Ухвала суду № 139339345, 31.08.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8455/26

Провадження № 2-о/645/167/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 серпня 2026 року місто Харків

Суддя Немишлянського районного суду міста Харкова Костіна І.Г., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Індустріально-Немишлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території,

встановив:

ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в селі Нечаївка Буринського району Сумської області та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Каховка Херсонської області, Україна, на тимчасово окупованій території України.

Ознайомившись з даною заявою, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 , останній вказує, що є внуком померлої ОСОБА_2 .

Однак, заявником до заяви не додано доказів на підтвердження родинних відносин, а саме, що заявник ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_2 .

Таким чином, заявнику необхідно надати до суду документи, що підтверджують родинні відносини заявника з померлим ( свідоцтво про народження ОСОБА_1 )

Так, відповідно до п.п 2 п. 3 ст.175 ЦПК України заява повинна містити 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, заявником вказано неправильну назву заінтересованої особи, яку він бажає залучити, а саме Індустріально-Немишлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові, оскільки згідно інформації з відкритих джерел, зазначений орган було реорганізовано та змінено назву.

З офіційного сайту Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (https://www.kharkivjust.gov.ua/ ) вбачається, що у місті Харків є такі відділи державної реєстрації актів цивільного стану, а саме:

- Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

- Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

- Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

- Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Отже, заявнику необхідно визначитись з відділом державної реєстрації актів цивільного стану, який буде залучений як заінтересована особа та зазначити необхіні відомості учасників по справі, а саме: місцезнаходження заінтересованої особи; поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Також, згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний надати до позовної заяви доказ надіслання іншим учасникам справи копії поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Зазначена заява з додатками подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд», але доказів надіслання заінтересованій особі копії поданих до суду документів не містить.

Для усунення недоліків даної позовної заяви заявнику надати доказ надіслання відповідачу копії поданих до суду документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України заявник зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 ст. 318 ЦПК України передбачено, що до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Суд зазначає, що ЦПК України містить чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (ст. 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (ст.ст. 305-309 ЦПК України).

Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які з високим ступенем вірогідності свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Зі змісту заяви суд убачає, що заявник просить встановити факт смерті як з підстав, визначених п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, так й з підстав, визначених ст. 317 ЦПК України, допустивши негайне виконання рішення суду.

Суд зауважує, що справи за заявами, поданими в порядку ст. 317 ЦПК України, на відміну від тих, що подані в порядку ст. 315 ЦПК України, розглядаються невідкладно з дня надходження.

Пунктом 18 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення про те, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 № 3307/5), за змінами станом на 17.10.2024, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Отже, підставою для проведення державної реєстрації смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт смерті, а саме, медичного документу закладу охорони здоров`я, який би підтверджував факт смерті особи, відносно якої необхідно встановити цей факт у судовому порядку.

Стороною заявника не виконані вищевказані вимоги та не надані відповідні медичні документи, які б підтверджували факт смерті особи, відносно якої необхідно встановити цей факт у судовому порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В свою чергу, заявником до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються заявники - заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Однак, як вбачається зі змісту вищевказаної норми, у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі № 243/12928/18 (провадження № 61-5728св19).

Подана заява про встановлення факту смерті і додані до заяви документи не містять даних про те, що смерть останнього на тимчасово окупованій території настала у зв`язку із збройною агресією російської федерації, тому заявник не має пільг зі сплати судового збору відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із приписами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року складає 3328,00 грн.

На підставі зазначеного, судовий збір за подання заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 532,48 грн.

Проте при поданні повної зави позивачем не долучено документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону,

За таких обставин, суд вважає позовну заяву такою, що не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України та пропонує позивачу сплатити судовий збір за подання до суду вказаної заяви в розмірі 532,48 грн. на наступні реквізити:

Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Немишлян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA728999980313171206000020660, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати квитанцію.

Згідно ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Індустріально-Немишлянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території залишити без руху.

Установити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 (п`ять) днів з дня отримання копії ухвали.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись не поданою та повернута заявнику.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г.Костіна