Рішення № 139338340, 28.08.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1405/25

Провадження №2/338/131/26

28 серпня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Битківського Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Микитюк А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 21277,8 грн. заборгованості за кредитним договором № 00-9807243 від 03 червня 2024 року, 2422,4 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 03 червня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачкою в електронній формі укладено кредитний договір № 00-9807243. Кредитодавець надав позичальниці 9000 грн., однак вона зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів і передбаченої договором комісії не виконала. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість становила 21277,80 грн., у тому числі 9000 грн. основного боргу, 900 грн.комісії та 11377,8 грн. процентів.

17 грудня 2024 року право вимоги за цим договором перейшло від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за договором факторингу № 17122024-МК/Онлайн, а 02 червня 2025 року до ТОВ «ФК «Ейс» за договором факторингу № 02/06/25-Е.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву не подала.

За наявності умов, передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

З кредитного договору № 00-9807243 від 03 червня 2024 року вбачається, що ТОВ «Макс Кредит» надало ОСОБА_1 кредитну лінію з лімітом 9000 грн. на 360 календарних днів, до 29 травня 2025 року. Стандартна фіксована процентна ставка становить 1,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Пунктом 1.6 договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 10% від суми кредиту, тобто 900,00 грн.

Договір підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Довідка про ідентифікацію узгоджується з персональними та контактними даними, зазначеними у договорі.

Відповідно до статей 205, 207, 638, 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі. За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та акцепту, а використання одноразового ідентифікатора є належним способом його підписання. Отже, письмова форма кредитного договору дотримана.

Надання кредиту підтверджується повідомленням платіжного посередника та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», наданою на виконання ухвали суду у справі № 338/1405/25. Банк повідомив, що картку № НОМЕР_1 емітовано на ім`я ОСОБА_1 та на відповідний рахунок 03 червня 2024 року зараховано 9000 грн. Таким чином, кредитодавець виконав обов`язок з надання кредитних коштів.

За статтями 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк, а одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти. Право кредитодавця на проценти та їх розмір визначаються договором згідно зі статтею 1048 ЦК України.

Первісний кредитор у детальному розрахунку визначив заборгованість станом на 17 грудня 2024 року в сумі 21277,80 грн, з яких 9000 грн. основний борг, 900 грн. комісія та 11377,8 грн. проценти. Отже, наведені у позовній заяві 9900 грн як «тіло кредиту» фактично складаються з 9000 грн виданого кредиту та 900 грн комісії. Суд оцінює ці складові відповідно до їх правової природи, не змінюючи предмета позову та не виходячи за межі заявленої загальної суми.

Із розрахунку вбачається, що 11377,8 грн. процентів нараховано за 86 днів користування кредитом - з 03 червня до 27 серпня 2024 року включно за договірною ставкою 1,47 відсотка на день виходячи із тіла кредиту 9000 грн, тобто по 132,30 грн за кожний день. Правильність застосування цієї ставки після завершення перехідного періоду підлягає перевірці судом, оскільки арифметична відповідність розрахунку умовам договору сама собою не свідчить про його відповідність імперативним вимогам закону.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою цю статтю доповнено Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсотка. Водночас пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки обмежено: протягом перших 120 днів - 2,5 відсотка, протягом наступних 120 днів - 1,5 відсотка. Закон № 3498-IX набрав чинності 24 грудня 2023 року. Отже, у період з 22 квітня до 19 серпня 2024 року включно максимально допустима денна процентна ставка становила 1,5 відсотка, а з 20 серпня 2024 року - 1 відсоток.

Кредитний договір укладено 03 червня 2024 року, тобто під час другої частини перехідного періоду. Тому погоджена сторонами ставка 1,47 відсотка на день не перевищувала чинного на той час обмеження 1,5 відсотка та могла застосовуватися до 19 серпня 2024 року включно. Однак з 20 серпня 2024 року законодавче обмеження змінилося до 1 відсотка на день. Із цієї дати умова договору про ставку 1,47 відсотка не підлягає застосуванню в частині, що перевищує встановлений законом максимум, незалежно від того, що сторони погодили її при укладенні договору.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Тому суд зобов`язаний самостійно перевірити дотримання граничної денної ставки та не може покласти в основу рішення розрахунок у частині, складеній із застосуванням ставки, вищої за дозволену законом.

За період з 03 червня до 19 серпня 2024 року включно, що становить 78 днів, розмір процентів за ставкою 1,47 відсотка на день становить 10319,4 грн ( 9000 грн ? 1,47 % ? 78 днів). За період з 20 до 27 серпня 2024 року включно, що становить 8 днів, розмір процентів за граничною ставкою 1 відсоток на день становить 720 грн (9000 грн ? 1 % ? 8 днів). Отже, обґрунтований розмір процентів становить 11039,40 грн. У стягненні 338,40 грн процентів, нарахованих понад установлене законом обмеження, належить відмовити.

Одноразова комісія окремо визначена пунктом 1.6 договору, включена до загальних витрат за кредитом і врахована при обчисленні денної та реальної річної процентних ставок. Вона не є платою за надання інформації про стан заборгованості, яка відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» за встановленої законом періодичності надається безоплатно. Тому правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, щодо нікчемності плати за безоплатне інформування споживача, до цієї комісії не застосовуються.

Реєстр боржників до договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року містить відомості про відповідачку, кредитний договір і заявлену кредитором суму боргу 21 277,80 грн та підтверджує перехід права вимоги від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Реєстр боржників до договору факторингу № 02/06/25-Е від 02 червня 2025 року містить ті самі індивідуалізуючі відомості та підтверджує подальший перехід права вимоги до позивача. Водночас зазначення у реєстрах суми 21 277,80 грн не доводить її законності та не усуває обов`язку суду перевірити розмір переданої вимоги.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений унаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Отже, позивач є належним кредитором за спірним зобов`язанням.

Оскільки за статтею 514 ЦК України до нового кредитора не може перейти більше прав, ніж мав первісний кредитор, позивач не набув права вимагати 338,40 грн процентів, нарахованих понад установлену законом граничну ставку.

Неподання відповідачкою відзиву не звільняє позивача від доказування підстав і розміру позову. Досліджені докази підтверджують укладення та виконання кредитодавцем договору, порушення відповідачкою грошового зобов`язання і перехід права вимоги. Водночас законним та обґрунтованим є борг у сумі 20939,40 грн, який складається з 9000 грн основного боргу, 900 грн комісії та 11039,40 грн процентів. Тому позов підлягає частковому задоволенню, а в частині стягнення 338,40 грн надмірно нарахованих процентів слід відмовити.

Позивач сплатив 2 422,40 грн судового збору. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 383,87 грн судового збору (2 422,40 грн ? 20 939,40 грн / 21 277,80 грн).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано додаткову угоду № 25771056630 від 11 вересня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 та акт приймання-передачі послуг від 01 жовтня 2025 року. Акт містить детальний перелік робіт. За змістом статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу розподіляються на підставі доказів обсягу наданих послуг та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті. З огляду на обсяг матеріалів, необхідність отримання банківської інформації, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення витрат та доказів їх неспівмірності, суд вважає заявлені 7000 грн підтвердженими і співмірними. Оскільки позов задоволено частково, на підставі частини другої статті 141 ЦПК України з відповідачки належить стягнути 6 888,67 грн витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам (7 000,00 грн ? 20 939,40 грн / 21 277,80 грн).

Керуючись 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 00-9807243 від 03 червня 2024 року в розмірі 20939 (двадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 40 копійок, з яких: 9000 грн. - основний борг; 900 грн. - комісія за надання кредиту; 11039,40 грн - проценти за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2 383 (дві тисячі триста вісімдесят три) гривні 87 копійок судового збору та 6 888 (шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 67 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути поновлений і з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Битківський