Постанова № 139338576, 28.08.2026, Долинський районний суд Кіровоградської області

Долинський районний суд Кіровоградської області

________________

28.08.2026 Справа №: 388/1627/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2026 рокум. Долинська

Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., за участю особи, щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянув матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2026 року о 17:36 годині в м. Долинській, вул. Центральна (Радянська), 189, Кропивницький район, Кіровоградська область, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Meriva», державний номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування таким транспортним засобом взагалі. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягувався до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова серії ЕНА № 6309400 від 9 грудня 2025 року, чим порушив вимоги пп. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість в адміністративному правопорушенні не визнав. Пояснив, що подія відбувалась 18 червня 2026 року приблизно о 17:36 годині на вул. Центральній у м. Долинській. Тоді стояв поряд з транспортним засобом, а саме поряд з «Opel Meriva». Далі до нього під`їхали працівники поліції та почали звинувачувати у керуванні транспортним засобом. У свою чергу транспортним засобом не керував. Працівники поліції вимагали пред`явити документи, а після цього склали цей протокол про адміністративне правопорушення. Тоді на нього працівники поліції чинили психологічний тиск, що саме він керував транспортним засобом. З цього приводу рознервувався та не знав, що робити. Автомобіль належить його знайомому, якого не було на місці події. Не пам`ятає чи керував транспортним засобом 9 грудня 2025 року та чи притягався до адміністративної відповідальності.

Окрім цього, ОСОБА_1 надав з приводу цього протоколу про адміністративне правопорушення письмові заперечення.

Заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов до такого висновку.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 696549 від 18 червня 2026 року, цього ж дня о 17:36 годині в м. Долинській, вул. Центральна (Радянська), 189, Кропивницький район, Кіровоградська область, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Meriva», державний номерний знак НОМЕР_2 не маючи права керування таким транспортним засобом взагалі. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягувався до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постанова серії ЕНА № 6309400 від 9 грудня 2025 року, чим порушив вимоги пп. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення з його змістом є доказом, що підтверджує відображені в ньому обставини.

За змістом відеозапису, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення та який був переглянутий безпосередньо під час судового засідання, відображено рух поліцейського автомобіля по вулиці, а в зустрічному напрямку здійснює рух автомобіль Opel Meriva» сірого кольору. Поліцейський автомобіль на найближчому перехресті здійснює розворот та продовжує рух у зворотному напрямку та на другому перехресті здійснює поворот ліворуч. На цій вулиці поблизу одного з домоволодінь праворуч розташований автомобіль «Opel Meriva», державний номерний знак НОМЕР_2 , сірого кольору. На те, що цей автомобіль одразу перед приїздом працівників поліції здійснив зупинку вказує наявність у цьому місці зупинки достатньої кількості пилюки від ґрунтового дорожнього покриття цієї вулиці, а також відсутності інших автомобілів, які рухалися вулицею.

Коли поліцейський автомобіль здійснив зупинку позаду автомобіля «Opel Meriva», державний номерний знак НОМЕР_2 то з нього вийшов ОСОБА_1 . Поліцейський одразу запитав скільки йому років, попередив, що ведеться відеофіксація, а також назвався та повідомив про місце роботи. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що його зупинено у зв`язку з причетністю до адміністративного правопорушення та попросив пред`явити посвідчення водія. Посвідчення водія у ОСОБА_1 не було. Поліцейський запитав чому він їздить без посвідчення водія. ОСОБА_1 у свою чергу бажає з поліцейським якоїсь розмови, а той у свою чергу не бажає вчиняти такі дії. Поліцейський вимагає водія назватися. Водій ігнорує прохання поліцейського, відкриває передні водійські двері автомобіля та піднімає у цих дверях бокове скло, а також витягує ключ із замка запалення. Поліцейський знову вимагає у водія назвати прізвище, ім`я та по батькові, а водій ігнорує запитання та у цей момент зачиняє двері автомобіля ключем.

Поліцейський зазначає водієві, що він є ОСОБА_2 та просить назвати його по батькові. Той у свою чергу повідомляє, що не скаже та намагається залишити місце події. Поліцейський повідомляє, що за таку поведінку може його затримати за адміністративне правопорушення. Водій просить зачекати та витягує свій мобільний телефон. Поліцейський запитує чи є він ОСОБА_3 , а той у свою чергу погоджується з цим. Далі поліцейський вимагає назвати рік народження, а водій ігнорує цю вимогу поліцейського та відходить розмовляти по телефону. Поліцейський вимагає перебувати на місці.

Поліцейський повідомляє водієві, що він вже має адміністративне стягнення та може отримати п`ять років позбавлення права керування. Водій стверджує, що йому скоро їхати здавати теорію. Поліцейський пропонує водієві надати страховий поліс та технічний паспорт на транспортний засіб. Водій у свою чергу одразу попрямував до автомобіля, відкрив ключем водійські двері та із середини автомобіля надав поліцейському необхідні документи. Водій продовжує стверджувати, що йому скоро їхати здавати теорію та, що він їхав та нічого не порушував. Поліцейський указує, що як він може не порушувати, як у нього не має права керування. Водій продовжує зазначати, що йому необхідно здавати теорію. Також поліцейський стверджує, що на водія виписували штраф за відсутність страхового поліса, а він у свою чергу зазначає, що не на цьому автомобілі. ОСОБА_1 зазначає, що проживає у Долинській.

Поліцейський запитує у ОСОБА_1 , що з цим будуть вони робити, а той у свою чергу починає просити його якось залагодити та вказує, що йому скоро здавати теорію. Поліцейський зазначає, що протокол стосовно водія буде розглядатися в суді. Поліцейський зазначає, що стосовно водія виписували постанову 9 грудня 2025 року та з цього часу не пройшов рік. Керував він тоді автомобілем «BMW» та запитав водія кому автомобіль належав. ОСОБА_1 повідомив поліцейському, що автомобіль належав ОСОБА_4 . Поліцейський одразу запитав, що він з тим ОСОБА_4 робив, а ОСОБА_1 повідомив, що він його попросив. Поліцейський вказує, що це ОСОБА_5 , який загинув. На місце події прийшов чоловік, який зазначає, що ОСОБА_1 є його малим. Поліцейський повідомляє, що стосовно нього складе протокол про адміністративне правопорушення. Поліцейський повторно зазначив, що ведеться відеофіксація.

Поліцейський повідомляє, що санкція статті за це правопорушення передбачає штраф сорок тисяч та п`ять років позбавлення права керування. Раніше ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 3400 грн, який частково був сплачений. Чоловік на місці події запитує у поліцейського чи не впливає якось той факт, що ОСОБА_1 зараз навчається, а поліцейський повідомляє, що з цього приводу суд прийматиме рішення. Чоловік запитує у поліцейського чи у разі сплати штрафу зможе ОСОБА_1 здати іспит та отримати посвідчення водія. Поліцейський продовжує зазначати, що з приводу протоколу рішення прийматиме суд. Інший чоловік на місці події запитує у поліцейського як можливо гарно та правильно вийти з цієї ситуації. Поліцейський повідомляє, що стосовно ОСОБА_1 складає протокол про адміністративне правопорушення та роз`яснює його права.

Поліцейський перебуваючи на вулиці встановив, що вона є Центральною, Радянською.

Щодо водія складено протокол про адміністративне правопорушення, який вручено під підпис водієві. ОСОБА_1 повідомлено про відсторонення від керування транспортним засобом.

Аналізуючи зміст відеозапису з місця події можливо стверджувати про причетність ОСОБА_1 до керування транспортним засобом.

Відеозапис відображає рух автомобіля Opel Meriva» на зустріч поліцейському автомобілю з якого здійснюється відеозйомка. Поліцейський автомобіль на найближчому перехресті здійснює розворот та продовжує рух у зворотному напрямку та на другому перехресті здійснює поворот ліворуч. На цій вулиці поблизу одного з домоволодінь праворуч розташований автомобіль «Opel Meriva», державний номерний знак НОМЕР_2 , сірого кольору. На те, що цей автомобіль одразу перед приїздом працівників поліції здійснив зупинку вказує наявність у цьому місці зупинки достатньої кількості пилюки від ґрунтового дорожнього покриття цієї вулиці, а також відсутності інших автомобілів, які рухалися вулицею.

Коли поліцейський автомобіль здійснив зупинку позаду автомобіля «Opel Meriva», державний номерний знак НОМЕР_2 то з нього вийшов ОСОБА_1 . Поліцейський одразу запитав скільки йому років, попередив, що ведеться відеофіксація, а також назвався та повідомив про місце роботи. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що його зупинено у зв`язку з причетністю до адміністративного правопорушення та попросив пред`явити посвідчення водія. Посвідчення водія у ОСОБА_1 не було. Поліцейський запитав чому він їздить без посвідчення водія. ОСОБА_1 у свою чергу бажає з поліцейським якоїсь розмови, а той у свою чергу не бажає вчиняти такі дії. Поліцейський вимагає водія назватися. Водій ігнорує прохання поліцейського, відкриває передні водійські двері автомобіля та піднімає у цих дверях бокове скло, а також витягує ключ із замка запалення. Поліцейський знову вимагає у водія назвати прізвище, ім`я та по батькові, а водій ігнорує запитання та у цей момент зачиняє двері автомобіля ключем.

Поліцейський повідомляв водієві, що він вже має адміністративне стягнення та може отримати п`ять років позбавлення права керування, а водій у свою чергу стверджував, що йому скоро їхати здавати теорію. Поліцейський запропонував водієві надати страховий поліс та технічний паспорт на транспортний засіб. Водій у свою чергу одразу попрямував до автомобіля, відкрив водійські двері та із середини автомобіля надав поліцейському необхідні документи.

Отже, ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні автомобіля «Opel Meriva», державний номерний знак НОМЕР_2 одразу після його зупинки. Орієнтувався у цьому автомобілі, оскільки піднімав бокове скло водійських дверей автомобіля, витягував ключ із замка запалення, закривав ключем замок водійських дверей автомобіля, знову ці двері відкривав та надавав поліцейським свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс. Ці ознаки вказують на володіння цим автомобілем. Також за сукупності цих ознак суддя не вірить у доводи ОСОБА_1 надані під час судового засідання про те, що автомобіль належить його другові.

Окремо необхідно звернути увагу, що про належність цього автомобіля другові, ОСОБА_1 на місці події взагалі не зазначав, а цього друга під час вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на місці події не було.

На місці події, тобто безпосередньо в автомобілі чи поряд з ним, окрім ОСОБА_1 нікого не було та жодна особа не стверджувала, що саме вона керувала транспортним засобом.

Окрім цього, ОСОБА_1 на місці події безпосередньо вказував поліцейському, що саме він керував автомобілем та нічого не порушував. Тобто безпосередньо визнавав свою причетність до керування транспортним засобом, що головним чином вказує на причетність до адміністративного правопорушення.

Також потрібно звернути увагу, що ОСОБА_1 на місці події жодного разу не стверджував, що транспортним засобом керував не він, а інша конкретна особа, взагалі не заперечував та не спростовував звинувачення у керуванні транспортним засобом не маючи права керування ним.

Зміст цього відеозапису на переконання судді свідчить також про те, що пояснення ОСОБА_1 надані під час судового засідання про непричетність до керування транспортним засобом є неправдивими, спрямовані на викривлення фактичних обставин справи, надані судді з метою ввести в оману для постановлення на свою користь судового рішення.

Зміст письмових заперечень ОСОБА_1 про непричетність його до керування транспортним засобом є спробою спотворити та заперечити очевидне, відповідно є необґрунтованими.

Характер та зміст відеозапису з місця події не дає судді підстав сумніватись у тому, що наданий разом з протоколом про адміністративне правопорушення відеозапис стосується цієї справи та відображає подію, яка мала місце 18 червня 2026 року та з приводу якої стосовно ОСОБА_1 поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення.

Зі змісту наданого відеозапису слідує, що подія фіксувалась на відеореєстратор, що розміщений у поліцейському автомобілі та на нагрудну камеру, що була закріплена на поліцейському. Про це свідчить зміст та характер відео.

Відповідно до сформованої практики Верховного Суду, один і той же електронний документ може існувати на різних носіях, і всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення. Тому ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія.

До такого по суті висновку доходив Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2023 року (справа № 289/445/18).

Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року (справа № 751/6069/19) визначив, що матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Отже, DVD-R чи інший носій інформації є виключно електронним носієм електронного документа, а всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення. Ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним. У цьому конкретному випадку відеозапис, що міститься на DVD-R є оригінальним електронним документом, який безпосередньо був досліджений судом у судовому засіданні. На переконання суду цей відеозапис стосується цієї події, відтворює зміст обстановки та обставин події.

Якісь очевидні помилки у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема у зазначенні вулиці на якій відбувалась подія, ніяким чином не свідчать про відсутність події до якої причетний ОСОБА_1 .

З матеріалів справи також слідує, що постановою Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від імені якого діяв поліцейський відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 9 грудня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 3400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за діяння, що мало місце 9 грудня 2025 року.

ОСОБА_1 на місці події по суті визнавав, що має адміністративне стягнення від 9 грудня 2025 року за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення вчинене під час керування автомобілем «BMW», який належав ОСОБА_6 та який тоді його попросив ним керувати.

У свою чергу ОСОБА_1 під час судового засіданні обманув суддю та повідомив, що не пам`ятає чи 9 грудня 2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом не маючи права керування.

Будь-які доводи ОСОБА_1 про оспорювання притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановою серії ЕНА № 6309400 від 9 грудня 2025 року є необґрунтованими, оскільки спростовуються змістом копії цієї постанови.

Неспроможними є доводи про те, що довідкою інспектора САП ВВзГ КРУП ГУНП в Кіровоградській області Є. Єпіфанової підтверджується те, що ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності, оскільки така довідка сама по собі не може свідчити про притягнення особи до адміністративної відповідності, оскільки про це свідчить відповідне рішення органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення. Окрім цього, особисто ОСОБА_1 під час події визнавав, що притягувався до адміністративної відповідності, що не дає судді підстав сумніватись у цьому.

Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Підпунктом 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

На переконання судді, сукупність наданих у цій справі доказів поза будь-яким розумним сумнівом підтверджує причетність ОСОБА_1 до події, а також його винуватість в адміністративному правопорушенні.

Окремо необхідно зазначити, що суддя у цій справі роз`яснював ОСОБА_1 його права. Під час розгляду справи у ОСОБА_1 не було заяв чи клопотань.

Також необхідно звернути увагу, що суддя у цій справі не збирав проти ОСОБА_1 будь-яких доказів винуватості, а виключно надає оцінку тим доказам, які додавались поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суддя наголошує на тому, що зміст письмових заперечень ніяким чином не спростовує причетність ОСОБА_1 до події та його винуватість в адміністративному правопорушенні.

Зміст та характер відеозапису вказує на неправдивість пояснень ОСОБА_1 про вчинення поліцейським на місці події стосовно нього психологічного тиску.

У цій справі не мали місця порушення порядку здійснення поліцейським процесуальних дій, які суттєво вплинули на доказове значення отриманих фактичних даних, а також ніяким чином не звузили права водія або ж обмежили його в можливостях ефективного їх використання.

Таким чином, можливо дійти до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Призначаючи адміністративне стягнення суддя враховує особу правопорушника, обставини правопорушення, характер і тяжкість учиненого.

За змістом ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн, тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 23, 33-36, 38, ч. 5 ст. 126, ст. ст. 221, 247, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід ДЕРЖАВИ 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) судового збору (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, банк: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код: 37993783, код класифікації бюджетів: 22030106).

Стягувач судового збору: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження за адресою: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ: 26255795).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Суддя Долинського районного судуД. М. Баранський