Ухвала суду № 139331262, 24.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27499/26

Провадження № 2/127/7629/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднаного дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З матеріалів позову вбачається, що позивачем пред`явлено дві позовні вимоги немайнового характеру. При цьому, позивач за подання позовної заяви з вимогу немайнового характеру сплатила судовий збір лише в розмірі 1331,20 грн. Тобто, позивачем сплачена сума судового збору за одну вимогу.

Разом з тим, позивач подала заяву про зменшення розміру судового збору у зв`язку з тим, що вона та її син є внутрішньо переміщеною особою.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При зверненні до суду з клопотанням про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для обґрунтування такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто законодавець передбачив можливість відстрочити сплату судового збору лише з підстав пов`язаних з майновим станом сторони.

У клопотанні про відстрочення сплати судового збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні підтверджуючі даний факт докази. Такими доказами можуть бути, зокрема, документи, що підтверджують заборгованість перед іншими особами, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження тощо. Так само про обставину скрутного матеріального становища можуть свідчити довідки відповідних державних інституцій (податкових органів, центрів зайнятості, тощо), які свідчать про відсутність у особи доходу (заробітку).

Отже, фактичною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони, що ускладнює (унеможливлює) сплату судового збору в зазначеному законом розмірі.

Разом із тим матеріали позовної заяви не містять належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача та її неспроможності сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.

Сам по собі факт перебування позивача у статусі внутрішньо переміщеної особи не свідчить про її скрутне матеріальне становище та не є безумовною підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору. Такий статус може бути врахований судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують майновий стан особи, однак сам по собі не підтверджує відсутності у неї можливості сплатити судовий збір.

За таких обставин, з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження обставин, на які позивач посилається як на підставу для відстрочення сплати судового збору, у задоволенні відповідного клопотання слід відмовити.

За таких обставин, вважаю за необхідне визначити позивачу сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява з додатками була надіслана засобами поштового зв`язку відповідачу ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, згідно відповіді №3219323 від 24.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, позивачу необхідно долучити докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу за вищезазначеною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири- залишити без руху та надати позивачу п`ять днів з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, в іншому випадку позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Жмудь