Ухвала суду № 139331850, 26.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, ІНФОРМАЦІЯ_1 , майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________

УХВАЛА

"26" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/537/22

ІНФОРМАЦІЯ_2 у складі:

суддя ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши матеріали справи

за позовом В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова, м. Харків до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , м. Харків, Харківської обласної громадської організації " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", м. Харків, фізичної особи ОСОБА_3 , м. Харків, фізичної особи ОСОБА_4 , м. Харків про витребування майна за участю представників учасників справи:

прокурора - ОСОБА_5 ,

відповідача (ХМР) - не з`явився;

відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) - не з`явився;

відповідача (ГО " ІНФОРМАЦІЯ_5 ") - не з`явився;

відповідача ( ОСОБА_3 ) - ОСОБА_6 ;

відповідача ( ОСОБА_4 ) - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 з позовом до: 1) ІНФОРМАЦІЯ_8 , 2) ІНФОРМАЦІЯ_4 , 3) Харківської обласної громадської організації " АДРЕСА_1 ) фізичної особи ОСОБА_3 , 5) фізичної особи ОСОБА_4 (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), в якому просить суд:

- витребувати у ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_9 в особі ІНФОРМАЦІЯ_8 1/2 частку нежитлових будівель літ."Б-1" загальною площею 197,4 кв.м, літ."В-1" загальною площею 83,5 кв.м, літ."Г-1" загальною площею 105,0 кв.м, літ."Д-1" загальною площею 9,0 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2 в літ."Е-1" загальною площею 26,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;

- витребувати у ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_9 в особі ІНФОРМАЦІЯ_8 1/2 частку нежитлових будівель літ."Б-1" загальною площею 197,4 кв.м, літ."В-1" загальною площею 83,5 кв.м, літ."Г-1" загальною площею 105,0 кв.м, літ."Д-1" загальною площею 9,0 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2 в літ."Е-1" загальною площею 26,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

- судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: ІНФОРМАЦІЯ_10 , код 02910108, банк отримувач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , рахунок НОМЕР_3 , код класифікації видатків бюджету - 0901010.

Ухвалою суду від 17.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №922/537/22. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

13.08.2026 до суду від прокурора надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 922/1414/20 та оприлюднення повного тексту постанови. В обґрунтування клопотання прокурор вказує на те, що з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на те, що справи № 922/537/22 та № 922/1414/20 є подібними за характером спору та сферою правового регулювання, а результати розгляду справи № 922/1414/20 будуть мати суттєве значення і сприятимуть прийняттю судом законного та обґрунтованого рішення, є необхідність зупинення провадження у справі № 922/537/22 до закінчення перегляду у касаційному порядку Касаційним господарським судом у складі ІНФОРМАЦІЯ_12 у справі № 922/1414/20 за касаційними скаргами ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_13 " та оприлюднення повного тексту постанови.

26.08.2026 у підготовчому засіданні прокурор підтримав клопотання про зупинення провадження у справі та просив суд його задовольнити.

Присутня в підготовчому засіданні представник відповідача ( ОСОБА_3 ) адвокат ОСОБА_6 проти зупинення провадження у справі заперечувала, просила суд відмовити в його задоволенні.

Інші учасники справи в призначене судове засідання не з`явилися. Втім, про розгляд справи та проведення судових засідань повідомлені судом належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки").

Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1 статті 177 ГПК України передбачено, що завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Верховний Суд у складі колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_14 30.07.2025 постановив ухвалу про передачу на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ІНФОРМАЦІЯ_14 у складі Верховного Суду справи № 922/1414/20 за позовом виконувача обов`язків керівника Харківської місцевої прокуратури №1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_13 » про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна.

Передаючи справу № 922/1414/20 на розгляд палати, суд виснував, що зараз існує чисельна судова практика суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ІНФОРМАЦІЯ_14 у складі ІНФОРМАЦІЯ_15 за позовами прокурора до ІНФОРМАЦІЯ_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та різних юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного орендарями цього майна у процесі приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, та повернення цього майна територіальній громаді м. Харкова.

При цьому зазначив, що Верховним Судом здебільшого підтримується позиція про те, що до позовів прокурора, поданих до суду після 07.03.2018, щодо договорів, укладених до 07.03.2018, підлягає застосуванню загальна, а не спеціальна позовна давність, передбачена ч. 2 ст. 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», незалежно від дня, визначеного початком перебігу позовної давності (така позиція викладена в постановах ІНФОРМАЦІЯ_15 від 09.10.2024 у справі №922/4250/19, від 04.12.2024 у справі №922/801/21, від 13.11.2024 у справі №922/2008/21, від 16.10.2024 у справі №922/979/21, від 09.10.2024 у справі №922/4361/19 тощо).

Обґрунтовуючи підстави для передачі на розгляд палати, колегія суддів у справі № 922/1414/20 також зазначила, що не погоджується з такою позицією та вважає, що до позовів прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладених у процесі його приватизації до 07.03.2018, які подані до суду після 07.03.2018 (включно) та перебіг позовної давності за якими розпочався (за встановленими судами обставинами) після 07.03.2018 (включно), є неможливим застосування загальної позовної давності, а підлягає застосуванню скорочена позовна давність у три місяці, передбачена ч. 2 ст. 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». При цьому колегія суддів виснувала, що інакше застосування приписів законодавства призводить до висновку, що прокурор може вимагати застосування у спірних правовідносинах загальної позовної давності, а не спеціальної, у будь-який час.

Водночас колегія суддів в ухвалі від 30.07.2025 у справі № 922/1414/20 звернула увагу на існування значної кількості господарських спорів з аналогічно сформованими позовними вимогами у провадженні господарських судів різних інстанцій та можливе їх виникнення в майбутньому, тому зазначила, що судове рішення судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ІНФОРМАЦІЯ_14 у складі ІНФОРМАЦІЯ_15 необхідне також і для подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики.

Ухвалою судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ІНФОРМАЦІЯ_14 у складі ІНФОРМАЦІЯ_15 від 11.09.2025 у справі № 922/1414/20 прийнято до розгляду справу № 922/1414/20 за касаційними скаргами ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_13 » на постанову ІНФОРМАЦІЯ_17 від 24.03.2021 і рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 10.09.2020 у справі № 922/1414/20.

Таким чином, підставою передачі справи № 922/1414/20 на розгляд палати є необхідність відступити від висновків ІНФОРМАЦІЯ_15 , викладених у постановах від 09.10.2024 у справі № 922/4250/19, від 04.12.2024 у справі № 922/801/21, від 13.11.2024 у справі №922/2008/21, від 16.10.2024 у справі № 922/979/21, від 09.10.2024 у справі №922/4361/19 щодо застосування позовної давності у таких правовідносинах, зокрема про те, що до позовів Прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладених в процесі його приватизації до 07.03.2018, що подані до суду після 07.03.2018 (включно) та перебіг позовної давності по яким розпочався (за встановленими судами обставинами) після 07.03.2018 (включно) підлягає застосуванню загальна, а не спеціальна позовна давність, передбачена ч. 2 ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", незалежно від дня, визначеного початком перебігу позовної давності.

Ухвалою від 09.04.2026 судової палати щодо земельних відносин КГС ВС передала цю справу на розгляд ІНФОРМАЦІЯ_18 на підставі ч. ч. 3,5 ст. 302 ГПК України, оскільки вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові ІНФОРМАЦІЯ_18 від 26.05.2020 справі №912/2385/18, від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21, шляхом їх уточнення та вважала, що справа містить виключну правову проблему комплексного застосування положень ст. ст. 53 та 226 ГПК України щодо визначення статусу прокурора, як самостійного позивача у випадках, коли уповноважений орган є відповідачем у справі, та уніфікації процесуальних наслідків відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором.

01.07.2026 ІНФОРМАЦІЯ_19 постановила ухвалу про повернення справи № 922/1414/20 колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ІНФОРМАЦІЯ_14 у складі ІНФОРМАЦІЯ_15 для розгляду.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_15 у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ІНФОРМАЦІЯ_14 від 14.07.2026 розгляд касаційних скарг ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_13 » призначено у відкритому судовому засіданні на 24.09.2026.

В обґрунтування позовних вимог у справі №922/537/22 прокурор, зокрема, в наданих поясненнях щодо строків позовної давності зазначає, що прокурор дізнався про факт порушення процедури продажу спірних нежитлових приміщень лише після отримання слідчим у кримінальному провадженні № 420172201080000002 дозволу на тимчасовий доступ до приватизаційних справ, та вилучення їх копій в ІНФОРМАЦІЯ_20 на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_21 від 06.02.2019 у справі № 639/687/19, в т.ч. щодо приватизації спірних приміщень Харківською обласною громадською організацією « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Порушення, які свідчать про незаконність набуття Харківською обласною громадською організацією « ІНФОРМАЦІЯ_5 » нежитлових приміщень, прокурором виявлено лише за результатами опрацювання отриманих у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017221080000002 доказів - приватизаційної справи, у зв`язку з чим позовну давність пропущено з поважних причин. Документи, необхідні для виявлення порушень норм законодавства, прокурор отримав на підставі ухвали слідчого судді 06.02.2019. Тобто саме з цього часу прокурор здобув докази на підтвердження своєї правової позиції у спорі, а отже, набув можливості звернутися до суду за захистом порушеного права. Відтак, зазначає, що встановлену статтею 257 ЦК України позовну давність пропущено з поважних причин.

За висновками суду, судове рішення Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та прав власності ІНФОРМАЦІЯ_14 у справі №922/1414/20 щодо питання строків позовної давності з урахуванням практики Верховного Суду, а також наданих суду пояснень та заперечень учасників справи щодо цього питання, матиме значення для вирішення спору у даній справі.

Відповідно до статті 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Дана норма кореспондується зі статтею 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пунктах 1- 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Так, статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також згідно з усталенню практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії") принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

Таким чином, правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 315 ГПК України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Згідно зі статтею 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Положеннями пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

За змістом вказаної норми право на зупинення провадження у справі може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи (висновки викладено у постановах ІНФОРМАЦІЯ_15 від 18.11.2024 у справі №907/1115/23, від 22.01.2025 у справі №910/8568/23).

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №922/537/22 до закінчення розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ІНФОРМАЦІЯ_14 у складі Верховного Суду справи №922/1414/20 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Таке рішення ухвалено з огляду на те, що єдність судової практики є складовою принципу правової визначеності й фундаментальною засадою здійснення судочинства. Вона має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя, тоді як застосування судами різних підходів до тлумачення норм законодавства призводить до його суперечливого та довільного застосування. Прокурор в обґрунтування строків позовної давності послався на практику Верховного Суду, від якої виникла необхідність відступити, що й стало підставою для передачі справи №922/1414/20 на розглядання палати. Оскільки постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, зупинення провадження жодним чином не суперечить завданням та засадам судочинства, визначеним приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про зупинення провадження у справі - задовольнити.

Зупинити провадження у справі № 922/537/22 до закінчення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 922/1414/20 та оприлюднення повного тексту постанови.

Учасникам справи невідкладно повідомити господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України ІНФОРМАЦІЯ_22

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до ІНФОРМАЦІЯ_17 протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала підписана 31 серпня 2026 року.

СуддяОСОБА_1