний день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору. Пункт 2.3. Договору №3943949 та Договору № 102647984 містить умови, на яких здійснюється пролонгація строку кредитування на пільгових або стандартних (базових) умовах, зокрема пунктом 2.3.1.1. Договору визначено порядок пролонгації на пільгових умовах Водночас, пунктом 2.3.1.2. Договору №3943949 та Договору №102647984 визначено порядок пролонгації на стандартних (базових) умовах, а саме: «Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Тобто, сплата комісії за пролонгацію строку кредитування та сплата процентів за цей день прямо передбачені умовами кредитного договору, з якими ознайомилась і погодилась відповідач під час укладання Договору. Отже, при виконанні умов, передбачених п. 2.3.1.2. Договору №3943949 та Договору №102647984, відбувається пролонгація строку кредитування на час фактичного користування кредитом, але не більше 60 днів. Тобто, тривалість строку кредитування змінюється. Водночас, нарахування відсотків протягом пролонгованого строку є істотною умовою договору, оскільки сама природа кредиту полягає у користування грошовими коштами за плату. Твердження про те, що Відповідачем не підписувались будь-які договори пролонгації та, відповідно, строк кредитування не змінювався, не відповідає умовам укладеного Договору та фактичним обставинам його виконання, оскільки відповідно до п. 2.3 Договору пролонгація не потребує укладення окремого письмового чи електронного договору з накладенням підпису, а є погодженою сторонами зміною умов на підставі відкладальних обставин; зокрема, згідно з п. 2.3.1.1 Договору для пролонгації на пільгових умовах Позичальник повинен вчинити визначені дії, а саме сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та частину заборгованості, що фактично і було здійснено Позичальником, що підтверджується наявними у розрахунку платежами на користь кредитора (сплата комісій за пролонгацію та часткове погашення кредиту), а відповідно до п. 2.3.1.2 Договору пролонгація на стандартних умовах відбувається автоматично внаслідок самого факту подальшого користування кредитними коштами після спливу строку кредитування; при цьому п. 2.3.2 Договору прямо визначає, що вчинення таких дій (здійснення платежів або продовження користування кредитом) є юридичним фактом, з яким сторони пов`язали зміну строку кредитування та інших умов договору без необхідності укладення будь-яких додаткових угод, а нові умови відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів в особистому кабінеті Позичальника; таким чином, саме поведінка Відповідача здійснення платежів для пролонгації та подальше користування кредитом свідчить про реалізацію ним права на пролонгацію та підтверджує зміну строків виконання зобов`язання, а отже доводи про відсутність підписаних додаткових договорів як підставу для заперечення пролонгації є безпідставними. Своєю чергою, як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 3943949 перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», що набуло право вимоги до відповідача за договором факторингу № 28-12/2021-72 від 28.12.2021 року, останнім було здійснено нарахування процентів за період з 28.12.2021 (дати набуття прав вимоги) по 23.02.2022 (дата, що передувала введенню воєнного стану) згідно пункту 4.2. кредитного договору, яким передбачено змінену процентну ставку згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, що відповідає чинним вимогам законодавства. Водночас, як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 Договором № 102647984 перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», що набуло право вимоги до відповідача за договором факторингу № 29-12/2021-45 від 29.12.2021 року, останнім було здійснено нарахування процентів за період з 29.12.2021 (дати набуття прав вимоги) по 23.02.2022 (дата, що передувала введенню воєнного стану) згідно пункту 4.2. кредитного договору, яким передбачено змінену процентну ставку згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, що відповідає чинним вимогам законодавства. Тобто, було застосовано міру відповідальності, передбачену ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, але за іншою, встановленою умовами договору, процентною ставкою, що відповідає положенням вказаної правової норми. Звертаємо увагу, що позивачем, який набув право вимоги до відповідача за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, не здійснювалось жодних нарахувань за Договором №3943949 та Договором №102647984. Щодо питання нарахування відсотків за Договором позики № 75268322 від 21.06.2021 року: Відповідно до п.2.1. Договору № 75268322 від 21.06.2021 року сума позики 10 500,00 грн. Строк позики 24 днів. Знижена процентна ставка 0,70%, Процентна ставка (базова) фіксована 1.99% процентна ставка за понадстрокове користування Позикою за день становить 2,70%. Так, згідно п. 6.2. Правил проценти за користування Позикою нараховуються на суму Позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування Позикою. 6.10. Зарахування сплачених Позичальником коштів за Договором позики, здійснюється в наступному порядку: 6.10.1. У першу чергу сплачуються всі прострочені проценти за користування позикою, прострочена до повернення сума позики (у випадку прострочення). Простроченими процентами за користування позикою вважаються всі види процентів, які були передбачені договором позики та застосовувались за весь період користування Позичальником Позикою у відповідності до умов Договору позики (у тому числі, але не виключно акційні проценти, базові проценти, проценти на прострочену позику), які не були сплачені Позичальником в строк, встановлений Договором позики з урахуванням цих Правил; 6.10.2. У другу чергу сплачуються проценти за користування позикою, сума позики; 6.10.3. У третю чергу сплачуються неустойка, штрафні санкції та інші платежі, якщо вони були передбачені Договором позики та застосовані Товариством. Згідно п. 9.7. Правил якщо під час дії особливих умов виконання Договору позики, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності, Позичальником буде допущено порушення умов, визначених правилами програми лояльності, особливі умови виконання Договору позики для Позичальника втрачають силу, а нараховані згідно умов Договору позики Проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в Договорі позики, та оплаті Позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов Програми лояльності. 22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75268322. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75268322. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 75268322. Отже, нові кредитори: ТОВ «Вердикт Капітал», а в подальшому - ТОВ «Коллект Центр», набули права вимоги до відповідача в такому ж самому обсязі, в якому вони були у Кредитодавця.
Щодо доказів оплати за договором факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року. На підтвердження належного оформлення та фактичного здійснення відступлення права вимоги позивачем надано суду копію Акта прийому передачі Реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року. Крім того, з метою підтвердження включення відповідача до переліку боржників, право вимоги щодо яких було відступлено, позивачем подано копію Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, у якому право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 102647984 від 23.07.2021 року зазначено під порядковим номером «38476», за договором № 75268322 від 21.06.2021 року зазначено під порядковим номером «38659». Отже, надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують безперервний та належним чином оформлений перехід права вимоги за Договором про споживчий кредит № 102647984 від 23.07.2021, а також за Договором позики № 75268322 від 21.06.2021 від первісних кредиторів до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а в подальшому до позивача, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Факт такого переходу права вимоги підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема договорами факторингу, платіжними дорученнями, актами приймання-передачі реєстрів боржників, відповідними реєстрами боржників та витягами з них, у яких прямо зазначено відповідача ОСОБА_1 як боржника за вищевказаними кредитними договорами. Подані документи свідчать про дотримання сторонами встановленого договорами порядку передачі прав вимоги, у тому числі щодо здійснення фінансування, підписання актів приймання-передачі та передачі реєстрів боржників У подальшому право вимоги було правомірно відступлено ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 року про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, що також підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників та відповідним реєстром, у якому відповідач зазначений як боржник за всіма трьома договорами. Таким чином, з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшли усі права первісного кредитора у відповідних зобов`язаннях у повному обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу, що повністю відповідає вимогам статей 512, 514, 516 Цивільного кодексу України. Відтак, саме ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є належним кредитором у спірних правовідносинах та має законне право вимагати від відповідача належного виконання грошових зобов`язань за вказаними кредитними договорами.
Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі.
Відповідачем заявлено попередній розмір витрат на правничу допомогу 8 000,00 грн, однак вказані витрати є недеталізованими та непідтвердженими належними доказами. Матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у межах надання правової допомоги, акт прийому-передачі послуг, докази оплати за надані послуги та взагалі будь-які документи, які підтверджують факт надання правничої допомоги Відповідачу. Окрім того, дані витрати є неспівмірним з обсягом послуг, наданих Відповідачу та є очевидно завищеними, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного провадження, є малозначною. Крім того, участь в судових засіданнях не є обов`язковою. Звертаємо особливу увагу, що спір виник внаслідок протиправної поведінки Відповідача, пов`язаної з тривалим невиконанням умов договорів. Отже, стягнення витрат на правничу допомогу з позивача не можна вважати як розумним, справедливим та таким, що відповідає засадам цивільного судочинства. Таким чином, витрати на правову допомогу, заявлені відповідачем є безпідставними, а їх розмір є необґрунтованим. У зв`язку з чим, Позивач просить відмовити Відповідачу у задоволенні вимоги про стягнення з Позивача витрат на правничу допомогу.
Ухвалою судді Сапунцова В.Д. від 13 липня 2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, розгляд справи просить проводити без фіксації.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача надала письмову заяву згідно якої просить розгляд справи проводити без її участі та без участі відповідача.
У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права що до здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та/або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
Між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 11 серпня 2021 року укладений договір про споживчий кредит № 3943949.
Згідно з п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що розмір кредиту становить 5700,00 грн.
Згідно з п. 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 11.08.2021 (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 10.09.2021.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2137,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики, шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором, на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем були перераховані грошові кошти у розмірі 5700,00 грн., що підтверджується квитанцією № 9b3da1c1-3604-492c-9256-f0229511ef1e_637643035885473866 від 11.08.2021.
За відомістю про щоденні нарахування та погашення, складеною ТОВ «Мілоан» щодо укладеного з ОСОБА_1 кредитного договору №3943949, станом на 09.12.2021 заборгованість останнього становила 20135,79 грн., яка складається з: 4462,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15673,79 грн. заборгованість по процентам.
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» 28.12.2021 укладений договір факторингу № 28-12/2021-72.
Відповідно до п. 2.1. договору за цим договором Клієнт (ТОВ «Мілоан») зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а Фактор (ТОВ «Вердикт Капітал») зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належать Клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між Клієнтом та Боржниками.
Відповідно до умов цього договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників (п. 2.2. договору). З дати відступлення прав вимоги Фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані Клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України (п. 2.3. договору).
За приписами п. 6.1.4. договору право вимоги переходить до Фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого права вимоги.
Повна оплата фінансування за договором здійснена ТОВ «Вердикт Капітал» від 30.12.2021 № 0316880000 на суму 3255566,76 грн.
З дослідженого в судовому засіданні витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 28.12.2021 №28-12/2021-72 вбачається, що під №982 зазначено таку інформацію про боржника: РНОКПП боржника НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , номер договору 3943949; сума виданого кредиту: 5700,00 грн.; заборгованість за тілом кредиту 4462,00 грн.; заборгованість по процентам: 15673,79 грн.; загальна сума заборгованості за кредитом: 20135,79 грн.
Відповідно до розрахунку, наданим ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3943949, станом на 10.03.2023 заборгованість останнього становила 33075,59 грн., яка складається з: 4462,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15673,79 грн. заборгованість по процентам, нараховані відсотки згідно кредитного договору 12939,80 грн.
Між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.03.2023 укладений договір факторингу № 10-03/2023/01.
Відповідно до п. 2.1. цього договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор («ТОВ «Вердикт Капітал») відступає шляхом продажу новому кредитору (ТОВ «Коллект центр») належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, право вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом Боржники, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору (надалі Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно з п. 5.2. договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.
Наданий позивачем Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги підписаний 10.03.2023.
З Реєстру Боржників до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 вбачається, що під №22881 зазначено таку інформацію про боржника: іпн. боржника НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , номер договору 3943949; сума заборгованості за основним зобов`язанням: 4462,00 грн.; сума заборгованості за нарахованими процентами: 28613,59 грн., загальна сума заборгованості: 33075,59 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект центр» за договором про споживчий кредит від 11.08.2021 №3943949 заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.12.2025 становить 33075,59 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4462,00 грн., заборгованість за відсотками дорівнює 28613,59 грн.
Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за договором про споживчий кредит від 11.08.2021 № 3943949 у розмірі 33075,59 гривень.
Між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 23 липня 2021 року укладений договір про споживчий кредит № 102647984.
Згідно з п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що розмір кредиту становить 7600,00 грн.
Згідно з п. 1.3. Договору кредит надається строком на 25 днів з 23.07.2021 (строк кредитування).
Відповідно до п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 17.08.2021.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 19,00 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики, шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором, на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем були перераховані грошові кошти у розмірі 7600,00 грн., що підтверджується квитанцією № f3017599-6661-46dc-9b16-85b244079e21_637626460721158665 від 23.07.2021.
За відомістю про щоденні нарахування та погашення, складеною ТОВ «Мілоан» щодо укладеного з ОСОБА_1 кредитного договору №102647984, станом на 12.12.2021 заборгованість останнього становила 4969,00 грн. за тілом кредиту, 14873,11 грн. по процентам, загальна сума заборгованості за кредитом 19842,11 грн.
Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» 29.12.2021 укладений договір факторингу № 29-12/2021-45.
Відповідно до п. 2.1. договору за цим договором Клієнт (ТОВ «Мілоан») зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а Фактор (ТОВ «Вердикт Капітал») зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належать Клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між Клієнтом та Боржниками.
Відповідно до умов цього договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників (п. 2.2. договору). З дати відступлення прав вимоги Фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані Клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України (п. 2.3. договору).
За приписами п. 6.1.4. договору право вимоги переходить до Фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого права вимоги.
Повна оплата фінансування за договором здійснена ТОВ «Вердикт Капітал» від 30.12.2021 № 0316900000 на суму 1647008,45 грн.
З дослідженого в судовому засіданні витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 29.12.2021 №29-12/2021-45 вбачається, що під №1280 зазначено таку інформацію про боржника: РНОКПП боржника НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , номер договору 102647984; сума виданого кредиту: 7600,00 грн.; заборгованість за тілом кредиту 4969,00 грн.; заборгованість по процентам: 14873,11 грн.; загальна сума заборгованості за кредитом: 19842,11 грн.
Відповідно до розрахунку, наданим ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3943949, станом на 10.03.2023 заборгованість останнього становила 33075,59 грн., яка складається з: 4462,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15673,79 грн. заборгованість по процентам, нараховані відсотки згідно кредитного договору 12939,80 грн.
Відповідно до розрахунку, наданим ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №102647984, станом на 10.01.2023 заборгованість останнього становила 34003,76 грн., яка складається з: 4969,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14873,11 грн. заборгованість по процентам, нараховані відсотки згідно кредитного договору 14161,65 грн.
Між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 укладений договір факторингу № 10-01/2023.
Відповідно до п. 2.1. цього договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор («ТОВ «Вердикт Капітал») відступає шляхом продажу новому кредитору (ТОВ «Коллект центр») належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, право вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом Боржники, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору (надалі Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно з п. 5.2. договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.
Наданий позивачем Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги підписаний 10.01.2023.
З витягу з Реєстру Боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 вбачається, що під № 38476 зазначено таку інформацію про боржника: іпн. боржника НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , номер договору 102647984; сума заборгованості за основним зобов`язанням: 4969,00 грн.; сума заборгованості за нарахованими процентами: 29034,76 грн.; загальна сума заборгованості: 34003,76 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект центр» за договором про споживчий кредит від 23.07.2021 №102647984 заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.12.2025 становить 34003,76 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4969,00 грн., заборгованість за відсотками дорівнює 29034,76 грн.
Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за договором про споживчий кредит від 23.07.2021 № 102647984 у розмірі 34003,76 гривень.
21 червня 2021 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 75268322.
Згідно з п. 1 Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що сума позики становить 10500,00 грн.
Згідно з п. 2.2. Договору строк позики 24 днів.
Відповідно до п. 2.3. Договору процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою.
Відповідно до п. 5.2. Договору Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору,а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Згідно п. 12 Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Відповідно до п. 6.5. ПРАВИЛ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики, шляхом заповнення заявки на веб-сайті кредитодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором, на підписання електронного договору, та зазначенням банківських реквізитів, на які в подальшому були зараховані грошові кошти у розмірі 10500,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» вих. № КД-000076744/ТНПП від 05.11.2025.
За відомістю про щоденні нарахування та погашення, складеною ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» щодо укладеного з ОСОБА_1 договору позики №75268322, станом на 22.02.2022 заборгованість останнього становила 33859,53 грн., а саме: 10380,95 грн. заборгованість по тілу кредиту, 23478,58 грн. заборгованість по процентам.
Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» 22.02.2022 укладений договір факторингу № 22/02/2022.
Відповідно до п. 2.1. договору за цим договором Клієнт зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а Фактор (ТОВ «Вердикт Капітал») зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належать Клієнту, і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між Клієнтом та Боржниками.
Відповідно до умов цього договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників (п. 2.2. договору). З дати відступлення прав вимоги Фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані Клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України (п. 2.3. договору).
За приписами п. 6.1.4. договору право вимоги переходить до Фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого права вимоги.
Повна оплата фінансування за договором здійснена ТОВ «Вердикт Капітал» від 23.02.2022 № 333740001 на суму 6382999,39 грн.
З дослідженого в судовому засіданні витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 22.02.2022 №22/02/2022 вбачається, що під № 1358 зазначено таку інформацію про боржника: РНОКПП боржника НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , номер договору 75268322; сума виданого кредиту: 10500,00 грн.; заборгованість за тілом кредиту 10380,95 грн.; заборгованість по процентам: 23478,58 грн.; сума заборгованості разом: 33859,53 грн.
Відповідно до розрахунку, наданим ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №75268322, станом на 10.01.2023 заборгованість останнього становила 33861,23 грн., яка складається з: 10380,95 грн. заборгованість за тілом кредиту, 23478,58 грн. заборгованість по процентам, нараховані 3%річних за користування грошовими коштами 1,70 грн.
Між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 укладений договір факторингу № 10-01/2023.
Відповідно до п. 2.1. цього договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор («ТОВ «Вердикт Капітал») відступає шляхом продажу новому кредитору (ТОВ «Коллект центр») належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, право вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом Боржники, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього договору (надалі Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно з п. 5.2. договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.
Наданий позивачем Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги підписаний 10.01.2023.
З витягу з Реєстру Боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 вбачається, що під № 38659 зазначено таку інформацію про боржника: іпн. боржника НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , номер договору 75268322; сума заборгованості за основним зобов`язанням: 10380,95 грн.; сума заборгованості за нарахованими процентами: 23478,58 грн.; відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України 1,77 грн.; загальна сума заборгованості: 33861,23 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит від 21.06.2021 №75268322 заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.12.2025 становить 33861,23 гривень, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту становить 10380,95 грн., заборгованість за відсотками дорівнює 23478,58 грн., 3% річних за користування грошовими коштами 1,70 грн.
Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за договором про споживчий кредит від 21.06.2021 №75268322 у розмірі 33861,23 гривень.
Оскільки відповідач добровільно не погасив існуючу заборгованість ні перед первісними кредиторами, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором особою, яка набула таке право відповідно до договору про відступлення права вимоги.
Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов`язань із своєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариств відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі визнає та погоджується на запропоновані умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Отже, кредитні договори підписані відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Також частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, на підставі вищевиладеного позивач наділений правом грошової вимоги до відповідача за вище вказаними договорами.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Сторони погодили за договором про споживчий кредит №39433949 від 11.08.2021строк кредитування 30 календарних днів, а відтак, у межах строку кредитування за договором про споживчий кредит №39433949 від 11.08.2021 до 10.09.2021 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
Також за договором про споживчий кредит №102647984 від 23.07.2021 строк кредитування 25 календарних днів, а відтак, у межах строку кредитування за договором про споживчий кредит №102647984 від 23.07.2021 до 17.08.2021 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
Крім того, за договором позики №75268322 від 21.06.2021 сторонами узгоджено строк кредитування 24 календарних днів з 21.06.2021 по 15.07.2021 (включно) ОСОБА_1 мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі справа № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) виклала правову позицію щодо змісту понять «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання або зазначили інший строк.
Відтак, у межах строку кредитування за договором про споживчий кредит №102647984 від 23.07.2021 до 17.08.2021 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві суму позики і сплачувати проценти від суми позики.
Тобто, сторони погодили порядок і строки повернення кредиту, загальну вартість кредиту.
У межах строку кредитування за договором про споживчий кредит №39433949 від 11.08.2021 до 10.09.2021 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві суму позики і сплачувати проценти від суми позики.
Тобто, сторони погодили порядок і строки повернення кредиту, загальну вартість кредиту.
У межах строку кредитування за договором позики №75268322 від 21.06.2021 до 15.07.2021 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві суму кредиту і сплачувати проценти від суми кредиту.
Тобто, сторони погодили порядок і строки повернення кредиту, загальну вартість кредиту.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Строк кредитування встановлено 30 днів за договором про споживчий кредит №3943949 від 11.08.2021.
Строк кредитування за договором про споживчий кредит №102647984 від 23.07.2021 встановлено 25 днів.
Строк кредитування за договором позики №75268322 від 21.06.2021 встановлено 24 дня.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договорами проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 723/304/16-ц (провадження N 14-360цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі № 638/13683/15-ц (провадження N 14-680цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), тобто дана судова практика є сталою.
Суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 3943949 від 11.08.2021 за період з 11.08.2021 (дата укладення кредитного договору) по 10.09.2021 (дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом позики).
За умовами укладеного договору про споживчий кредит сторони визначили строк кредитування, тривалістю 30 днів. Відтак, зі спливом вказаного строку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та інших платежів за цим договором припинилося.
Доказів того, що в подальшому сторонами було пролонговано вказаний договір матеріали справи не містять.
Вимогу про стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.
Дані положення не ґрунтуються на законі та є такими, що ставлять у невигідне становище споживача.
Суд не погоджується з нарахованими позивачем відсотками за договором про споживчий кредит № 3943949 від 11.08.2021 в сумі 28613,59 грн.
З урахуванням викладеного, сума відсотків, яку ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити за користування позикою в сумі 5700,00 грн. (договір про споживчий кредит № 3943949 від 11.08.2021) у межах строку кредитування який становить 30 календарних днів, з урахуванням неналежного виконання умов договору, складає 2137,50 грн. (5700,00 грн. х 1,25 % х 30 днів /100%).
За договором про споживчий кредит № 3943949 від 11.08.2021 з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за період з 11.08.2021 (дата укладення кредитного договору) по 10.09.2021 (дата повернення кредиту 30 календарних днів).
За умовами укладеного договору сторони визначили строк кредитування, тривалістю 30 днів. Відтак, зі спливом вказаного строку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та інших платежів за цим договором припинилося.
Доказів того, що в подальшому сторонами було пролонговано вказаний договір матеріали справи не містять.
Вимогу про стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.
Дані положення не ґрунтуються на законі та є такими, що ставлять у невигідне становище споживача.
Суд не погоджується з нарахованими позивачем відсотками за договором про споживчий кредит №102647984 від 23.07.2021 в сумі 19034,76 грн.
З урахуванням викладеного, сума відсотків, яку ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити за користування кредитними коштами в сумі 7600,00 грн. (договір про споживчий кредит №102647984 від 23.07.2021) у межах строку кредитування який становить 25 календарних днів, з урахуванням неналежного виконання умов договору, складає 9500,00 грн. (7600,00 грн. х 5 % х 25 днів /100%).
Також, суд не погоджується з нарахованими позивачем відсотками за договором позики №75268322 від 21.06.2021 в сумі 23478,58 грн.
З урахуванням викладеного, сума відсотків, яку ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити за користування кредитними коштами в сумі 10500,00 грн. (договір позики №75268322 від 21.06.2021) у межах строку кредитування який становить 24 календарних днів, з урахуванням неналежного виконання умов договору, складає 5014,80 грн. (10500,00 грн. х 1,99 % х 24 днів /100%).
Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором про споживчий кредит № 3943949 від 11.08.2021 відповідачем сплачено:
10.09.2021 541 грн., 10.09.2021 285 грн., 10.09.2021 285 грн., 17.09.2021 162 грн., 17.09.2021 264 грн., 17.09.2021 162 грн., 20.09.2021 157 грн., 20.09.2021 257 грн., 20.09.2021 157 грн., 22.09.2021 254 грн., 22.09.2021 488 грн., 22.09.2021 254 грн., 30.09.2021 242 грн., 30.09.2021 487 грн., 30.09.2021 242 грн., 07.10.2021 235 грн., 07.10.2021 -138 грн., 07.10.2021 138 грн. Загалом сплачено 4748 грн.
У зв`язку з тим, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 4748,00 грн., суд вважає за необхідне зарахувати вказані кошти в рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором про споживчий кредит №102647984 від 23.07.2021 відповідачем сплачено: 12.08.2021 760 грн., 12.08.2021 760 грн., 12.08.2021 15.20 грн., 30.08.2021 342 грн., 30.08.2021 342 грн., 30.08.2021 12,24 грн., 05.09.2021 194 грн. , 05.09.2021 194 грн., 05.09.2021 3,90 грн, 09.09.2021 -630 грн., 09.09.2021 630 грн., 09.09.2021 2,52 грн., 26.09.2021 283 грн, 26.09.2021 283 грн., 26.09.2021 9,69 грн., 03.10.2021 161 грн., 03.10.2021 161 грн., 03.10.2021 3,78 грн., 07.10.2021 261 грн., 07.10.2021 261 грн., 07.10.2021 52 грн. Загалом сплачено 5361,33 грн.
У зв`язку з тим, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 5361,33 грн., суд вважає за необхідне зарахувати вказані кошти в рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором позики № 75268322 від 21.06.2021 відповідачем сплачено: 12.07.2021 24,56 грн., 12.07.2021 1511,17 грн., 02.08.2021 1715 грн., 24.08.2021 1575,86 грн., 16.09.2021 1647,49 грн. Загалом сплачено 6474,08 грн.
У зв`язку з тим, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 6474,08 грн., суд вважає за необхідне зарахувати вказані кошти в рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту.
Щодо стягнення заборгованості за комісією.
Договір про споживчий кредит №3943949 від 11.08.2021 та договір споживчий кредит №102647984 від 23.07.2021 про не містять опису послуг з надання кредиту, управління та обслуговування кредиту та обґрунтованого розрахунку вартості таких послуг.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року N 1734-VIII, який діє з 10 червня 2017 року, ( в редакції на час укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) щодо наслідків укладення договору споживчого кредиту, який передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
З урахуванням викладеного, комісія за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно є нікчемними.
В кредитних договорах кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які кредитодавцем встановлена комісія за надання, управління та обслуговування кредиту, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором про споживчий кредит №3943949 від 11.08.2021 відповідачем сплачено: 10.09.2021 285 грн.,17.09.2021 162 грн., 20.09.2021 157 грн., 22.09.2021 254грн., 30.09.2021 242 грн., 07.10.2021 138 грн. Зазначені кошти були зараховані в рахунок погашення «комісії за пролонгацію».
Таким чином, вимоги позивача у частині стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
У зв`язку з тим, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за комісією було сплачено 1238,00 грн., суд вважає за необхідне зарахувати вказані кошти в рахунок оплати заборгованості за кредитом.
Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором про споживчий кредит №102647984 від 23.07.2021 відповідачем сплачено: 12.08.2021 760 грн., 30.08.2021342 грн., 05.09.2021 194 грн., 09.09.2021 630 грн., 26.09.2021 283 грн., 03.10.2021 161 грн., 07.10.2021 261 грн. Зазначені кошти були зараховані в рахунок погашення «комісії за пролонгацію».
Однак, матеріали справи не містять доказів того, що договір про споживчий кредит №102647984 був пролонгований. Його умовами чітко передбачено строк кредитування у 25 днів.
У зв`язку з тим, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за комісією за пролонгацію було сплачено 2631,00 грн., суд вважає за необхідне зарахувати вказані кошти в рахунок оплати заборгованості за кредитом.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідач умови за вказаними кредитними договорами належним чином не виконував, право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3943949 від 11.08.2021 у розмірі 1851,50 грн. (5700, 00 грн. (тіло кредиту) + 2137,50 грн. ( відсотки за користування кредитними коштами за 30 днів) 5986,00 (сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості); за договором споживчий кредит № 102647984 від 23.07.2021 у розмірі 9107,67 грн. (7600, 00 грн. (тіло кредиту) + 9500,00 грн. ( відсотки за користування кредитними коштами за 25 днів) 7992,33 (сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості ), за договором позики № 75268322 від 21.06.2021 у розмірі 9042,42 грн. (10500, 00 грн. (тіло кредиту) + 5014,80 грн. ( відсотки за користування кредитними коштами за 24 днів) + 1,70 грн. (нараховані 3% річних) 6474,08 (сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості ).
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з відповідача становить 20001,59 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, представник позивача просить стягнути витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, у розмірі 25000,00 грн. На підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правової допомоги від 04.10.2024 № 04/10-2024, укладеного між ТОВ «Коллект центр» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , копію прайс-листа виду послуг та ціни роботи, заявки на надання юридичної допомоги № 10 від 03.11.2025, витяг з акту № 15 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів №0590160002 від 17.12.2025 на суму 100000,00 грн.
З акту № 15 про надання юридичної допомоги вбачається, що фізична особа підприєме6ць ОСОБА_2 надав позивачу такі послуги: усна (з вивчанням документів) протягом 2 годин вартістю 4000,00 грн., письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) протягом 1 години вартістю 3000,00 грн., позовна заява протягом 6 годин вартістю 18000,00 грн., загальна вартість послуг становить 25000,00 грн.
Представник відповідача у додаткових поясненням просить стягнути витрати на понесені відповідачем на професійну допомогу у розмірі 8000,00 грн. На підтвердження зазначеного суду надано: копію договору про надання правничої допомоги від 09.04.2026, акт здачі-прийняття наданих послуг від 09.04.2026 з якого вбачається, що адвокат Скользнєва В.В. надала відповідачу такі послуги: ознайомлення з матеріалами справчи протягом 1,5 год. вартістю 2000,00 грн.; написання додаткових пояснень протягом 2 год. вартістю 4000,00 грн.; участь у судовому засіданні протягом 1 год. вартістю 2000,00 грн., загальна вартість послуг становить 8000,00 грн., копію квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 09.04.2026 на суму 8000,00 грн., копію свідоцтва про право на занняття адвокатською діяльністю ЗП 002838.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 17.10.2014 № 10 витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представниками сторін документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлені до стягнення розміри витрат на професійну правничу допомогу не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатами роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Отже, з врахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатами робіт, часу витраченого адвокатами на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. з кожної сторони.
У зв`язку із рівнозначністю визначених витрат на правничу допомогу стягнення таких витрат зі сторін не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 480,12 грн. (ціна позову 100940,58 грн., задоволено позовні вимоги на 20001,59 грн., що становить 19,82 % від заявленого розміру вимог, судовий збір при пред`явленні позову становив 2422,40 грн., а 19,82 % від цієї суми = 480,12 грн.).
Керуючись ст. ст. 526, 610, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 211, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованості:
-за договором про споживчий кредит №102647984 від 23.07.2021 у розмірі 1851,50 грн.;
-за договором про споживчий кредит №102647984 від 23.07.2021 у розмірі 9107,67 грн.;
-за договором позики №75268322 від 21.06.2021 у розмірі 9042,42 грн.
Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 20001 (двадцять тисяч одну) гривню 59 копійок.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 480 (чотириста вісімдесят) гривень 12 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку поданняапеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.
Повний текст судового рішення складено 27.08.2026.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926);
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя В.Д. Сапунцов
Судове рішення № 139340456, Заводський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 27.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 332/131/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: