Ухвала суду № 139333376, 11.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/54144/25-к

Провадження № 1-кп/761/2422/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва кримінальне провадження №62025000000000912 від 04.09.2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, народний депутат України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014 №1689-VII) КК України, ч. 2 ст. 111 КК України, ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIIІ) КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження №62025000000000912 від 04.09.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014 №1689-VII) КК України, ч. 2 ст. 111 КК України, ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIIІ) КК України.

11.08.2026 року під час судового засідання захисник ОСОБА_6 заявив відвід прокурору відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження №62025000000000912 від 04.09.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_7 .

В обґрунтування заяви про відвід захисник вказав, що обвинуваченим ОСОБА_7 було заявлено до суду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, у задоволенні якого було відмовлено та одночасно задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 . Підстави клопотання було, зокрема, те, що застосовуваний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою фактично припинив повноваження ОСОБА_7 як народного депутата України в поза конституційний спосіб.

Прокурор ОСОБА_5 , заперечуючи клопотання захисту, надав суду письмові заперечення (обґрунтування) правомірності застосування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно народного депутата України. Доводи прокурора та способи їх доведення свідчать про його упереджене ставлення до обвинуваченого ОСОБА_7 .

У своїх поясненнях прокурор ОСОБА_5 фактично визнає, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою унеможливлює виконання ним повноважень народного депутата України. Проте він не наводить жодної норми Конституції України чи закону, яка б передбачала можливість виникнення такого правового наслідку, виходячи з положень ст. 78 Конституції України, ст. 26 ЗУ «Про статус народного депутата України».

При цьому прокурор продовжує наполягати на тому, що фактична неможливість виконання чинного народного депутатом своїх обов?язків у зв?язку із ізоляцією від суспільстві є легітимним процесуальним наслідком застосування одного із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених чинним КПК України.

Тобто, прокурор ОСОБА_5 задля продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 найбільш суворого безальтернативного заходу, просить суд ігнорувати прямі норми Конституції України та діяти всупереч ним.

Крім того, прокурор ОСОБА_5 у своїх письмових запереченням посилається на ряд висновків рішень ЄСПЛ як на додаткові підстави обмеження прав обвинуваченого.

Посилання прокурора ОСОБА_5 на неіснуюче рішення ЄСПЛ є протиправним способом обстоювання своєї правової позиції.

Зважаючи на те, що суд зобов?язаний застосовувати кримінальне процесуальне законодавство України з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9), посилання прокурора ОСОБА_5 на неіснуюче рішення, як на спосіб погіршити становище особи, уважають формою поза процесуального тиску на суд та намаганням сфабрикувати фактичні та правові підстави обмеження прав та свобод обвинуваченого.

3 наведених обставин уважає убачається особисте упереджене негативне ставлення прокурора ОСОБА_5 , до обвинуваченого ОСОБА_7 , що виражається в умисних протиправних та незаконним процесуальних способах підтримки державного обвинувачення.

Вказали, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор ОСОБА_5 підлягає відводу від кримінального провадження №62025000000000912 від 04.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні доводи заяви про відвід прокурора підтримав.

Прокурор заперечував доводи захисника, вказав, що заява про відвід не обґрунтована, не підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши заяву про відвід прокурора та матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини першої статті 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Згідно з частиною першою статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, прокурору може бути заявлено відвід учасниками кримінального провадження. Відповідно до частини п`ятої цієї статті відвід повинен бути вмотивованим.

Отже, для вирішення питання про відвід прокурора суд має встановити наявність конкретних обставин, які об`єктивно свідчать про його особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження, або інших обставин, що можуть викликати обґрунтовані сумніви у його неупередженості.

Разом із тим, незгода сторони захисту з процесуальною позицією прокурора, його правовою аргументацією, змістом поданих ним заперечень, а також із тими чи іншими способами обстоювання ним позиції сторони обвинувачення сама по собі не свідчить про його упередженість та не є підставою для відводу прокурора.

Як убачається зі змісту заяви про відвід, фактичною підставою для її заявлення сторона захисту уважає правову позицію прокурора ОСОБА_5 , висловлену ним під час розгляду клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, а також подані прокурором письмові заперечення щодо доводів сторони захисту про неможливість виконання ОСОБА_7 повноважень народного депутата України у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому наведені у заяві доводи фактично зводяться до незгоди захисту з правовою позицією прокурора щодо підстав та необхідності подальшого застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також із тлумаченням прокурором положень Конституції України, КПК України, Закону України «Про статус народного депутата України» та практики Європейського суду з прав людини.

Водночас суд не убачає у наведених обставинах ознак особистої упередженості прокурора щодо обвинуваченого.

Прокурор відповідно до статті 36 КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності та здійснює повноваження, визначені кримінальним процесуальним законом, у тому числі підтримує державне обвинувачення в суді та звертається до суду з клопотаннями, необхідними для виконання завдань кримінального провадження.

За таких обставин подання прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, заперечення проти клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, а також викладення у письмовій формі правової позиції щодо наявності підстав для застосування такого запобіжного заходу є реалізацією прокурором його процесуальних повноважень та саме по собі не може розцінюватися як прояв упередженого ставлення до обвинуваченого.

Суд не погоджується з доводами захисника про те, що наведення прокурором правової позиції, яка, на думку захисту, суперечить положенням Конституції України чи іншого законодавства, свідчить про його особисту упередженість.

Наявність у прокурора відмінної від сторони захисту правової позиції не означає його особистої заінтересованості у результатах кримінального провадження. Для висновку про упередженість необхідні об`єктивні дані.

Таких обставин стороною захисту не наведено, а судом під час розгляду заяви про відвід не встановлено.

Отже, наведені захисником обставини свідчать виключно про наявність процесуальної та правової незгоди з позицією прокурора ОСОБА_5 та не містять об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що останній особисто заінтересований у результатах кримінального провадження або має упереджене ставлення до обвинуваченого ОСОБА_7 .

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що передбачених статтею 77 КПК України підстав для відводу прокурора ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні №62025000000000912 від 04.09.2025 року не встановлено.

За таких обставин заява захисника ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75, 80,81 КПК України КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву захисника ОСОБА_6 про відвід прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження №62025000000000912 від 04.09.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (у редакції Закону України від 07.10.2014 №1689-VII) КК України, ч. 2 ст. 111 КК України, ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону України від 22.11.2018 №2617-VIIІ) КК України- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_3

Суддя ОСОБА_2