Рішення № 139337246, 24.08.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/10528/25

Провадження № 2/209/186/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого судді - Решетник Т.О., за участю секретаря судового засідання Кіфарець А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Кам`янське цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер Поліс» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

29.12.2025 року представник позивача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер Поліс», звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 , на користь позивача 9800,29 грн., завдані збитки в порядку регресу та 2422,40 грн., судового збору.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 15.06.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобу Nissan Patrol, НОМЕР_1 під керуванням відповідача та транспортного засобу Toyota Camry, НОМЕР_2 .

Постановою Дніпровського районного суд міста Кам`янського від 10.07.2024 року (справа № 209/4512/24) відповідача визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулася потерпіла особа та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти. На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «СК «ІНТЕР-ПОЛІС» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 9 800,29 грн.

Відповідно до вищевикладеного представник позивача, просить суд, стягнути з ОСОБА_1 , на користь позивача 9800,29 грн., завдані збитки в порядку регресу та 2422,40 грн., судового збору.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою суду від 24.02.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.05.2026 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, заперечує проти позову і вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_3 від 29 вересня 2023 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників бойових дій.

15 червня 2024 року дійсно мала місце дорoжньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Nissan Patriot, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та Tayota Сamri, д/н НОМЕР_2 . Згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-221136661, що був укладений між відповідачем та позивачем, автомобіль відповідача Nissan Patriot, д/н НОМЕР_1 був забезпеченим транспортним засобом. Частиною 13.1. статті 13 Закону № 1961-IV передбачено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом,належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої єзазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (зі змінами та доповненнями) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідач є учасником бойових дій, транспортний засіб, яким він керував під час ДТП, є забезпеченим транспортним засобом, місце ДТП залишив на нетривалий час, щоб доставити додому неповнолітніх дітей, які перебували в його транспортному засобі, і знову повернувся на місце ДТП, що підтверджується його письмовими поясненнями, які знаходяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 209/4512/24. З огляду на вказані обставини, з урахуванням того, що відповідач є учасником бойових дій, на момент ДТП був наявним діючий договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-221136661, відповідач вважає, що ПрАТ Страхова компанія «Інтер- Поліс», не повинно було звертатися до відповідача з регресним позовом, оскільки подання такого позову не є обов`язковим для страхової компанії.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позову ПрАТ Страхова компанія «Інтер- Поліс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Дубової О.А. з урахуванням заперечень проти позову, викладених у відзиві на позовну заяву.

26.05.2026 року позивач надав відповідь на відзив в якому зазанчає, що посилання відповідача на те, що ПрАТ СК «Інтер-Поліс» нібито не повинно було звертатися з регресним позовом, є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. Відповідно до підпункту «в» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право звернутися з регресним позовом до водія забезпеченого транспортного засобу у разі, якщо останній після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди. Факт залишення відповідачем місця дорожньо-транспортної пригоди встановлений постановою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 10.07.2024 року у справі № 209/4512/24, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Таким чином, у Позивача виникло передбачене законом право регресної вимоги до відповідача у межах фактично виплаченого страхового відшкодування. Крім того, сам по собі факт наявності у відповідача статусу учасника бойових дій не звільняє його від цивільно-правової відповідальності та не припиняє обов`язку відшкодування шкоди у випадках, прямо передбаченихзаконом. Чинне законодавство України не містить норм, які б виключали право страховика на звернення з регресним позовом до особи, яка є учасником бойових дій, за наявності встановлених статтею 38 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» підстав.

На підставі викладеного, позивач просить суд, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.06.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобу Nissan Patrol, НОМЕР_1 під керуванням відповідача та транспортного засобу Toyota Camry, НОМЕР_2 .

Постановою Дніпровського районного суд міста Кам`янського від 10.07.2024 року (справа № 209/4512/24) відповідача визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулася потерпіла особа та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти. На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «СК «ІНТЕР-ПОЛІС» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 9 800,29 грн.

Оцінка судом доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Судом встановлено, що постановою Дніпровського районного суд міста Кам`янського від 10.07.2024 року (справа № 209/4512/24) відповідача визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України при розгляді справи про цивільно правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Автомобіль Nissan Patrol, НОМЕР_1 під керуванням відповідача цивільно - правова відповідальність якого була застрахована договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс №221136661.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу «Toyota Camry», НОМЕР_2 , було завдано механічних пошкоджень, відповідно до чого страхувальник зазнав матеріального збитку.

24.06.2024 року, власник транспортного засобу «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , звернувся до страховика ПрАТ СК «Інтер Поліс» з заявою про настання події.

За результатами розгляду поданої заяви про виплату страхового відшкодування ПрАТ СК «Інтер Поліс» 26.09.2024 року здійснив ОСОБА_2 виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , у розмірі 58265,85 грн., шляхом перерахування зазначеної суми на реквізити СТО ТОВ фірма «Алмаз Мотор, ЛТД».

Вартість ремонту транспортного засобу «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 ,відповідно до рахунку СТО ТОВ фірма «Алмаз Мотор, ЛТД» №А1007105 від 01.07.2024 року складає 71266,14 грн. Різниця між перерахованою сумою страхового відшкодування і рахунком СТО за вирахуванням франшизи 3200,00 грн., за полісом № 221136661, складає 9800,29 грн.

Відповідно до ст. 979 ЦК України та ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди діяв Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 01 липня 2004 року № 1961-IV.

20.06.2024 року набрав чинності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX, який введено в дію з 01.01.2025 року, та на підставі набрання чинності якого втратив чинність попередній Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV.

Відповідно до ч. 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720-IX від 20.06.2024 року, договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов`язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В зв`язку з цим, при вирішені цієї справи суд застосовує положення Закону, який діяв в редакції чинній на момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди (далі- Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зі ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право договору підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За правилами ст. 1191 ЦК України особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 38.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначений перелік підстав подання регресного позову страховика після виплати страхового відшкодування до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Підпунктом «б» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Як встановлено судом на момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 15.06.2024 року постановою Дніпровського районного суд міста Кам`янського від 10.07.2024 року (справа № 209/4512/24) відповідача визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Щодо зазначеної у відзиві інформації, стосовно того, що відповідач є учасником бойових дій, та ПрАТ СК «Інтер Поліс» не повинно було звертатися до відповідача з регресивним позовом, суд зазначає наступне.

Порядок та умови відшкодування шкоди визначено ЦК України. Відповідно до статті 1187 ЦК України умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними. Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини.»

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правові акти, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Таким чином, обставини встановлені в постанові Суду щодо Відповідача, мають преюдиційне значення та його вина у настанні дорожньо-транспортної пригоди встановлена.

Посилання відповідача на те, що ПрАТ СК «Інтер-Поліс» нібито не повинно було звертатися з регресним позовом, є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. Відповідно до підпункту «в» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право звернутися з регресним позовом до водія забезпеченого транспортного засобу у разі, якщо останній після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди. Факт залишення відповідачем місця дорожньо-транспортної пригоди встановлений постановою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 10.07.2024 року у справі № 209/4512/24, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. Таким чином, у Позивача виникло передбачене законом право регресної вимоги до відповідача у межах фактично виплаченого страхового відшкодування. Крім того, сам по собі факт наявності у відповідача статусу учасника бойових дій не звільняє його від цивільно-правової відповідальності та не припиняє обов`язку відшкодування шкоди у випадках, прямо передбачених законом. Чинне законодавство України не містить норм, які б виключали право страховика на звернення з регресним позовом до особи, яка є учасником бойових дій, за наявності встановлених статтею 38 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» підстав.

Отже, на підставі п.п. «б» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «ІНТЕР-ПОЛІС» набула право зворотної вимоги (регресу) до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування в сумі 9800, 29 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 200, 223, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер - Поліс» (ЄДРПОУ 19350062, м.Київ, вул. Володимирська,69) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, АДРЕСА_1 ), про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер - Поліс» (ЄДРПОУ 19350062, м.Київ, вул. Володимирська,69) матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 9800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Інтер - Поліс» (ЄДРПОУ 19350062, м.Київ, вул. Володимирська,69) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Решетник