Ухвала суду № 139340453, 31.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20154/25

УХВАЛА

31 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, місце проживання: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення (в порядку ст. 378 КАС України),-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягає у не направленні до Міністерства фінансів України у строк встановлений п.49 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет України для отримання додаткових коштів понад обсяг відповідних бюджетних призначень, для примусового виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 31.01.2013 року у справі № 2/17-2956-2011.

Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 за період 24.06.2022 року по 23.06.2025 року інфляційні витрати у розмірі 17 440,91 грн. та 3% річних у розмірі 4 614,36 грн. за прострочення виконання наказу Господарського суду Одеської області від 10.12.2013 року у справі № 2/17-2956-2011 щодо стягнення суми 51 270,81 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою від 18 листопада 2025 року виправлено описку допущену рішення від 30.10.2025 року по справі №420/20154/25 та додано після третього абзацу, абзац наступного змісту: «Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн».

Додатковим рішенням від 18 листопада 2025 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення представника ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. на користь ОСОБА_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року залишено без змін. Додаткове рішення додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року залишено без змін.

Ухвалою від 02 березня 2026 року виправлено описку, допущену в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року, зазначивши в тексті дату оскаржуваного додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду « 18 листопада 2025 року» замість вказаної - « 19 листопада 2025 року».

Додатковою постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 3 000 грн (три тисячі гривень).

Рішення набрало законної сили 26 березня 2026 року.

06 травня 2026 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

Через канцелярію суду 31.07.2026 року (сформовано в ЕС 30.07.2026) від Державної казначейської служби України надійшла заява про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій представник просить:

- Прийняти до розгляду заяву Казначейства про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі № 420/20154/25 та додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі № 420/20154/25.

- Задовольнити заяву Казначейства про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі № 420/20154/25 та додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі № 420/20154/25.

- Змінити спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі № 420/20154/25 в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних шляхом стягнення з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 за період 24.06.2022 року по 23.06.2025 року інфляційні витрати у розмірі 17 440,91 грн. та 3% річних у розмірі 4 614,36 грн. за прострочення виконання наказу Господарського суду Одеської області від 10.12.2013 року у справі № 2/17-2956-2011 щодо стягнення суми 51 270,81 грн.

- Змінити спосіб і порядок виконання додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі № 420/20154/25 в частині стягнення витрат на правничу допомогу шляхом стягнення з Державного бюджету витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. на користь ОСОБА_1 .

На обґрунтування вказаної заяви представник зазначив, що спір по справі № 420/20154/25 виник щодо виконання наказу у справі № 2/17-2956-2011 про стягнення з Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Одеській області на користь арбітражного керуючого Ковальчука Олега Миколайовича грошові кошти в сумі 51270,81 грн, який обліковується в органах Казначейства за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Враховуючи обставини, у даній справі відповідачем є Держава, а державним органом через який Держава бере участь у справі з питань безспірного списання коштів державного бюджету Казначейство.

Суд, приймаючи рішення дійшов висновку, що до спірних правовідносин належить застосуванню положення ст. 625 ЦК України та стаття 5 Закону про гарантії та стягнув інфляційні втрати та 3% річних з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Казначейства.

Казначейство вважає, що виконання рішення суду від 30.10.2025 в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних можливе у разі обрання належним способом виконання судового рішення шляхом стягнення з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 за період 24.06.2022 року по 23.06.2025 року інфляційні витрати у розмірі 17 440,91 грн. та 3% річних у розмірі 4 614,36 грн. за прострочення виконання наказу Господарського суду Одеської області від 10.12.2013 року у справі № 2/17-2956-2011 щодо стягнення суми 51 270,81 грн.

Через канцелярію суду 03.08.2026 року від відповідача надійшла ще одна заява про зміну способу та порядку виконання додаткової постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Через канцелярію суду 05.08.2026 року (сформовано в ЕС 05.08.2026) від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача, в яких представник зазначив, що рішенням суду підтверджено право позивача на отримання компенсації від Державної казначейської служби України за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу на підставі ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон про гарантії) та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок №845). Саме Органи Казначейства не вжили всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на виконання наказу по справі № 2/17-2956-2011 на користь позивача у порядку та спосіб, визначені законодавством України, не допускаючи порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 .

Як підсумок, судом встановлена протиправна бездіяльність саме Державної казначейської служби України, за яку передбачені штрафні санкції регламентовані положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Якщо стягнення інфляційних втрат та 3% річних у справі № 420/20154/25 буде відбуватись за рахунок Держави, а не за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України, то згадані судові рішення по справі № 420/20154/25 лише розчиняться серед черг погашення заборгованості за рахунок коштів бюджетних програм. Що аж ніяк не призведе до поновлення порушених прав позивача, а запустить чергове коло безкінечних очікувань гарантованого результату.

Те саме стосується і витрати на професійну правничу допомогу, згідно з додаткового рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 року та додаткової постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2026 року у справі № 420/20154/25, підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України.

У зв`язку з цим представник позивача просить: прийняти дане заперечення до розгляду Одеським окружним адміністративним судом; Відмовити у задоволенні заяви Державної казначейської служби України від 31.07.2026 р. про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 та додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі № 420/20154/25; Відмовити у задоволенні заяви Державної казначейської служби України від 03.08.2026 р. про зміну способу і порядку виконання додаткової постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2026 у справі № 420/20154/25 .

Через канцелярію суду 07.08.2026 року (сформовано в ЕС 06.08.2026) від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач також підтримує заперечення свого представника та просить відмовити у задоволенні заяв.

Розглянувши заяву про встановлення чи зміну порядку виконання рішення суду та враховуючи заперечення з боку позивача та його представника, суд дійшов висновку, що заява представника Державної казначейської служби України не належить залишенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Сукупний аналіз наведеної норми доводить, що виключно стягувач або виконавець, діючи в інтересах стягувача, має право на подання заяви про зміну способу та порядку виконання рішення.

У цій справі Державна казначейська служба України є відповідачем, а отже є боржником.

Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 378 КАС України Державна казначейська служба України як боржник у цій справі не наділена процесуальним правом на зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Водночас суд враховує, що позивач заперечує проти зміни способу та порядку виконання судового рішення по справі № 420/20154/25.

Таким чином, враховуючи викладене, та те, що позивач заперечує проти заяви поданої представником відповідача, а відповідач не наділений процесуальним правом на подання відповідної заяви, суд доходить висновку щодо відсутності правових підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 243,256,294,295, 297, 378 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, місце проживання: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення (в порядку ст. 378 КАС України), - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст.293,295 КАС України, з урахуванням пп. 15.5. п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Суддя: Л.Р. Юхтенко