Рішення № 139335393, 31.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 серпня 2026 року (09:15)Справа № 280/4979/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23; код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (далі позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000294/1 від 11.05.2026.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

03.06.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №30631), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

У період часу з 27.07.2026 по 28.08.2026 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2026, яка міститься в матеріалах справи, у зв`язку із чим рішення у повному обсязі складено та підписано у перший робочий день.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

01.09.2025 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) укладено з компанією CHONGQING SHUANGSHI MOTOR MANUFACTURING CO., LTD. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №CSM/2 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому, компанією CHONGQING SHUANGSHI MOTOR MANUFACTURING CO., LTD відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту №CSM/2 від 01.09.2025, Специфікації (Додатку) №2026-3 від 13.10.2025, Специфікації (Додатку) №2026-3-z від 13.10.2025 та рахунку-фактури (інвойсу) №CSM2026-3 від 09.12.2025 здійснено поставку товарів: мотоцикли та кофри. Загальна фактурна вартість товарної партії за інвойсом склала 37 551,60 доларів США, у тому числі вартість мотоциклів - 36 100,00 доларів США, вартість кофрів - 1 451,60 доларів США.

Товарна партія поставлялась на умовах FOB Chongqing згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010» (порт відвантаження Chongqing, China).

05.05.2026, декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі ІМ40 за №26UA403070005031U7 на товар, що зазначений в гр. 31 МД: «Товар №1. Колісні транспортні засоби з двома колесами (мотоцикли), категорія L3, нові, 190 шт., марка SPARK, модель SP125C-1CF, тип двигуна бензиновий, робочий об`єм циліндра 124 см3, календарний рік виготовлення 2026; Товар №2 - інші частини та пристрої, призначені для встановлення та функціонування виключно на мототехніці: кофр SP125C-2G/SP125C-1CF / Case SP125C-2G/SP125C-1CF».

Митна вартість зазначеного товару декларантом визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №26UA403070005031U7 від 05.05.2026, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №CSM/2 від 01.09.2025; специфікація (Додаток) №2026-3 від 13.10.2025; специфікація (Додаток) №2026-3-z від 13.10.2025; рахунок- фактура (інвойс) №CSM2026-3 від 09.12.2025; пакувальний лист б/н від 09.12.2025; сертифікат походження №C266220529130001 від 09.01.2026; технічні характеристики; список номерів рам; прайс-лист від 01.10.2025; комерційна пропозиція від 01.10.2025; банківська платіжна інструкція №410 від 11.12.2025 та виписка банку.

Для підтвердження транспортних витрат до кордону України, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» надано митниці: договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025; заявку на перевезення №106 від 17.12.2025; коносамент №BW25121008B від 24.12.2025; накладну УМВС №03832 від 22.04.2026; рахунок на оплату послуг перевезення №G260413-21/2 від 13.04.2026; акт виконаних послуг від 29.04.2026; Довідку про транспортні витрати від 13.04.2026.

Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) Відповідно до відомостей декларації митної вартості від 05.05.2026 №б/н, до ціни товару додані витрати на транспортування в сумі 154000,00 грн. З метою підтвердження зазначених витрат надано до митного оформлення такі документи: Договір перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025, укладений з експедитором «Global Container Lines SIA», рахунок від 13.04.2026 № G260413-21/2 на оплату транспортно-експедиторських послуг, довідку про транспортні витрати №б/н від 13.04.2026. Відповідно до рахунку від 13.04.2026 №G260413-21/2 визначено витрати на транспортування партії товару в контейнері. Витрати на перевезення враховують: фрахт з урахуванням перевантаження за маршрутом Чонгкінг, Китай - Пшемисль, Польща - Мостиська, Україна становить 3500 доларів США; доставка по маршруту Пшемисль - Мостиська Україна - Тернопіль, Україна - 1040 доларів США. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 05.05.2026 №26UA403070005031U7 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнері з порту Chongqing, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 22.04.2026 №03832 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Пшемисль/Мостиська та до м.Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

2) Відповідно до пункту 3.1.1 Контракту № CSM/2 від 01.09.2025 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР № 52 (2008 року).

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної деклараціїкраїни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Листом №060601 від 06.05.2026, позивачем до митного органу надано детальні пояснення щодо зауважень, викладених у повідомленні митниці, та аргументувало, що всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, подано в повному обсязі, розбіжностей чи дефектів у наданому пакеті первинних документів не виявлено, а заявлена митна вартість повністю підтверджується наданими до митного оформлення документами. Товариство зазначило, що копія митної декларації країни відправлення не входить до вичерпного переліку документів, які обов`язково подаються відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а Контрактом №CSM/2 сторонами узгоджено перелік документів, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Крім того, Товариство пояснило, що для підтвердження факту перевезення та вартості транспортних послуг митниці надані Договір мультимодального перевезення №0303/912/25, Заявка на перевезення №106 від 17.12.2025, коносамент №BW25121008B від 24.12.2025, залізнична накладна №03832 від 22.04.2026, інвойс №G260413-21/2 від 13.04.2026, акт виконаних робіт від 29.04.2026 та довідка про транспортні витрати від 13.04.2026; ці документи не містять розбіжностей. У цьому ж листі Товариство повідомило, що прайс-лист та комерційна пропозиція виробника товарів від 01.10.2025 надані разом з ЕМД, висновки спеціалізованої експертної організації у декларанта відсутні, а інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД №26UA403070005031U7 товару у 10-денний строк надаватись не будуть, та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

11.05.2026 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2026/000294/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.

У рішенні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості товару 1 згідно з МД від 17.04.2026 №26UA204150002029U4 на рівні 3,82 дол. США/кг (309,42 USD/шт.), товар - мотоцикли з двигуном внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом і робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 50 см3, але не більш як 125 см3, нові, поставляються в частковорозібраному стані: - Мотоцикл FT125-FA2 -210 шт. Об`єм -124см3, рік виготовлення -2026р,тип двигуна-бензиновий з кривошипно-шатунним механізмом. Поставляються в частково розібраному стані.СоП;аіпег: SUDU8525186 / Model FT125-FA2Frame. Країна виробництва CN. Виробник - CHONGQINGZHUOLING TRADING CO., LTD. Торговельна марка - FORTE, умови поставки FOB. Товару 2 згідно з МД від 10.09.2025 №25UA500580006912U9 на рівні 6,12 дол. США/кг, товар - запасні частини та пристрої для транспортних засобів (мотоциклів, мопедів), кофри для мотошолому, в асортименті: Motorcycle Luggage Box/ Багажний бокс мотоцикла - 198 шт. Торговельна марка: TZ. Країна виробництва: Китай, CN. Виробник: GUANGZHOU YUXIN TRADE CO., LTD., умови поставки DAP Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів (а.с.49-50).

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №26UA403070005031U7 від 05.05.2026, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2026/000410 (а.с.57).

14.05.2026 позивачем з урахуванням рішення №UA403070/2026/000294/1 від 11.05.2026 до митного органу подано митну декларацію №26UA403070005490U4, загальна різниця митних платежів між митною вартістю, визначеною підприємством, та митною вартістю, скоригованою митницею, складає 292 936,37 грн, з яких: ввізне мито (020) - 6696,09 грн, підакцизне мито (021) - 84846,52 грн та ПДВ (028) - 201393,76 грн, на покриття якої позивачем застосовано індивідуальну гарантію №26UA120012001AGL1 від 14.05.2026, видану гарантом ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 20602681).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000294/1 від 11.05.2026 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо покликань митного органу на те, що у відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 05.05.2026 №26UA403070005031U7 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнері з порту Chongqing, CHINA до порту Gdansk, POLAND. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 22.04.2026 № 03832 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Пшемисль/Мостиська та до м.Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов`язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №0303/912/25 від 03.03.2025 за своєю правовою та економічною суттю є договором мультимодального перевезення. Це прямо випливає зі змісту його умов. Зокрема, у пункті 1.1 Договору зазначено, що він регулює відносини сторін під час виконання міжнародних перевезень та/або мультимодальних перевезень зовнішньоторговельних вантажів замовника в морських контейнерах. Відповідно до пункту 1.2 Договору Виконавець зобов`язується здійснити міжнародне перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом у контейнерах за маршрутами та інструкціями Замовника. Також пунктом 1.3 Договору передбачено можливість здійснення міжнародного мультимодального перевезення із залученням інших учасників такого перевезення.

Отже, вже сам Договір №0303/912/25 передбачає не ізольоване морське або залізничне перевезення, а комплексне мультимодальне перевезення вантажу із використанням кількох видів транспорту в межах єдиного маршруту. Тому переміщення товару спочатку морським транспортом до порту Gdansk, POLAND, а надалі залізничним транспортом до Пшемисль/Мостиська та м.Тернопіль не є розбіжністю в документах і не є ознакою неповноти заявленої митної вартості. Навпаки, такий спосіб транспортування повністю відповідає умовам Договору №0303/912/25 та характеру мультимодального перевезення.

Більше того, умовами цього ж Договору прямо врегульовано питання вартості перевантаження контейнерів у межах такого маршруту. Відповідно до пункту 3.3 Договору №0303/912/25, у випадку перевантаження/перевалки контейнера або контейнерів на інший транспортний засіб у проміжному порту або терміналі, вартість такого перевантаження включається до загальної вартості перевезення / фрахту, що зазначена в рахунку та акті виконаних робіт.

Таким чином, перевантаження контейнера у порту Gdansk у межах маршруту Chongqing, CHINA - Gdansk, POLAND - Пшемисль/Мостиська - Тернопіль, Україна не є окремою додатковою послугою, яка обов`язково повинна бути виділена окремим рядком у транспортних документах. Навпаки, сторони Договору прямо погодили, що у випадку такого перевантаження його вартість включається до загальної вартості перевезення, яка зазначається у рахунку та акті виконаних робіт.

На підтвердження транспортних витрат ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» до митного оформлення надано Договір перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025, рахунок від 13.04.2026 №G260413-21/2 на оплату транспортно-експедиторських послуг та заявку на перевезення від 17.12.2025 №106.

Так, митний орган у оскаржуваному рішенні визнає факт подання цих документів та зазначає, що відповідно до рахунку №G260413-21/2 визначено витрати на транспортування партії товару в одному контейнері, у тому числі фрахт з урахуванням перевантаження за маршрутом Чонгкінг, Китай - Пшемисль, Польща - Мостиська, Україна у сумі 3500 доларів США, а також доставку за маршрутом Пшемисль - Мостиська, Україна - Тернопіль, Україна у сумі 1040 доларів США.

Тобто, транспортні витрати були не лише заявлені позивачем, але й підтверджені документами, які містять маршрут перевезення, контейнерну партію, виконавця послуг, суму витрат та їх зв`язок з оцінюваними товарами. Саме такі документи відповідно до підходу, викладеного митним органом у оскаржуваному рішенні, можуть підтверджувати витрати на транспортування, зокрема рахунок-фактура або акт виконаних робіт від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг.

За таких обставин твердження митного органу про те, що документи не містять усіх відомостей щодо витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, є необґрунтованим. Митне законодавство не встановлює обов`язку декларанта розкладати комплексну ставку мультимодального перевезення на окремі внутрішні технологічні елементи - навантаження, вивантаження, перевантаження, термінальну обробку, портові операції тощо, якщо такі витрати вже включені до загальної вартості перевезення та підтверджені рахунком, актом виконаних робіт, довідкою про транспортні витрати або іншими транспортними документами.

Фактично митний орган підміняє вимогу про підтвердження числового значення транспортної складової вимогою надати деталізацію внутрішньої структури ціни транспортно-експедиторської послуги. Проте така деталізація не є обов`язковою умовою підтвердження митної вартості. Для цілей митного оформлення має значення те, чи підтверджена сума витрат, що підлягає додаванню до ціни товару до місця ввезення на митну територію України. У даному випадку така сума підтверджена поданими транспортними документами.

Разом з цим, суд зазначає, що сам по собі факт перевантаження контейнера з морського транспорту на залізничний у порту Gdansk не свідчить про виникнення у позивача будь-яких додаткових витрат понад ті, що вже були зазначені у рахунку перевізника. Перевантаження є звичайною технологічною операцією в межах мультимодального контейнерного перевезення. Оскільки пунктом 3.3 Договору №0303/912/25 прямо передбачено включення вартості такого перевантаження до загальної вартості перевезення/фрахту, митний орган не мав підстав вимагати виділення цієї операції окремою сумою.

Крім того, посилання митного органу на частину десяту статті 58 МК України не спростовує правомірності дій позивача. Дійсно, до митної вартості додаються витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати не включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Однак, у даному випадку відповідні транспортні витрати були заявлені позивачем та документально підтверджені. При цьому, витрати на перевантаження, як складова мультимодального перевезення, відповідно до умов Договору включені до загальної вартості перевезення, а не існують як окрема непідтверджена складова.

Також слід враховувати умови поставки FOB Chongqing. За цими умовами витрати на доставку товару до порту відвантаження та завантаження товару на борт судна включаються до контрактної ціни товару, а витрати після порту відвантаження - зокрема морський фрахт та подальша доставка до місця ввезення на митну територію України -були окремо заявлені позивачем у складі митної вартості та підтверджені транспортними документами. Відтак відсутні підстави вважати, що позивач не задекларував будь-яку обов`язкову складову митної вартості.

Митний орган не навів жодного конкретного доказу того, що Позивачу були фактично нараховані, виставлені до сплати або сплачені будь-які додаткові витрати на перевантаження, навантаження, вивантаження чи обробку товару, які не були включені до рахунку перевізника та не були враховані у заявленій митній вартості. Висновок митниці про наявність таких витрат зроблено виключно з факту зміни виду транспорту, що для мультимодального перевезення є нормальним і передбаченим способом виконання договору.

Отже, надані позивачем документи містили всі необхідні відомості для перевірки числового значення заявленої митної вартості товару: фактурну вартість товару, умови поставки FOB Chongqing, маршрут перевезення, види транспорту, номери транспортних документів, виконавця перевезення, суму транспортних витрат та їх належність до оцінюваної партії товару. Твердження митного органу про те, що «транспортна складова не розраховується», є необґрунтованим, оскільки транспортна складова була прямо визначена, заявлена та підтверджена належними документами.

За таких обставин наведені митним органом зауваження не свідчать про наявність розбіжностей у поданих документах, не підтверджують відсутності числових значень складових митної вартості та не можуть бути законною підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості за ціною договору.

Щодо покликань митного органу на те, що відповідно до пункту 3.1.1 Контракту №CSM/2 від 01.09.2025 Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна на товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту, проте митної декларації країни відправлення, яка б підтверджувала здійснення митних формальностей та сплату експортних мит і інших зборів до митного оформлення надана не була. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 (2008 року). На запит митного органу декларантом не надано експортну декларацію відправника, яка надала б можливість митному органу впевнитися у заявлених відомостях про зовнішньоекономічну операцію, таких як судно перевезення, порт відправлення, порт призначення, відправник, отримувач, дата здійснення експортної операції, вагові, кількісні та вартісні характеристики товарів тощо.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, експортна митна декларація країни відправлення не входить до вичерпного переліку документів, які є обов`язковими для подання з метою підтвердження заявленої митної вартості. Закон не покладає на декларанта безумовного обов`язку надавати цей документ під час митного оформлення товарів за основним методом.

Посилання митниці на умови поставки FOB (Інкотермс 2010) та пункт 3.1.1 контракту №CSM/2 від 01.09.2025 як на підставу для витребування експортної декларації суд вважає безпідставними.

Так, дійсно, за умовами FOB обов`язок щодо здійснення митних формальностей для експорту та сплата відповідних мит і зборів покладається виключно на Продавця. Проте, саме з цього випливає, що ТОВ «ТД «АМТ» (Покупець) не є суб`єктом декларування в країні експорту, не бере участі в митному очищенні товару в Китаї, не складає експортну декларацію та об`єктивно не є її власником чи розпорядником. Витрати на експортне оформлення вже включені Продавцем до загальної вартості товару, що належним чином зафіксовано в комерційному інвойсі. Чинне законодавство України не зобов`язує українського імпортера витребувати у контрагента-нерезидента його внутрішні митні документи для цілей декларування в Україні.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, митний орган має право письмово запитати додаткові документи (до яких належить копія митної декларації країни відправлення) виключно у тому разі, якщо подані обов`язкові документи містять розбіжності, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Проте, відповідач не навів жодних об`єктивних доказів наявності дефектів у поданому пакеті первинних документів. Формальне посилання митниці на право «упевнитися у заявлених відомостях» відповідно до ч.5 ст.54 МК України не може бути самостійною та достатньою підставою для витребування додаткових документів, оскільки всі ці відомості вже містяться у наданих коносаменті, специфікації, пакувальному листі та інвойсі.

Зазначене вище повністю узгоджується з усталеною практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.02.2026 у справі №460/5068/24 суд касаційної інстанції прямо зазначив, що митна декларація країни відправлення є документом продавця, покупець жодним чином не може впливати на її зміст, а відтак відсутність цього додаткового документа не може розцінюватись як підстава для сумнівів в обґрунтованості визначеної декларантом митної вартості товару.

Такий самий правовий висновок закріплено у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №810/4116/17, де зазначено, що ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої вартості товару, оскільки така вартість підтверджується поданими первинними документами, а надання експортної декларації за таких обставин не є обов`язковим.

Таким чином, відсутність у декларанта додаткового документа, складеного іноземним суб`єктом за правилами іноземного законодавства, не спростовує достовірності заявленої митної вартості та не надає митному органу права застосовувати резервний метод її визначення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості в самому рішення зазначено, що митну вартість товару №1 було скориговано на підставі інформації з МД від 17.04.2026 №26UA204150002029U4 на рівні 3,82 дол. США/кг (309,42 дол. США/ шт.), де задекларовано інші мотоцикли. FT125-FA2 у кількості 210 шт., виробник CHONGQING ZHUOLING TRADING CO., LTD, торговельна марка FORTE, умови поставки FOB. Разом із тим, аналіз використаного митним органом джерела інформації свідчить, що обраний товар-аналог не є ідентичним оцінюваному товару за виробником, торговельною маркою, моделлю, комплектацією, комерційним рівнем та обсягом партії. Оцінюваний товар - SPARK SP125C-1CF виробництва CHONGQING SHUANGSHI MOTOR MANUFACTURING CO., LTD. у кількості 190 шт., тоді як джерело митниці стосується іншої моделі FT125-FA2, іншого виробника та іншої торговельної марки.

Митну вартість товару №2 було скориговано на підставі інформації з МД від 10.09.2025 року №25UA500580006912U9 на рівні 6,12 дол. США/кг щодо товару «Motorcycle Luggage Box / Багажний бокс мотоцикла» у кількості 198 шт., торговельна марка TZ, виробник GUANGZHOU YUXIN TRADE CO., LTD., умови поставки DAP. Водночас оцінюваний товар №2 є кофрами SP125C-2G/SP125C-1CF / Case SP125C-2G/SP125C-1CF, поставленими у складі партії мотоциклів за контрактом №CSM/2, а тому автоматичне перенесення рівня митної вартості з іншої партії без аналізу характеристик товару, його функціонального призначення, матеріалів, комплектації, вагових показників, кількості, умов поставки та комерційного рівня є неправомірним.

Суд зазначає, що жодного обґрунтування щодо приведення товарів до співставних умов митним органом не наведено. У спірному рішенні відсутній аналіз комерційного рівня продажу, обсягу партії, умов поставки, торговельної марки, виробника, моделі, технічних параметрів, комплектації та інших характеристик, які безпосередньо впливають на вартість мотоциклів та кофрів до мототехніки. Саме по собі співпадіння загального коду УКТ ЗЕД та країни виробництва не є достатнім для висновку про ідентичність або подібність товарів у розумінні статей 59, 60 МК України.

Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018 по справі №813/7903/14, від 18.12.2018 по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 по справі №815/6827/17, від 16.04.2019 по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкорегована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000294/1 від 11.05.2026 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3515,24 грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23; код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38; код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2026/000294/1 від 11.05.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3515,24 грн (три тисячі п`ятсот п`ятнадцять гривень 24 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.08.2026.

Суддя Ю.В. Калашник