Ухвала суду № 139339709, 26.08.2026, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/3582/26

Номер провадження 2/299/1750/26

У Х В А Л А

про залишення без руху

26.08.2026 м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Дочинець С.І., ознайомившись із позовною заявою адвоката Бочкора Івана Васильовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Бочкор І.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить: визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину зазначеного будинку.

Разом із позовною заявою позивач не подав документа, що підтверджує сплату судового збору, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та, на його думку, звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, до позовної заяви не додано документів, які підтверджують право власності на спірний житловий будинок, його технічні характеристики, вартість та належність до майна подружжя, а також не зазначено ціну позову.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що вона подана без додержання вимог статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Щодо визначення ціни позову

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Заявлені у цій справі вимоги є вимогами майнового характеру, оскільки позивач просить визнати за ним право власності на 1/2 частину нерухомого майна житлового будинку.

Отже, зазначений спір підлягає грошовій оцінці, а тому позивач зобов`язаний визначити та зазначити у позовній заяві ціну позову.

При цьому ціна позову має бути визначена з урахуванням вартості майна, щодо якого заявлено вимогу про визнання права власності, тобто вартості 1/2 частини спірного житлового будинку, якщо саме така частка є предметом майнової вимоги позивача.

Верховний Суд у судовій практиці неодноразово звертав увагу на те, що спори про поділ майна подружжя є майновими, а судовий збір за такими вимогами визначається з урахуванням вартості спірного майна.

Водночас позивачем ціну позову не визначено, її обґрунтованого розрахунку не наведено, відомості про вартість спірного нерухомого майна у позовній заяві відсутні.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Щодо документів на спірне нерухоме майно

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною п`ятою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є житловий будинок АДРЕСА_1 .

Разом з тим до позовної заяви не додано жодного належного доказу щодо існування зазначеного об`єкта нерухомого майна, його технічних характеристик, площі, складу, реєстрації права власності, підстав набуття права власності, часу набуття такого майна, а також його вартості.

Зокрема, позивачем не надано правовстановлюючого документа на житловий будинок, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи іншого документа, який підтверджував би зареєстроване право власності на спірний будинок, його власника та характеристики об`єкта.

Не надано також документів, які б давали можливість встановити, коли і на якій правовій підставі спірний будинок був набутий сторонами, чи перебував він у їхній спільній сумісній власності, а також чи може бути предметом заявленого позову саме той об`єкт нерухомості, який зазначений позивачем у прохальній частині позову.

За таких обставин суд позбавлений можливості на стадії вирішення питання про відкриття провадження належним чином встановити предмет спору, його вартість та обсяг заявлених майнових вимог.

Отже, позивачу необхідно надати наявні у нього документи на спірний житловий будинок та інші докази, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

При цьому у разі неможливості самостійно надати відповідні докази позивач вправі одночасно заявити клопотання про їх витребування судом із зазначенням доказів, які необхідно витребувати, обставин, які ними можуть бути підтверджені або спростовані, підстав, з яких позивач вважає, що відповідний доказ знаходиться у певної особи, та заходів, яких він вжив для самостійного отримання такого доказу.

Щодо сплати судового збору

Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач такого документа не подав, посилаючись на наявність у нього статусу учасника бойових дій та положення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, закон пов`язує застосування зазначеної пільги не лише з наявністю в особи статусу учасника бойових дій, а й із характером спору справа повинна бути пов`язана з порушенням прав, у зв`язку з якими особі надано відповідну пільгу.

Правовий статус учасників бойових дій та відповідні гарантії встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

За змістом статті 22 цього Закону особи, на яких поширюється його дія, мають право на безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, та звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Верховний Суд у справах щодо поділу майна подружжя звертав увагу на те, що сам факт наявності у сторони статусу учасника бойових дій не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору. При вирішенні питання про застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» необхідно враховувати предмет та підстави позову та з`ясовувати, чи стосується справа захисту прав, пов`язаних із соціальним захистом учасника бойових дій. У справах про поділ майна подружжя такі вимоги не пов`язані із соціальним захистом учасника бойових дій.

При цьому актуальна правова позиція Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 752/3051/25, також виходить із того, що пільга, передбачена пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», поширюється на учасників бойових дій у справах, пов`язаних із захистом їхніх соціальних прав, незалежно від їх процесуального статусу.

У даному випадку предметом спору є не питання соціального захисту ОСОБА_1 як учасника бойових дій, а цивільно-правовий спір між подружжям щодо правового режиму та поділу нерухомого майна.

Таким чином, наявність у позивача статусу учасника бойових дій сама по собі не є достатньою правовою підставою для звільнення його від сплати судового збору у цій справі.

Отже, позивач повинен надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3328 грн.

Таким чином, у 2026 році мінімальний розмір судового збору за позов майнового характеру, поданий фізичною особою, становить 1331,20 грн, а максимальний 16 640 грн.

Однак визначити конкретний розмір судового збору у цій справі на даній стадії неможливо, оскільки позивач не зазначив ціну позову та не подав доказів вартості спірного нерухомого майна.

Тому після визначення ціни позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у відповідному розмірі та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Судовий збір за розгляд позовної заяви Виноградівським районним судом сплачується на рахунок: Отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Виноград. тг/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA048999980313191206000007401, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір.

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачу необхідно надати строк для усунення встановлених недоліків шляхом: зазначення ціни позову, визначеної відповідно до вимог статті 176 ЦПК України, із наведенням її обґрунтованого розрахунку; надання документів, що підтверджують вартість спірного житлового будинку, а за необхідності вартість 1/2 його частини, яка є предметом вимоги про визнання права власності; надання документів на спірний житловий будинок, зокрема правовстановлюючого документа, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або інших наявних у позивача документів, які підтверджують існування об`єкта, його характеристики, власника та підстави набуття права власності; надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо набуття спірного будинку сторонами саме у період шлюбу та належності його до спільної сумісної власності подружжя; сплати судового збору за подання позову майнового характеру в розмірі, визначеному відповідно до ціни позову та вимог Закону України «Про судовий збір», та надання суду відповідного платіжного документа; у разі якщо позивач вважає, що має передбачені законом підстави для звільнення від сплати судового збору, надати належне правове обґрунтування такої пільги саме щодо заявлених у цій справі вимог, а також відповідні докази.

Керуючись статтями 175, 176, 177, 185, 258261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву адвоката Бочкора Івана Васильовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістю десять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом: зазначення ціни позову, визначеної відповідно до вимог статті 176 ЦПК України, із наведенням її обґрунтованого розрахунку; надання документів, що підтверджують вартість спірного житлового будинку, а за необхідності вартість 1/2 його частини, яка є предметом вимоги про визнання права власності; надання документів на спірний житловий будинок; надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги щодо набуття спірного будинку сторонами саме у період шлюбу та належності його до спільної сумісної власності подружжя; сплати судового збору за подання позову майнового характеру в розмірі, визначеному відповідно до ціни позову та вимог Закону України «Про судовий збір», та надання суду відповідного платіжного документа; у разі якщо позивач вважає, що має передбачені законом підстави для звільнення від сплати судового збору, надати належне правове обґрунтування такої пільги саме щодо заявлених у цій справі вимог, а також відповідні докази.

Роз`яснити позивачу, що коли відповідно до вказівок цієї ухвали у встановлений строк він виконає вимоги ч.4 ст.177 ЦПК України, позов вважатиметься поданим в день первісного його подання до суду. Інакше позовна заява вважатиметься не поданою і буде йому повернена.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дочинець С. І.