Ухвала суду № 139335771, 31.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

31 серпня 2026 року м. Київ № 320/60926/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Савенка В.Г. звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) податкові повідомлення-рішення :

№ 0109244-240110-2653-UA80000000000336424 від 25.04.2024 на суму 216 235,80 грн;

№ 0085263-240110-2651- UA80000000000336424 від 10.06.2025 на суму 229145,40 грн.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 позовну заяву було залишено без руху.

Недоліки позовної заяви було запропоновано усунути позивачу шляхом надання до суду письмових пояснень та доказів на підтвердження наявності обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду, в частині оскарження податкового повідомлення рішення № 0109244-240110-2653-UA80000000000336424 від 25.04.2024, вказавши причини, які є об`єктивно непереборними а залежали від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, а також вказавши як саме позивач дізнався про існування податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку, за результатами вивчення якої судом не встановлено поважності причин такого пропуску, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду. Зокрема, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, строк на оскарження рішення, винесеного податковим органом у позивача за нормами діючого законодавства обраховується як шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, що рішення оскаржене в адміністративному порядку не було, в разі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду складає один місяць.

Як вбачається із позовної заяви, предметом оскарження є податкові повідомлення рішення від 25.04.2024 та від 10.06.2025.

При цьому, звертаючись до суду 03.12.2025 щодо оскарження податкового повідомлення - рішення від 25.04.2024 позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження такого.

Так, в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду, у заяві позивач зазначає, що отримав податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 в середині 2025 року (точної дати не пам`ятає) після того, як у відділенні Укрпошти йому було повідомлено, що листи, які надійшли на його адресу від ГУ ДПС у м. Києві були повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання.

Позивач зазначає, що неможливість отримання цього податкового повідомлення-рішення в момент, коли воно знаходилось на пошті обґрунтовується тим, що впродовж останніх років ОСОБА_1 перебував на лікуванні в Україні та за кордоном у зв`язку із хворобою. Зазначає, що фактично у позивача впродовж 2023 - 2025 роках сталося загострення хвороби, що вплинуло на його психоемоційний стан та життєдіяльність, тим самим ускладнило його можливості приймати рішення та давати оцінку подіям та фактам.

Окрім того, позивач вказує, що у липні 2025 року було загострення хвороби (з суттєвим обмеженням його нормальної життєдіяльності), що призвело до його госпіталізації, і в подальшому з 12.08.2025 року по 14.08.2025 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні.

Зазначає, що хвороба вплинула на те, що ОСОБА_1 не міг своєчасно отримувати кореспонденцію, включно з листами які надсилалися податковим органом та приймати своєчасні рішення щодо подальших дій, зокрема і щодо оскарження (з огляду на хворобливий стан).

Водночас, суд критично ставиться до вказаних доводів позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду. Суд зауважує, що надані у якості доказів позивачем виписки історії хвороби за 2011 рік, виписка про перебування у стаціонарі у періоди з 10.04.2023 по 26.04.2023, 11.09.2024 по 20.09.2024, 03.02.2025 по 13.02.2025,03.04.2025 по 09.04.2025, 12.08.2025 по 14.08.2025 жодним чином не спростовують і не доводять неможливість отримання позивачем податкового повідомлення-рішення від 25.04.2024.

Суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

За висновком Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується з принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Так, частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У силу вимог частини другої статті 123 Кодексу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак суд доходить висновку, що позовна заява та заява про поновлення строку звернення до суду не містять поважних причин пропуску вказаного строку.

Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху від 13.01.2026 позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Оскільки позовна заява в частині заявлених позовних вимог не містить належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд доходить висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви в частині позовних вимог щодо оскарження податкового повідомлення рішення № 0109244-240110-2653-UA80000000000336424 від 25.04.2024.

Частиною п`ятою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки судом вирішено повернути позовну заяву в зазначеній частині позовних вимог, а в іншій частині позов подано з дотриманням встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку, матеріали позовної заяви та додані до неї документи залишаються в межах провадження решти позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0109244-240110-2653-UA80000000000336424 від 25.04.2024 повернути позивачу без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Шевченко А.В.