Рішення № 139337418, 25.08.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

Дата ухвалення
25.08.2026
Номер справи
208/2784/26
Номер документу
139337418
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

справа № 208/2784/26

провадження № 2/208/3612/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі судді Подкопаєвої І.А., за участю:

- секретаря судового засідання Компанієць І.Р.,

- представника позивача адвоката Серебрякової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду міста Кам`янського в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам`янського звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 , про визнання батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесення змін до актових записів про їх народження.

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 був знайомий з ОСОБА_6 з 2017 року, відповідач фактично проживала з ним у квартирі і допомагала йому по господарству. ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач народила двійню: хлопчика та дівчинку, приховала факт батьківства відповідача і провела державну реєстрацію народження дітей як ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , відомості про батька дитини були записані зі слів матері на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Лише нещодавно відповідач повідомила позивачу про його батьківство щодо дітей, яке було підтверджено висновком генетичної експертизи.

З урахуванням вищенаведеного, просить позовні вимоги задовольнити, визнати його батьком дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести зміни про нього як батька дітей до актового запису про їх народження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А.

Ухвалою від 16.03.2026 року позовна заява залишена без руху, надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали.

19.03.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Серебрякової Ірини Миколаївни, надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2026 року.

Ухвалою від 23.03.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, учасникам справи встановлені строки для подання заяв по суті справи.

30.03.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою від 27.04.2026 суд заяву задовольнив, постановив проводити судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

30.03.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження.

03.04.2026 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшла заява про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.

В підготовче засідання, призначене на 28.04.2026, з`явився представник позивача, інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

В підготовчому засіданні, призначеному на 28.04.2026, представник позивача подане клопотання про долучення доказів підтримала, просила його задовольнити.

Ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання 28.04.2026, суд клопотання задовольнив, приєднав докази до матеріалів справи.

13.05.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме свідоцтва про шлюб сторін. Пропуск процесуального строку подання доказів обґрунтовано тим, що шлюб між сторонами укладений вже після подання позову до суду, а саме 28.04.2026 року.

18.05.2026 року на адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

19.05.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, а також заява про уточнення анкетних даних відповідача, а саме зміну прізвища відповідача « ОСОБА_8 » - на « ОСОБА_9 ».

В підготовчому засіданні, призначеному на 19.05.2026, представник позивача подану заяву про уточнення позовних вимог підтримала, просила її прийняти до судового розгляду, інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання 19.05.2026, суд прийняв заяву про уточнення позовних вимог, вніс зміни в анкетні дані відповідача, оголосив перерву у підготовчому засідання з метою надання відповідачу можливості ознайомитись зі змістом заяви та висловити свою позицію щодо неї.

В підготовчому засіданні, призначеному на 10.07.2026, представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, заявила клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Ухвалою від 10.07.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, встановивши загальний порядок дослідження доказів.

В судове засідання, призначене на 25.08.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Дослідивши матеріали цивільної справи, долучені докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпро Дніпропетровської області народилась ОСОБА_10 , про що 05.05.2021 року складено відповідний актовий запис № 817. Батьками дитини значаться: батько ОСОБА_11 , мати ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 05.05.2021 року Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 8).

Відомості про батька дитини ОСОБА_5 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00030612095 від 05.05.2021 (а.с. 9).

З 29.07.2021 року ОСОБА_10 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 19/16949 від 29.07.2021 (а.с. 8, зворотній бік).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпро Дніпропетровської області народився ОСОБА_4 , про що 05.05.2021 року складено відповідний актовий запис № 816. Батьками дитини значаться: батько ОСОБА_11 , мати ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 05.05.2021 року Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 10).

Відомості про батька дитини ОСОБА_4 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00030610843 від 05.05.2021 (а.с. 11).

З 29.07.2021 року ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 19/16950 від 29.07.2021 (а.с. 10, зворотній бік).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 18.08.1988 року має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 19/16953 від 29.07.2021 (а.с. 17, зворотній бік), відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2446415 від 11.03.2026 (а.с. 26).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання в паспорті громадянина України (а.с. 6-7).

Також ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 13.08.2015 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Яловою О.М. за реєстровим № 2355 (а.с. 12), номер запису про право власності № 10786196, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 42209392 від 13.08.2015 (а.с. 13).

Відповідно до технічного паспорту квартира знаходиться на 2 поверсі 2-хповерхового будинку та складається з 3-х кімнат, жилою площею 53,6 кв.м., кухні площею 6,0 кв.м., ванної кімнати 2,6 кв.м., вбиральні 1,4 кв.м., коридору 10,4 кв.м.. Квартира обладнана балконом 0,7 кв.м.. Загальна площа квартири 80,5 кв.м (а.с. 14-15).

Відповідно до акту № 73 про проживання без реєстрації від 16.03.2026 року, виданого Комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Добробут», за адресою: АДРЕСА_4 , проживають без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діти: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по теперішній час (а.с. 71).

Висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження № 52823 від 24.03.2026, складеного медико-генетичним центром ТОВ «МАМА ПАПА» (м. Київ, вул.. Тарасівська, буд. 2/21) для подання до суду, встановлено, що:

- ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження складає 99,999998%.

- ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження складає 99,999999%.

Відповідно до інформації, що міститься у висновку, на молекулярно-генетичне експертне дослідження надано об`єкти біологічні зразки наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; об`єкти були отримані лабораторією в трьох цілостних, непошкоджених паперових конвертах. Достовірність, допустимість і належність відомостей та об`єктів забезпечені замовником.

Відповідно до Акту відбирання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) від 13.03.2026 року дата забору зразків букального епітелію 13.03.2026 року. Відбирання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) проведено Медцентром сімейна амбулаторія (м. Кам`янське, вул.. Мира, буд. 22/15), на підставі ухвали суду. Забір біологічного матеріалу здійснено ОСОБА_12 (а.с. 109 - 133).

Одночасно з тим, в межах розгляду даної справи клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи учасниками справи не заявлялось та судом не розглядалось, рішення про призначення такої експертизи судом не приймалось, ухвала суду про надання доручення медцентру сімейна амбулаторія (м. Кам`янське, вул.. Мира, буд. 22/15) на відбирання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) ТОВ «МАМА ПАПА» не постановлялась, будь-яка ухвала суду про надання такого доручення в матеріалах справи відсутня. Акту відбирання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) від 13.03.2026 року викладений не на офіційному бланку Медцентру сімейна амбулаторія (м. Кам`янське, вул.. Мира, буд. 22/15), будь-яких штампів та/або печаток не містить, посадове становище особи, що здійснювала відбір зразків епітелію ОСОБА_12 , не ідентифіковано.

28.04.2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 7045. Прізвище після державної реєстрацію шлюбу: чоловіка ОСОБА_9 , дружини ОСОБА_9 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 , виданим 28.04.2026 року Цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с. 151).

Встановленим судом фактичним обставинам справи відповідають цивільні правовідносини, що стосуються порядку визнання батьківства, що регулюється нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).

Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (стаття 7 Сімейного кодексу України).

У статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені (частина третя статті 126 СК України).

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини (частина третя статті 128 СК України).

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (частина четверта статті 128 СК України).

Відповідно до частини першої статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

З системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства слідує, що звернення до суду із позовною заявою про визнання батьківства передбачає дотримання наступних умов: 1) мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою; 2) запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу за вказівкою матері; 3) немає спільної заяви матері та батька дитини про визначення походження дитини.

Тобто лише відсутність спільної заяви батька та матері дитини, які не перебувають у шлюбі між собою, за умови внесення запису про батька дитини за вказівкою матері, є необхідною передумовою звернення позивача до суду з позовом про визнання батьківства і свідчить про наявність між сторонами спору про батьківство.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Аналогічне положення міститься і у статті 18 Сімейного кодексу України.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21), постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суд від 15.01.2025 № 755/15383/23 (61-14116св24).

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).

У відповідності до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Так, з матеріалів справи слідує, що порушується питання визнання батьківства позивача щодо малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю яких є відповідач ОСОБА_3 .

На момент народження дітей сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували, запис про батька дітей зроблений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері. На момент звернення позивача до суду із позовом та розгляду справи судом відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечувала, відомості про наявність перешкод для звернення сторін із спільною заявою до органів державної реєстрації актів цивільного стану з метою визначення походження дітей в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів, що його права порушені, не визнані або оспорюються відповідачкою, та/або у них існують перешкоди для визначення походження дітей від батька шляхом подання спільної заяви батька та матері дітей до органів державної реєстрації актів цивільного стану. В матеріалах справи докази наявності таких перешкод відсутні, під час розгляду справи судом представник позивача про наявність таких перешкод суд також не повідомляла. Відомості про подання такої спільної заяви як обов`язкової передумови звернення до суду із позовом про визнання батьківства в матеріалах справи також відсутні.

Також суд відхиляє як недопустимий і недостовірний доказ висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження № 52823 від 24.03.2026, складений медико-генетичним центром ТОВ «МАМА ПАПА» (м. Київ, вул.. Тарасівська, буд. 2/21) для подання до суду, з огляду на таке.

Вимогами статтей 76 81 ЦПК України висуваються вимоги щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Відповідно до частин першої другої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України).

Відповідно до частин першої третьої статті 80 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи (частини третя, четверта статті 102 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 102 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (частина сьома статті 102 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (частини п`ята, шоста статті 106 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Так, як зазначалось вище, відповідно до інформації, що міститься у висновку, на молекулярно-генетичне експертне дослідження надано об`єкти біологічні зразки наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ; об`єкти були отримані лабораторією в трьох цілостних, непошкоджених паперових конвертах. Достовірність, допустимість і належність відомостей та об`єктів забезпечені замовником.

Відповідно до Акту відбирання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) від 13.03.2026 року дата забору зразків букального епітелію 13.03.2026 року. Відбирання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) проведено Медцентром сімейна амбулаторія (м. Кам`янське, вул.. Мира, буд. 22/15), на підставі ухвали суду. Забір біологічного матеріалу здійснено ОСОБА_12 (а.с. 109 - 133).

Одночасно з тим, в межах розгляду даної справи клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи учасниками справи не заявлялось та судом не розглядалось, рішення про призначення такої експертизи судом не приймалось, ухвала суду про надання доручення медцентру сімейна амбулаторія (м. Кам`янське, вул.. Мира, буд. 22/15) на відбирання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) ТОВ «МАМА ПАПА» не постановлялась, будь-яка ухвала суду про надання такого доручення в матеріалах справи відсутня. Акту відбирання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) від 13.03.2026 року викладений не на офіційному бланку Медцентру сімейна амбулаторія (м. Кам`янське, вул.. Мира, буд. 22/15), будь-яких штампів та/або печаток не містить, посадове становище особи, що здійснювала відбір зразків епітелію ОСОБА_12 , не ідентифіковано.

Також відсутні відомості про порядок надання відібраних зразків епітелію ТОВ «МАМА ПАПА» для проведення експертного дослідження, дотримання порядку транспортування та зберігання таких зразків, що в своїй сукупності позбавляють суд можливості встановити належність процедури відбору зразків, відповідність/належність відібраних зразків особам, зазначеним у Акті, дотримання умов транспортування таких зразків та їх збереження для проведення дослідження та встановлення дійсних його результатів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про припинення права власності позивача на 2/3 частини спірного автомобіля та стягнення з відповідача грошової компенсації у сумі 228 132 гривень підлягають задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню компенсація у сумі 228 131,59 гривень, що становить 2/3 частини від встановленої ринкової вартості автомобіля (342 197,38 грн / 3 х 2).

Згідно з частинами першою четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частин першої, другої статті 131 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат визначений статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати покладаються на позивача.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/

Рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення суду складено 31.08.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 33339145, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 49009, м. Дніпро, пл.. Шевченка, буд. 7.

Суддя І.А. Подкопаєва

Часті запитання

Який тип судового документу № 139337418 ?

Документ № 139337418 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 139337418 ?

Дата ухвалення - 25.08.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139337418 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 139337418 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 139337418, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

Судове рішення № 139337418, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 25.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 139337418 відноситься до справи № 208/2784/26

Це рішення відноситься до справи № 208/2784/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 139337417
Наступний документ : 139337419