Ухвала суду № 139337492, 19.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/10094/26

Провадження № 1-кс/204/1986/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000121 від 23.06.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-

встановив:

До суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000121 від 23.06.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026042000000121 від 23.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Західною окружною прокуратурою міста Дніпра.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався. Востаннє строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026, затвердженим Законом України від 14 липня 2026 року № 15401, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб. ОСОБА_5 достовірно обізнаним про дію воєнного стану у державі і проведення загальної мобілізації, знаючи порядок проходження військово-лікарської експертизи відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (в редакції від 27.02.2025), працюючи на посаді лікаря-ортопеда Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва», маючи дружні зв`язки з посадовими особами ЦОФСО, з метою отримання неправомірної вигоди для себе, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 19.06.2026, розробив злочинний план, який полягав у вимаганні неправомірної вигоди у осіб, які проходять медичне обстеження в центрі оцінювання функціонального стану особи. Реалізуючи свою злочину мету, ОСОБА_6 , направлену на одержання неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_5 ,, у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 19.06.2026, в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в робочому кабінеті КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» ДМР розташованому за адресою м. Дніпро, просп. Лесі Українки, буд. 26, зустрівся з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час особистої розмови ОСОБА_5 ознайомився з наданими ОСОБА_7 результатами медичних обстежень та виписками з інших лікувальних закладів. Після цього він повідомив, що має можливість госпіталізувати ОСОБА_7 та сприяти оформленню йому III групи інвалідності. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що для цього необхідно пройти рентгенологічне обстеження у його відділенні з метою оновлення відомостей щодо стану здоров`я, після чого пройти курс реабілітації тривалістю близько двох тижнів. Після завершення зазначених заходів він, за його словами, зможе особисто направити документи до Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО, раніше МСЕК). Крім того, ОСОБА_5 повідомив, що має можливість попередньо обговорити питання ОСОБА_7 із членами ЦОФСО з метою прийняття комісією позитивного рішення щодо встановлення йому інвалідності. Водночас він наголосив, що така допомога буде надана за грошову винагороду, але її розмір буде залежати від стану здоров`я та орієнтовно становитиме від 10 000 гривень до 3 000 доларів США. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що остаточну суму повідомить лише після обговорення цього питання із членами ЦОФСО. Також додав, що без грошових коштів ніхто будь-які дії або послуги робити не буде та отримати групу інвалідності йому не вдасться. Після передачі грошових коштів, ОСОБА_5 зобов`язався вплинути на прийняття позитивного вирішення посадовими особами ЦОФСО, щодо оформлення III групи інвалідності ОСОБА_7 . В подальшому, 14.08.2026, приблизно о 11 год. 35 хв., ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел направлений на одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, переслідуючи корисливий мотив направлений на незаконне збагачення за рахунок

ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, перебуваючи в кабінеті де здійснює свою діяльність, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_7 , грошові кошти у розмірі 3000 (три тисячі) доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 134 070 гривень, як заздалегідь обумовлену суму неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, для прийняття рішення про отримання позитивного результату під час проходження ОСОБА_7 медичного обстеження в центрі оцінювання функціонального стану особи в державній установі ЦОФСО (раніше МСЕК), який надаватиме змогу ОСОБА_7 в подальшому безперешкодно оформити групу інвалідності, після чого був затриманий безпосередньо на місці вчинення злочину співробітниками правоохоронних органів. 14.08.2026 громадянин ОСОБА_5 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 15.08.2026 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. 14.08.2026 в період часу з 11 год. 50 хв. по 13 год. 40 хв. на підставі ухвали слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра проведено обшук, за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме в домоволодінні розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення якого виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 361 купюра, грошові кошти номіналом 100 Євро у кількості 5 купюр, 50 Євро у кількості 19 купюр, 20 Євро у кількості 2 купюри, 10 Євро у кількості 1 купюра, які поміщено до спец. пакету NPU 5307915; ноутбук «MacBook Pro», модель A1989, серійний номер C02Y5Q5VJHCB, який поміщено до спец. пакету NPU 5307916. 14.08.2026 перелічене визнано речовими доказами, про що винесено відповідну постанову. Також, під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до поданої ОСОБА_5 декларації за 2025 рік, ним задекларовано наступне: готівка в сумі 65000 доларів США; квартира загальною площею 43,9 метрів квадратних, вартістю 290000 грн.; 50 % право власності на житловий будинок 120 метрів квадратних, вартістю 700000 грн.; 50 % право власності на земельна ділянку 416 метрів квадратних, вартістю 1216950 грн.; заробітна плату в сумі 145595 грн.; транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN, 2018 року випуску, вартістю 621482 грн. На теперішній час орган досудового розслідування не виключає, що вищевказане майно та грошові кошти є такими, що набуті злочинним шляхом унаслідок вчинення ОСОБА_5 корупційних кримінальних правопорушень, оскільки виявлені та вилучені під час проведення вищевказаного обшуку готівкові кошти значно перевищують задекларований ним дохід у вигляді заробітної плати за 2025 рік у сумі 145 595 грн. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна. Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Відповідно до пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання. Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, а саме: грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 361 купюра, грошові кошти номіналом 100 Євро у кількості 5 купюр, 50 Євро у кількості 19 купюр, 20 Євро у кількості 2 купюри, 10 Євро у кількості 1 купюра, які поміщено до спец. пакету NPU 5307915; ноутбук «MacBook Pro», модель A1989, серійний номер C02Y5Q5VJHCB, який поміщено до спец. пакету NPU 5307916. Свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду клопотання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, немає. Внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна негативних наслідків для інших осіб не настане. На підставі вищевикладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна, та просив проводити розгляд справи на підставі ч.2 ст. 172 КПК України.

Від прокурора надано заяву про проведення судового засідання без його участі.

Вважаю за можливе розглянути дане клопотання на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з неявкою учасників судового провадження у судове засідання, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалося, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно зі ст. 4 Конвенції Ради Європи «Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму» (ратифіковану Законом України N 2698-VI від 17.11.2010) - «слідчі і тимчасові заходи» - Кожна Сторона зобов`язана вжити такі заходи, які можуть знадобитися для можливості її здатності швидко визначити, виявити, заблокувати або заарештувати майно, яке підлягає конфіскації для того, щоб, зокрема, сприяти здійсненню конфіскації надалі.

Згідно зі ст. 5 даної Конвенції, держава Україна зобов`язана вжити заходів, які можуть знадобитися для того, щоб забезпечити застосування заходів щодо блокування, арешту та конфіскації також до:a) майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи; b) майна, отриманого із законних джерел, якщо до нього було повністю або частково приєднані доходи, отримані злочинним шляхом; c) прибутку або інших вигод, отриманих від доходів, від майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи, отримані злочинним шляхом, або від майна, до якого залучені доходи, отримані злочинним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026042000000121 від 23.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Західною окружною прокуратурою міста Дніпра.

У ході досудового розслідування 14.08.2026 року громадянин ОСОБА_5 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 15.08.2026 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Відповідно до санкції ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

У ході досудового розслідування, 30.03.2026 року в ході обшуку житлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 , виявлено та вилучено, окрім іншого наступне: 1) Грошові кошти у сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень та 31 000 (тридцять одна тисяча) доларів США: 500 купюр номіналом 1000 грн; 310 купюр номіналом 100 доларів США.

Також в судовому засіданні встановлено, що 14.08.2026 року в період часу з 11 год. 50 хв. по 13 год. 40 хв. проведено обшук, за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме в домоволодінні розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході проведення якого виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 361 купюра, грошові кошти номіналом 100 Євро у кількості 5 купюр, 50 Євро у кількості 19 купюр, 20 Євро у кількості 2 купюри, 10 Євро у кількості 1 купюра, які поміщено до спец. пакету NPU 5307915; ноутбук «MacBook Pro», модель A1989, серійний номер C02Y5Q5VJHCB.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, а також прокурором підтверджено, що триває досудове розслідування по кримінальному провадженню №42026042000000121 від 23.06.2026 року, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою конфіскації майна як виду покарання та з метою збереження речових доказів. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину. Прокурором доведено, що вилучені грошові кошти могли були бути набуті злочинним шляхом унаслідок вчинення ОСОБА_5 корупційних кримінальних правопорушень, оскільки значно перевищують задекларований ним дохід у вигляді заробітної плати за 2025 рік.

Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України збереження речових доказів та п.3 ч.2 ст.170 КПК України конфіскація майна як виду покарання.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, а доводи у зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-171,309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42026042000000121 від 23.06.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 14.08.2026 року, в період часу з 11 год. 50 хв. по 13 год. 40 хв, за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме в домоволодінні розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 361 купюра, грошові кошти номіналом 100 Євро у кількості 5 купюр, 50 Євро у кількості 19 купюр, 20 Євро у кількості 2 купюри, 10 Євро у кількості 1 купюра; ноутбук «MacBook Pro», модель A1989, серійний номер C02Y5Q5VJHCB, шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1