Рішення № 139335398, 31.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 серпня 2026 року (09:30)Справа № 280/5057/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23; код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000317/1 від 14.05.2026.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

15.06.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №33633), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

У період часу з 27.07.2026 по 28.08.2026 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2026, яка міститься в матеріалах справи, у зв`язку із чим рішення у повному обсязі складено та підписано у перший робочий день.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

17.11.2025 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) укладено з компанією XingTai LangTai Agricultural Technology Co., Ltd. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №LT/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому, компанією XingTai LangTai Agricultural Technology Co., Ltd. відповідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту №LT/2 від 17.11.2025, специфікації (Додатку) №2026-1 від 01.12.2025, специфікації (Додатку) №2026-1-z від 01.12.2025, додаткової угоди (Додатку) №1 від 25.02.2026 та рахунку-фактури (інвойсу) №LT2026-1 від 22.12.2025 здійснено поставку товарів (трактори для сільськогосподарських робіт, колісні, нові, марки XINGTAI, модель 244L - 24 шт., а також запасні частини до сільськогосподарської техніки, серед яких мости ведучі/ частини трансмісії, повітряні фільтри та покажчики стопа і поворотів).

Товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».

11.05.2026, декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі ІМ40 за №26UA403070005260U6 на товар, що зазначений в гр. 31 МД:

«Товар №1. Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 24шт., марка - XINGTAI, модель - 244L, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1532см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: 2442601034 (двигун НОМЕР_1 ); 2442601044 (двигун НОМЕР_2 ); НОМЕР_3 (двигун НОМЕР_4 ); НОМЕР_5 (двигун НОМЕР_6 ); НОМЕР_7 (двигун НОМЕР_8 ); НОМЕР_9 (двигун НОМЕР_10 ); НОМЕР_11 (двигун НОМЕР_12 ); НОМЕР_13 (двигун НОМЕР_14 ); НОМЕР_15 (двигун НОМЕР_16 ); НОМЕР_17 (двигун НОМЕР_18 ); НОМЕР_19 (двигун НОМЕР_20 ); НОМЕР_21 (двигун НОМЕР_22 ); НОМЕР_23 (двигун L821038281B); НОМЕР_24 (двигун L821038283B); НОМЕР_25 (двигун L821038266B); НОМЕР_26 (двигун L821038268B); НОМЕР_27 (двигун L821038249B); НОМЕР_28 (двигун L821038654B); НОМЕР_29 (двигун L821038251B); НОМЕР_30 (двигун L821039497B); НОМЕР_31 (двигун L821038276B); НОМЕР_32 (двигун L821038653B); НОМЕР_33 (двигун НОМЕР_34 ); НОМЕР_35 (двигун НОМЕР_36 ). Календарний рік виготовлення - 2026. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: XingTaiLangTaiAgricultural TechnoloavCo, Ltd.;

Товар №2. Мости ведучі з диференціалом у складанні, з іншими складовими частинами трансмісії або без них та мости неведучі, їх частини. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, не військового призначення: Рукав півосі лівий XT120 / XT120 left half axle sleeve - 6шт; Корпус перехідного мосту XT180 / Transition axle housing XT180 - 5шт; Рукав півосі правий XT120 / Right axle shaft XT120 - 6шт; Бортова ліва в зборі XT120 / Flatbed left side complete XT120 - 6шт; Бортова права в зборі XT120 / XT120 on-board right side assembly - 6шт.;

Товар №3. Вали трансмісійні (включаючи кулачкові та колінчасті) та кривошипи. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Вал відбору потужності(нов.обр.) XT120/PTO shaft (new rev. ) XT120 -10шт.;

Товар №4. Арматура кріплення з недорогоцінних металів, що використовуються для тракторів цивільного сільськогосподарського призначення-.Кронштейн кріплення сидіння T244THT / T244THT seat mounting bracket - 6шт.;

Товар №5. Обладнання для фільтрування або очищення газів, фільтри забору та очищення повітря для двигунів внутрішнього згоряння. Запасні частини до мототехніки: Фільтр повітряний T244THT/ T244THTairfilter - 12шт:»:

Товар №6. Прилади освітлювальні або візуальної сигналізації. Запасні частини до мототехніки, не військового призначення: Покажчик стопа та поворотів Kentavr240/244/350BP/Stop and turn signalKentavr240/244/350BP- 50шт.».

Митна вартість зазначеного товару декларантом визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №26UA403070005260U6 від 11.05.2026, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №LT/2 від 17.11.2025; специфікація №2026-1 від 01.12.2025; специфікація №2026-1-z від 01.12.2025; додаткова угода №1 від 25.02.2026; рахунок- фактура (інвойс) №LT2026-1 від 22.12.2025; пакувальний лист б/н від 22.12.2025; банківська платіжна інструкція в іноземній валюті №608 від 25.02.2026; прайс-лист виробника від 21.11.2025; комерційна пропозиція від 21.11.2025; технічні характеристики товару від 22.12.2025; Список номерів шасі від 22.12.2025.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» надано митниці: договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025; заявку на перевезення №80 від 29.12.2025; коносамент №BW25121157 від 04.01.2026; залізничну накладну УМВС №00002893 від 28.03.2026; рахунок-фактуру на оплату послуг перевезення №G260310-28 від 10.03.2026; Акт виконаних робіт б/н від 03.04.2026; довідку про транспортні витрати б/н від 10.03.2026.

Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) В рахунку на оплату транспортно-експедиторських послуг від 10.03.2026 №G260310-28 та коносаменті №BW25121157 від 04.01.2026 зазначено порт загрузки товару «XINGANG», однак в митній декларації зазначено порт «QINGDAO». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 28.03.2026 №00002893 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Медика/Мостиська та до м.Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

2) Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту № LT/2 від 17.11.2025 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. Вищенаведені факти не дають можливості перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року).

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Листом №110506 від 11.05.2026, позивачем до митного органу надано детальні пояснення щодо зауважень, викладених у повідомленні митниці, та аргументувало, що всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, подано в повному обсязі, розбіжностей чи дефектів у наданому пакеті первинних документів не виявлено, а заявлена митна вартість повністю підтверджується наданими до митного оформлення документами.

14.05.2026 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000317/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.

У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості: товару №1 за МД від 04.05.2026 №26UA504170002248U8 на рівні 2,95 дол. США/кг (3186 дол. США/шт), товар - Трактори колісні для с/г робіт: Трактор LOVOL TE244-1шт. Номер кузову - НОМЕР_37 . Номер шасі - НОМЕР_37 . Номер двигуна - НОМЕР_38 . Тип двигуна дизельний. Робочий об`єм циліндрів, см3 1532. Календарний рік виготовлення 2025. Модельний рік виготовлення - 2019 потужність двигуна 17,6кВт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Виробник Shandong Weichai Lovol. Торговельна марка LOVOL. Країна виробництва CN. Календарний рік виготовлення - 2025. Виробник: Shandong Weichai Lovol, умови поставки FOB; товару №2 за ЕМД від 06.08.2025 №25UA403070007603U0 на рівні 5,36 дол. США/кг, товар - Мости ведучі з диференціалом у складанні, з іншими складовими частинами трансмісії або без них та мости неведучі, їх частини. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Піввісь переднього мосту права FT 504CN/CNC - 3шт. Кришка корпусу поворотного кулака FT 504CN/CNC - 2шт. Тяга шарніра гідроциліндра FT 504CN/CNC - 8шт. Вісь сателітів переднього мосту FT 504CN/CNC - 3шт. Опора переднього моста передня FT 504CN/CNC - 2шт. Піввісь переднього мосту ліва FT 504CN/CNC - 3шт. Опора переднього моста задня FT 504CN/CNC - 2шт. Кришка верхня корпуса поворотного кулака (важіль поворотний) FT 504CN/CNC - 2шт. Корпус переднього моста центральний FT 504CN/CNC - 1шт. Втулка вертикального валу переднього моста FT 504CN/CNC - 6шт. Вилка блокування диференціалу заднього моста FT 504CN/CNC - 3шт. Втулка передньої опори переднього моста FT 504CN/CNC - 10шт. Втулка задньої опори переднього моста FT 504CN/CNC - 6шт., умови поставки FOB; товару №5 за МД від 27.02.2026 №26UA403070002001U2 на рівні 8,01 дол. США/кг, товар - 1. Обладнання для фільтрування або очищення газів, фільтри забору та очищення повітря для двигунів внутрішнього згоряння. Запасні частини до мототехніки: Фільтр повітряний у зборі SP250CR-4 / Air Filter Assembly SP250CR-4 - 7шт; Елемент повітряного фільтра SP250CR-4 / Air Filter Element SP250CR-4 - 35шт; Виробник: Yongkang Sunyee Industrial Co., Ltd., умови поставки FOB; товару №6 за МД від 25.03.2026 №26UA110150002679U2 на рівні 4,01 дол. США/кг, товар - Прилади освітлювальні або візуальної сигналізації. Блоки для сигналізаційного оповіщення водія, для встановлення на моторних транспортних засобах. Запасні частини до сільськогосподарської техніки: Фара передня СП 125С-14 / Front Headlight SP 125S-14Задня фара в зборі СП 125С-14 / Rear Headlight Assembly SP 125S-14Задня фара SP 150S-19BN / Rear Light SP 150S-19BNЗадня фара SP125S-15N / Rear Light SP125S-15NФара передня SP125S-15N / Front Headlight SP125S-15NПанель приладів SP125S-15 / Instrument Panel SP125S-15Панель приладів SP125S-15N / Instrument Panel SP125S-15NФара передня SP 150S-17B / Front Headlight SP150S-17BПокажчик поворотів передній правий SP150S-17B / Front Right Turn Signal SP150S-17BПокажчик поворотів передній лівий SP150S-17B / Front Left Turn Signal SP150S-17BЗадня фара SP 150S-17B / Rear Headlight SP150S-17BПокажчик поворотів та стопів задній правий Kentavr 504F / Kentavr 504F Rear Right Turn Signal and Brake LightФара кабіни додаткова верхня DW 504DXC / DW 504DXC Additional Upper Cab Headlight умови поставки FOB. Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів (а.с.25-26).

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №26UA403070005260U6 від 11.05.2026, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2026/000443(а.с.33).

15.05.2026 позивачем з урахуванням рішення №UA403070/2026/000317/1 від 14.05.2026 до митного органу подано митну декларацію №26UA403070005570U2, загальна різниця митних платежів між митною вартістю, визначеною підприємством, та митною вартістю, скоригованою митницею, складає 81627,91 грн, з яких: ввізне мито (020) - 2868,55 грн та ПДВ (028) - 78759,36 грн, на покриття якої товариством застосовано індивідуальну гарантію №26UA120012001AVI2 від 15.05.2026, видану гарантом ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 20602681).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000317/1 від 14.05.2026 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо покликань митного органу на те, що в рахунку на оплату транспортно-експедиторських послуг від 10.03.2026 NG260310-28 та коносаменті від NBW25121157 04.01.2026 зазначено порт загрузки товару «XINGANG», однак в митній декларації зазначено порт «QINGDAO». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 28.03.2026 N00002893 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Медика/Мостиська та до м.Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вар тості товару. Подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України... У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Щодо посилання митного органу на зазначення у рахунку №G260310-28 від 10.03.2026 та коносаменті №BW25121157 від 04.01.2026 порту завантаження «XINGANG» при зазначенні у митній декларації умов поставки «FOB CN QINGDAO», суд зазначає, що вказана обставина не свідчить про не підтвердження транспортної складової митної вартості та не є підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

Так, насамперед митний орган не встановив, у чому саме полягає вплив зазначеної обставини на числове значення митної вартості. У рішенні відсутній будь-який розрахунок або обґрунтування того, що зазначення в окремих документах порту «XINGANG» замість «QINGDAO» призвело до не включення до митної вартості певних витрат, їх заниження або неможливості перевірити фактично заявлену транспортну складову.

Формальна відмінність у зазначенні порту відвантаження сама по собі не є розбіжністю, яка впливає на правильність визначення митної вартості. Для цілей митної оцінки визначальним є не буквальне співпадіння назви порту в усіх документах, а наявність документально підтверджених відомостей про фактичний маршрут перевезення, вартість транспортно-експедиторських послуг та їх належність до оцінюваної партії товару.

Такі відомості позивачем були надані митному органу. Зокрема, до митного оформлення подано договір перевезення, коносамент, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг, акт виконаних робіт та довідку про транспортні витрати. Із зазначених документів вбачається фактичний маршрут перевезення товару та вартість відповідних послуг. Тобто, митний орган мав можливість перевірити транспортну складову митної вартості на підставі первинних транспортних і розрахункових документів.

При цьому, зазначення у транспортних документах порту «XINGANG» не приховує маршрут перевезення і не створює невизначеності щодо понесених витрат. Навпаки, саме з цього фактичного пункту відвантаження і була визначена вартість перевезення, що підтверджується документами експедитора. Відтак, зазначена митним органом обставина не підтверджує неповноту транспортних витрат, а лише фіксує відмінність у назві порту, яка не має самостійного впливу на митну вартість.

Окремо суд зазначає, що митний орган у спірному рішенні вжив формулювання «може свідчити про неповноту включення витрат», що фактично зводиться до припущень. Митний орган не встановив факту неповного включення транспортних витрат, не визначив суму нібито неврахованих витрат та не зазначив, яка саме складова митної вартості залишилася документально непідтвердженою.

Верховний Суд у сталій практиці виходить з того, що сумніви митного органу мають бути обґрунтованими, а розбіжності у документах можуть бути підставою для витребування додаткових документів або коригування митної вартості лише тоді, коли такі розбіжності впливають на правильність визначення митної вартості. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви, пояснити причини неможливості перевірки заявленої митної вартості за поданими документами та вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

Такі ж самі правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №815/4477/15, від 14.01.2020 у справі №813/1350/14, від 18.12.2019 у справі №160/8775/18, від 12.12.2019 у справі №804/2957/17 та від 14.11.2019 у справі №814/2602/15.

Митний орган не довів, що відмінність у зазначенні порту відвантаження вплинула на ціну товару, розмір фрахту, обсяг транспортно-експедиторських послуг або на повноту включення витрат до митної вартості. Відповідно, така обставина не може вважатися належною підставою для невизнання заявленої митної вартості та переходу до резервного методу її визначення.

Окремо суд зазначає, що під час проведення консультацій митний орган не зазначав як окрему розбіжність або підставу для сумніву відмінність у зазначенні порту відвантаження товару в митній декларації та транспортних документах. У повідомленні митниці декларанту йшлося про необхідність надання транспортних документів, документів щодо вартості перевезення, копії митної декларації країни відправлення, висновку про вартісні характеристики товару, каталогів, специфікацій та прайс-листа виробника, однак не було зазначено, що митний орган вбачає проблему саме у порівнянні портів «XINGANG» та «QINGDAO». Така обставина фактично вперше була наведена вже в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, що позбавило декларанта можливості надати відповідні пояснення саме з цього питання в межах консультацій. Крім того, умови поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом та товаросупровідними документами не є тотожними умовам фактичного перевезення і не визначають вартість транспортно- експедиторських послуг. Умови поставки регулюють розподіл обов`язків і витрат між продавцем та покупцем за договором купівлі-продажу товару, тоді як фактичний маршрут перевезення, порт завантаження, порт вивантаження, види транспорту та вартість перевезення підтверджуються окремими транспортними й розрахунковими документами - коносаментом, заявкою на перевезення, рахунком експедитора, актом виконаних робіт і довідкою про транспортні витрати. Отже, формальне зазначення умов поставки в документах на товар не може саме по собі спростовувати відомості первинних транспортних документів щодо фактичного маршруту перевезення та його вартості.

Відповідно, посилання митного органу на різне зазначення порту відвантаження є не лише формальним і припущувальним, але й таким, що не було належним чином поставлене перед декларантом на стадії консультацій та не підтверджує жодної неврахованої складової митної вартості.

Також, суд вважає безпідставними є зауваження митного органу про наявність додаткових витрат, пов`язаних із перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший. Сам факт мультимодального перевезення не є розбіжністю у документах і не свідчить про неповноту заявленої митної вартості. Навпаки, укладений між позивачем та Global Container Lines SIA договір прямо передбачає можливість здійснення міжнародного мультимодального перевезення вантажів із залученням інших учасників такого перевезення.

Крім того, пунктом 3.3 договору перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025 прямо передбачено, що у випадку перевантаження контейнера на інший транспортний засіб у проміжному порту або терміналі вартість такого перевантаження включається до загальної вартості перевезення, що зазначається в рахунку та акті виконаних робіт. Саме так і було зроблено у спірних правовідносинах: у рахунку №G260310-28 від 10.03.2026 кожна складова маршруту прямо зазначена як така, що включає перевантаження.

Отже, твердження митниці про те, що перевантаження у порту Gdansk нібито свідчить про наявність додаткових неврахованих витрат, повністю спростовується змістом рахунку експедитора, в якому прямо зазначено «включаючи перевантаження» щодо відповідних етапів перевезення. Митний орган фактично проігнорував зміст поданого документа та не пояснив, які саме додаткові витрати, в якій сумі, за яким маршрутом та на підставі яких доказів, на його думку, не були включені позивачем до митної вартості.

Також, суд вважає безпідставними висновки митного органу про те, що подані документи не містять відомостей щодо витрат на навантаження, вивантаження та обробку товарів. За умовами поставки FOB контрактна ціна товару включає вартість доставки товару до порту відвантаження та завантаження товару на борт судна, тоді як витрати з перевезення після завантаження на борт судна оплачуються покупцем окремо. Митний орган сам посилається на цю умову у своєму рішенні. Водночас витрати, які фактично виникли після завантаження товару на борт судна та були пов`язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, підтверджені рахунком експедитора, актом та довідкою про транспортні витрати.

Позивачем до митної вартості було включено саме ту частину транспортних витрат, яка відповідно до ч.10 ст.58 МК України підлягає включенню до митної вартості товарів, тобто витрати на транспортування оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України. Так, відповідно до рахунку №G260310-28 від 10.03.2026, заявки на перевезення, акту виконаних робіт від 03.04.2026 та довідки про транспортні витрати від 10.03.2026 загальна вартість перевезення чотирьох контейнерів за маршрутом Сінган, Китай - Тернопіль, Україна становила 17560,00 дол. США, тобто 4390,00 дол. США за один контейнер. Водночас, зазначена загальна вартість включала не лише витрати до місця ввезення на митну територію України, а й витрати після такого ввезення, а саме доставку за маршрутом митний перехід Мостиська - Перемишль - Тернопіль, Україна у розмірі 890,00 дол. США за один контейнер. Відтак, до митної вартості оцінюваних товарів обґрунтовано включено не всю вартість перевезення до м.Тернопіль, а лише витрати до місця ввезення на митну територію України: морський фрахт за маршрутом Сінган, Китай - Гданськ, Польща у розмірі 2500,00 дол. США за один контейнер та міжнародну залізничну доставку за маршрутом Гданськ, Польща - митний перехід Мостиська - Перемишль у розмірі 1 000,00 дол. США за один контейнер, разом 3500,00 дол. США. Саме ця сума була заявлена позивачем як транспортна складова митної вартості, що підтверджується самим оскаржуваним рішенням митного органу.

Таким чином, твердження митниці про неможливість перевірки транспортної складової є безпідставним, оскільки подані документи дозволяють чітко відокремити витрати, що підлягають включенню до митної вартості, від витрат на перевезення після ввезення товару на митну територію України.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що подані позивачем документи дозволяли митному органу перевірити числове значення транспортної складової митної вартості. Вони містили відомості про сторони перевезення, договірну підставу надання послуг, маршрут, контейнери, види транспорту, вартість відповідних етапів перевезення, строк оплати та загальну суму послуг. За таких обставин митний орган не мав правових підстав стверджувати, що транспортна складова «не розраховується», оскільки такий висновок прямо суперечить змісту наданих документів.

Щодо покликань митного органу на те, що відповідно до пункту 3.1.1 Контракту №LT/2 від 17.11.2025 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 (2008 року). На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, експортна митна декларація країни відправлення не входить до вичерпного переліку документів, які є обов`язковими для подання з метою підтвердження заявленої митної вартості. Закон не покладає на декларанта безумовного обов`язку надавати цей документ під час митного оформлення товарів за основним методом.

Посилання митниці на умови поставки FOB (Інкотермс 2010) та пункт 3.1.1 контракту №LT/2 від 17.11.2025 як на підставу для витребування експортної декларації суд вважає безпідставними.

Так, дійсно, за умовами FOB обов`язок щодо здійснення митних формальностей для експорту та сплата відповідних мит і зборів покладається виключно на Продавця. Проте, саме з цього випливає, що ТОВ «ТД «АМТ» (Покупець) не є суб`єктом декларування в країні експорту, не бере участі в митному очищенні товару в Китаї, не складає експортну декларацію та об`єктивно не є її власником чи розпорядником. Витрати на експортне оформлення вже включені Продавцем до загальної вартості товару, що належним чином зафіксовано в комерційному інвойсі. Чинне законодавство України не зобов`язує українського імпортера витребувати у контрагента-нерезидента його внутрішні митні документи для цілей декларування в Україні.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, митний орган має право письмово запитати додаткові документи (до яких належить копія митної декларації країни відправлення) виключно у тому разі, якщо подані обов`язкові документи містять розбіжності, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Проте, відповідач не навів жодних об`єктивних доказів наявності дефектів у поданому пакеті первинних документів. Формальне посилання митниці на право «упевнитися у заявлених відомостях» відповідно до ч.5 ст.54 МК України не може бути самостійною та достатньою підставою для витребування додаткових документів, оскільки всі ці відомості вже містяться у наданих коносаменті, специфікації, пакувальному листі та інвойсі.

Зазначене вище повністю узгоджується з усталеною практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.02.2026 у справі №460/5068/24 суд касаційної інстанції прямо зазначив, що митна декларація країни відправлення є документом продавця, покупець жодним чином не може впливати на її зміст, а відтак відсутність цього додаткового документа не може розцінюватись як підстава для сумнівів в обґрунтованості визначеної декларантом митної вартості товару.

Такий самий правовий висновок закріплено у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №810/4116/17, де зазначено, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої вартості товару, оскільки така вартість підтверджується поданими первинними документами, а надання експортної декларації за таких обставин не є обов`язковим.

Таким чином, відсутність у декларанта додаткового документа, складеного іноземним суб`єктом за правилами іноземного законодавства, не спростовує достовірності заявленої митної вартості та не надає митному органу права застосовувати резервний метод її визначення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості в самому рішення зазначено, що митну вартість товару №1 (трактори XINGTAI 244L) було скориговано на підставі інформації з МД від 04.05.2026 №26UА504170002248U8 про трактор LOVOL ТЕ244. Разом із тим, аналіз використаного митним органом джерела інформації свідчить, що обраний товар-аналог не є порівнянним з оцінюваним товаром за комерційними та якісними характеристиками. Торговельна марка «LOVOL» є окремим, самостійним брендом із власною ринковою репутацією, виробником та ціновою політикою, відмінною від торговельної марки «XINGTAI». Крім того, митним органом не наведено обґрунтування співставності року виготовлення, комерційного рівня, кількості товарів у партії, комплектації, умов поставки та інших обставин, які безпосередньо впливають на вартість товару.

Стосовно товару №2 (мости ведучі з диференціалом, частини трансмісії та пов`язані запасні частини для техніки ХТ120/ХТ180) митний орган використав як основу для коригування ЕМД від 06.08.2025 №25UA403070007603U0, у якій задекларовано інші запасні частини для техніки FT 504CN/CNC. Зазначені товари не є ані ідентичними, ані подібними (аналогічними) в розумінні статей 59, 60 МК України, оскільки стосуються іншої моделі техніки, мають інші найменування, інше функціональне призначення та інші технічні характеристики.

Стосовно товару №5 (фільтр повітряний T244THT) митний орган використав МД від 27.02.2026 №26UA403070002001U2, у якій задекларовано повітряні фільтри SP250CR-4 виробника Yongkang Sunyee Industrial Co., Ltd. Зазначений товар не є ідентичним чи подібним до фільтра T244THT, оскільки відрізняється моделлю, призначенням для іншої техніки, виробником та комерційними характеристиками.

Стосовно товару №6 (покажчик стопа та поворотів Kentavr 240/244/350BP) митний орган використав МД від 25.03.2026 №26UA110150002679U2 щодо інших освітлювальних приладів та блоків сигналізаційного оповіщення для різних моделей техніки. Зазначені товари відрізняються конструкцією, функціональним призначенням, моделями застосування та споживчими властивостями, а отже не можуть бути використані як належні ідентичні або подібні (аналогічні) товари без детального коригування умов порівняння.

Таким чином, митним органом не доведено співставності використаних джерел інформації з оцінюваними товарами за істотними комерційними, кількісними та якісними характеристиками, також не доведено неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості в порядку, встановленому законом, а оскаржуване рішення ґрунтується виключно на припущеннях та недопустимих аналогах, що призвело до безпідставного збільшення митної вартості товару та, відповідно, сум митних платежів. Окремо слід зазначити, що в самому Рішенні прямо вказано: «Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось». Відсутність коригування на обсяг партії та комерційні рівні додатково свідчить про недостатність обґрунтування застосованого митним органом джерела інформації, оскільки митниця не пояснила, чому такі відмінності не впливають на співставність вартості.

Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі №813/7903/14, від 18.12.2018 по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі №815/6827/17, від 16.04.2019 по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкорегована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000317/1 від 14.05.2026 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м.Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23; код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000317/1 від 14.05.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.08.2026.

Суддя Ю.В. Калашник