Рішення № 139330487, 31.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 Справа № 914/1695/26

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ», м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НІК ТВ», м.Броди Золочівського району Львівської області

про стягнення 7800,00 грн основного боргу, 990,49грн 3% річних та 4984,51 грн інфляційних втрат

Суддя Ділай У.І.

Без участі представників сторін

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2026 справу №914/1695/26 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 08.06.2026 позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, зазначених у ньому.

10.06.2026 від позивача надійшла заява, з якою долучено докази усунення недоліків.

Ухвалою від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

15.06.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача копію ухвали від 15.06.2026.

22.06.2026 від позивача до суду надійшов лист про долучення для огляду оригіналів доказів, копії яких подані разом з позовом.

Ухвалою від 31.07.2026 зобов`язано позивача подати довідку про стан заборгованості в термін до 25.08.2026.

10.08.2026 від позивача до суду надійшла заява, до якої долучено довідку про стан заборгованості. За змістом вказаної довідки відповідач борг не сплатив.

Станом на 31.08.2026 від відповідача до суду відзив на позов не надходив.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 16.08.2026. У період з 03.08.2026 по 28.08.2026 суддя У.І.Ділай перебувала у щорічній відпустці. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Згідно з позовом, 21 грудня 2021 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» (надалі позивач, ліцензіат) та Приватного підприємства «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НІК ТВ» (надалі відповідач, субліцензіат) укладено субліцензійний договір № SLM-187, відповідно до п. 2.1. договору, ліцензіат на умовах, визначених у договорі, надає субліцензіату субліцензію, а субліцензіат зобов`язується використовувати надану йому субліцензію відповідно до умов договору та додатків до нього і здійснювати оплату роялті за надання субліцензії в порядку та на умовах визначених у договорі та додатках до нього.

Відповідно до п.1.1.13 договору, субліцензія видача ліцензіатом субліцензіату невиключного майнового права інтелектуальної власності на використання Програм шляхом Ретрансляції.

Згідно з п.2.4. договору, факт надання субліцензії підтверджується підписанням сторонами двостороннього акту відкриття права на Ретрансляцію, і, за умови підписання сторонами окремого додатку до договору, актом відкриття невиключних прав на Право Catch Up та Право Time Shifted TV.

На виконання п.2.4. договору, 01.01.2022 сторони підписали Акт №1 відкриття права на Ретрансляцію, відповідно до якого ліцензіат видав субліцензіату субліцензію (відкрив право) на період з « 01» січня 2022 року по « 31» грудня 2023 року (включно) на використання Програм Телеканалів (СТБ, ICTV, Новий Канал, ОЦЕ, М1, М2) шляхом Ретрансляції у Телемережі 1 у межах Території 1 за стандартами розповсюдження, визначеними у відповідному додатку до договору, та надав субліцензіату доступ до сигналу, що містить Програми.

Згідно п.9 Додатку №1 від 21 грудня 2021 року до договору, обов`язок субліцензіата сплатити роялті виникає з моменту початку (з факту) Ретрансляції у Телемережі 1 у межах Території 1 або з дати, зазначеної в п.2.4. договору, залежно від того, що наступило раніше.

За твердженням позивача, факт підписання між сторонами акту № 1 відкриття права на Ретрансляцію від 01.01.2022 підтверджує виникнення у відповідача обов`язку сплачувати роялті відповідно до погоджених в договорі та додатку № 1 умов.

Згідно з п. 5.1 договору, за використання Програм шляхом Ретрансляції субліцензіат сплачує ліцензіату суму роялті за період дії субліцензії з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року (включно) у розмірі, визначеному у відповідному додатку.

Відповідно до п.8 додатку № 1, за надання субліцензії на умовах додатку №1 субліцензіат сплачує ліцензіату суму роялті у розмірі 187200,00грн за період дії субліцензії з 01.01.2022 по 31.12.2023.

Згідно з п. 5.3 договору, виплата роялті за Звітний період здійснюється субліцензіатом на підставі, у розмірі та відповідно до договору і додатку (додатків) до договору шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок ліцензіата, зазначений у договорі. Виплата роялті вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок ліцензіата.

Відповідно до п.10 додатку № 1 до договору, виплата роялті здійснюється субліцензіатом частинами щомісяця (Звітний період) у розмірі 1/24 суми роялті, що вказана у п. 8 додатку № 1, не пізніше 10 числа місяця, який йде за Звітним періодом.

Згідно з п.5.4 договору, ліцензіат щомісячно складає рахунок (рахунки) та передає його (їх) субліцензіату. Ліцензіат щоквартально складає акти використання прав на Ретрансляцію та передає їх субліцензіату. Субліцензіат зобов`язаний підписати та повернути їх Ліцензіату в строк 3 робочих дні. Не отримання рахунку або Акту використання прав на Ретрансляцію не може бути підставою (причиною) несплати роялті.

На виконання умов п.5.4. договору, позивач у порядку погодженому сторонами у договорі передав відповідачу рахунок на оплату № СД410 від 31 січня 2022р., рахунок на оплату № СД1141 від 28 лютого 2022 р. та акт використання прав на Ретрансляцію № СД554 від 31 березня 2022 р. (за перший квартал 2022 року) для підписання.

Відповідач вказаний акт використання прав на Ретрансляцію підписав та один примірник позивачу повернув.

Відповідно до п. 7.2. договору, сторони мають право відмовитись від договору або відповідного додатку до договору в односторонньому порядку, за умови письмового попередження іншої сторони не менше ніж за 30 календарних днів до орієнтовної дати припинення дії договору або відповідного додатку до договору. У такому випадку, дія договору або відповідного додатку до договору вважається припиненою, з дати, вказаної стороною у відповідному повідомленні, і не потребує підписання сторонами будь-яких додаткових документів, при цьому не припиняються зобов`язання, які виникли під час дії договору: щодо оплати, відповідальності та конфіденційності. Крім того, у такому випадку, з припиненням дії договору або відповідного додатку до договору припиняється зобов`язання субліцензіата щодо сплати відповідної роялті за наступні (після припинення дії договору або відповідного додатку до договору) звітні періоди до кінця року.

У березні 2022 року позивач отримав від відповідача заяву про припинення договору з 01.04.2022.

Як зазначено в позові в порушення умов договору відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував щомісячне роялті, зокрема роялті за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 в сумі 7800,00грн відповідач не здійснив.

Спір виник внаслідок того, що відповідач повністю не оплатив позивачу вартості наданих послуг. Відтак, ТОВ «СТАРЛАЙТ ДІДЖИТАЛ» подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 7800,00 грн основного боргу.

Крім того, в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за період з 11.03.2022 по 03.06.2026 позивач нарахував 4984,51 грн інфляційних втрат та 990,49грн 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач уклали субліцензійний договір № SLM-187 від 21.12.2021, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині.

У березні 2022 року позивач отримав від відповідача заяву про припинення договору з 01.04.2022.

Частинами першою - третьою статті 1109 ЦК України передбачено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов`язується вносити плату за використання об`єкта, якщо інше не встановлено договором.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Судом встановлено, що позивачем були надані відповідачу послуги доступу на використання Програм Телеканалів (СТБ, ICTV, Новий Канал, ОЦЕ, М1, М2) шляхом Ретрансляції у Телемережі 1 у межах Території 1, що підтверджено актом № 1 відкриття права на Ретрансляцію від 01.01.2022.

Крім того, на підтвердження фактичного користування послугами відповідачем позивач надав рахунок на оплату № СД410 від 31 січня 2022р., рахунок на оплату № СД1141 від 28 лютого 2022 р. та акт використання прав на Ретрансляцію № СД554 від 31 березня 2022 р. (за перший квартал 2022 року) для підписання. Відповідач вказаний акт використання прав на ретрансляцію підписав та один примірник позивачу повернув (оригінали судом оглянуто).

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача у актіне зазначено.

Підписання відповідачем акту, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Отже, відповідач не оплатив роялті за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 в сумі 7800,00грн. Згідно з позовними вимогами заборгованість відповідача становить 7800,00 грн основного боргу.

За обставинами цієї справи відповідач про дійсність отриманих послуг не заперечив, доказів оплати за отримані послуги не надав, доводів позовної заяви не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача про неотримання повністю/частково послуг за договором.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Підсумовуючи викладене, Господарський суд Львівської області дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин, які звільняють його від відповідальності.

Беручи до уваги, що строк виконання обов`язку сплати за отримані послуги є таким, що настав, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги про стягнення 7800,00 грн основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом судом встановлено, що нарахована сума в розмірі 990,49грн 3% річних за період з 11.03.2022 по 03.06.2026 підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги про стягнення 4984,51 грн інфляційних втрат за період з 11.03.2022 по 03.06.2026 суд зазначає, що позивачем допущені помилки у нарахуванні заявлених вимог, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 4984,51 грн інфляційних втрат за період з 11.03.2022 по 03.06.2026 слід задоволити.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «НІК ТВ» (Львівська область, Золочівський район, місто Броди, вулиця Гончарська, 20, ідентифікаційний код 34573128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Діджитал» (01054, Київська область, місто Київ, вулиця Кониського, 25, ідентифікаційний код 36123396) 7800,00 грн основного боргу, 990,49грн 3% річних, 4984,51 грн інфляційних втрат та 3328,00грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 31.08.2026.

Суддя Уляна ДІЛАЙ