Ухвала суду № 139337826, 31.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

31 серпня 2026 рокусправа № 380/4719/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І. перевіривши заяву позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення від 10.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій,

в с т а н о в и л а:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення або зміну способу виконання рішення від 10.05.2023 у справі №380/4719/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Як встановлено судом, позивачем не долучено до заяви доказів сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення ст. 4 Закону «Про судовий збір» є спеціальними у частині визначення ставок збору саме за подання до адміністративного суду заяв, передбачених зокрема ст. 378 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Суду в ухвалі від 17.02.2026 у справі № 560/7454/20.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 3 грудня 2025 року № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 3328 грн.

Таким чином, за подання такої заяви судовий збір становить 998,40 грн.

Однак, заявником судовий збір не сплачено, з огляду на що, заявнику слід долучити доказ сплати судового збору в розмірі 998,40 грн.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Як вже встановлено судом, позивачем судовий збір не сплачено, в той же час долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідно до якого пред`явник цього посвідчення є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Так, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

У розумінні приписів пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

При цьому, особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у встановленому порядку не прирівнюються до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.

Тобто, від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, а не особи з інвалідністю 3 групи, які мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 05.09.2023 та від 26.09.2023 у справі №804/4396/18.

Суду надана ксерокопія посвідчення інваліда 3 групи серії НОМЕР_1 , яка підтверджує право позивача, як інваліда ІІІ групи, на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни третьої групи .

Суд зазначає, що пільга, передбачена п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», має цільове призначення і застосовується у справах, де порушення прав особи безпосередньо пов`язане з її статусом особи з інвалідністю. Вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є загальними трудовими гарантіями та не зачіпають спеціального правового статусу позивача, а отже не звільняють останнього від сплати судового збору на підставі вказаної норми.

За таких обставин, правові передумови для звільнення позивача від сплати судового збору за пунктом 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Статтею 378 КАС України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення та питання щодо залишення без руху вказаних заяв.

Як встановлено частиною 6 статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Вказана заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161, 172 КАС України, та містить такі недоліки.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на перебування головуючої судді Сподарик Н.І. у щорічній основній відпустці, розгляд справи здійснюється в перший робочий день 31.08.2026.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 160-161 та 169 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/4719/23 залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору, не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, якщо недоліки заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, така заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення заяви без руху надіслати (надати) заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна