Рішення № 139330644, 25.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2217/26Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Шпак І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сурілова Л.О.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунальної установи "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ)" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" про стягнення 35640,00 грн заборгованості,

зазначає наступне:

Комунальна установа "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ)" (надалі Установа, Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" (надалі ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС", Відповідач) 35640,00 грн заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 01.06.2025 позовній заяві Установі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/2217/26 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2026 позовну заяву Установи залишено без руху та запропоновано усунути встановлені судом недоліки позовної заяви.

22 червня 2026 року Установою, використовуючи підсистему Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, представлено докази на виконання приписів ухвали суду від 08 червня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2026 прийнято позовну заяву Установи до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2217/26, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16 липня 2026 року.

В автоматизованій системі діловодства Господарського суду Одеської області наявна інформацію про зареєстрований як у Установи (Код ЄДРПОУ 20998130), так і у ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" (Код ЄДРПОУ 40308189) електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до сформованих за допомогою автоматизованої системи діловодства Господарського суду Одеської області довідок до електронних кабінетів сторін у справі Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в автоматичному режимі 23.06.2026 доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 16 липня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2026 відкладено розгляд справи на 25 серпня 2026 року.

Відповідно до сформованих за допомогою автоматизованої системи діловодства Господарського суду Одеської області довідок до електронних кабінетів сторін у справі Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в автоматичному режимі 16.07.2026 доставлено ухвалу про призначення судового засідання на 25 серпня 2026 року.

У призначене на 25.08.2026 судове засідання представник ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" не з`явився, підстав неявки суду не повідомлено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кузнецов та інші проти Російської Федерації зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України, Проніна проти України), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Приписи частин 4 та 5 статті 6 ГПК України визначають, що Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 із змінами, передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

В свою чергу, пункт 37 Положення визначає, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

У випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов`язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи.

Саме така правова позиція суду касаційної інстанції викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.03.2023 у справі № 916/3104/21 та від 17.05.2023 у справі № 910/15120/20.

Приписами частини 4 статті 120 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи наявність сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок про завчасну доставку до електронного кабінету кожного із учасників справи, серед яких ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС", підсистемою Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі постановлених у справі ухвал, останнє належним чином повідомлено про судове провадження та призначені засідання, відтак неявка представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи.

В процесі розгляду справи представник Установи підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Письмового відзиву від ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" до Господарського суду Одеської області, як і інших клопотань або заяв, не надходило у зв`язку з чим, у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В процесі розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши справу за позовом Установи до відповідача: ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" про стягнення 35640,00 грн заборгованості, 25 серпня 2026 року в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Повідомлено, що повний текст рішення буде складено 31 серпня 2026 року.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

Фактичними підставами звернення із позовом до суду Установою визначено те, що ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" порушено взяті на себе за укладеним 04.06.2024 договором № 521 зобов`язання в частині своєчасної та остаточної передачі у власність нафтопродуктів (бензину) із використанням талонів через мережу автозаправних станцій.

Залишок оплаченої, проте не отриманої продукції, дорівнює 35640,00 грн. Після грудня 2024 року ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" припинено відпуск нафтопродуктів (бензину), у той же час заправні станції, котрі обслуговували надані скрейч-карти, припинили діяльність.

Відтак, Установа наголошує на неможливості отримання бензину А-92 об`ємом 60 літрів (вартістю 3000,00 грн) та бензину А-95 об`ємом 640 літрів (вартістю 32640,00 грн), у зв`язку із чим просить стягнути з ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" вартість сплаченого, проте не отриманого товару нафтопродуктів (бензину).

04 червня 2024 року між Установою (Замовник) та ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" (Постачальник) укладено договір № 521 (Договір), відповідно до пункту 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) Замовнику (бензин (талони)), передбачені пунктом 1.2. цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та Товари.

Предметом закупівлі (поставки) за цим Договором є Товари згідно Єдиного закупівельного словника за кодом ДК 021:2015-09130000-9-Нафта і дистиляти (пункт 1.2).

Найменування/асортимент, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Договору вказується у Специфікації (додаток 1), що є невід`ємною частиною Договору з моменту її підписання Сторонами (пункт 1.3).

Право власності на Товар переходить до Замовника з моменту прийняття Товару за видаткової накладною, яка оформлена згідно чинного законодавства України (пункт 1.4).

Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені/змінені залежно від фактичного обсягу видатків та потреб Замовника (пункт 1.5).

Загальна ціна цього Договору складає: 47880,00 грн (сорок сім тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 коп.) у тому числі ПДВ: 7980,00 грн (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят грн 00 коп.).

Бензин А-92 у кількості 60 літрів та А-95 у кількості 880 літрів (пункт 2.1).

Оплата за Товар за даним Договором здійснюється в національній валюті України згідно накладної(-х), шляхом перерахування Замовником грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 15 банківських днів (пункт 3.1).

Поставка Товару Замовнику здійснюється Постачальником за адресою: 68600, Україна, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, проспект Миру, будинок 27-А (пункт 4.1).

Поставка Товару здійснюється у строк з дати підписання договору до 31 грудня 2024 року (пункт 4.2).

Поставка Товару здійснюється протягом 3-х робочих днів від дня отримання замовлення на Товар від Замовника. Замовлення на придбання Товару подається в письмовому вигляді, по телефону або іншим способом (пункт 4.3).

Постачальник повинен поставити Замовнику Товар, якість якого відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством України до цієї категорії Товарів (пункт 4.4).

Доставка товару здійснюється транспортом Постачальника (пункт 4.5).

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (порушення Договору), Сторона несе відповідальність визначену Договором та (або) чинним в Україні законодавством (пункт 5.1).

Договір вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань (пункт 8.1).

Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені печатками (у разі наявності) (пункт 9.1).

Представлена копія Договору містить залишені представниками підписи та скріплена печатками контрагентів.

Специфікацією, котра є Додатком № 1 до Договору, погоджено найменування товару, одиницю виміру, кількість та ціну з урахуванням ПДВ, а саме: бензин А-92 у кількості 60 літрів (50,00 грн за одиницю) та сукупною вартістю 3000,00 грн (з ПДВ), бензин А-95 у кількості 880 літрів (51,00 грн за одиницю) та сукупною вартістю 44800,00 грн (з ПДВ), загальна вартістю 47880,00 грн, з яких 7980,00 грн ПДВ.

04 червня 2024 року між Установою та ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" підписано видаткову накладну № 0010/0001026, за якою першою прийнято відвантажений другим товар: бензин А-92 у кількості 60 літрів (50,00 грн за одиницю) та сукупною вартістю 3000,00 грн (з ПДВ), бензин А-95 у кількості 880 літрів (51,00 грн за одиницю) та сукупною вартістю 44800,00 грн (з ПДВ), загальна вартістю 47880,00 грн, з яких 7980,00 грн ПДВ.

Відповідно до платіжної інструкції системи дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства Казначейство) № 445 (внутрішній номер 350623161) 07 червня 2024 року Установою переказано ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" 47880,00 грн із призначенням платежу «придбання паливно-мастильних матеріалів (бензин А92-60л, бензин А-95-880л; видат.накл. № 0010/0001026 від 04.06.2024, дог№ 521 від 04.06.24; ПДВ-7980,00».

05 лютого 2025 року Установою складено Запит до ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС", в якому посилається не неможливість отримання бензину А-92 та А-95, придбаного за Договором № 521, просить надити інформацію стосовно поставки відповідного товару або відшкодування витрат в частині повернення сплачених коштів.

21 листопада 2025 року Установою складено Запит до ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС", в якому посилається не неможливість отримання бензину А-92 та А-95, придбаного за Договором № 521, просить надити інформацію стосовно поставки відповідного товару або відшкодування витрат в частині повернення сплачених коштів.

Відповідно до представленого Установою розрахунку заборгованості за ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" обліковується 35640,00 грн заборгованості, у зв`язку із неможливістю отримання сплаченого за Договором № 521 товару, а саме бензину А-92 об`ємом 60 літрів (вартістю 3000,00 грн) та бензину А-95 об`ємом 640 літрів (вартістю 32640,00 грн)/ аналогічна кількість пального у представлених талонах: на бензин А-95 номіналом 10 літрів та 20 літрів у кількості із номерами серії з 303611428712 до 3036114287128725, з 3036114287128731 до 3036114287128743 та з 303526142440 до 303526142447; на бензин А-92 номіналом 30 літрів із номерами серії 302531981358 та 302531981359.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Приписами частини 5 статті 29 ГПК України також передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Умовами укладеного 04.06.2024 Договору № 521 передбачено, що поставка товару Замовнику (Позивачу) здійснюється Постачальником (Відповідачем) за адресою: 68600, України, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, просп. Миру, буд. 27-А.

З огляду на викладене, та враховуючи правову конструкцію частини 5 статті 29 ГПК України, суд доходить до висновку про наявність у Установи права на звернення із позовом до Господарського суду Одеської області (аналогічне викладено в ухвалі від 08 червня 2026 року).

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України (в редакції, чинній на час укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно ж до статті 175 ГК України (в редакції, чинній на час укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суб`єктами майново-господарських зобов`язань можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб`єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Якщо майново-господарське зобов`язання виникає між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами, зобов`язаною та управненою сторонами зобов`язання є відповідно боржник і кредитор.

Згідно ж із статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами статті 174 ГК України (в редакції, чинній на час укладення Договору та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України (в редакції, чинній на час укладення Договору та виникнення спірних правовідносин), в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами частин 1 та 2 статті 712 ЦК України перебачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами статті 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно ж до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 ЦК України).

При цьому частина 1 статті 664 ЦК України передбачає, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до частини 1 статті 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між Установою та ТОВ ІНКАМ ФІНАНС виникли господарські зобов`язання, підставою яких є досліджений судом Договір № 521, укладений 04 червня 2024 року.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

В процесі розгляд справи учасниками справи не ставилось питання визнання укладеного Договору недійсним та/або встановлення факту його нікчемності.

Предметом закупівлі (поставки) за укладеним між Установою та ТОВ ІНКАМ ФІНАНС Договором є Товари згідно Єдиного закупівельного словника за кодом ДК 021:2015-09130000-9-Нафта і дистиляти (пункт 1.2).

При цьому, пункт 1.1 Договору визначає, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) Замовнику (бензин (талони)), передбачені пунктом 1.2. цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та Товари.

Відповідно ж до пункту 1.4 право власності на Товар переходить до Замовника з моменту прийняття Товару за видаткової накладною, яка оформлена згідно чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, а також досліджені судом платіжну інструкцію від 07.06.2024 № 445, за якою Установою переказано ТОВ ІНКАМ ФІНАНС 47880,00 грн з ПДВ, підписану видаткову накладну від 04.06.2024 № 00100001026 разом із представленими талонами на бензин А-92 та А-95, господарський суд доходить до висновку, що до Установи перейшло право власності на Товар на підставі погоджених Договором умов.

Поряд із наведеним, частина 2 статті 693 ЦК України визначає, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Господарський суд доходить до висновку, що ТОВ ІНКАМ ФІНАНС як Постачальник за укладеним Договором мав передати Установі відповідну кількість Товару (пального) після пред`явлення вимоги (відповідних талонів), відтак саме не Постачальника покладено обов`язок із доведення факту передачі Товару після повної оплати його вартості.

Будучі обізнаним про судове провадження ТОВ ІНКАМ ФІНАНС не представлено до матеріалів справи доказів передачі Установі відповідної кількості Товару (пального), відтак господарський суд доходить до висновку про наявність у Установи правових підстав, у відповідності до правової конструкції частини 2 статті 693 ЦК України, вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначалось, Специфікацією, котра є Додатком № 1 до Договору, погоджено найменування товару, одиницю виміру, кількість та ціну з урахуванням ПДВ, а саме: бензин А-92 у кількості 60 літрів (50,00 грн за одиницю) та сукупною вартістю 3000,00 грн (з ПДВ), бензин А-95 у кількості 880 літрів (51,00 грн за одиницю) та сукупною вартістю 44800,00 грн (з ПДВ), загальна вартістю 47880,00 грн, з яких 7980,00 грн ПДВ.

Заявлені Установою до стягнення 35640,00 грн заборгованості складаються з наступного: 3000,00 грн придбаного, проте не отриманого бензину А-92 об`ємом 60 літрів та 32640,00 грн придбаного, проте не отриманого бензину А-95 об`ємом 640 літрів.

Перевіривши представлений Установою розрахунок заявлених до стягнення 35640,00 грн заборгованості, судом встановлено, що останній виконано у відповідності до приписів та методології законодавства України, та враховує відповідну вартість Товару (пального) погоджену умовами Договору та своєчасно сплачу Установою, проте не отриманою від Постачальника, відтак вважає наявними правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з ТОВ ІНКАМ ФІНАНС на користь Установи 35640,00 грн заборгованості (вартість сплаченого, проте не отриманого пального марки А-92 3000,00 грн не отримано 60,00 літрів * 50,00 грн погодженої вартості; вартість сплаченого, проте не отриманого пального марки А-95 32640,00 грн не отримано 640,00 літрів * 51,00 грн погодженої вартості; 3000,00 грн + 32640,00 грн = 35640,00 грн).

Іншого ТОВ ІНКАМ ФІНАНС суду не доведено.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Стосовно розподілу судового збору господарський суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України „Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2026 рік …прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн…

Підпунктами 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір визначено ставки судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись із позовом Установою у відповідності до підпункту 1 пункт 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір сплачено до Державного бюджету України 3328,00 грн судового збору (за позовну заяву майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 3328,00).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, стягненню з ТОВ "ІНКАМ ФІНАНС" на користь Установи підлягає 3328,00 грн витрат зі сплати судового збору (відповідне пропорційне співвідношення у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України).

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,231,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунальної установи "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ)" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" про стягнення 35640,00 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКАМ ФІНАНС" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, кабінет № 8, РНОКПП 40308189) на користь Комунальної установи "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ)" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, просп. Миру, буд. 27-А, Код ЄДРПОУ 20998130; UA5082017203442512111200019997 Державна казначейська служба України м. Київ, ЄДРПОУ20998130, МФО 82017) 35640/тридцять п`ять тисяч шістсот сорок/грн 00коп. заборгованості та 3328/три тисячі триста двадцять вісім/грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку статті 327 ГПК України.

Повне рішення складено 31 серпня 2026 р.

Суддя С.Ф. Гут