Рішення № 139332947, 21.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

21.08.2026 Справа № 756/9137/26

Унікальний номер 756/9137/26

Провадження номер 2/756/7893/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Венгерський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2026 року позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 35690-09/2024 від 28 вересня 2024 року у розмірі 22950,00 грн., судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 28 вересня 2024 року укладено Договір про надання фінансового кредиту № 35690-09/2024.

Відповідно до умов договору позичальнику надано фінансовий кредит у розмірі 8500,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Договір укладено в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом акцепту позичальником пропозиції (оферти) товариства з накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитні кошти перераховано з використанням реквізитів платіжної картки позичальника № НОМЕР_1 .

27 січня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 27012025, згідно з яким позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 35690-09/2024 від 28 вересня 2024 року.

Отже, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі, у свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22950,00 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2026 року матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено до судового розгляду на 30 липня 2026 року.

Через неявку сторін та їх представників, розгляд справи відкладено на 31 серпня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлялися належним чином. В позовній заяві представник позивача просив розглядати справу за їх відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 30 липня та 31 серпня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Копія ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження та судова повістка надсилались відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштова кореспонденція повернута без вручення адресату із позначенням «адресат відсутній». Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 28 вересня 2024 року укладено Договір про надання фінансового кредиту № 35690-09/2024, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», частиною якого є відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт).

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8500,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності.

Згідно з п. 2.17 договору введенням коду на сайті товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору, при цьому електронний підпис клієнта накладається на оригінал договору.

Згідно з п. 1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Згідно з п. 3.3 договору нарахування процентів здійснюється в межах строку кредитування, 120 днів, починаючи з дня надання кредиту клієнту; проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1% на день, на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань позивачем надано довідку про успішне перерахування коштів, згідно з якою 28 вересня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_1 , перераховано кредитні кошти в сумі 8500,00 грн. за договором про надання фінансового кредиту № 35690-09/2024.

27 січня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 27012025, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 35690-09/2024 від 28 вересня 2024 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників та актом приймання-передачі реєстру боржників до вказаного договору факторингу.

На адресу відповідача направлялось повідомлення про відступлення права вимоги, а також досудова вимога про погашення кредитної заборгованості, які залишені без виконання.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, заборгованість за договором № 35690-09/2024 від 28 вересня 2024 року становить 22950,00 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8500,00 грн., по процентам в розмірі 10200,00 грн. та по пені/штрафу в розмірі 4250,00 грн.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Судом досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 22950,00 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8500,00 грн., по процентам в розмірі 10200,00 грн. та по пені/штрафу в розмірі 4250,00 грн.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що обсяг заборгованості за використання кредитних коштів та процентів знайшов своє документальне підтвердження, тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в розмірі 18700,00 грн.

Щодо заявлених ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 позовних вимог про стягнення заборгованості по пені/штрафу в розмірі 4250,00 грн. суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки штрафні санкції (неустойка) нараховані в період воєнного стану, що прямо суперечить п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, що в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23, яку згідно положення частини 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки (штрафу та пені), тому суд відмовляє ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по пені/штрафу в розмірі 4250,00 грн.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що обсяг заборгованості за використання кредитних коштів знайшов своє документальне підтвердження, тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в розмірі 18700,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим з урахуванням ціни позову.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам 2169,36 грн., відповідно до розрахунку 18700 х 2662,40 : 22950.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг правової (правничої) допомоги, детальний опис наданих послуг та ордер на надання правничої (правової) допомоги, згідно з якими розмір понесених позивачем витрат становить 8000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 6518,52 грн., відповідно до розрахунку 18700 х 8000,00 : 22950.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141 ч. 1, 3, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 524, 525, 526, 611, 651 ч. 2, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 35690-09/2024 від 28 вересня 2024 року в розмірі 18700,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2169,36 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6518,52 грн.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (адреса місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236);

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21 серпня 2026 року.

Суддя Шролик І.С.