Рішення № 139334409, 28.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 рокуСправа №160/18085/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" , третя особа: Міністерство охорони здоров`я України, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

20 червня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-747 від 17.02.2025 р. як таке, що було прийняте з порушенням процедури, не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичному стану здоров`я позивача.

- зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» забезпечити йому поновлення соціальних, пенсійних та інших виплат, що пов`язані зі статусом особи з інвалідністю.

Позовна заява обґрунтована тим, що вперше йому встановлено 3 групу інвалідності в 2015 році на один рік. В 2017 році до березня 2019 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності. З 06.03.2019 р. по 2021 р. позивачу встановлено (підтверджено) 2 групу інвалідності. Потім 2 група інвалідності була підтверджена позивачу у 2021 році до 2024 року. 01.03.2024 р. підтверджена раніше встановлена друга група інвалідності після проведення повторного огляду особи з інвалідністю Міжрайонною Київською МСЕК Обласний центр МСЕК КЗОЗ Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААВ № 694985, виданою та підписаною головою МСЕК Пильовою В.О. При підтвердженні другої групи інвалідності позивач був присутній особисто та надав всі необхідні медичні документи. З 10.02.2015 р. він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 10.02.2015 р. до березня 2025 року (включно) позивач отримував пенсію по інвалідності. Наприкінці квітня 2025 року позивач отримав простий лист від Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи з копією Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення МСЕК, яке було датоване 17.02.2025 р., в якому зокрема, повідомлено, що при оцінюванні функціонального стану ОСОБА_2 мають місце незначні патологічні зміни з боку ендокринної системи, які не дають підстави визнати його особою з інвалідністю з 06.03.2024 р. (згідно Додатку до Постанови КМУ №1317 від 03.12.2009 р. При прийнятті оскаржуваного рішення номер ЦО-747 позивач не був присутній особисто з метою уточнення експертною командою дійсних фактичних функціональних порушень та обмеження життєдіяльності чоловіка, тому що позивач не був запрошений керівником Центру оцінювання функціонального стану особи для стаціонарного обстеження з проведенням подальшого очного огляду особи з інвалідністю, встановленої ще в 2015 року та постійно підтверджуваною до 2025 року включно. Також позивач був позбавлений можливості надати всі наявні у нього медичні документи, які були підставою для підтвердження йому 2 групи інвалідності 01.03.2024 р. і взагалі не був обізнаний, що вже встановлена йому група інвалідності переглядається відповідачем та скасована, що повністю протирічить процедурі, законодавчо визначеної для відповідача в Постанові Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 р. вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 1211,2 грн; або належним чином завіреної копії документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.

30 червня 2025 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 р. прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи повний текст рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.02.2025 року № ЦО-747, та документи, які слугували підставою для його прийняття, для огляду у судовому засіданні та приєднанні до матеріалів справи.

09 жовтня 2025 року від Міністерство охорони здоров`я України надійшли пояснення, в яких вони зазначили, що на підставі листа ДБР від 24.10.2024 р. № 10-2-02-01-26685 МОЗ доручило Центральній МСЕК перевірити обґрунтованість рішень щодо ряду осіб відповідно до додатку вищезазначеного листа (серед них справа ОСОБА_1 ). Водночас із 01 січня 2025 року набрала чинності Постанова КМУ від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою визначено новий порядок оцінювання. Постановою встановлено, що повноваження МСЕК та Центральної МСЕК припиняються з 31 грудня 2024 року, а перевірка їхніх рішень надалі покладається на Центр оцінювання функціонального стану особи. Відповідно до Наказу МОЗ від 03 грудня 2024 року № 2022, функції Центру оцінювання покладено на ту ж установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Таким чином, усі нерозглянуті справи, передані ЦМСЕК, були скеровані для розгляду до Центру. На підставі положень Постанови КМУ № 1338, а також Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (п. 51), Центр має право перевіряти рішення МСЕК чи експертних команд за: ухвалами суду або слідчого судді; запитами робочих груп з моніторингу при військових адміністраціях; результатами моніторингу даних електронної системи. Також, відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Центр оцінювання функціонального стану уповноважений здійснювати перевірку обґрунтованості рішень, ухвалених під час оцінювання, а також тих, що раніше були прийняті медико-соціальними експертними комісіями. Така перевірка проводиться: на виконання ухвали слідчого судді або рішення/ухвали суду щодо конкретної особи; за запитом спеціально утвореної робочої групи з моніторингу у сфері оцінювання, створеної керівником обласної чи Київської міської державної (військової) адміністрації; за результатами моніторингу даних, наявних в електронній системі оцінювання повсякденного функціонування особи. Варто підкреслити, що підпункт 2 пункту 8 зазначеного Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (у редакції, чинній з 01 січня 2025 року), прямо визначає механізм проведення перевірки: якщо під час аналізу наявних матеріалів експертна команда дійде висновку про необхідність повторного оцінювання, особа обов`язково інформується про це. Повідомлення здійснюється шляхом направлення листа на електронну пошту або, за її відсутності, рекомендованим листом із повідомленням про вручення протягом п`яти днів на задекларовану чи зареєстровану адресу місця проживання (перебування). Додатково ця інформація фіксується в електронній системі та стає доступною лікарю, який направляв на оцінювання. У такому випадку повторне оцінювання проводиться на підставі повного пакета медичної документації, отриманої після комплексного обстеження та відповідних досліджень. Вказані процедури здійснюються на базі ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ННЛК Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Таким чином, участь особи у перевірці передбачається лише у випадках, коли експертна команда визнає наявні медичні документи недостатніми чи сумнівними для визначення групи інвалідності, а отже, твердження Позивача про нібито незаконність перегляду його інвалідності без особистої участі є безпідставним.

05 листопада 2025 року від позивача надійшла відповідь на пояснення, в якій він висловив аналогічну позиція, викладену у позовній заяві.

15 січня 2026 року від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, яка в повному обсязі набула чинності з 01.01.2025, а також КПК України, було надіслано до відповідача Державним бюро розслідувань лист №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 р. по кримінальному провадженню №62024000000000923 від 21.10.2024 року, до якого долучено постанову про залучення спеціалістів від 31.01.2025 у якій визначено: 1. Залучити у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 року в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України»; 2. Перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами: Чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення групи інвалідності наступним особам: ОСОБА_1 У п. 4 цієї постанови попереджено ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового розслідування, передбачену ст. 387 КК України. Враховуючи вказані вище обставини, експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз документів медико-експертної справи Позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення групи інвалідності, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування попереднього рішення МСЕК. За результатами проведеного аналізу медико-експертної справи Позивача було встановлено, що команда вивчила надану експертну документацію та прийшла до висновку, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, на 3 роки, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку ендокринної системи, які не дають підстав визнати його особою з інвалідністю з 06.03.2024 р. (згідно Додатку до Постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009 р.) Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивач з 10.02.2015 р. перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до виписки з акта огляду міжрайонної Київської МСЕК від 06.03.2024 р. серії 12ААВ №694985, позивачу встановлено II групу інвалідності з 01.03.2024 р. по 01.03.2027 р., з датою чергового переогляду 17.02.2027 р.

На виконання постанови Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 р., Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» проведено перевірку обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертизою відносно позивача, за результатом якої 17.02.2025 р. прийнято рішення № ЦО 747.

В обґрунтування рішення від 17.02.2025 р. №ЦО 747 зазначено, що команда вивчила надану експертну документацію, та прийшла до висновку, що ІІ група інвалідності загальне захворювання на 3 роки встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_2 мають місце незначні патологічні зміни з боку ендокринної системи, які не дають підстави визнати його особою з інвалідністю з 06.03.2024 р. (згідно Додатку до Постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009 р.».

Відповідно до листа Головного управління ПФУ в Харківській області від 02.05.2025 р. №12329-11066/Х-02/8-2000/25, на запит позивача, повідомлено, що він з 10.02.2015 р. перебуваєте на обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до виписки з акта огляду міжрайонної Київської МСЕК від 06.03.2024 р. серії 12ААВ №694985 про визнання його особою з інвалідністю II групи в період з 01.03.2024 р. по 28.02.2027 р., йому було подовжено виплату пенсії. Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.02.2025 р. №Ц0 747, який надійшов до Головного управління ПФУ в Харківській області, його не визнано особою з інвалідністю ІІ групи з 06.03.2024 р. Пенсійна виплата з квітня 2025 року припинена. Принагідно повідомили, що листом Головного управління ПФУ в Харківській області від 24.04.2025 р. №2000-0307-8/62528 направлено запит до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров?я щодо уточнення дати, з якої його не визнано особою з інвалідністю.

Позивач не погоджуючись із прийняти рішенням від 17.02.2025 р. №ЦО 747, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.09.2018 року у справі №804/800/16, від 26.09.2018 року у справі №817/820/16, від 17.03.2020 року у справі №240/7133/19, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

З урахуванням наведеного предметом у цій справі є перевірка дотримання відповідачем порядку ухвалення оскаржуваного рішення від 17.02.2025 р. №ЦО 747

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 р. №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі по тексту - Закон № 875-ХІІ, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до ст.3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою ст.6 Закону №875-ХІІ передбачено, що особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022р., у подальшому строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Законами та триває на час розгляду справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023р. «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», який введено в дію Указом Президента України від 12.09.2023р. №576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24.02.2022р. ).

У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Передумовою виникнення спірних правовідносин стало введення Указом Президента України від 22.10.2024 р. в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024р. «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» пункту 2 вищезазначеного рішення РНБО вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024р. Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25.10.2024р. №1207» та «;Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. №1317» від 08.11.2024р. №1276, якими внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009р. №1317.

Згідно із п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. №1317 (далі по тексту - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024р. наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» від 26.10.2024р. №1809, серед іншого, права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на відповідача у справі, з дати підписання наказу та затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (далі - Положення №1809).

Пунктом 8 Положення №1809 передбачено встановлено, що Комісія проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

З 01.01.2025р. в повному обсязі набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338), якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Так абзацами 2 та 6 пункту 3 Постанови №1338 передбачено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024 року.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, який затверджено Постановою №1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 року №90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 року №2022 було покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи було встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико- соціальними експертними комісіями: на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

При цьому необхідно зазначити, що аналогічні норми передбачені пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, згідно з яким, Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу); за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Суд встановив, що на виконання постанови Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 р., Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» проведено перевірку обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертизою відносно позивача, за результатом якої 17.02.2025 р. прийнято рішення № ЦО 747.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що відповідач мав право проводити перевірку обґрунтованості рішень стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями і приймати відповідне рішення за результатами проведеної перевірки.

Щодо доводів позивача про порушення процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення, оскільки такий перегляд мав місце без участі позивача, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що експертній команді з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО було доручено перевірити обґрунтованість експертного рішення довідки від 06.03.2024 р. №253 саме на підставі документів, які були подані позивачем на МСЕК у 2024 році.

Підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338 (в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Приймаючи до уваги встановлені судом під час розгляду цієї справи фактичні обставини справи, та враховуючи положення пп.2 п.8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338, суд вважає, що перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, проводиться ЦОФСО у тому числі на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду на підставі медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи певної особи відносно якої проводиться повторне оцінювання з урахуванням того, що предметом перевірки у даному випадку є обгрунтованість експертного рішення саме на підставі документів, які були подані позивачем на МСЕК у 2024 р., що свідчить про те, що участь позивача у перевірці обґрунтованості рішення МСЕК у даному випадку можлива лише у разі якщо експертній команді з оцінювання повсякденного функціонування особи буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи або, якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення групи інвалідності.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішення №ЦО 747 від 17.02.2025 р., яке є предметом оскарження у цій справі, діяв в межах повноважень та у спосіб, який визначено чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для скасування такого рішення, що у свою чергу свідчить про необгрунтованість та безпідставність заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Вимога про зобов`язання відповідача забезпечити поновлення позивачу соціальних, пенсійних та інших виплат, пов`язаних зі статусом особи з інвалідністю, є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки вона є похідною від вимоги про визнання протиправним рішення відповідача. Враховуючи, що у задоволенні вимоги про визнання такого рішення протиправним судом відмовлено, правові підстави для покладення на відповідача обов`язку щодо поновлення зазначених виплат відсутні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» , третя особа: Міністерство охорони здоров`я України, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко