Рішення № 139335680, 31.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. справа № 300/630/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Ботвінцев Гліб Анатолійович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі, також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про залишення без розгляду рапорту військовослужбовця щодо звільнення з військової служби згідно абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, зобов`язання повторно розглянути рапорт військовослужбовця ОСОБА_1 про звільнення з військової служби згідно абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у зв`язку із тим, що його рідний брат - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 , пропав безвісті під час відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Як зазначає, представник позивача, у червні 2025 року з ІНФОРМАЦІЯ_2 родині позивача надійшло сповіщення, що рідний брат позивача, ОСОБА_2 , при виконанні бойового завдання під час воєнних дій на території України поблизу населеного пункту Веселе Волноваського району Донецької області зник безвісті 26.05.2025. В зв`язку із наведеним, це позивач 31.12.2025 подав рапорт та підтверджуючі документи про звільнення з військової служби згідно абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу. У січні позивачу була надана відповідь з військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2026 №2088/1804 про залишення поданого рапорту без розгляду, підстави залишення без розгляду: рапорт не підписано, рапорт адресовано командиру військової частини НОМЕР_1 , а не безпосередньому командиру; на рапорті відсутні резолюції командирів щодо погодження або непогодження. Однак, на думку представника позивача, рішення Військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2026 року №2088/1804 про залишення без розгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби згідно абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підлягає скасуванню, оскільки, всупереч вимогам Положення №1153/2008 та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», за наявності підстав та необхідних документів, які підтверджують право позивача на звільнення, командування військової частини НОМЕР_1 не розглянуло по суті рапорт позивача та залишило його без розгляду з безпідставних та необґрунтованих причин. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 16.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 31.03.2026 та міститься в матеріалах справи. Щодо заявлених позовних вимог заперечив, вказавши, що ОСОБА_1 в супереч вимогам частини 1 розділу ІІІ наказу Міністерства оборони України № 531 від 06.08.2024 Про затвердження Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України надіслано так званий рапорт за юридичною адресою військової частини НОМЕР_1 , без особистого підпису автора такого "рапорту". Крім того, позивач перебуваючи на Лиманському напрямку Краматорського району Донецької області з невідомих відповідачу причин не подає в установленому порядку рапорт своєму безпосередньому командиру (начальнику) для накладення відповідної резолюції і клопотання, що є підставою для подальшого руху рапорту, а надсилає його поштовим відправленням у АДРЕСА_1 , звідки цей рапорт знову повертається в Донецьку область, Краматорський район і без резолюцій та клопотань усіх безпосередніх (прямих) командирів (начальників) ОСОБА_1 надходить для розгляду командиру військової частини НОМЕР_1 . При цьому, військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь на рапорт позивача, в якій крім зазначених недоліків рапорту, останнього повідомлено, що у випадку подання рапорту про звільнення, який відповідатиме вимогам чинного законодавства, такий рапорт буде розглянутий у встановлений діючим законодавством строк та порядком. В зв`язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що визнається та не заперечується сторонами.

У позивача є рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) який при виконанні бойового завдання під час воєнних дій на території України поблизу населеного пункту Веселе Волноваського району Донецької області зник безвісті 26.06.2025, що підтверджується Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.07.2025 та витягом №20250905-1144 від 05.09.2025 (а.с.38-41).

Факт родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтво про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 від 19.12.2025 року, свідоцтво про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_5 від 19.12.2025 року, Витягом з ДРАЦС громадян про народження №00055476416 від 20.12.2025 року та витягом з ДРАЦС громадян про народження №00055476685 від 20.12.2025 (а.с.31-36), даний факт відповідачем не заперечується.

31.12.2025 позивач адресував рапорт Начальнику польового артилерійського складу роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_6 , із прохання клопотання перед вищим командуванням про звільнення з військової служби на підставі абзацу 16 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку із тим, що рідний брат позивача ОСОБА_2 , при виконанні бойового завдання під час воєнних дій на території України поблизу населеного пункту Веселе Волноваського району Донецької області зник безвісті, який поштовим зв`язком направив відповідачу (а.с.111).

До рапорту були долучені копії: паспорту ОСОБА_1 серія НОМЕР_7 від 27.11.1996 року; паспорту ОСОБА_2 серія НОМЕР_8 від 23.02.2012, Коду РНОКПП (ІПН) ОСОБА_2 ; Свідоцтва про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 від 19.12.2025 року; Свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_5 від 19.12.2025 року; Витягу з ДРАЦС громадян про народження №00055476416 від 20.12.2025 року; Витягу з ДРАЦС громадян про народження №00055476685 від 20.12.2025 року; Витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими №2025-30-9182 від 05.09.2025; Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250905-1144 від 05.09.2025; Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер провадження 12025091160000214 від 22.07.2025; Сповіщення сім`ї №148 від 27.06.2025 року вих. №2583, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За результатами розгляду вищенаведеного рапорту, командиром військової частини НОМЕР_1 позивачу була надана відповідь від 27.01.2026 №2088/1804, в якій зазначено, що рапорт не підписано, рапорт адресовано командиру військової частини НОМЕР_1 , а не безпосередньому командиру; на рапорті відсутні резолюції командирів щодо погодження або непогодження. Крім того, у зазначеному рапорті роз`яснено, що у випадку подання рапорту про звільнення, який відповідатиме вимогам чинного законодавства, такий рапорт буде розглянутий у встановлений діючим законодавством строк та порядком (а.с.72).

Не погоджуючись із такою результатом розгляду рапорта відповідачем та вважаючи її протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачено наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Суд зазначає, що на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено та діє.

Згідно вимог статей 20, 22 Закону № 2232-XII на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).

Статтею 24 Закону №2232-ХІІ унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Так, відповідно до абзацу 16 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII (в редакції чинній на час подання позивачем рапорту) військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Згідно частини 7 статті 26 Закону №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення №1153/2008).

Відповідно до пункту 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170 (надалі, також - Інструкція №170) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Пунктами 12.1, 12.11 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454, передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.

До керівників органів військового управління Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які в особливий період мають право звільнення військовослужбовців з військової служби, належать посадові особи, які під час особливого періоду мають право призначення на посади осіб офіцерського складу.

Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Відповідно до підпункту 30 пункту 5 додатку 19 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються:

копія аркуша бесіди;

копія рапорту військовослужбовця;

копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);

документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:

якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану:

документи, що підтверджують родинні зв`язки;

копія посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або копія посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни, копія свідоцтва про смерть особи, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану або копія рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України;

витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України.

Відповідно до п.14.10 розділу XIV цієї Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених абз. 16 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232-XII,через сімейні обставини або з визначених названим Законом поважних причин, за умови, що такі військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу, серед яких така обставина, як факт загибелі близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Ті військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

Відповідно до підпункту 30 пункту 5 додатку 19 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170, якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану:

документи, що підтверджують родинні зв`язки;

копія посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або копія посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни, копія свідоцтва про смерть особи, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану або копія рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України;

витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України;

Аналізуючи зміст підпункту 30 пункту 5 додатку 19 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яким перелічено документи, які слід подати разом із рапортом про звільнення, суд зазначає, що до документів, що підтверджують родинні зв`язки відноситься:

свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження тощо,

або копія посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці,

або копія посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Тобто, заявник мав подати один із перелічених документів для підтвердження родинного зв`язку із загиблим чи пропавши безвісти.

Повертаючись до обставин у цій справі, суд встановив, що 31.12.2025 позивач подав рапорт на ім`я Начальника польового артилерійського складу роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_6 , із прохання клопотання перед вищим командуванням про звільнення з військової служби на підставі абзацу 16 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку із тим, що рідний брат позивача ОСОБА_2 , при виконанні бойового завдання під час воєнних дій на території України поблизу населеного пункту Веселе Волноваського району Донецької області зник безвісті (а.с.111).

До рапорту були долучені копії: паспорту ОСОБА_1 серія НОМЕР_7 від 27.11.1996 року; паспорту ОСОБА_2 серія НОМЕР_8 від 23.02.2012, Коду РНОКПП (ІПН) ОСОБА_2 ; Свідоцтва про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 від 19.12.2025 року; Свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_5 від 19.12.2025 року; Витягу з ДРАЦС громадян про народження №00055476416 від 20.12.2025 року; Витягу з ДРАЦС громадян про народження №00055476685 від 20.12.2025 року; Витягу з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими №2025-30-9182 від 05.09.2025; Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250905-1144 від 05.09.2025; Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер провадження 12025091160000214 від 22.07.2025; Сповіщення сім`ї №148 від 27.06.2025 року вих. №2583, видане ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, у позивача є рідний брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) який при виконанні бойового завдання під час воєнних дій на території України поблизу населеного пункту Веселе Волноваського району Донецької області зник безвісті 26.06.2025, що підтверджується Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.07.2025 та витягом №20250905-1144 від 05.09.2025 (а.с.38-41).

Факт родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтво про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 від 19.12.2025 року, свідоцтво про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_5 від 19.12.2025 року, Витягом з ДРАЦС громадян про народження №00055476416 від 20.12.2025 року та витягом з ДРАЦС громадян про народження №00055476685 від 20.12.2025 (а.с.31-36), даний факт відповідачем не заперечується.

Таким чином, матеріалами справи сукупно підтверджено одночасне проходження позивачем військової служби та факт зникнення безвісти його рідного брата під час безпосередньої участі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, що не заперечується відповідачем.

Отже, з огляду на вказані обставини справ та приписи законодавства суд дійшов висновку, що позивач має право на звільнення з військової служби відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Однак, суд звертає увагу, що при дослідженні, поданого позивачем рапорту від 31.12.2025 та доданих до нього документів, судом встановлено, що даний рапорт не містить обов`язкового реквізиту документа, а саме, особистого підпису позивача ОСОБА_1 .

Так, Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 №531 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.08.2024 за №1214/42559) затверджено Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (далі - Порядок №531), який визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту (п. 1 розділу І Порядку №531).

З питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника) (п. 2 розділу І Порядку №531).

Рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації (п. 1 розділу ІІ Порядку № 531).

Відповідно до п. 1, 2 розділу ІІІ Порядку №531 у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок «Рапорт»; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою (п. 3 розділу ІІІ Порядку №531).

Пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку №531 передбачено, що початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.

Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.

У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.

Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Відповідно до ст. 117 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді.

Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Системний аналіз наведених норм вказує, що бажання військовослужбовця звільнитися з військової служби виражається у формі письмового звернення рапорту, до якого додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, а підпис як обов`язковий реквізит службового документа за наявності всіх інших обов`язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.

Відтак, відсутність підпису позивача у поданому рапорті від 31.12.2025 перешкоджає можливості надати оцінку вказаному процесуальному документу через відсутність підтвердження дійсного волевиявлення ОСОБА_1 , що позбавляє цей документ будь-якої юридичної сили.

Таким чином, суд зазначає, що рапорт позивача від 31.12.2025 командуванням військової частини НОМЕР_1 по суті не вирішувався, оскільки такий побув поданий без додержання вимог пункту 1 розділу ІІІ Порядку №531, а саме без обов`язкового реквізиту документа, особистого підпису позивача ОСОБА_1 .

Також суд звертає увагу, що рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями прямих командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності. Для зручності в рапорті можна одразу зазначати всіх командирів від прямого до командира військової частини, але фактично подавати по команді і проставляти відповідні помітки подання, отримання та клопотання надалі нижчим командиром вищому.

Відтак, суд звертає увагу, що ті військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають рапорти по команді безпосередньому начальникові та документи, які підтверджують підстави звільнення.

При цьому, бере, що стороною позивача не надано суду жодних доказів на підтвердження подання та вручення відповідачу підписаного рапорту від 31.05.2025 щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби безпосереднього до свого командира військової частини НОМЕР_1 , чи доказів відмови у прийняті такого рапорту.

Також, суд зазначає, що представником позивача, до позовної заяви не долучено будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач заперечує та/або ставить під сумнів наявність у позивача законодавчо визначеної підстави для звільнення з військової служби за сімейними обставинами.

За наведених вище обставин, позивачем не дотримано процедури подання рапорту про звільнення та його форми, яка визначена Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України. Доказів протилежного позивачем не надано.

Разом із тим, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до свого безпосереднього командира з рапортом про звільнення з військової служби на підставі абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у зв`язку із тим, що рідний брат позивача ОСОБА_2 , при виконанні бойового завдання під час воєнних дій на території України поблизу населеного пункту Веселе Волноваського району Донецької області зник безвісті.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено факту протиправних дії відповідача щодо не прийняття рішення за рапортом від 31.12.2025 про звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації відповідно до абзацу 16 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення позивача із відповідним підписаним рапортом по команді до безпосереднього командира із дотриманням процедури подання визначеної Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Зважаючи на викладене, відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача повторного розглянути такий рапорт.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , АДРЕСА_2 );

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , АДРЕСА_3 ).

Суддя Микитин Н.М.