Ухвала суду № 139329835, 31.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31.08.2026м. ДніпроСправа № 904/5085/26

Суддя Бажанова Ю.А. , розглянувши матеріали

за позовом Консорціум ''Південна інжинірингова компанія'', м. Одеса

до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровської області, м. Дніпро

про стягнення 2 419 569, 60 грн.,-

СУТЬ СПОРУ:

Консорціум ''Південна інжинірингова компанія'' звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровської області на свою користь заборгованість по договору № ІНЖ-Б-2 від 30.05.2023 у розмірі 2 239 752,00 грн., 3 % річних за прострочення оплати вартості виконаних робіт по договору № ІНЖ-Б-2 від 30.05.2023 у розмірі 44 549,59 грн., індекс інфляції (втрати від інфляції) за прострочення оплати вартості виконаних робіт по договору № ІНЖ-Б-2 від 30.05.2023 у розмірі 135 268,01 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позивач зазначає, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 60 000,00 грн.

Позивач просить суд зазначити в резолютивній частині рішення наступне: "Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу з 31.01.2026 до моменту остаточного виконання рішення суду. Нарахування 3% річних необхідно здійснювати за наступною формулою: Сума 3% річних = С х 3 х Д / 365 / 100, де: С - сума основного боргу, Д - кількість днів прострочення."

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору № ІНЖ-Б-2 від 30.05.2023 в частині розрахунку за виконані роботи.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 7 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

В порушення приписів частини 7 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем в позовній заяві не зазначено реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Відповідно до частини 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

В порушення приписів частини 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивачем не додано до позовної заяви документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1, пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 01.01.2023 розмір 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так, предметом позову є майнова вимога за яку останній мав сплатити 29 034,83 грн (2 419 569, 60 * 1,5 % * 0,8).

Позивач, в якості доказів оплати судового збору за подання позовної заяви, додав до позовної заяви квитанцію №718 від 30.01.2026 на суму 26 969,00 грн., та платіжну інструкцію № 152 від 24.08.2026 на суму 2 065, 83 грн.

Разом з цим, відповідно до довідки канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області № 199/26 від 24.08.2026, платіжний документ №718 від 30.01.2026 був використаний у справі № 904/396/26, вх. № 4-328/26 від 02.02.2026, суддя Мілєва І.В.

Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 у справі № 904/396/26 позовну заяву Консорціуму "Південна Інжинірингова компанія" до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області про стягнення 2 247 483,75 грн повернуто заявнику.

Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Не звернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 904/396/26 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття судом квитанції №718 від 30.01.2026 на суму 26 969,00 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №904/5085/26 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 904/396/26.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №904/4585/22.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник / позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 160/554/23.

За таких обставин, прийняття судом квитанції №718 від 30.01.2026 на суму 26 969,00 грн як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі № 904/5085/26 з високою імовірністю буде мати наслідком фактичного безпідставного повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 26 969,00 грн за подання позовної заяви.

Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 26 969,00 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача.

За таких обставин, квитанція №718 від 30.01.2026 на суму 26 969,00 грн не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.

Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 26 969,00 грн.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову

Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В тексті позовної заяви позивач посилається на те, що "на підставі умов договору позивач виконав а Відповідач прийняв робіт з інженерно-консультаційних послуг:

за період з 29.05.2023 по 26.03.2024 виконав роботи на суму 3 406 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання виконаних робіт з інженерно-консультаційних послуг № 1 від 29.03.2024 (на суму виданого авансу);

за період з 30.05.2023 по 31.03.2024 виконав роботи на суму 5 406 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання виконаних робіт з інженерно-консультаційних послуг № 2 від 16.12.2024 (за цим актом належало до отримання 2 000 000,00 грн.);

за період з 30.05.2023 по 31.03.2024 виконав роботи на суму 10 111 091,97 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання виконаних робіт з інженерно-консультаційних послуг № 3 від 02.09.2025 (за цим актом належало до отримання 4 259 400,00 грн.);

за період з 30.05.2023 по 31.03.2024 виконав роботи на суму 11 905 152,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання виконаних робіт з інженерно-консультаційних послуг № 4 від 09.12.2025 (за цим актом належить до отримання 2 239 752,00 грн.).

Разом з тим у додатках до позову, які подані до суду відсутні акти приймання виконаних робіт з інженерно-консультаційних послуг: № 1 від 29.03.2024, № 2 від 16.12.2024, № 3 від 02.09.2025, докази їх оплати, докази часткової оплати № 4 від 09.12.2025.

В тексті позовної заяви позивач посилається на те, що "на підставі умов Договору Позивач виконав а Відповідач прийняв робіт зі здійснення технічного нагляду:

за період з 30.05.2023 по 29.03.2024 виконав роботи на суму 122 098,14 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання Робіт зі здійснення технічного нагляду № 1 від 29.07.2025;

за період з 30.05.2023 по 29.03.2024 виконав роботи на суму 2 227 299,49 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання Робіт зі здійснення технічного нагляду № 2 від 29.07.2025;

за період з 30.05.2023 по 29.03.2024 виконав роботи на суму 38 804,06 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання Робіт зі здійснення технічного нагляду № 3 від 29.07.2025;

за період з 30.05.2023 по 29.03.2024 виконав роботи на суму 445 067,06 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання Робіт зі здійснення технічного нагляду № 4 від 04.08.2025.

Роботи зі здійснення технічного нагляду за актами № 1 від 29.07.2025, № 2 від 29.07.2025, № 3 від 29.07.2025 та № 4 від 04.08.2025 були сплачені відповідачем у повному обсязі."

Разом з тим у додатках до позову, які подані до суду відсутні акти приймання Робіт зі здійснення технічного нагляду: № 1 від 29.07.2025, № 2 від 29.07.2025, № 3 від 29.07.2025, № 4 від 04.08.2025, докази їх оплати.

Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

- надати до суду документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

- надати докази сплати судового збору в розмірі 26 969,00 грн.

- надати належним чином засвідчену копії актів приймання виконаних робіт з інженерно-консультаційних послуг: № 1 від 29.03.2024, № 2 від 16.12.2024, № 3 від 02.09.2025, доказів їх оплати, доказів часткової оплати акту приймання виконаних робіт з інженерно-консультаційних послуг № 4 від 09.12.2025.

- надати належним чином засвідчену копії актів приймання робіт зі здійснення технічного нагляду: № 1 від 29.07.2025, № 2 від 29.07.2025, № 3 від 29.07.2025, № 4 від 04.08.2025, доказів їх оплати.

3. Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А. Бажанова