Ухвала суду № 139336717, 31.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без розгляду

31 серпня 2026 року м. Київ № 320/32670/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоус А.Ю. здійснюючи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи розгляд адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕВІАН ДРАЙВ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДПС у м. Києві звернулось з позовом, відповідно до якого просило стягнути з усіх розрахункових рахунків відкритих у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕВІАН ДРАЙВ» податковий борг у розмірі 8153079,80 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги податковий орган указує про наявність у відповідача непогашеного податкового боргу на загальну суму 8153079,80 грн. Ця заборгованість утворилась в результаті донарахованих контролюючим органом сум грошового зобов`язання на підставі податкових повідомлень-рішень № 0026070702 від 23.01.2025 та №0026050702 від 23.01.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 13.07.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для подання пояснень щодо передчасного звернення до суду.

На виконання вимог ухвали Головне управління ДПС у м. Києві подало пояснення, в яких зазначило, зокрема, що законодавством не встановлено строку, протягом якого позивач має направити заяву про стягнення податкового боргу з додатками відповідачу з метою звернення в порядку статті 283 КАС України. Також позивач послався на те, що станом на дату постановлення ухвали від 13.07.2026 строк судового чи адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.01.2025 сплив, а податковий борг слід вважати узгодженим.

Оцінивши наведені позивачем пояснення, суд дійшов висновку, що вони не усувають недоліків, встановлених ухвалою суду від 13.07.2026, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2026 року у справі №160/28799/25 зазначив, що фактично зазначена норма встановлює процесуальне обмеження для суб`єкта владних повноважень: він не може подати до суду позов про стягнення боргу, який виник на підставі відповідного рішення суб`єкта владних повноважень раніше, ніж сплине строк на судове оскарження такого рішення, що визначений частиною другою статті 122 КАС України

Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 17 постанови від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі №520/12807/19, від 12 травня 2022 року у справі №420/9673/20 та від 30 жовтня 2025 року у справі №120/14997/24 позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду не раніше закінчення строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.

Як установлено судом, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду з цим позовом 26.06.2025, а податковий борг, про стягнення якого заявлено позов, виник, зокрема, на підставі податкових повідомлень-рішень від 23.01.2025.

Відомостей про адміністративне оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень позивачем не наведено.

Отже, строк їх судового оскарження становив шість місяців та станом на 26.06.2025 не закінчився навіть за умови отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень у день їх прийняття.

Таким чином, станом на день звернення до суду із цим позовом у позивача діяло процесуальне обмеження, встановлене пунктом 8 частини четвертої статті 169 КАС України.

Доводи позивача про те, що станом на дату постановлення ухвали від 13.07.2026 строк оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.01.2025 уже сплив, не усувають встановленої судом передчасності звернення з позовом.

Положення пункту 8 частини четвертої статті 169 КАС України пов`язують можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду саме із закінченням строку судового оскарження рішення, на якому ґрунтується вимога про стягнення коштів. Отже, наявність відповідного процесуального обмеження підлягає оцінці станом на день подання позову.

Сплив строку судового оскарження після звернення до суду не змінює тієї обставини, що станом на 26.06.2025 право контролюючого органу на пред`явлення відповідної вимоги до суду ще не виникло.

Посилання позивача на статтю 283 КАС України суд відхиляє, оскільки зі змісту первісної позовної заяви не вбачається, що Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду саме у спеціальному порядку, встановленому цією статтею. Сам по собі зміст вимоги про стягнення податкового боргу не свідчить про обрання позивачем порядку, передбаченого статтею 283 КАС України. Натомість ухвалою від 08.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, доводи позивача щодо відсутності законодавчо встановленого строку для направлення відповідачу заяви з додатками не стосуються підстав, з яких позовну заяву залишено без руху, оскільки судом встановлено не порушення порядку направлення процесуальних документів, а передчасність звернення до суду з вимогою про стягнення коштів.

Посилання позивача на пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України та на узгодженість грошового зобов`язання також не спростовують установленого пунктом 8 частини четвертої статті 169 КАС України процесуального обмеження щодо моменту звернення суб`єкта владних повноважень до суду.

Отже, подані позивачем пояснення не усувають встановленого судом недоліку та не підтверджують наявності у Головного управління ДПС у м. Києві станом на 26.06.2025 права на звернення до суду з відповідною вимогою.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Ураховуючи, що провадження у справі відкрито, після чого позовну заяву залишено без руху, а подані позивачем на виконання ухвали суду пояснення не усувають установленого судом недоліку щодо передчасності звернення з позовом, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 та пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.

Відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

За таких обставин позов Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 122, 169, 171, 240, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕВІАН ДРАЙВ» про стягнення податкового боргу залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов залишено без розгляду, він має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Білоус А.Ю.