Рішення № 139331344, 31.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21529/26

Провадження № 2/127/5902/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Федчишена С.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №3020224 від 14.06.2020 в розмірі 24 030,00 грн., з яких: 5 400,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 18 090,00 грн. прострочена заборгованість за процентами, 540,00 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що 14.06.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено Договір про споживчий кредит №3020224, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав 5 400,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені Кредитним договором, однак зобов`язання за кредитним договором відповідачем виконано не було, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом з копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ).

06.07.2026 за допомогою системи «Електронний суд» на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 , в особі представника, адвоката Калініна С.К., надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Відзив мотивований тим, що матеріалами справи не підтверджено факт укладання між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 кредитного договору №3020224 від 14.06.2020, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували проходження ОСОБА_1 ідентифікації в інформаційно телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» в порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію». Враховуючи те, що для відступлення права вимоги необхідним є існування самого зобов`язання, за яким відступалося право, яке й підтверджує дійсність вимог, а договір про споживчий кредит №3020224 від 14.06.2020 не є укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН», відсутні підстави вважати, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги на підставі укладеного між ним та ТОВ «МІЛОАН» договору відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29.12.2020 до ОСОБА_1 . Крім того, відсутність в матеріалах справи первинних документів позбавляє суд можливості перевірити факт отримання коштів у кредит на виконання умов договору №3020224 від 14.06.2020. Позивачем не надано розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «МІЛОАН», з наданих відомостей про щоденні нарахування та погашення, неможливо перевірити заявлений розмір заборгованості. Також, зазначили, що первісний кредитор безпідставно нараховував проценти поза межами строку кредитування, посилаючись на пролонгацію договору. Жодних доказів того, що строк кредитування було продовжено (зокрема акцептування оферти пролонгації, направлення повідомлення в особистий кабінет або укладення додаткової угоди) надано не було. Вказує, що положення договору про надання кредиту про сплату позичальником на користь Товариства комісії за надання кредиту є нікчемним, а позовна вимога про стягнення комісії необґрунтованою. Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позову. Також вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату правничої допомоги не є співмірним із складністю справи, часом, витраченим представником позивача на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсягом наданих представником позивача послуг, що свідчить про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.8 ст.178 ЦПК України.

Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.06.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено Договір про споживчий кредит №3020224. Договір укладено у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач ОСОБА_1 підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором L33658.

Відповідно до умов укладеного договору Товариство зобов`язується надати відповідачу грошові кошти у сумі 5 400,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором відповідно до графіку сплати кредитних коштів. Кредит надається загальним строком на 28 днів з 14.06.2020. Комісія за надання кредиту 540,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 1 890,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Нарахування Позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, яка визначена п. 1.6. договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4. Договору, якщо позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом.

Відповідно до п.1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Згідно Закону України «Про електронну комерцію», на правовідносини стосовно кредитного договору № 103916168 від 04.03.2023 року поширюється дія цього Закону. Частина 3 ст. 11 до ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 до Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідач для отримання кредиту через електронні засоби комунікації надав кредитору відомості про свою особу, РНОКПП, адресу, реквізити платіжного засобу тощо. Вказані відомості відображені у договорі та їх дійсність в ході розгляду не спростована. Позивачем надано також відомості щодо послідовності дій при прийнятті рішення про видачу кредитних коштів та прийняття остаточного рішення про видачу кредиту.

Таким чином у ході судового розгляду не спростовано доводи позивача про те, що ОСОБА_1 зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на Веб-сайті, вказав банківську карту, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заявці на кредит. Ідентифікація усіх дій ОСОБА_1 забезпечена шляхом використання одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону або електрону пошту Відповідача, які були вказані при вході. Для отримання кредитних коштів ОСОБА_1 здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на Веб-сайті Кредитодавця. Для підписання договору інформаційно-комунікаційна система надіслала йому одноразовий ідентифікатор із кодом L33658 для підписання договору, отриманий код Відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції Кредитодавця щодо укладення Договору про споживчий кредит. Таким чином сторони уклали договір у вигляді електронного документа у відповідності до ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

На виконання укладеного договору ТОВ "Мілоан" були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти, що підтверджується Платіжним дорученням №21456862 від 14.06.2020 на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором. За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язань, або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець мас право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З наданих суду письмових доказів вбачається, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав. Сума заборгованості ОСОБА_1 відповідно до Виписки з особового рахунка становить 24 030,00 грн., з яких: 5 400,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 18 090,00 грн. прострочена заборгованість за процентами, 540,00 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, до яких віднесено, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

29.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір відступлення прав вимоги 58-МЛ від 29.12.2020, за умовами якого первісний і новий кредитор погодили, що за цим договором ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а останнє приймає належні первісному кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників. На цій підставі відбулося відступлення права грошової вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема, і за Кредитним договором №3020224 від 14.06.200 до ОСОБА_1 , що підтверджується також витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги 58-МЛ від 29.12.2020, що підписаний сторонами зазначеного договору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини третьої статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ході судового розгляду не спростовано, що договір про відступлення права вимоги (або окремі його положення) визнано недійсними або нечинними, договір розірвано сторонами. Натомість вбачається, що сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов з дотриманням письмової форми, здійснили розрахунки на обумовлену договором суму, таким чином договір є чинним, і спричиняє відповідні юридичні наслідки.

Щодо комісії.

Відповідно до 1.5.1. Договору, комісія за видачу кредиту становить: 540,00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 % від суми виданого Кредиту одноразово.

Згідно з ч. 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Таким чином, суд вважає, що супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту безоплатно, а відтак стягнення комісій за надання кредиту є неправомірною та задоволенню не підлягає.

На момент розгляду справи відповідач не надав доказів сплати боргу ані первісному, ані новому кредитору. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Інші заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи, та судом відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про необґрунтованість чи недоведеність позовних вимог. Заперечення відповідача щодо позову ґрунтуються на суб`єктивному тлумаченні обставин, фактів та правовідносин, що є предметом судового розгляду. Водночас доводи позивача жодними доказами не спростовуються, а власні твердження відповідача не підтверджуються.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №3020224 від 14.06.2020 в розмірі 23 490,00 грн., з яких: 5 400,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 18 090,00 грн. прострочена заборгованість за процентами.

Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з частковим задоволенням позову, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню документально підтверджених витрат, понесених у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 2 602,57 грн.

Також вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До матеріалів справи позивачем долучено Договір про надання правової (правничої) допомоги №01/07 від 01.07.2025, акт № Д/27321 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 14.04.2026, детальний опис наданих послуг до акту № Д/27321 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 14.04.2026, ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Як встановлено із наданих представником позивача доказів, на складання позову та вивчення матеріалів справи у адвоката зайняло 06 год. 30 хв., при цьому, складання документів такого змісту для професійного адвоката не є складним процесом.

Суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо консультування клієнта, узгодження правової позиції, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

Враховуючи вищезазначене, на думку суду, вартість витрат на правничу допомогу у заявленій сумі 8 000,00 грн. є вочевидь завищеною, що не відповідає критеріям розумності, співмірності, а тому підлягає зменшенню та стягненню у розмірі 2 000,00 грн, з урахуванням складності справи, наданих адвокатом послуг та витраченим часом.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 629, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4,13,18,141,259,263-265,280,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №3020224 від 14.06.2020 в розмірі 23 490 (двадцять три тисячі чотириста дев`яносто) грн. 00 коп., з яких: 5 400,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту, 18 090,00 грн. прострочена заборгованість за процентами.

Взадоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 2 602,57 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2 000,00 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн. залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31.08.2026.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», м. Львів, вул. Смаль Стоцького 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ: 35234236

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

СУДДЯ: