Ухвала суду № 139335408, 31.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 серпня 2026 року Справа № 280/8131/26 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 - державного реєстратора ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Міністерства юстиції України (вул.Архітектора Городецького, буд.13, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622)

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 - державного реєстратора (далі - позивач) до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати наказ Міністерства юстиції України №2013/5 від 31.07.2026 (прийнятого на підставі акту перевірки №4016/19.1.4/26 від 31.07.2026) протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки він прийнятий з порушенням норм матеріального та процесуального права, з порушенням принципів пропорційності, без належного мотивування та за відсутності складу дисциплінарного проступку.

Ухвалою судді від 24.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В обгрунтування заяви зазначено: "... Для всебічного та повного розгляду справи під час судових засідань може бути необхідно дослідити значний обсяг інформації, надати додаткові докази на спростування зазначеної позивачем інформації, можлива необхідність виклику свідків. Розгляд справи у спрощеному провадженні позбавить можливості Міністерство юстиції України, як сторони у справі, надати об`єктивні пояснення та додаткові докази під час судового засідання, які б мали значний вплив на хід розгляду справи по суті, виступити із промовою у судових дебатах. … Отже, з огляду на закріплений статтею 10 КАС України принцип гласності судового процесу, доцільним є здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Окрім цього, слід наголосити, що питання віднесення справи до категорії справ незначної складності безпосередньо впливає на права Міністерства юстиції України щодо оскарження прийнятого рішення. Адже у разі ухвалення рішення не на користь Міністерства юстиції України, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених КАС України. Вважаємо, що розгляд та вирішення даної справи з дотриманням основних засад судочинства, закріплених у статті 129 Конституції України не можливий без проведення судового засідання та без виклику сторін. При розгляді справи у спрощеному проваджені існує можливість недостатності часу для підготовки доказів відповідачем та неповного з`ясування судом обставин у справі. … Звертаємо увагу Суду на те, що дана справа має значний інтерес для учасників справи та, зокрема, Системи органів юстиції, оскільки потребує вирішення питання дотримання Мін`юстом вимог законодавства. Саме розгляд справи із проведенням судового засідання за правилами загального провадження надасть змогу найбільш об`єктивно та повно дослідити обставини справи, заслухати думки учасників справи. З огляду на вищевикладене вважаємо, що Суд беручи до уваги передбачені частиною 3 статті 257 КАС України чинники, може розглянути адміністративну справу № 280/8131/26 за правилами загального позовного провадження. ...".

Відповідно до ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).

Згідно з ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Як зазначено у п.1 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2 ст.257 КАС України).

При цьому, згідно з ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як зазначено у ч.1 ст.260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У ч.7 ст.260 КАС України зазначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як зазначено у ч.7 ст.262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Враховуючи, що ця справа не відноситься до справ, які виключно розглядаються за правилами загального позовного провадження, перелік яких визначено у ч.4 ст.12, ч.2 ст.257 КАС України, те, що заявником переконливо не обґрунтована необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача та можливість розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання, оскільки справа є незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 241-243, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.О. Прасов