Ухвала суду № 139335690, 31.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

31 серпня 2026 року м. Київ № 320/19824/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Національної соціальної сервісної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) з позовом до Національної соціальної сервісної служби України та просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте Національною соціальною сервісною службою України за результатами розгляду документів, отриманих від Бучанської районної адміністрації Київської області про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми громадянам Республіки Узбекистан, а саме:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Довідка про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 07.10.2025 № 7);

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Довідка про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 07.10.2025 № 13);

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Довідка про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 07.10.2025 № 22);

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Довідка про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 07.10.2025 № 21);

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Довідка про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 07.10.2025 № 6);

зобов`язати Національну соціальну сервісну службу України прийняти рішення, яким позбавити статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми громадян Республіки Узбекистан, а саме:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Довідка про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 07.10.2025 № 7);

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Довідка про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 07.10.2025 № 13);

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Довідка про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 07.10.2025 № 22);

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Довідка про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 07.10.2025 № 21);

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Довідка про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми від 07.10.2025 № 6).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 даний позов було залишено без руху у зв`язку з невідповідність даного позову нормам КАС України та запропоновано подати до суду уточнену позовну заяву.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем подано уточнену позовну заяву.

Так, позивач зазаначає, що він є засновником двох підприємств, які здійснюють діяльність на території України з 2018 року, а саме: ТОВ «ФЬОРСТ СТЕП» (ЄДРПОУ 42578995) та ОК «ФОРСТ СТЕП-1» (ЄДРПОУ 42623073), основними напрямами їхньої діяльності є вирощування сільськогосподарських культур, овочів, бобових, олійних культур, а також комплексне обслуговування сільськогосподарських об`єктів.

Особи, яким рішенням відповідача встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми працювали на підприємствах, засновником яких є позивач.

В той же час, слідчими Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київський області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025110000000277 від 03.04.2025 за ч. 2 ст. 149 КК України.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13.11.2025 у справі № 759/26914/25 задоволено клопотання старшого слідчого та продовжено стосовно позивача запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.12.2025 включно з визначення розміру застави у розмірі 700 (сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 119 600 грн, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.12.2025 (включно).

Зазначає, що прийняття оскаржуваного рішення відповідача безпосередньо порушило його права та законні інтереси, який є засновником підприємств, на яких працювали особи, яким було встановлено статус постраждалих від торгівлі людьми. Фактично, встановлення такого статусу сформувало публічно-правову презумпцію протиправної поведінки позивача, пов`язаної з експлуатацією праці та вчиненням тяжкого кримінального правопорушення, а довідки про встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, використані органами досудового розслідування та слідчим суддею як ключові докази для обґрунтування підозри у кримінальному провадженні за ч. 2 ст.149 КК України.

Суд вважає за необхіне звернути увагу на ст. 55 Конституції України яка визначає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 3 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, окрім іншого, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій та предметом якого є рішення, дія чи бездіяльність, що на думку особи порушує його права, свободи або законні інтереси.

Одночасно, суд акцентує увагу, що за змістом наведених норм Конституції України та КАС України, судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Таким чином, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Також, Верховний Суд в постанові від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17 констатував, що з огляду на вимоги ст. 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень. Також, Верховний Суд встановив, що в контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту. При цьому, заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Слід звернути увагу, що спірне рішення прийнято суто щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивачем на увиконання ухвали суду подано уточнену позовну заяву, однак належно не зазначено, чим саме порушено його право рішенням Національної соціальної сервісної служби України про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми громадянам Республіки Узбекистан, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Суд наголошує на тому, що ухвалою суду від 21.05.2026 позивачу було роз`яснено яким чином усунути недоліки позовної заяви для ефективного забезпечення захисту його порушеного права, однак позивачем не було усунуто недоліки.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

В урахуванням виклдаеного, суд приходить до висновку, що позивачем не було належним чином усунуто недоліки позовної заяви, у зв"язку з чим дана позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ст. 169, 171, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Національної соціальної сервісної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

2.Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3.Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Головенко О.Д.