Постанова № 13933530, 08.02.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

08.02.11 Справа № 5/187

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівЗварич О.В.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.12.2010р.

у справі № 5/187

за позовом Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, м.Чернівці

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці

про примусове звільнення приміщення

За участю представників:

позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.12.2010р. у справі № 5/187 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, частково задоволено позов Виконавчого комітету Чернівецької міської ради до приватного підприємця ОСОБА_2 про звільнення нежитлових приміщень (підвал) в житловому будинку (літ.А) загальною площею 163,20 кв.м., що складаються з приміщень 9-1 9-8 на АДРЕСА_2 в м.Чернівцях, та зобовязано приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити нежитлові приміщення (підвал) в житловому будинку (літ.А) загальною площею 153,80 кв.м., що розташовані на АДРЕСА_2 в м.Чернівцях, в решті позову відмовлено, стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь виконавчого комітету Чернівецької міської ради (м.Черніві, площа Центральна, 1, код 04062216) державне мито 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтоване тим, що договір оренди укладався сторонами строком на одинадцять місяців і діяв по 19.06.2006р. включно. Термін дії договору було поновлено до 18.08.2007р. У зв'язку із відсутністю заяв сторін строк дії договору продовжений з 18.08.2007р. по 18.07.2008р. 15.07.2008р. Орендодавець листом повідомив орендаря про закінчення дії договору. 18.07.2008р. та запропонував до 25.07.2008р. звільнити приміщення та передати його департаменту економіки по акту приймання-передачі. Таким чином, орендодавець письмово повідомив орендаря про припинення дії договору оренди з 18.07.2008р. та відсутність наміру на його продовження. З посилання на ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п.11.4 договору від 20.10.2005р., суд встановив факт припинення договору у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, як незаконне та необґрунтоване, в задоволенні позову відмовити повністю, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що договір оренди № 430 від 20.10.2005р. пролонгований до настання обставини «повної сплати за приватизацію»або «проведення аукціону», вказані обставини не настали, а тому договір оренди не припинений. Апелянт покликається на титульну сторінку договору оренди № 430 від 20.10.2005р., представленого позивачем, з якої вбачається, що цей договір пролонговано: «до моменту проведення аукціону». На екземплярі цього ж договору, який представлений відповідачем, зазначено, що договір «пролонговано терміном до моменту повної сплати за приватизацію». Тобто сторонами погоджено, що припинення дії договору відбудеться в момент відчуження Чернівецькою міською радою (власником приміщень) спірних нежитлових приміщень іншому власнику. Відповідно до ч.2 ст.212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Спірні приміщення на даний час не відчужено. Приватизації шляхом аукціону або іншим шляхом не відбулось, а відповідно не відбулось і повної сплати за приватизацію. Докази, які б свідчили про настання зазначених обставин, в матеріалах справи відсутні. Отже, зазначена у договорі скасувальна обставина не настала, а тому права та обов'язки за договором № 430 від 20.10.2005р. не припинились. За таких обставин, вважає апелянт, відсутні підстави для задоволення позову про звільнення приміщень. На думку апелянта, позиція позивача з цього приводу ґрунтується лише на односторонньому рішенні позивача № 540/14 від 22.07.2008р., яким позивач вирішив вважати припиненим цей договір з 18.07.2008р. у зв'язку із завершенням строку. Проте, як зазначалось вище, сторонами не обумовлювалась зазначена дата, як термін припинення договору. Вказаний договір пролонгований сторонами не до моменту настання відповідної дати (терміну), а до настання скасувальної обставини (до моменту повної сплати за приватизацію»). Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно з ст.291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи апеляційної інстанції, про причини неявки не повідомив, пояснень з приводу апеляційної скарги не надав.

Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, спірні нежитлові приміщення в житловому будинку (літ.А) загальною площею 163,20 кв.м, що складаються з приміщень 9-1 - 9-8, розташовані за адресою м.Чернівці, вул.Переяслівська, 34 перебувають у власності територіальної громади м.Чернівці, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.05.2007р., виданим на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 349/8.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться власні (самоврядні) повноваження в сфері вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків споруд, що належать до комунальної власності.

Орендодавцями комунального майна, згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 287 Господарського кодексу України, статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є органи, уповноважені місцевими радами (органами місцевого самоврядування) управляти майном, що перебуває у комунальній власності.

Відповідно до підпункту 1 пункту «а» статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів міських рад віднесено управління, в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

За ст.11 вказаного Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Рішенням 19 сесії Чернівецької міської ради ХХІV скликання від 26.02.2004р. № 401 затверджено Положення про департамент економіки міської ради, згідно з яким останній є виконавчим органом Чернівецької міської ради та наділений повноваженнями орендодавця комунального майна (пункти 1.1, 3.2.2 Положення).

15.10.2002р. рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 448/12, згідно з додатком 1, приватному підприємцю ОСОБА_2 передано в оренду нежитлові приміщення, розташовані на АДРЕСА_2, розміром 125,8 кв.м. під магазин по продажу автозапчастин терміном на 3 роки.

На виконання вказаного рішення укладено договір оренди нерухомого майна від 21.10.2002р. № 377/1 та передано по акту-приймання передачі обєкта оренди від 07.11.2002р. вбудоване напівпідвальне приміщення з чотирьох кімнат на АДРЕСА_2.

11.10.2005р. рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 778/17 приватному підприємцю ОСОБА_2 надано додатково до раніше наданих в оренду частину підвальних приміщень на АДРЕСА_2, загальною площею 23,8 кв.м. (приміщення 9-6) під магазин автозапчастин.

20.10.2005р. на виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Чернівецької міської ради в особі департаменту економіки - орендодавцем та приватним підприємцем ОСОБА_2 - орендарем укладено договір оренди нерухомого майна № 430 на приміщення загальною площею 153,8 кв.м. (тобто раніше орендовані із додатково наданим приміщенням). Договір укладався строком на одинадцять місяців і діяв по 19.09.2006р. включно.

Термін дії договору було поновлено до 18.08.2007р., про що сторони зазначали на останній сторінці договору оренди.

Відповідно до ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції від 27.04.2007р. передбачалось, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За змістом п.11.7 договору оренди від 20.10.2005р. № 430, у разі наміру однією із сторін не продовжувати на новий термін дію договору вона зобов'язана до закінчення строку його дії письмово повідомити про це іншу сторону.

За наведених норм та відсутності заяв сторін строк дії договору продовжений з 18.08.2007р. по 18.07.2008р.

Діючи в межах вимог встановлених п.11.7 договору, 15.07.2008р. орендодавець листом повідомив орендаря про закінчення дії договору 18.07.2008р. та запропонував до 25.07.2008р. звільнити приміщення та передати його департаменту економіки по акту приймання-передачі, як передбачено договором.

30.07.2008р. листом за вих.№ 15/11-737 орендодавець повторно запропоновав відповідачу звільнити орендовані приміщення, оскільки термін дії договору закінчився.

Наведені листи позивача від 15.07.2008р. та 30.07.2008р. відповідач отримав відповідно 18.07.2008р. та 02.08.2008р., про що свідчать повідомлення про поштове відправлення. Однак, приміщення відповідач не звільнив.

Таким чином, орендодавець письмово повідомив орендаря про припинення дії договору оренди з 18.07.2008р. та відсутність наміру на його продовження.

Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пунктом 11.4 договору від 20.10.2005р. передбачено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, повідомлення відповідача про припинення договору оренди відбулося в установленому законом порядку та уповноваженою особою, у зв'язку з чим договір є припиненим відповідно до закону з 18.07.2008р. у звязку із завершенням строку його дії.

Покликання апелянта на те, що договір оренди № 430 від 20.10.2005р. був пролонгований до моменту проведення аукціону, про що свідчить відповідна відмітка на примірнику договору, однак вказана обставина не настала, а тому договір оренди не припинений, до уваги судом не приймається, оскільки з тексту договору не вбачається, коли саме вчинене таке застереження сторонами, крім того, вказане застереження не заперечує можливість застосування положення пункту 11.7 договору. Інші доводи апелянта не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не мають значення для вирішення спору.

Згідно зі ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Аналогічні приписи містить п.5.10 договору оренди від 20.10.2005р. № 430.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із встановленої обставини неповернення відповідачем позивачу орендованого майна, на умовах і в строки передбачені чинним законодавством та умовами договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову про зобов'язання відповідача звільнити безпідставно займане ним спірне приміщення, а саме: нежитлові приміщення (підвал) в житловому будинку (літ.А) загальною площею 153,80 кв.м., що розташовані на АДРЕСА_2 в м.Чернівцях., оскільки позов в частині звільнення відповідачем решти нежитлового приміщення площею (163,2-153,8) 9,40 кв.м. необґрунтований, так як зазначена площа відповідачеві в оренду не передавалась.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Отже, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.12.2010р. у справі № 5/187 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддяЮрченко Я.О.

СуддяЗварич О.В.

СуддяЯкімець Г.Г.