Рішення № 139337231, 31.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3690/25

Номер провадження2/173/816/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 29.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 71852411, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 1000,00 грн строком на 30 днів із процентною ставкою 1 % на день та зобов`язався повернути кредитні кошти і сплатити проценти відповідно до умов договору.

01.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 8373979, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 1000,00 грн строком на 360 днів із процентною ставкою 0,95 % на день, комісією у розмірі 172,50 грн та зобов`язався повернути кредитні кошти і сплатити передбачені договором платежі.

16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено Договір факторингу № 16/10/25, згідно з умовами якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 71852411 від 29.05.2025 та № 8373979 від 01.06.2025.

ОСОБА_1 не виконав умов кредитного договору № 71852411 від 29.05.2025 щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 3300,00 грн, яка складається із: 1000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 300,00 грн заборгованість за процентами та 2000,00 грн заборгованість за пенею/неустойкою.

За кредитним договором № 8373979 від 01.06.2025 у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 3942,00 грн, яка складається із: 1000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 769,50 грн заборгованість за процентами, 172,50 грн заборгованість за комісією та 2000,00 грн заборгованість за пенею/неустойкою.

Таким чином, загальна сума заборгованості за двома кредитними договорами становить 7242,00 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, оскільки суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір надання коштів у кредит № 71852411, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у розмірі 1000,00 грн строком на 30 днів, до 27.06.2025, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Згідно з умовами договору процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 1,00 % на день. Проценти нараховуються на суму кредиту або її залишок за кожен день фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та включаючи день його повернення, до повного погашення заборгованості. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти у строк, визначений договором.

Договором передбачено можливість продовження строку кредитування за ініціативою позичальника шляхом укладення додаткової угоди в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. За продовження строку користування кредитом позичальник сплачує платіж, розмір якого визначається залежно від суми кредиту або її частини, процентної ставки, що діє на момент продовження, та кількості днів пролонгації. У випадках, передбачених договором, при продовженні строку кредитування після його закінчення до такого платежу може включатися також сума нарахованої та несплаченої пені. Договором передбачено право позичальника продовжувати строк користування кредитом необмежену кількість разів за наявності неповернутого кредиту або його частини та за умови дотримання встановлених договором обмежень.

Договір укладено дистанційно, в електронній формі, шляхом прийняття позичальником оферти та її підписання одноразовим ідентифікатором, у зв`язку з чим відповідно до умов договору він прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із копії довідки про ідентифікацію судом встановлено, що договір надання коштів у кредит № 71852411був підписаний ОСОБА_1 29.05.2025 шляхом введення одноразового ідентифікатора.

На виконання умов договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на картку № 4149497501130878 кошти, це підтверджується електронною платіжною інструкцією № e6a228e6-e584-4e5a-9146-6dab6b53db55від 29.05.2025 на суму 1000,00 грн, довідками ТОВ «ФК «Фінекспрес» та листом АТ КБ «ПриватБанк» з випискою по рахунку відповідача.

Із копії розрахунку заборгованості за кредитним договором судом встановлено, що загальний розмір заборгованості станом на 16.10.2025 складає 3300,00 грн, з яких 1000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 300,00 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, 2000,00 грн пеня.

Крім цього, судом встановлено, що 01.06.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 8373979 в електронній формі.

Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 1000,00 грн строком на 360 днів, з датою повернення кредиту 26.05.2026 року. Процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 0,95 % на день, комісія за надання кредиту 17,25 % від суми кредиту, що становить 172,50 грн. Договором передбачено сплату процентів кожні 20 календарних днів, а розмір першого обов`язкового платежу визначено у сумі 362,50 грн.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що проценти нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати його повернення, на залишок кредиту, виходячи зі строку фактичного користування кредитом, до повного погашення заборгованості.

Згідно з пунктом 6.1 договору позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному договором, за кожен день користування кредитом, а відповідно до пункту 6.3 повернути кредит, сплатити нараховані проценти та комісію за надання кредиту.

При цьому умовами договору не передбачено права позичальника ініціювати укладення додаткових угод для продовження строку кредитування (п. 2.4 договору). У разі прострочення сплати обов`язкового платежу на 62-й календарний день кредитодавець має право вимагати дострокового повного погашення заборгованості (п. 6.13 договору).

Із копії довідки про ідентифікацію судом встановлено, що договір надання коштів у кредит № 8373979 був підписаний ОСОБА_1 01.06.2025 шляхом введення одноразового ідентифікатора.

На виконання умов договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на картку № 4149497501130878 кошти, що підтверджуєтьсялистом АТ «Юнекс Банк» та листом АТ КБ «ПриватБанк» з випискою по рахунку відповідача.

Із копії розрахунку заборгованості за кредитним договором судом встановлено, що загальний розмір заборгованості станом на 16.10.2025 складає 3942,00 грн, з яких 1000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 769,50 грн заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, 2000,00 грн неустойка, 172,50 грн комісія за видачу кредиту.

Також судом встановлено, що 16.10.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали Договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитними договорами № 71852411 від 29.05.2025 та № 8373979 від 01.06.2025.

На підтвердження факту укладення договору факторингу та переходу до позивача права вимоги за спірними зобов`язаннями останнім надано: договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025, реєстр прав вимоги № 16/10/25-02 від 16.10.2025, та платіжні інструкції про оплату за договором факторингу.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з кредитних договорів, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з частиною першою статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою, а також інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми позики.

Частиною першою статті 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Судом установлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договори № 71852411 від 29 травня 2025 року та № 8373979 від 01 червня 2025 року в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, зазначені договори укладені у формі, передбаченій статтями 207, 208, 639, 1047, 1055 ЦК України, а тому є належними правочинами, що породжують для сторін відповідні цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів відповідного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором залежно, зокрема, від кредитного ризику, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Також відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту.

Судом установлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за вказаними кредитними договорами та надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених договорами.

Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання за договорами не виконав, отримані кредитні кошти у встановлені договорами строки не повернув та нараховані проценти не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом установлено, що право грошової вимоги за вказаними кредитними договорами було відступлено ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», яке набуло статусу нового кредитора та відповідно до статей 512, 514 ЦК України набуло право вимагати від відповідача виконання зобов`язань у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги.

Відповідач доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань за кредитними договорами, повернення отриманих кредитних коштів, сплати процентів або спростування наведеного позивачем розрахунку заборгованості суду не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту та процентами є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами.

Разом із тим, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення пені (неустойки), суд виходить із такого.

17 березня 2022 року набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким, зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також зазначеною нормою встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення пені (неустойки) у розмірі 2000,00 грн за кожним із кредитних договорів задоволенню не підлягають..

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягають частковому задоволенню, а саме - у частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту та процентами. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені (неустойки) у розмірі 2000,00 грн за кожним із кредитних договорів слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 1084 грн 43 коп. (3242,00/7242,00*2422,40).

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України - При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Матеріали цивільної справи містять копії Договору про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП ВІД 25.08.2025, витяг з акту № 6ФП від 23.10.2025, копіюплатіжної інструкції № 579939289.1 від 27.10.2025, згідно якої ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перерахувало адвокату Ткаченку Ю.О. кошти, з призначенням платежу: Оплата згідно акту № 6ФП приймання наданої правничої допомоги від 23жовтня 2025 року за Договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25серпня 2025 року без ПДВ.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно правової позиції, відображеної в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також, що витрати підтверджено належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Тому, виходячи із положень ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на правничу допомогу підлягають стягненню.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 3242 (три тисячі двісті сорок дві) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1084 (одна тисяча вісімдесят чотири ) грн 43 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя: Є.В. Челюбєєв