Ухвала суду № 139337546, 31.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

31.08.2026 Єдиний унікальний номер 205/301/22

У Х В А Л А

про забезпечення позову

31 серпня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко Д.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Дніпрі заяву представника позивача Трофімова Дмитра Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Друга Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Небосенко Олена Анатоліївна, ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 26 лютого 2025 року в зазначеній цивільній справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

13 липня 2026 року представник позивача Трофімов Д.Ю. сформував у системі «Електронний суд» клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 26 лютого 2025 року поновлено провадження у вищевказаній справі з призначенням підготовчого засідання для розгляду клопотання про забезпечення позову.

Представник позивача ОСОБА_4 просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на частку квартири, яка належить відповідачу ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони відповідачу або будь яким особам за її дорученням, державним реєстраторам прав

на нерухоме майно і органам державної реєстрації прав (у тому числі МЮУ та його територіальним органам, виконавчим органам сільських,

селищних і міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним

у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб`єктам,

нотаріусам (державним/приватним), іншим особам і органам, які виконують функції

державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про

державну реєстрацію речових прав на нерухоме ай нота їх обтяжень»), а також будь яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів,

вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної частки квартири, а також заборони відповідачу надавати доступ стороннім особам відвідувати зазначену квартиру. В обґрунтування зазначив, що позивач та відповідач є співвласниками вищезазначеного майна, а тому позивач вважає, що саме такий вид забезпечення позову призведе до

ефективного виконання завдання інституту забезпечення позову в межах вказаної

справи, не порушивши при цьому баланс інтересів учасників справи, і застосування

вказаних видів забезпечення позову не перешкоджатиме відповідачу протягом

розгляду справи використовувати гараж за його функціональним призначенням.

Представник позивача ОСОБА_5 надала суду заяв, в якій просила задовольнити заяву про забезпечення позову та розглянути вказану заяву без її участі і без участі позивача.

Від ОСОБА_2 надійшли заперечення на вказану заяву, в якій вона просила суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки просить застосувати забезпечення позову на майно, яке не є предметом спору у вказаній цивільній справі, намагаючись втрутитися в здійснення правосуддя судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Мовчана Д.В., який розглядає її позовну заяву до ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та скасування державної реєстрації на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , розгляд якої жодним чином не пов`язаний із розглядом вказаної цивільної справи.

Представник відповідача Тарасевич С.В. надав суду заяву, в якій заперечував щодо задоволення заяви про забезпечення позову, з підстав викладених у запереченнях, які сформував у системі «Електронний суд» щодо заявленого клопотання про забезпечення позову, в якому просив суд відмовити у повному обсязі, оскільки квартира за адресою: АДРЕСА_1 , не є предметом спору у вказаній справі, а позивачем не подано жодного доказу, який би підтверджував намір відповідача ухилитися від виконання

майбутнього судового рішення, відчужити 1/2 частку квартири по АДРЕСА_2 або

зменшити обсяг належних їй активів. Крім того, вимога заборони відповідачу надавати доступ стороннім особам відвідувати зазначену квартиру заявлена з порушенням норм

матеріального та процесуального права, а також просив розглянути вказану заяву без його участі.

Від представника третьої особи ОСОБА_3 адвоката Сахончик О.О. надійшла заява, в якій вона просила суд розглянути вказане клопотання без її участі та відмовити повністю в задоволенні клопотання про забезпечення позову з підстав сформованих у системі «Електронний суд» заперечень на зазначене клопотання.

Представник третьої особи - Другої Дніпровської державної нотаріальної контори просила проводити розгляд справи за відсутності їх представника.

Представник третьої особи - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Небосенко О.А. у підготовче судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи та клопотання представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до вказаних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Відповідно дост.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не являється основою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Тобто, забезпечення позову застосовується для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до матеріалів цивільної справи предметом спору є визнання права власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно: 13/72 частин домоволодіння та на 1/8 частин земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; на 1/4 частину автомобіля марки

«HYUNDAI»; на 1/4 частину земельної ділянки площею

2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий

номер 1220786600:02:010:0102; а також стягнення грошової компенсації в загальному розмірі 153 715 грн. і 87 500 грн.

Разом з тим, представником позивача не обґрунтовано у заяві щодо необхідності накладання арешту та застосування інших заборон на майно, яке не є предметом вказаної позовної заяви.

Також суд зазначає, що в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено вмотивованого обґрунтування, що саме цей вид заходу забезпечення позову необхідно вжити; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано доказів того, що не вжиття вказаного виду забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, враховуючи вищезазначений предмет спору і співмірність заявленого виду забезпечення позову з позовними вимогами, суд вважає, що вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову на квартиру, яка не є предметом спору у вказаній цивільній справі, та без належного обґрунтування і достатніх доказів такого забезпечення позову, не є співмірним із заявленими позовними вимогами та не стосується заявлених позовних вимог, а в разі якщо представник позивача вважав необхідність забезпечення предмету спору в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 , то представник позивача взагалі у заяві про забезпечення позову не обґрунтував підстави застосування саме такого заходу забезпечення позову у вказаній цивільній справі, не зазначив обставини, які свідчать про те, що неприйняття саме зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд вважає, що представником заявника, зокрема, не доведено те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому, і за таких обставин заява є безпідставною та недоведеною, в зв`язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 247, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.П. Терещенко

.