Ухвала суду № 139330208, 31.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/121/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.08.2026 Справа № 908/2066/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви Запорізької міської ради, м. Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/2066/26

за позовом Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕТА-АВТО», (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 94)

про стягнення 599 641,94 грн.

Без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ

26.08.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 02/03.3-20/02560 від 12.08.2026, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 26.08.2026, (вх. № 2366/08-07/26 від 26.08.2026) Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕТА-АВТО», м. Запоріжжя про стягнення 599 641,94 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю), за період з 01.01.2024.2024 по 31.05.2026 включно.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2026 справу № 908/2066/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

26.08.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від Запорізької міської ради, м. Запоріжжя надійшла заява вих. № 02/03.3-20/02559 від 12.08.2026, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 26.08.2026, (вх. № 18567/08-08/26 від 26.08.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, якою позивач на підставі ст., ст. 136-138 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту в межах ціни позову 599 641,94 грн. на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМЕТА-АВТО» (код ЄДРПОУ 37167882), а саме: будівлю пункту технічного обслуговування автомобілів літ. Л загальною площею 26,2 кв.м, будівлю допоміжного блоку літ. М загальною площею 1466,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80512923101, номер об`єкта в РПВН 26386670; майновий комплекс автостоянки № 9 загальною площею 32,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80459223101, номер об`єкта в РПВН 14726258; майновий комплекс автостоянки № 9 площа земельної ділянки 9058 кв.м., реєстраційний номер майна 14726258, номер запису про право власності 1262996, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 94.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.08.2026 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/2066/26 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Як зазначено в заяві про вжиття заходів забезпечення позову підставами для звернення до суду із даною заявою стали наступні обставини:

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 487555799 від 27.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕТА-АВТО» (код ЄДРПОУ 37167882) набуло право власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 94, на підставі договору купівлі-продажу № 2525 від 15.07.2010 та договору купівлі-продажу № 2523 від 15.07.2010, а саме: - Будівля пункту технічного обслуговування автомобілів літ. Л загальною площею 26,2 кв.м, - будівля допоміжного блоку літ. М загальною площею 1466,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80512923101, номер об`єкта в РПВН 26386670; - Майновий комплекс автостоянки № 9 загальною площею 32,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80459223101, номер об`єкта в РПВН 14726258; - Майновий комплекс автостоянки № 9 площа земельної ділянки 9058 кв.м., реєстраційний номер майна 14726258, номер запису про право власності 1262996.

Належне відповідачу на праві власності нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,9582 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 94 з кадастровим номером 2310100000:05:011:0010, цільове призначення земельної ділянки -12.09 для розміщення та експлуатації будівель і споруд іншого наземного транспорту.

Зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:011:0010 належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності.

Згідно листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради № 6048/01/01-07 від 17.06.2026 відповідно до наявної інформаційної бази (договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою) на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:011:0010 по вул. Перемоги, 94 договір оренди землі не значиться.

Відповідно до листа Департаменту фінансової та бюджетної політики ЗМР № 06.1-14/1093 від 08.06.2026 від ТОВ «КОМЕТА-АВТО» за період з 01.01.2024 по 01.05.2026 за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата юридичних осіб» та 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» до бюджету Запорізької міської територіальної громади за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:011:0010 не надходили.

Наведене свідчить про користування ТОВ «КОМЕТА-АВТО» земельною ділянкою комунальної форми власності, площею 0,9582 га, кадастровий номер 2310100000:05:011:0010 без правовстановлюючих документів та без належної оплати, за період часу з 01.01.2024 по 31.05.2026 (включно), що є порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання землі.

В лютому 2024 року Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ТОВ «КОМЕТА-АВТО» доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право користування в сумі 560 014,57 грн., за період з 01.01.2021 по 31.12.2023.

Господарським судом Запорізької області при винесені рішення по справі № 908/456/24 встановлено, що ТОВ «КОМЕТА-АВТО» є власником об`єкта нерухомого майна - майновий комплекс автостоянки № 9 за адресою: м. Запоріжжя вул. Перемоги, 94. Нерухоме майно та автостоянка розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 94, площею 0,9582 га, кадастровий номер: 2310100000:05:011:0010, яка належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності. Між Запорізькою міською радою та ТОВ «КОМЕТА-АВТО» не укладено договір оренди землі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 94. Наведене вище свідчить про безоплатне та безпідставне використання ТОВ «КОМЕТА-АВТО» земельної ділянки комунальної форми власності, площею 0,9582 га, кадастровий номер 2310100000:05:011:0010.

З урахуванням зменшення позовних вимог позивачем, рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.07.2024 по справі № 908/456/24 стягнуто з відповідача на користь позивача 159 220,33 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2021 по 31.12.2023.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 29.07.2024 по справі №908/456/24 набрало законної сили та виконано відповідачем.

Відповідно до витягу із технічної документації із нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 25.01.2024 № НВ-2300010702024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 94, кадастровий номер 2310100000:05:011:0010, загальною площею 0,9582 га становить 7 617 402,54 грн. в цінах 2024 року.

Запорізькою міською радою складено розрахунок, щодо розміру недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою загальною площею 0,9582 га, з кадастровими номерами 2310100000:05:011:0010 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 94, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.01.2024 по 31.05.2026 (включно), а саме: - плата за 2024 рік склала 228 522,08 грн., - плата за 2025 рік склала 255 944,73 грн., - плата за період з 01.01.2026 по 31.05.2026 склала 115 175,13 грн.

Отже, загальний розмір доходу, отриманого від безпідставно набутого майна ТОВ «КОМЕТА-АВТО» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:011:0010 за період з 01.01.2024 по 31.05.2026 (включно) склав 599 641,94 грн.

08.07.2026 Запорізька міська рада звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕТА-АВТО» з вимогою вих. № 01/02-11/1381 від 08.07.2026, в якій просила погасити заборгованість за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:011:0010 за період з 01.01.2024 по 31.05.2026 (включно) без правовстановлюючих документів в розмірі 599 641,94 грн.

Проте, відповідачем вимога залишена без відповіді та задоволення, заборгованість за безпідставне користування спірною земельною ділянкою не погашена.

Вказані обставини свідчать про те, що набувши право власності на нерухоме майно відповідач, не виконував свій обов`язок як фактичний користувач земельної ділянки.

Отже, позивач вважає, що пред`явлення Запорізькою міською радою до суду позову про стягнення заборгованості за безпідставне користування спірною земельною ділянкою, без його забезпечення, дозволить ТОВ «КОМЕТА-АВТО» вчинити дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що в подальшому унеможливить або суттєво ускладнить виконання судового рішення.

З огляду на всі зазначені обставини, накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «КОМЕТА-АВТО», на думку позивача, є необхідним, оскільки Товариство має заборгованість перед місцевим бюджетом територіальної громади міста Запоріжжя та в добровільному порядку, після направлення претензії, не здійснює намірів щодо її сплати.

Таким чином, позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, а саме: будівлю пункту технічного обслуговування автомобілів літ. Л загальною площею 26,2 кв.м, будівлю допоміжного блоку літ. М загальною площею 1466,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80512923101, номер об`єкта в РПВН 26386670; майновий комплекс автостоянки № 9 загальною площею 32,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80459223101, номер об`єкта в РПВН 14726258; майновий комплекс автостоянки № 9 площа земельної ділянки 9058 кв.м., реєстраційний номер майна 14726258, номер запису про право власності 1262996, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 94.

В договорі купівлі-продажу нерухомого майна № 2525 від 15.07.2010, укладеного між ТОВ «ТЕХНОЦЕНТР «НАВІГАТОР» та ТОВ «КОМЕТА-АВТО», в пунктах 1.2. та 1.3. статті 1 «Предмет договору» сторони визначили, що вартість об`єкту в цілому (ціна договору) становить 574 000 грн. в тому числі ПДВ. Відповідно до відомостей викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 26571582 виданого Орендним підприємством Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації 01.07.2010 балансова вартість нерухомого майна становить 574 000 грн.

В договорі купівлі-продажу нерухомого майна № 2523 від 15.07.2010, укладеного між ТОВ «ТЕХНОЦЕНТР «НАВІГАТОР» та ТОВ «КОМЕТА-АВТО», в пунктах 1.2. та 1.3. статті 1 «Предмет договору» сторони визначили, що вартість об`єкту в цілому (ціна договору) становить 700 000 грн. в тому числі ПДВ. Відповідно до відомостей викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 26571534 виданого Орендним підприємством Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації 01.07.2010 балансова вартість нерухомого майна становить 700 000 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач наполягає, що накладення арешту на вказані об`єкти в межах суми позовних вимог є достатнім та мінімально необхідним заходом, який гарантує виконання майбутнього судового рішення, не перешкоджаючи при цьому господарській діяльності відповідача.

Такий захід не позбавляє відповідача права користування майном, а лише обмежує право на його відчуження на період розгляду справи.

Позивач стверджує, що не накладення арешту на вказані об`єкт, які належить ТОВ «КОМЕТА-АВТО», може призвести до передачі його в іпотеку пов`язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов`язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.

Місто Запоріжжя є прифронтовим обласним центром, територія якого згідно з Наказами Мінреінтеграції включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, яке щоденно потерпає від збройної агресії РФ.

Несплата відповідачем коштів за безпідставне користування земельною ділянкою громади безпосередньо впливає на наповнення місцевого бюджету, з якого здійснюється фінансування критично важливих потреб, таких як: виділення коштів на потреби підрозділів ТрО та ЗСУ, що захищають місто на Запорізькому напрямку; облаштування та утримання укриттів, систем оповіщення та ліквідація наслідків регулярних ракетних обстрілів житлового сектору; забезпечення функціонування комунальних закладів в умовах надзвичайного стану.

Заборгованість відповідача у розмірі 599 641,94 грн. є суттєвою для бюджету територіальної громади в умовах воєнного стану. Ризик невиконання судового рішення через відсутність заходів забезпечення позову завдасть шкоди не лише майновим інтересам міської ради, а й публічним інтересам мешканців прифронтового міста, оскільки ці кошти мають бути спрямовані на захист та життєдіяльність міста Запоріжжя.

Враховуючи вищевикладене, позивач наполягає, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі призведе до порушення балансу між приватним інтересом відповідача та фундаментальним публічним інтересом прифронтової громади.

Розглянувши заяву Запорізької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, додані до неї матеріали у їх сукупності, суд вважає подану заяву такою, що підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.

Порядок вжиття судом заходів забезпечення позову врегульований нормами ст. ст. 136, 137, 140, 144 ГПК України.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 137 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 137 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є:

1) існує ризик та ймовірність того, що без вжиття заходів забезпечення позову:

- стане суттєво складніше або неможливо виконати рішення;

- позивач не зможе ефективно захистити, поновити свої порушені або оспорювані права та інтереси, за якими він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) законом передбачені інші підстави.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах констатувала, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (пункти 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 599 641,94 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю), за період з 01.01.2024.2024 по 31.05.2026 включно.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 921/333/23).

В постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 по справі № 908/2382/21 суд дійшов висновку що можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Зокрема у вказаній постанові (справа за аналогічним позовом органів прокуратури Запорізької області) зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «КОМЕТА-АВТО» зареєстроване 30.06.2010, має зареєстрований статутний капітал на рівні 2 000,00 грн.

Оцінюючи обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких позивачем подана відповідна заява, проаналізувавши зв`язок між обраним позивачем заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог щодо забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів учасників справи, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову спроможне унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах вжиття заходів забезпечення позову, щодо яких позивачем подана відповідна заява, є виправданим, оскільки їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача в майбутньому, оскільки відсутність у відповідача ліквідного майна, на яке можливе накладення стягнення в рахунок погашення заборгованості, призведе до невиконання можливого позитивного судового рішення.

Отже, шкода, яка може бути завдана внаслідок не вжиття заходів забезпечення позову, значно більша, ніж ті негативні наслідки для відповідача, які можуть настати внаслідок вжиття цих заходів.

Тобто, забезпечення позову виконує не лише функцію гарантування виконання потенційного позитивного рішення суду на користь позивача, але й превентивну функцію, запобігаючи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, в рамках даного судового провадження без подання нових позовів.

Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Враховуючи викладене, у даному випадку, за висновками суду, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «КОМЕТА-АВТО», направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «КОМЕТА-АВТО», сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді і в разі задоволення позову забезпечить захист прав і законних інтересів позивача.

Отже, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «КОМЕТА-АВТО», є розумним, адекватним та ефективним способом забезпечення позову та відповідають меті вжиття заходів щодо забезпечення позову, якою є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «КОМЕТА-АВТО» межах суми ціни позову.

Керуючись ст., ст. 73, 74, 86, 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМЕТА-АВТО», (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 94, ідентифікаційний код юридичної особи 37167882), а саме: будівлю пункту технічного обслуговування автомобілів літ. Л загальною площею 26,2 кв.м, будівлю допоміжного блоку літ. М загальною площею 1466,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80512923101, номер об`єкта в РПВН 26386670; майновий комплекс автостоянки № 9 загальною площею 32,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 80459223101, номер об`єкта в РПВН 14726258; майновий комплекс автостоянки № 9 площа земельної ділянки 9058 кв.м., реєстраційний номер майна 14726258, номер запису про право власності 1262996, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 94, у межах суми ціни позову 599 641,94 грн. до постановлення у даній справі рішення суду та набрання ним законної сили.

Боржником за даним заходом забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕТА-АВТО», (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 94, ідентифікаційний код юридичної особи 37167882).

Стягувачем за даним заходом забезпечення позову є: Запорізька міська рада, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915).

3. Дана ухвала підлягає обов`язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення та набрання законної сили, а саме з 31.08.2026, виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, є виконавчим документом зі строком пред`явлення до 31.08.2029.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 31.08.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя Н.Г. Зінченко