Ухвала суду № 139330372, 31.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"31" серпня 2026 р. м. Київ Справа №911/1028/26 (911/2205/26)

Господарський суд Київської області в складі судді Третьякової О.О., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом розпорядника майна ТОВ «Дорогинка-Агро» арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича (18001, м.Черкаси, вул.Шевченка, буд.150, оф.131-27)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорогинка-Агро» (08512, Київська обл., Фастівський р-н, с.Дорогинка, вул. Центральна, буд. 4, прим. 4-10)

2. Агрофірми «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (26512, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с.Наливайка)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди землі

у межах справи №911/1028/26

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорогинка-Агро» (08512, Київська обл., Фастівський р-н, с.Дорогинка, вул. Центральна, буд. 4, прим. 4-10),

установив:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/1028/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорогинка-Агро» (далі - ТОВ «Дорогинка-Агро», боржник) на стадії процедури розпорядження майном боржника. Ухвалою суду від 22.06.2026 у справі №911/1028/26 розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича (свідоцтво №884 від 18.04.2013, адреса для кореспонденції: 18001, м.Черкаси, вул.Шевченка, буд.150, оф.131-27).

23.07.2026 до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від адвоката Крупи Руслана Анатолійовича в якості представника розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича надійшла позовна заява про визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди землі від 06.03.2026 №20260306Дорог2, укладеного між ТОВ «Дорогинка-Агро» як продавцем та Агрофірмою «Хлібороб» у формі ТОВ як покупцем, далі позовна заява. На обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що спірний договір купівлі-продажу права оренди землі від 06.03.2026 №20260306Дорог2 укладений на шкоду боржнику без жодної економічної мети і доцільності, з метою виведення активів боржника для уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами.

Позивачем у цій позовній заяві є розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В. (свідоцтво №884 від 18.04.2013). Проте вказану позовну заяву розпорядник майна боржника Ярмолінський Ю.В. не підписував, а натомість її підписав адвокат Крупа Р.А. в якості представника розпорядника майна боржника.

Перевіривши подану позовну заяву на предмет її відповідності вимогам до позову, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), суд установив, що остання не відповідає вимогам ст.162 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до абз. 3 частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною 2 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини 1 ст.56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК України).

Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші законодавчі акти України (ч.1 ст.3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надалі Закон про адвокатуру).

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.09 2009 у справі № 23-рп/2009 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) роз`яснив, що положення частини першої статті 59 Конституції України „кожен має право на правову допомогу треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.

Адвокатура України недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом (ч.1 ст.2 Закону про адвокатуру).

Відповідно до частини 1 ст.4 Закону про адвокатуру адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що розпорядником майна є арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном;

Відповідно до частин 1 та 2 ст.10 КУзПБ арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу.

Права та обов`язки арбітражного керуючого визначені в ст.12 КУзПБ.

Арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право, серед іншого:

- звертатися до суду у випадках, передбачених цим Кодексом;

- залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами (пункти 1 та 4 частини 1 ст.12 КУзПБ).

Відповідно до частин 1 та 2 ст.13 КУзПБ арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Забороняється будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого. Незалежність арбітражного керуючого забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності та припинення його повноважень.

Процедура розпорядження майном боржника врегульована розділом ІІ КУзПБ, відповідно до частини 1 ст.44 якого під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Частиною 3 ст.44 КУзПБ визначено, що розпорядник майна зобов`язаний, зокрема:

- розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;

- вести реєстр вимог кредиторів;

- повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

- вживати заходів для захисту майна боржника;

- виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону (ч.4 ст.44 КУзПБ).

Відповідно до ч.9 ст.44 КУзПБ розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.

На підставі системного аналізу зазначених норм статей 1, 10, 12, 13 та 44 КУзПБ суд виснує, що у судових процедурах у справі про банкрутство (неплатоспроможність) арбітражний керуючий наділений повноваженнями, які арбітражний керуючий має виконувати особисто як суб`єкт незалежної професійної діяльності і не може передоручати їх виконання іншим особам.

До таких повноважень арбітражного керуючого відноситься, зокрема, подання до господарського суду на підставі ч. 9 ст.44 КУзПБ позову щодо визнання недійсними правочинів.

Здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не виключає право арбітражного керуючого на отримання професійної правничої допомоги та вибір захисника своїх прав, у т.ч. право мати свого представника-адвоката у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Водночас у межах надання правничої допомоги адвокат захищає права, свободи та інтереси арбітражного керуючого як клієнта, але не має права здійснювати замість арбітражного керуючого його професійні функції.

Оскільки подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів належить до професійних повноважень арбітражного керуючого у справі про банкрутство (неплатоспроможність), які не можуть бути передані (передоручені) арбітражним керуючим, то таку позовну заяву в порядку ч. 9 ст.44 КУзПБ до господарського суду має подавати лише сам арбітражний керуючий, а не інша особа за нього.

Натомість позовну заяву у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підписав та подав адвокат Крупа Р.А., а не розпорядник майна боржника Ярмолінський Ю.В., який наділений правом на її підписання.

Відповідно до пункту 1 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Отже, позовну заяву розпорядника майна боржника Ярмолінського Ю.В. потрібно повернути заявнику, оскільки вона підписано особою, яка не має права її підписувати у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Водночас суд зазначає, що відповідно до ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234-236 Господарського процесуального кодексу України, статтями 1, 2, 7, 10, 12, 13 та 44 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ухвалив:

1. Позовну заяву від 22.07.2026 розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича, подану його представником адвокатом Крупою Русланом Анатолійовичем у межах справи про банкрутство №911/1028/26, про визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди землі від 06.03.2026 №20260306Дорог2 (вх.№ суду 11313 від 23.07.2026) повернути заявнику без розгляду відповідно до пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України.

2. Позовна заява та додані до неї документи заявнику не надсилаються поштою у зв`язку з їх поданням через систему «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її складення до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги. Ухвала складена та підписана 31.08.2026.

Суддя О.О. Третьякова