Рішення № 139336677, 31.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року справа №320/14451/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСІТІ» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСІТІ» (далі - позивач, ТОВ «ТРЕЙДСІТІ») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.01.2026 №13583512/38560086 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.06.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 11.06.2025, складену ТОВ «ТРЕЙДСІТІ», датою її фактичного подання на реєстрацію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем здійснено реальну господарську операцію з поставки карбонату кальцію NIDASCARB 2Т PRO на користь ТОВ «УКРЮГІМПЕКС», за результатами якої складено податкову накладну №1 від 11.06.2025.

Позов мотивовано протиправністю винесення контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через відповідність позивача пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з огляду на безпідставність зупинення контролюючим органом реєстрації вказаної податкової накладної, та з огляду на надання позивачем контролюючому органу відповідних пояснень з підтверджуючими документами, яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію поданої позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, позивачем наголошено, що у спірному рішенні комісією не зазначено конкретну підставу для відмови у реєстрації податкової накладної та не вказано, які саме документи не надані на підтвердження зазначених у податковій накладній інформації та/або які документи складені позивачем з порушенням законодавства, у яких документах міститься неповна інформація про господарські операції, що унеможливило прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідачами до суду наданий відзив на позовну заяву, в яких зазначено, що з доводами позивача не погоджуються, вважають їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що позивачем не надано усіх первинних та розрахункових документів, які б підтвердили реальність здійснення господарської операції за вказаною податковою накладною. Відтак, на думку відповідачів, контролюючий орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством на час виникнення спірних правовідносин.

Також, відповідачами у відзиві заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, позивач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив відповідачів, у якій проти доводів відповідачів заперечував та стверджував, що після зупинення реєстрацій податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірне рішення прийнято протиправно та має бути скасовано.

Позивач також вказав, що у повідомленні від 13.01.2026 №13562024/38560086 графа «Додаткова інформація» є порожньою, а тому твердження відповідачів про те, що контролюючим органом було конкретно визначено необхідність надання CMR, сертифікатів якості та додатків до договору поставки, не відповідають змісту вказаного повідомлення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСІТІ» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 38560086, зареєстрованою та взятою на облік як платник податків у Головному управлінні ДПС у Київській області. З 01.09.2019 позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основними видами господарської діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля за кодом КВЕД 46.90 та оптова торгівля хімічними продуктами за кодом КВЕД 46.75. У межах своєї господарської діяльності ТОВ «ТРЕЙДСІТІ» здійснює придбання та подальшу реалізацію товарів, зокрема мінеральних добрив, кальциту, доломіту, вапняку тощо.

14.02.2025 між ТОВ «ТРЕЙДСІТІ» та ТОВ «УКРЮГІМПЕКС» укладено договір поставки №1-022025, відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати покупцю товар, ціна та кількість якого визначаються відповідними специфікаціями, а покупець - прийняти та оплатити такий товар.

На виконання умов договору сторонами складено специфікацію, відповідно до якої позивач мав поставити карбонат кальцію NIDASCARB 2Т PRO у кількості 22,35 тонн загальною вартістю 410000,00 грн, у тому числі ПДВ 68333,33 грн. Строк поставки визначено до 11.06.2025.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до видаткової накладної №9 від 11.06.2025 позивачем поставлено, а ТОВ «УКРЮГІМПЕКС» отримано карбонат кальцію NIDASCARB 2Т PRO у кількості 22,35 тонн загальною вартістю 410000,00 грн, у тому числі ПДВ 68333,33 грн.

Вказаний товар був придбаний позивачем у нерезидента NDM CHEMICHAL KIMYEVЭ VE MADENЭ URUNLER SANAYI VE TICARET LTD.STI на підставі контракту №1/140525 від 14.05.2025.

На підтвердження придбання товару позивачем надано контракт, інвойс, платіжну інструкцію від 19.05.2025 №7 та вантажно-митну декларацію №25UA100320021367U1 від 10.06.2025, в якій зазначено відповідний товар, його кількість та відомості про вантажовідправника і вантажоодержувача.

Перевезення товару здійснювалося ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про організацію міжнародного перевезення вантажів №010625-1 від 01.06.2025 та відповідної заявки. Вартість транспортно-експедиційних послуг становила 160000,00 грн. Надання послуг підтверджується актом та оплатою їх вартості.

За фактом здійснення зазначеної господарської операції позивачем складено податкову накладну №1 від 11.06.2025 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрацію податкової накладної було зупинено з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки обсяг постачання товару/послуг 2836 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС у Київській області від 23.01.2026 №13583512/38560086 відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 11.06.2025. Підставою для прийняття спірного рішення зазначено ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав до Головного управління ДПС у Київській області пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №1 від 11.06.2025.

Крім того, 13.01.2026 Головним управлінням ДПС у Київській області сформовано повідомлення №13562024/38560086 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Позивач зазначає, що на виконання вказаного повідомлення ним були подані додаткові пояснення та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та інформацію, зазначену у податковій накладній. Водночас, на думку позивача, контролюючим органом безпідставно не враховано подані документи та прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись із правомірністю прийняття відповідачем-1 спірного рішення, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 23.01.2026 №13583512/38560086 - без змін.

Не погоджуючись із прийнятими контролюючими органами рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим, другим, п`ятим та десятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування визначає Порядок №1165.

Нормами пунктів 3, 4, 5, 7, 10 Порядку №1165 встановлено, що направлена для реєстрації податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації. У випадку якщо податкова накладна не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган здійснює автоматизований моніторинг такої податкової накладної щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія.

У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операцій, реєстрація податкової накладної зупиняється.

При цьому пунктом 10 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платнику податку надсилається квитанція, в якій, зокрема, зазначається критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в її реєстрації.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, затверджених у встановленому Порядком №1165 порядку, до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено, зокрема, відсутність товару/послуги, зазначеного в податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та перевищення обсягу постачання відповідного товару/послуги величини залишку, визначеного відповідно до встановленої формули.

Відповідно до абзаців другого - п`ятого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття таких рішень визначено Порядком №520.

Пунктами 2- 5 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії регіонального рівня.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, які можуть бути подані платником податку, зокрема договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у разі ненадання платником податку письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, та/або ненадання копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку, та/або надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд зазначає, що наведені норми не надають контролюючому органу необмеженого права вимагати від платника податків будь-які документи на власний розсуд.

Можливість платника податків надати вичерпний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію ризиковості та конкретних документів, необхідних для усунення сумнівів щодо відповідної господарської операції.

Як встановлено судом, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 11.06.2025 контролюючим органом зазначено пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також запропоновано надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

Водночас після подання позивачем пояснень та первинних документів контролюючим органом було сформовано повідомлення №13562024/38560086 від 13.01.2026 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивач надав контролюючому органу документи, які стосуються безпосередньо господарської операції, за результатами якої складено спірну податкову накладну, а саме документи щодо придбання товару, його митного оформлення, транспортування, поставки покупцю та оплати.

При цьому вимоги контролюючого органу щодо надання окремих документів стосувалися, зокрема, зберігання, навантаження, розвантаження та складського обліку товару.

Суд звертає увагу, що сама по собі відсутність окремого документа з переліку, передбаченого пунктом 5 Порядку №520, не може автоматично свідчити про наявність підстав для відмови в реєстрації податкової накладної.

У кожному конкретному випадку контролюючий орган має оцінити подані платником податку документи в їх сукупності та навести конкретні мотиви, з яких такі документи не підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній.

Натомість спірне рішення від 23.01.2026 №13583512/38560086 містить лише загальне посилання на ненадання/часткове ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів, без зазначення конкретних документів, яких, на думку контролюючого органу, не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Графа «Додаткова інформація» у спірному рішенні не заповнена.

Таким чином, зі змісту спірного рішення неможливо встановити, які саме документи не були надані позивачем, які саме документи контролюючий орган вважає необхідними та достатніми для підтвердження господарської операції, а також які конкретні обставини стали підставою для висновку про неможливість реєстрації податкової накладної.

Суд наголошує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути не лише формально прийняте в межах компетенції відповідного органу, але й містити достатні мотиви та обґрунтування, які дають можливість особі зрозуміти підстави його прийняття та ефективно оскаржити таке рішення.

Саме лише посилання на ненадання або часткове ненадання документів без їх конкретизації не відповідає вимогам обґрунтованості індивідуального акта.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність прийняття спірного рішення та наявність передбачених законом підстав для відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції платника податків на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена під час здійснення податкового контролю шляхом проведення відповідних перевірок у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Тобто предметом розгляду у даній справі є виключно питання правомірності зупинення реєстрації та відмови в реєстрації податкової накладної, а не встановлення фактичної реальності господарської операції поза межами процедур податкового контролю.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.

Разом з тим надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують характер та послідовність господарської операції: придбання товару у нерезидента, митне оформлення товару, його транспортування, поставку ТОВ «УКРЮГІМПЕКС», оформлення видаткової накладної та оплату товару покупцем. Відомості про зазначені документи містяться у матеріалах справи та були надані контролюючому органу.

При цьому контролюючим органом не наведено конкретних обставин, які б свідчили про складення наданих позивачем документів із порушенням законодавства, не зазначено, які саме реквізити таких документів є неналежними або недостовірними, а також не наведено конкретних причин, з яких подані документи не можуть підтверджувати інформацію, зазначену у спірній податковій накладній.

Верховний Суд у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 зазначав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості та необхідності надання документів відповідно до такого критерію.

Водночас застосування контролюючим органом надмірного формалізму при оцінці поданих платником документів не відповідає меті процедури моніторингу податкових накладних.

Суд також враховує, що за матеріалами справи позивач повторно надав відповідні документи до Державної податкової служби України під час адміністративного оскарження спірного рішення. Зокрема, до скарги були додані документи щодо придбання товару у нерезидента, його оплати, митного оформлення, поставки покупцю та транспортування.

Проте за результатами адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін. При цьому підставою зазначено ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції та складських документів.

Разом з тим суд звертає увагу, що господарська операція, за результатами якої складено спірну податкову накладну, передбачала саме поставку товару покупцю. Документи щодо зберігання, навантаження та розвантаження можуть мати різний зміст залежно від конкретних умов поставки та фактичного способу здійснення операції.

Позивач пояснював, що навантаження товару при отриманні від продавця-нерезидента здійснювалося продавцем, а розвантаження при передачі товару покупцю - силами покупця, у зв`язку з чим відповідні документи у позивача відсутні.

З огляду на це, відсутність у позивача документів, які фактично не складалися у зв`язку з особливостями здійснення господарської операції, не може сама по собі бути підставою для висновку про ненадання документів, необхідних для реєстрації податкової накладної.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем-1 не доведено наявність передбачених Порядком №520 підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 11.06.2025.

Спірне рішення ГУ ДПС у Київській області від 23.01.2026 №13583512/38560086 є необґрунтованим, оскільки не містить конкретизації документів, які не були надані платником податку, не містить належного мотивування причин відмови та не дає можливості встановити, які саме обставини стали підставою для прийняття такого рішення.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Київській області від 23.01.2026 №13583512/38560086 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.06.2025.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №1 від 11.06.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає таке.

Відповідно до вимог підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог Порядку №1246.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є належним та ефективним способом захисту порушеного права платника податку у випадку встановлення судом протиправності рішення контролюючого органу про відмову в її реєстрації.

Зокрема, відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.

Судом встановлено відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №1 від 11.06.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи висновки суду про протиправність рішення ГУ ДПС у Київській області від 23.01.2026 №13583512/38560086 та відсутність законодавчо визначених перешкод для реєстрації податкової накладної, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 11.06.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 6656,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №313 від 27.02.2026 та від 19.03.2026.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме рішення комісії регіонального рівня зумовило виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСІТІ» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 23.01.2026 №13583512/38560086 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.06.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСІТІ» податкову накладну №1 від 11.06.2025 датою її фактичного подання на реєстрацію.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСІТІ» судовий збір у розмірі 6656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.