Рішення № 139333097, 28.04.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7238/24

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участі секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням співвідповідачами обов`язків щодо оплати наданих комунальних послуг, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з співвідповідачів заборгованість за комунальні послуги з приводу нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 (надалі за текстом - квартира) у сумі 35 072,04 грн. пропорційно до частки у власності, з яких: 472,90 грн з відповідача 1 та 34 599,14 грн з відповідача 2.

Ухвалою від 12.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.11.2024 року представником позивача було подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою від 14.03.2025 залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою від 08.09.2025 ухвалено призначити судове засідання для розгляду справи № 758/7238/24 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13.01.2026 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

Ухвалою від 14.01.2026 прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову.

У судове засідання 28.04.2026 сторони не прибули.

Від відповідача до суду відзив не надходив.

Позивач не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 371436033 від 26.03.2024 року власником 5/36 часток квартири є відповідач 1.

Згідно Витягів з реєстру територіальної громади у квартирі зареєстровані співвідповідачі.

Рішенням Київської міської ради (II сесія VII скликання) від 09.10.2014 року №270/270 «Про удосконалення структури, управління житлово - комунальним господарством міста Києва», створено комунальне підприємство (п. 17).

Згідно даного рішення, всі комунальні підприємства Подільського району м. Києва передають новоствореному Комунальному підприємству житловий фонд, який був переданий до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01 серпня 2014 рок (п. 19).

Згаданим вище рішенням затверджено статут комунального підприємства (п. 27,1).

Відповідно до п.2.1 Статуту, який затверджений Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.01.2015 року за №7, метою його діяльності є забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об`єктів благоустрою та отримання прибутку.

Положеннями п.п.2.2.2 Статуту визначено, що предметом діяльності комунального підприємства є: надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово - комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку.

Основним видом діяльності комунального підприємства є: комплексне обслуговування об`єктів (81.10).

Згідно розпорядження Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 29.01.2015 р. №50 на баланс позивача переданий житловий та нежитловий фонд, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та переданий до сфери управління Подільської районної в м. Києві державної адміністрації та приватизований житловий фонд станом на 01.01.2015 р., згідно з додатком, з метою його подальшого обслуговування.

Вищевказаним переліком, визначено, що до господарського управління Комунального підприємства був переданий, поміж інших, будинок за адресою місцезнаходження квартири.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

14.07.2015 року, на виконання вимог Закону, Комунальними підприємствами, серед яких - позивач, підготовлено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є договором приєднання, оферту до якого опубліковано того ж дня в газеті Хрещатик №99 (4695).

Відповідно до положень Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 14.07.2025 (надалі за текстом - Договір), наведені в ньому терміни вживаються в такому значенні:

виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання послуги споживачу, відповідно до умов Договору. Таким виконавцем по Подільському району м. Києва є Комунальне підприємство;

послуга (и) - житлово - комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово - комунальну послугу, є власником (орендарем, наймачем) житлового будинку, квартири (житлове приміщення в гуртожитку), власником (орендарем, наймачем) нежитлового приміщення.

Згідно п.2.1 Договору, предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг у житловому будинку АДРЕСА_2 , а Споживачем - забезпечення своєчасності оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п.3.1 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Послуги оплачуються в безготівковій формі.

При цьому, згідно п.3.4 Договору, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня відповідно до чинного законодавства.

Положеннями п.4.2 Договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений цим договором строк; у разі несвоєчасного внесення платежів сплачувати пеню у розмірі, відповідно до п.3.4 Договору.

Виконавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п.5.1 Договору, споживач несе відповідальність згідно із законом за: недотримання вимог нормативно - правових актів у сфері житлово- комунальних послуг; несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені відповідно до Договору; порушення визначених цим договором зобов`язань.

Спір між сторонами розв`язується шляхом проведення переговорів або в судовому порядку (п.6.3 Договору).

Згідно додатку №1 до Договору, визначено складові тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869.

Відповідно до розрахунку заборгованості, у співвідповідачів виникла заборгованість за надані комунальні послуги всього разом у сумі 35 072,04 грн. за період з 01.04.2015 по 01.02.2024.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

За приписами частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною другою статті 641 ЦК України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

За, приписами статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Власність зобов`язує (ч.4 ст. 319 ЦК України).

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Як встановлено судом вище, відповідач 1 є власником 5/36 часток квартири.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Як встановлено судом вище, співвідповідачі мають зареєстроване місце проживання у квартирі.

Таким чином, оскільки зазначений договір є публічним та договором приєднання, то відповідно співвідповідачі приєднались до умов Договору шляхом фактичного користування послугами, внаслідок чого між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються нормами спеціального законодавства та умовами договору, а отже, співвідповідачі є споживачами наданих позивачем послуг за адресою квартири.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг є, зокрема, суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого постачання теплової енергії та гарячої води.

Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуги з управління багатоквартирним будинком.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав умови договору, адже у строки та в порядку надав споживачам комунальні послуги.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, відповідно до умов Договору та положень законодавства строк здійснення платежів є таким, що настав.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з доводами позивача, співвідповідачі не сплачували за надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим, за ними утворилась заборгованість, що становить 35 072,04 грн.

З огляду на викладене, враховуючи те, що заборгованість співвідповідачів перед позивачем в розмірі 35 072,04 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і співвідповідачі на момент ухвалення рішення не надали документів, які свідчили про сплату вказаної заборгованості, а також, не надали доказів неотримання ними вищенаведених житлово-комунальних послуг чи оформлення у встановленому порядку відмови від їх отримання, не спростували належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку спірної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення суми основного боргу, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення 35 072,04 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» заборгованість у сумі 472 (чотириста сімдесят дві) гривні 90 копійок та 40 (сорок) гривень 83 копійки судового збору;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» заборгованість у сумі 34 599 (тридцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 14 копійок та 2906 (дві тисячі дев`ятсот шість) гривень 88 копійок судового збору;

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (місто Київ, вулиця Хорива, 36, код ЄДРПОУ 39609111);

Відповідач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомо);

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду;

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.В. Гребенюк