Ухвала суду № 139334466, 28.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 серпня 2026 року Справа №160/23723/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії відповідача щодо повторного взяття позивача на військовий облік після його виключення з військового обліку на підставі рішення компетентного органу 2015 року;

- зобов`язати відповідача усунути наслідки протиправних дій щодо повторного взяття позивача на військовий облік шляхом приведення його військово-облікових даних у відповідність до чинного рішення компетентного органу, на підставі якого позивача було виключено з військового обліку у 2015 році;

- зобов`язати відповідача виключити відомості про перебування позивача на військовому обліку, внесені внаслідок протиправного повторного взяття його на військовий облік, та внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до рішення компетентного органу про виключення позивача з військового обліку.

Ухвалою від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву; витребувано докази, яких не вистачає для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).

Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так, від відповідача до суду 27.08.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, зазначено обставини щодо взяття позивача на військовий облік у відповідача.

Так, відповідач вказує, що 05.10.2025 о 12:40 позивача супроводжено представниками відділення поліції № 1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних. У подальшому позивача взято на військовий облік 05.10.2025 о 12:50 згідно з абз. 5 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (які прибули з інших місцевостей (адміністративно територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання). Також 05.10.2025 відповідачем видано позивачу направлення № 5094003 на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Станом на 26.08.2026 позивач медичний огляд не пройшов.

Також у відзиві зазначено, що позивач звертався з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, у задоволенні якого відмовлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 по справі № 160/30298/25.

На підтвердження зазначених у відзиві обставин відповідачем в матеріали справи надано копії: облікової картки до військового квитка ОСОБА_1 , направлення на ВЛК від 05.10.2025 № 5094003 для визначення придатності до військової служби, витягу з журналу обліку доставлених осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, за 05.10.2025, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 року по справі № 160/30298/25.

З наданих відповідачем документів судом з`ясовано, що позивач 05.10.2025 був особисто присутнім в ІНФОРМАЦІЯ_2 , де був взятий на облік, як військовозобов`язаний, який прибув з іншої місцевості на нове місце проживання, та отримав направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, тобто судом установлено, що про постановлення на військовий облік у відповідача позивачу достеменно стало відомо ще 05.10.2025.

Більш того, звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиключення ОСОБА_1 з військового обліку і зобов`язання відповідача виключити позивача з військового обліку та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яка перебувала на розгляді у справі № 160/30298/25, провадження в якій відкрито за ухвалою суду від 27.10.2025, свідчить, що позивач вже з жовтня 2025 року розпочав захист свого порушеного права, але в інший спосіб, ніж той, що обраний позивачем при зверненні до суду з цим позовом.

Проте до суду з позовом, що перебуває на розгляді у цій справі, позивач звернувся тільки 06.08.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, установленого в абзаці першому частини другої статті 122 КАС України, перебіг якого розпочався з 06.10.2025 та сплив 05.04.2026.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежала виключно від позивача, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Зважаючи, що після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позивач звернувся до суду з пропуском установленого в абзаці першому частини другої статті 122 КАС України строку, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву після відкриття провадження у справі та надати позивачу строк для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення цього строку та доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом п`яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису (уповноваженої особи):

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення цього строку та доказами поважності причин його пропуску.

Роз`яснити, що відповідно до частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя К.О. Пляшкова