Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
31 серпня 2026 року Київ 320/46631/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом Громадської організації «ГОЛОС ОБОЛОНІ» до Київської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Громадської організації «ГОЛОС ОБОЛОНІ» до Київської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 16.12.2021 №4155/4196 «Про надання релігійній громаді Пресвятої Трійці в Оболонському районі м. Києва Української Греко-Католицької Церкви земельної ділянки у постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вул. Північній в Оболонському районі м. Києва»;
- визнати протиправними та скасувати наказ №629 від 09.09.2022 Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про затвердження Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва виданих (реєстраційний номер ЄДССБ MU01:2709-5562-0099-8702, реєстраційний номер №629 від 09.09.2022 «Будівництво храму Пресвятої Трійці з вбудовано-прибудованими приміщеннями для експлуатації та обслуговування за адресою вул. Північна у Оболонському районі м. Києва;
- визнати протиправним та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт №КВ01224011868 від 25.01.2024 виданий Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 апеляційну скаргу Громадської організації «ГОЛОС ОБОЛОНІ» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 задоволено.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі за адміністративним позовом Громадської організації «ГОЛОС ОБОЛОНІ» до Київської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень - скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення Київської міської ради від 16.12.2021 р. № 4155/4196 «Про надання релігійній громаді Пресвятої Трійці в Оболонському районі м. Києва Української Греко-Католицької Церкви земельної ділянки у постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вул. Північній в Оболонському районі м. Києва».
- зупинення дії Дозволу на виконання будівельних робіт № КВ01224011868 від 25.01.2024 виданий Департаментом з питань державного архітектурно будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
- заборони Релігійній громаді Пресвятої Трійці в Оболонському районі м. Києва Української Греко-Католицької Церкви проводити будь-які будівельні роботи за адресою вул. Північна у Оболонському районі м. Києва, на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:78:036:0012.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на наявність обґрунтованих сумнівів у правомірності оскаржуваних рішень Київської міської ради та виданих на їх підставі дозвільних документів, а також на те, що на спірній земельній ділянці вже розпочато підготовчі та будівельні роботи.
Заявник зазначає, що продовження будівництва до вирішення спору по суті може призвести до зміни фактичного стану земельної ділянки, знищення зелених насаджень та здійснення забудови, демонтаж якої у подальшому може бути ускладненим або вимагати значних матеріальних витрат. На думку заявника, це може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав у разі задоволення позову.
Крім того, заявник посилається на розташування спірної земельної ділянки в безпосередній близькості до житлових будинків, закладу дошкільної освіти, дитячої поліклініки та інших об`єктів соціальної інфраструктури, у зв`язку з чим продовження будівельних робіт, на його думку, може спричинити негативні наслідки для мешканців прилеглої території.
Відповідно до приписів частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до положень статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника (позивача) від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу (заявнику) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто, прийняття рішення про забезпечення позову можливе лише в разі наявності обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
З наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивачі мають легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Крім того Верховний Суд у своїй постанові від 25.03.2020 у справі №240/9592/19 зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. У свою чергу співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому у своїй постанові від 23.06.2020 у справі №640/110/20 Верховний Суд зазначив, що викладені у постанові, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог частини другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначені висновки Верховного Суду враховані судом у спірних правовідносинах.
Заява про забезпечення позову не містить обґрунтування, які саме права, свободи та інтереси заявники вважають порушеними чи оспорюваними, які неможливо буде поновити (необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для захисту цих прав) в разі невжиття заходів забезпечення позову, адже положеннями частини другої статті 150 КАС України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку необхідності докладання значних зусиль та витрат для виконання рішення суду або в поновленні порушених прав, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4155/4196 «Про надання релігійній громаді Пресвятої Трійці в Оболонському районі м. Києва Української Греко-Католицької Церкви земельної ділянки у постійне користування для будівництва, експлуатації та обслуговування храму на вул. Північній в Оболонському районі м. Києва», зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт № КВ01224011868 від 25.01.2024, виданого Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), та заборони Релігійній громаді Пресвятої Трійці в Оболонському районі м. Києва Української Греко-Католицької Церкви проводити будь-які будівельні роботи за адресою: вул. Північна в Оболонському районі м. Києва, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:036:0012, до набрання законної сили остаточним рішенням у справі №320/46631/24, призведе до очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтовано причин неможливості захисту або поновлення прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням у цій адміністративній справі без вжиття таких заходів.
Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.
Аналогічний правовий висновок викладений в абзаці 4 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Відповідно до приписів частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова
Судове рішення № 139336737, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 31.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/46631/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: