Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/11495/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої - судді Шумило Н.Б.
за участю секретаря судового засідання Дуб В.І.
представника заявника (боржника) адвоката Стан С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стан Світлани Василівни на рішення та дії Тячівського відділу державної виконавчої служби в Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий виклад обставин
Представник ОСОБА_1 адвокат Стан Світлана Василівна звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на рішення та дії Тячівського відділу державної виконавчої служби в Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить:
- визнати причини пропуску строку на подання скарги на дії (рішення) державного виконавця у виконавчому провадженні № 32501277 поважними;
- поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання скарги та прийняти її до розгляду;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабея Андрія Андрійовича від 24 липня 2026 року про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 32501277;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабея Андрія Андрійовича від 24 липня 2026 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 32501277 у межах суми звернення стягнення 364 943,42 грн.;
- зобов`язати Головного державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабея Андрія Андрійовича закінчити ВП № 32501277 та зняти арешт із коштів Скаржника.
Скаргу мотивує тим, що у провадженні Тячівського відділу ДВС перебувало виконавче провадження № 32501277 з виконання виконавчого листа № 2-1624 від 11.11.2011 року про стягнення із Скаржника коштів на користь ПАТ «Банк Форум».
На виконання Ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 03.06.2026 р. у справі № 308/7446/26 начальником Тячівського ВДВС було відновлено знищене виконавче провадження № 32501277 з метою процесуального з`ясування правових наслідків його завершення та перевірки підстав подальшого існування старого арешту майна від 2012 року.
Проте 23 та 24 липня 2026 року Головним державним виконавцем Тячівського ВДВС Бабеєм А.А., викрививши суть та процесуальну мету ухвали від 03.06.2026р. було самовільно винесено пакет постанов, якими розпочато нове коло примусового стягнення боргу та накладено новий арешт на кошти Скаржника.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27.07.2026 року у справі № 308/7446/26 за скаргою ОСОБА_1 було встановлено преюдиційні факти в порядку частини четвертої статті 82 ЦПК України. Суд встановив, що постановою від 27.12.2012 року вказаний виконавчий лист було повернуто банку, а чинність арешту майна (обтяження № 12480893) було офіційно припинено. Строк для повторного пред`явлення листа сплив 27.12.2013 року, а матеріали справи знищено у 2015 році.
Незважаючи на це, 24.07.2026 року Головний державний виконавець Бабей А.А. виніс Постанову про поновлення вчинення виконавчих дій та Постанову про арешт коштів боржника у межах суми 364 943,42 грн на користь ліквідованого банку.
Вказані рішення вважають незаконними, постанова про поновлення вчинення виконавчих дій винесена державним виконавцем щодо первісного стягувача ПАТ «Банк Форум», проте, вказаний банк ліквідовано у 2019 році, його правоздатність припинена (ст. 91, 609 ЦК України). Заміна стягувача на його правонаступника у судовому порядку за статтею 442 ЦПК України чи статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» ніколи не здійснювалась. Вважають, що самовільне вчинення виконавцем будь-яких дій або користь ліквідованої особи чи правонаступника за відсутності ухвали суду про процесуальне правонаступництво є грубим порушенням закону та виходом за межі повноважень. Виконавець не має права самостійно підміняти собою суд.
Суд не поновлював строки стягнення коштів та не санкціонував нові обтяження. Провадження завершено у 2012 році. Строки пред`явлення листа закінчилися у 2013 році. Виконавче провадження знищено у 2015 році. Поновлення вчинення виконавчих дій через 14 років за відсутності оригіналу виконавчого документа, дублікат якого новим кредитором ніколи не отримувався, є абсурдом. ДВС позбавлений права самостійно, без судового рішення про поновлення пропущеного строку, реанімувати виконавчі провадження, процесуальні строки у яких безповоротно минули багато років тому.
Крім того зазначено, що постанова про арешт коштів від 24.07.2026 р. є похідною від незаконної постанови про поновлення вчинення виконавчих дій. Арешт майна чи коштів є виключно похідним заходом забезпечення примусового виконання рішення і не може існувати самостійно за відсутності законного та діючого виконавчого провадження. Оскільки саме поновлення вчинення виконавчих дій є незаконним, а борг перед ліквідованим банком юридично припинений, новий арешт коштів є протиправним втручанням у право власності Скаржника.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - стягувача, якщо правонаступництво не допускається. Згідно з ч. 1 ст. 40 цього ж Закону, у разі закінчення виконавчого провадження виконавець знімає арешт, накладений на майно боржника. Відповідно до ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється з моменту ліквідації юридичної особи(боржника або кредитора) . Арешт майна за відсутності самого кредитора є незаконним обмеженням права власності.
Також заявник вказує, що у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала скарга адвоката Стан С.В. в інтересах ОСОБА_1 на дії державного виконавця та скасування постанов у виконавчому провадженні № 32501277 (справа № 308/11160/26). Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04 серпня 2026 року вказану скаргу було повернуто заявнику без розгляду на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю доказів направлення копії скарги з додатками заінтересованій особі ПАТ «Банк Форум». Представник Скаржника зазначає, що первинна скарга була направлена до суду в межах передбаченого законом процесуального строку, а обов`язок щодо направлення копії скарги ПАТ «Банк Форум» був виконаний в повному обсязі та вчасно, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 31.07.2026 року. Вказані докази були додані до матеріалів первинної скарги в системі «Електронний суд», однак через технічні причини (якість відображення чи нечитабельність скан-копії) не були належним чином враховані судом під час винесення ухвали від 04.08.2026 року.
Вказану ухвалу суду про повернення скарги від 04.08.2026 року було отримано через систему «Електронний суд» 05 серпня 2026р. і одразу після отримання представник скаржника повторно направила ПАТ «Банк Форум» оновлений пакет документів поштовим зв`язком та повторно звернулася до суду з вказаною скаргою. Враховуючи, що первісно скарга була подана без порушення строків, а повторне звернення зумовлене виключно часом на отримання процесуальних документів суду та виправленням технічних нюансів відображення скан-копій, причини пропуску строку просить вважати поважними.
Процесуальні дії по справі та заяви учасників справи
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.08.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Стан Світлани Василівни на рішення та дії Тячівського відділу державної виконавчої служби в Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що повідомлено сторін.
18.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від керівника Тячівського відділу державної виконавчої служби в Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Токар А.В. поступив відзив, в якому повідомлено, що по виконавчому провадженню ВП №32501277, 15.07.2026, державним виконавцем, винесена Постанова про про відновлення виконавчого провадження на виконання Ухвали № 308/7446/26 від 03.06.2026 р. виданої Ужгородським міськрайонний судом Закарпатської області: Зобовязати Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: про відновити знищене виконавче провадження ВП N 32501277 3 примусового виконання виконавчого листа N 2-1624, виданого 11 листопада 2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.
Відновлення виконавчого провадження це продовження перерваного процесу за Законом України «Про виконавче провадження», яке здійснюється, якщо суд скасував постанову про його закінчення чи повернення документа. Воно не починається з нуля, а відновлює примусові заходи.
По Виконавчому провадженню ВП №32501277 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1624 виданий 10.04.2012 Ужгородським міськрайонним судом про: Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 , фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ "Банк Форум" суму заборгованості в розмірі - 325427,98 грн. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 , фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ "Банк Форум" штрафні санкції у вигляді пені на прострочену суму та відсотки в розмірі - 31274,22 грн. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 , фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ "Банк Форум" суму понесених банком судових витрат в розмірі - народження: 1820,00 грн. Боржник: ОСОБА_1 , відсутнє підтвердження про погашення заборгованості з Боржника на користь Стягувача. На підставі викладеного, просять відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1
20.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» представник заявника ОСОБА_1 адвокат Стан С.В. подала клопотання про долучення доказів та надання додаткових пояснень з доказами їх направлення іншим учасникам.
Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Стан С.В., яка діє на підставі ордера серія АО №1246999 від 29.07.2026р., в судовому засіданні 19.08.2026 та 24.08.2026 підтримала скаргу, мотиви та доводи навела аналогічні викладеним у скарзі. Просила поновити строк на подання скарги оскільки такий було пропущено з поважних причин, та вимоги скарги задовольнити.
Стягувач в судове засідання не з`явився, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ПАТ «Банк Форум» припинено як юридичну особу 04.07.2019.
Тячівський відділ державної виконавчої служби в Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не забезпечив участі повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток в особистий кабінет в системі «Електронний суд». При цьому, подали відзиву та 24.08.2026 заяву, в якій просили розглянути справу №308/11495/26 без участі представника Тячівського відділу державної виконавчої служби в Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Враховуючи наведене, та вимоги ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд розглянув скаргу без їх участі.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 03.06.2026 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі 308/7446/26, зобов`язано Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відновити знищене виконавче провадження ВП №32501277 з примусового виконання виконавчого листа №2-1624, виданого 11 листопада 2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, відповідно до вимог розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень.
У вказаній ухвалі судом встановлено, що виконавче провадження ВП №32501277 завершено шляхом повернення виконавчого документа стягувачу. Разом з тим відомості про арешт майна боржника продовжують перебувати у відповідних державних реєстрах. У постанові Верховного Суду від 14 січня 2026 року у справі №640/20808/22-ц зазначено, що у разі відсутності матеріалів виконавчого провадження орган державної виконавчої служби зобов`язаний вжити заходів щодо їх відновлення, оскільки лише після відновлення виконавчого провадження можливим є належне вирішення питань, пов`язаних із наслідками його завершення та подальшим існуванням арештів і обмежень, накладених у його межах. З огляду на викладене суд вважає за необхідне зобов`язати Тячівський відділ державної виконавчої служби відновити виконавче провадження ВП №32501277.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2026 у справі 308/7446/26 ухвалено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 , накладеного постановою державного виконавця від 08 травня 2012 року у виконавчому провадженні ВП № 32501277, відомості про який внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 12480893.
Зобов`язати Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення прав ОСОБА_1 шляхом виконання постанови державного виконавця від 27 грудня 2012 року у виконавчому провадженні ВП № 32501277 в частині припинення чинності арешту майна боржника та забезпечити виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження № 12480893, внесеного на підставі постанови державного виконавця від 08 травня 2012 року у виконавчому провадженні ВП № 32501277.
Так, у вказаній ухвалі, серед іншого, судом встановлено, що на виконання ухвали суду Тячівським відділом державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано матеріали відновленого виконавчого провадження №32501277. Із зазначених матеріалів вбачається, що 08.05.2012 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1624, виданого 11.11.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, та винесено постанову про арешт майна боржника і заборону його відчуження. 07.07.2012 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, 01.11.2012 постанову про зупинення виконавчого провадження. 27.12.2012 державним виконавцем у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке могло бути звернено стягнення, та безрезультатністю заходів щодо його розшуку винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на той час), встановлено строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання до 27.12.2013, а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. У подальшому постановою від 15.07.2026 виконавче провадження було відновлено, передано начальнику Тячівського відділу державної виконавчої служби та прийнято ним до свого провадження. 23.07.2026 державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, а 24.07.2026 постанову про поновлення вчинення виконавчих дій, після чого винесено постанови про арешт майна та коштів боржника.
До скарги додано копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у ВП №32501277 від 27.12.2012, якою головним державним виконавцем Тячівського районного управління юстиції Фекете А.Ф. встановлено що у боржника майна, на яке можна звернути стягнення не виявлено, та керуючись п. 2 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено виконавчий лист №2-1624 виданий 10.04.2012 Ужгородським міськрайонним судом, повернути стягувачу. Припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення. Вказано що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 27.12.2013.
15.07.2026 Головним державним виконавцем Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабей Андрієм Андрійовичем у ВП №32501277 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, на виконання ухвали №308/7446/26, виданої Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області. Зобов`язати Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відновити знищене виконавче провадження ВП №32501277 з примусового виконання виконавчого листа №2-1624, виданого 11 листопада 2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, відповідно до вимог розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, якою постановлено відновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-1624 виданого 11.11.2011 Ужгородським міськрайонним судом.
З копії постанови про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП №32501277 від 24.07.2026 вбачається, що Головним державним виконавцем Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабей Андрієм Андрійовичем, при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1624 виданого 11.11.2011 Ужгородським міськрайонним судом про стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 , фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Банк Форум» суму заборгованості в розмірі - 325427,98 грн. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 , фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Банк Форум» штрафні санкції у вигляді пені на прострочену суму та відсотки в розмірі -31274,22 грн. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 , фізичних осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Банк Форум» суму понесених банком судових витрат в розмірі 1820,00 грн., 29.11.2012 винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій, ураховуючи викладене, керуючись ч.5 ст. 35 ЗУ Про виконавче провадження» постановлено поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1624 виданого 11.11.2011 Ужгородським міськрайонним судом.
Також, 24.07.2026 Головним державним виконавцем Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бабей Андрієм Андрійовичем, при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1624 виданого 11.11.2011 Ужгородським міськрайонним судом у ВП №32501277 винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 364943,42 грн.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ПАТ «Банк Форум» припинено як юридичну особу 04.07.2019.
Щодо поновлення строку на подання скарги.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
Так, у скарзі представник заявника заявляє про поновлення пропущеного строку, та зазначає, що первинна скарга була подана до суду в межах передбаченого законом процесуального строку, та з дотриманням обов`язку щодо доказів направлення копії скарги, однак через технічні причини (якість відображення чи нечитабельність скан-копії) не були враховані судом при винесенні ухвали 04.08.2026.
Як слідує з системи документообігу Ужгородського міськрайонного суду представником ОСОБА_1 адвокатом Стан С.В. 31.07.2026 подано через систему «Електронний суд» скаргу на дії державного виконавця та скасування постанов виконавця у виконавчому провадженні №32501277 (справа №308/11160/26), ухвалою судді від 04.08.2026 року вказану скаргу повернуто заявнику без розгляду, на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю доказів направлення копії скарги з додатками заінтересованій особі ПАТ «Банк Форум».Також роз`яснено скаржнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Ухвалу суду було отримано представником заявника через систему «Електронний суд» 05.08.2026, та дану скаргу подано до суду відразу на наступний день, а саме 06.08.2026, до якої долучено і докази направлення копії скарги від 31.07.2026 та додатків ПАТ «Банк Форум» ще 31.07.2026.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що повідомлені заявником причини пропуску строку на звернення до суду є поважними, а тому пропущений процесуальний строк на звернення до суду з даною скаргою підлягає поновленню.
Позиція суду та оцінка доводів
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (Hornby v. Greece, №18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Статтями 447, 448 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання.
Закон України «Про виконавче провадження» (далі Закон) є спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
За змістом статей 1, 5 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.
Згідно пункту 9 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
У частинах 1 та 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За змістом частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини 9 статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 1 та 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Згідно ч.1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі визнання судом постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною чи скасування постанови у встановленому законом порядку, а також у разі надходження рішення про скасування заходів забезпечення позову, заяви стягувача про відновлення виконавчого провадження за рішенням про встановлення побачення з дитиною виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавцем відповідного рішення.
У частині 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
З аналізу наведених норм слідує, що ЗУ «Про виконавче провадження» містить чіткий перелік підстав для відновлення виконавчого провадження. Самостійне відновлення виконавцем провадження поза цими підставами чинним законодавством не передбачено. У разі повернення виконавчого документа стягувачу, право повторного пред`явлення документа до виконання належить виключно стягувачу. Поновлення вчинення дій за ініціативою самого виконавця без нової заяви стягувача, та поза процедурою відкриття нового провадження свідчить про вихід виконавця за межі його законних повноважень.
Так, з досліджених матеріалів, судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції Фекете А.Ф. від 27.12.2012 у ВП №32501277 виконавчий лист №2-1624 виданий Ужгородським міськрайонним судом було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Також вказано що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено для виконання в строк до 27.12.2013.
При цьому, головний державний виконавець Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабей А.А., керуючись нормами щодо поновлення провадження після його зупинення, 24.07.2026 виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП №32501277.
Суд зазначає, що норми статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо поновлення дій) застосовуються виключно до проваджень, які були тимчасово зупинені, а не повернуті стягувачу.
Враховуючи, що будь-яких даних, що стягувач повторно пред`явив виконавчий документ до виконання в матеріалах справи немає, а постанова державного виконавця від 27.12.2012 у ВП №32501277 про повернення виконавчого документа стягувачу ніким не скасовувалась, у виконавця не було правових підстав для винесення 24.07.2026 оскаржуваної постанови про поновлення вчинення виконавчих дій.
Крім того, накладений державним виконавцем в межах неправомірно поновлених виконавчих дій у ВП №32501277, арешт на кошти боржника згідно постанови від 24.07.2026, також є протиправним.
Враховуючи викладене, скарга боржника в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови Головного державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабея Андрія Андрійовича від 24 липня 2026 року про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 32501277, а також постанови від 24 липня 2026 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 32501277, підставна та підлягає задоволенню.
Щодо вимог про зобов`язання Головного державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабея Андрія Андрійовича закінчити ВП № 32501277 та зняти арешт із коштів скаржника слід зазначити наступне.
У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
При цьому суд не вправі зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
З огляду на наведене, суд не уповноважений зобов`язувати державного виконавця закінчити ВП № 32501277 та зняти арешт із коштів скаржника, водночас зобов`язаний вирішити питання про поновлення порушеного права скаржника, а тому суд вважає за можливе зобов`язати Головного державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабея Андрія Андрійовича вчинити дії щодо зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_1 у ВП № 32501277, а в решті вимог заявника відмовити, оскільки суд не наділений повноваженнями самостійно закривати, закінчувати чи припиняти провадження замість виконавця за такою скаргою.
Керуючись ст. ст. 5, 11, 18, 81, 258, 259, 263, 265, 268, 447, 448 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги.
Скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Стан Світлани Василівни на рішення та дії Тячівського відділу державної виконавчої служби в Тячівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабея Андрія Андрійовича від 24 липня 2026 року про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 32501277.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабея Андрія Андрійовича від 24 липня 2026 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 32501277.
Зобов`язати Головного державного виконавця Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабея Андрія Андрійовича вчинити дії щодо зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_1 у ВП № 32501277.
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Повний текст ухвали складено 31.08.2026.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.Б. Шумило
Судове рішення № 139340290, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 26.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/11495/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: