Рішення № 139330479, 24.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.08.2026 Справа № 914/2337/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерсохєм"

про ухвалення додаткового рішення

у справі №914/2337/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерсохєм"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Целвікс"

про стягнення 2064140,68 грн

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.08.2026 у справі №914/2337/25 позов задоволено, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Целвікс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерсохєм" 2019673,94 грн основного боргу, 23650,00 грн штрафу, 18979,98 грн пені, 1836,76 грн - 3% річних та 24769,69 грн витрат по сплаті судового збору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерсохєм" подано заяву (вх.№3703/26 від 12.08.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2337/25, в якій позивач просить стягнути на його користь з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.

Частинами 1-3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, зазначає наступне.

У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 40000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із поданих матеріалів, 31.01.2025 між адвокатом Лавчи Яною Дмитрівною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерсохєм» (клієнт) укладено договір №31/01/25 про надання правничої допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого адвокат зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правничої допомоги клієнту.

Згідно з пунктом 2.1.2. договору клієнт зобов`язаний сплатити адвокату за надання правничої допомоги гонорар, додаткові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги.

Пунктами 3.1.-3.2. договору передбачено, що гонорар адвоката визначається окремо, виходячи з домовленості між сторонами. Гонорар сплачується клієнту в повному обсязі безпосередньо перед початком надання клієнту правової допомоги, якщо інше не обумовлене окремою додатковою угодою (додатковими угодами) до цього договору, тощо.

25.07.2025 між адвокатом Лавчи Яною Дмитрівною (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ерсохєм» (клієнт) підписано завдання клієнта №1, відповідно до якого сторони погодили наступний перелік правничої допомоги (адвокатських послуг), що надаються адвокатом клієнту відповідно та на умовах договору № 31/01/25 про надання правничої допомоги від 31.01.2025:

- надання правової інформації, консультації роз`яснень з питання стягнення заборгованості з ТзОВ «Целвікс» за договором поставки № 155 від 17.12.2024;

-підготовка та подача позову про стягнення заборгованості та заяви про забезпечення позову;

- підготовка та подача відповіді на відзив (у разі подачі відповідачем відзиву);

- підготовка та подача заяв/клопотань (у разі необхідності), участь в судових засіданнях, представництво в суді першої інстанції.

Як вказано у завданні клієнта №1 від 25.07.2025, вартість вищевказаних послуг є фіксованою і становить 40000,00 грн.

Факт перерахування клієнтом адвокату 40000,00 грн за надану правничу допомогу підтверджується платіжною інструкцією від 29.07.2025 №414.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався своїм правом на подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2337/25 не подав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі N 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі N 902/519/18), у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі N 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі N921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі N910/2170/18, від 10.10.2019 у справі N909/116/19, від 18.03.2021 у справі N910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц, додаткова ухвала ВС від 21.07.2020 справі N915/1654/19, постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі N910/12876/19, постанова ВС від 24.01.2022 у справі N911/2737/17).

Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 N 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18, від 04.06.2019 у справі №9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 26.05.2020 у справі №908/299/18.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, враховуючи обсяг наданих послуг, категорію та складність справи і виконаних адвокатом робіт, час, необхідний адвокату для виконання відповідних робіт (надання послуг), ціну та предмет позову у даній справі, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, а також беручи до уваги поведінку відповідача під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, безпідставне заперечення обставин, які мають значення для справи (заперечення факту поставки товару, заперечення факту існування трудових відносин з ОСОБА_1 тощо), суд дійшов висновку, що в даному випадку 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та пропорційними до предмета спору, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Суд вважає, що саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є достатньо обґрунтованим, фактичним і неминучим в даному випадку.

Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Целвікс" (79024, місто Львів, вулиця Пластова, будинок 10, офіс 411; ідентифікаційний код: 45698251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерсохєм" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д, корпус В; ідентифікаційний код: 42898294) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 31.08.2026

Суддя Петрашко М.М.