Рішення № 139332978, 17.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

17.08.2026 Справа № 756/7008/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________________

Унікальний №756/7008/26

Провадження №2/756/6787/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного 07.08.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем договору кредитної лінії №185153955, ОСОБА_1 отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 20 000 грн, на 30 календарних днів (пільговий період) до 06.09.2023, з кінцевою датою повернення кредиту 06.09.2028, з фіксованою відсотковою ставкою 146% річних/0,40 на день (після закінчення дисконтного періоду - 1087,70% річних/2,98% на день).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Онлайн Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Таліон Плюс».

15.07.2025 між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Онлайн Фінанс».

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 92904 грн, яка складається з: 20 000 грн - заборгованості по кредиту, 72 904 грн - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, та яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.05.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачу 04.05.2026 направлялись позовні матеріали, які були вручені відповідачу шляхом доставки 08.05.2026 до електронного кабінету.

20.05.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він позовні вимог визнав частково в частині тіла кредиту, щодо позовних вимог про стягнення відсотків просив відмовити, посилаючись на те, що строк кредитування закінчився, нарахування відсотків під час дії воєнного стану суперечить нормам чинного законодавства, позивачем не надано фінансових документів на підтвердження отримання кредитних коштів. Крім того, просив зменшити витрати на правову допомогу.

У відповіді на відзив сторона позивача вказувала, що стягнення відсотків було погоджено сторонами під час укладення кредитного договору, тому є правомірним.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без (повідомлення) виклику учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

З матеріалів справи убачається, що 07.08.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем договору кредитної лінії №185153955, ОСОБА_1 отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 20000 грн, на 30 календарних днів (пільговий період) до 06.09.2023, з кінцевою датою повернення кредиту 06.09.2028, з фіксованою відсотковою ставкою 146% річних/0,40 на день (після закінчення дисконтного періоду - 1087,70% річних/2,98% на день).

Відповідно до п.9.2.2.1 договору позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та строки визначені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустив заборгованість зі сплати кредиту у розмірі 92904 грн, яка складається з: 20000 грн - заборгованості по кредиту, 72904 грн - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Онлайн Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Таліон Плюс».

15.07.2025 між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, за умовами якого ТОВ «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Онлайн Фінанс».

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

З відзиву на позовну заяву та умов кредитного договору убачається, що відповідачу було надано кредитні кошти на строк до 06.09.2023 з фіксованою відсотковою ставкою 146% річних/0,40 (дисконтний період) на день. Вказана обставина не заперечується сторонами.

Пунктом 11.1 кредитного договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання. Вказаний строк дії договору узгоджується із відомостями, які містяться у паспорті споживчого кредиту.

Отже, вказані вище обставини свідчать про те, що 30 - ти денний період (дисконтний період) кредитування з визначеною договором відсотковою ставкою діє лише за умови належного виконання відповідачем своїх зобов`язань у зазначений період та може бути пролонгована на умовах, передбачених договором.

При зверненні до суду із позовною заявою сторона позивача стверджувала, що оскільки відповідач не виконав умови договору в дисконтний період, то на залишок кредитної заборгованості нараховується процентна ставка у розмірі 1087,7 % річних, що на день укладення договору становить 2,98 % в день.

Пунктом 8.4 кредитного договору визначено, що після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,7 % річних, що на день укладення договору становить 2,98 % в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Таким чином, укладеним між сторонами договором визначений строк його дії, різні види процентних ставок та порядок нарахування відсотків.

Твердження сторони відповідача про те, що відсотки можуть бути нараховані виключно до 06.09.2023, не узгоджується із вищенаведеними умовами оскільки, цей період визначений сторонами як дисконтний, а не строк дії договору, який передбачений п. 11.1.

Отже, наданий стороною позивача розрахунок заборгованості, відповідає умовам договору та беруться судом до уваги на підтвердження заявленої суми заборгованості.

За таких обставин, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» укладено договір №25/08/25-01 про надання правничої допомоги від 20.08.2025, додаткову угоду №25771112766 від 01.09.2025, видано довіреність на представництво інтересів ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» від 11.08.2025, складено акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, на підставі яких вартість надання правової допомоги (складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту, підготовка та подача клопотання), склала 7000 грн., які у відповідності до п.3.6 договору про надання правничої допомоги сплачуються на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.

Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі №756/2114/17 (провадження 61-10774св18).

Судом встановлено, що у справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, в судових засіданнях представник позивача участі не брав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні процесуальних документів, а зазначення в описі інших послуг, а саме вивчення матеріалів справи та інше, що є похідними від складення позовної заяви, є штучним збільшенням витрат на правову допомогу.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням клопотання відповідача щодо зменшення суми витрат на правову допомогу, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кв. 13) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02094, м. Київ, вул. Ю.Поправки, 6, каб.13, код ЄДРПОУ 42986956)заборгованість за кредитним договором №185153955 від 07.08.2023 у розмірі 92904 (дев`яносто дві тисячі дев`ятсот чотири) грн, яка складається з: 20000 грн - заборгованості по кредиту, 72904 грн - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02094, м. Київ, вул. Ю.Поправки, 6, каб.13, код ЄДРПОУ 42986956) витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02094, м. Київ, вул. Ю.Поправки, 6, каб.13, код ЄДРПОУ 42986956)судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 31.08.2026.

Суддя: Олексій ДИБА