Рішення № 139336753, 31.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Київ справа №320/30744/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2024 №0206180707 та №0202640707.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень, оскільки позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Такі доводи відповідача заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 01.02.2024 № 627-п «Про проведення фактичних перевірок», направлень від 02.02.2024 До 2844/26-15-07-03-01, № 2845/26-15-07-07-01 в періоді з 03.02.2024 по 05.02.2024 проведено фактичну перевірку магазину за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 37, де здійснює господарську діяльність ТОВ «СВП ПЛЮС» у сфері роздрібної торгівлі електронним і телекомунікаційним устаткуванням (технічно складними побутовими товарами), аксесуарами до мобільних телефонів.

Платнику податків було вручено запит від 03.02.2024 про надання документів з терміном до 12 год. 00 хв. 05.02.2024 та в присутності продавця ОСОБА_1 було складено Опис наявних товарних запасів (мобільних телефонів) в магазині за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Сім`ї Сосніних буд. 37.

За результатом проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 05.02.2024 реєстраційний № 8704/26/15/07/3 7244754.

Перевіркою встановлено порушення вимог:

- п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 265), а саме: встановлено факт порушення ведення в порядку, законодавством, облік товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу на загальну суму 199 867,00 гривень. ТОВ «СВП ПЛЮС» не надано документи, що підтверджують облік та походження товару на початок проведення перевірки та у визначену дату та час на запит про надання документів.

- ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме: на початку перевірки та на запит про надання документів від 03.02.2024 (термін надання документів 05.02.2024 12 год. 00 хв.) посадовим особам контролюючого органу не надано документи, які стосуються предмету перевірки.

ГУ ДПС у м. Києві до ТОВ «СВП Плюс» застосовано штрафні санкції на загальну суму 201 907, 00 грн., а саме:

- 2040, 00 грн. - за ненадання посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки (податкове повідомлення-рішення від 18.03.2024 № 0202640707);

- 199 867, 00 грн. - за порушення порядку встановленого законодавством ведення обліку товарів за місцем реалізації (податкове повідомлення-рішення від 18.03.2024 № 0206180707).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові, операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснюється продаж товарів, що не відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючому органу на початок проведення перевірки та в ході проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Судом встановлено, що ТОВ «СВП ПЛЮС» на момент початку перевірки не надано до перевірки посадовим особам органу ДПС документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу.

Як свідчать обставини справи, в ході проведення перевірки платнику податків було вручено запит про надання документів від 03.02.2024 з терміном до 12 год. 00 хв. 05.02.2024 та в присутності продавця ОСОБА_1 було складено Опис наявних товарних запасів (мобільних телефонів) в магазині за адресою: м. Київ, м. Київ, вул. Заболотного, 37.

Продавець - консультант ОСОБА_1 отримав запит про надання документів від 03..02,2024 (термін надання документів 05.02,2024 на 12 год. 00 хв.) станом на 05.02.2024 посадовим особам контролюючого органу не надано документи, які стосуються предмету перевірки.

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено факт порушення ведення в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці їх продажу на загальну суму 199 867, 00 гривень.

На вище зазначений запит ТОВ «СВП ПЛЮС» (код 37244754) було відправлено Укрпоштою лист від 09.02.2024 № 61 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві від 13.02.2024 № 1547/6) з додатками (документами). Фактично отримано документи Головним Управлінням ДПС у м. Києві після завершення перевірки 13.02.2024, тоді як акт фактичної перевірки складено 05.02.2024.

Таким чином, ТОВ «СВП ПЛЮС» не дотримано вимоги п. 12 ст. 3 Закону 265.

Щодо доводів позивача, а саме: «при цьому в матеріалах перевірки відсутні належні та допустимі докази того, що контролюючий орган усно чи письмово вимагав у позивача надання первинних документів, які підтверджують облік технічно складних побутових товарів, що знаходяться у місці продажу в рамках фактичної перевірки, оскільки запит про надання документів за невизначений період часу, який було надано перевіряючими, за змістом є таким, який надається під час проведення планової документальної перевірки», суд зазначає, що відповідно до пункту 85.8 статті 85 ПК України, контролюючий орган має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки.

При цьому у адміністративному позові позивачем неодноразово підтверджується те, що документи на запит не були надані у термін встановленим законодавством, а були направлені вже після завершення фактичної перевірки та складання акту від 05.02.2024.

Також позивач зауважує, що «єдиним можливим способом перевірки наявності не облікованих товарів є співставлення даних обліку із фактичними залишками товарів». Проте суд наголошує на тому, що жодне співставлення даних не було можливе, оскільки ТОВ «СВП Плюс» на запит контролюючого органу від 03.02.2024 не надано у визначений у запиті термін документи, що підтверджують облік та походження товарів за місцем реалізації.

Згідно з статтями 1 та 2 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІУ) бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статтею 9 Закону № 996-ХІУ визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Статтею 20 Закону № 265 визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюються реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення?перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому законодавством порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, ТОВ «СВП Плюс» не дотримано вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України, згідно з яким платник податків зобов`язаний надати посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів або їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках передбачених Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020, 00 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040, 00 грн.

Таким чином, вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві до ТОВ «СВП Плюс» правомірно застосовано штрафні санкції на підставі оскаржуваних рішень. Відтак, вимоги позивача про їх скасування є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.