Рішення № 13932978, 03.02.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2011 р.

Справа № 16/1/5022-18/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом Тернопільського транспортного прокурора, м. Тернопіль, пр. С. Бандери, 6 в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України - Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів.

до відповідача Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області.

За участю представників сторін:

позивача: Тарарук Л.Р. –начальник юридичного сектору відокремленого підрозділу "Тернопільської дирекції залізничних перевезень", довіреність № НЮ-471 від 29.07.2010 року.

відповідача: не з'явився.

прокуратури: Житовецька О.А. –старший помічник прокурора, посвідчення № 62, дійсне до 27.10.2013 року.

Суть справи: Ухвалою суду від 24.01.2011 року розгляд справи було відкладено на 03 лютого 2011 року на 12 год. 50 хв., у відповідності до п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

Тернопільський транспортний прокурор м. Тернопіль, пр. С. Бандери, 6 звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України - Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" вул. Гоголя, 1, м. Львів з позовом до Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод" с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області про cтягнення 3525 грн. 12 коп. боргу, 188 грн. 22 коп. пені.

В судове засідання представник позивача з'явився, подав до матеріалів справи додаткове обґрунтування позовних вимог № 35/ДНЮ від 03.02.2011 року, в якому зазначив, зокрема, що Правилами проведення розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими Наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованим у Мінюсті України 24.11.2000 р. за № 862/5083 визначено, що розрахунки за перевезення вантажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюється на підставі договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. У додатковому обґрунтуванні зазначено також, що 13 січня 2010 року між Залізницею та ДП "Ковалівський спиртовий завод" укладено договір № 4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, умовами якого передбачено, що для проведення розрахунків і обліку сплачених сум Залізниця відкриває для Вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням коду № 7410097, а Вантажовласник в свою чергу зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги. Зважаючи на умови вказаного договору щодо попередньої оплати за надані залізницею послуги та договорів про подачу та забирання вантажів Платник зобов'язаний внести на особовий рахунок авансовий платіж до 10 числа поточного місяця, який на підставі накопичувальних карток стягуються товарною конторою. Також представником позивача додано до матеріалів справи копію поштової квитанції від 02.06.2009 року та копію реєстру відправленої кореспонденції в якості доказів направлення відповідачу додаткового погодження до договору № 313 від 13.08.2008 року супровідним листом № 118/232 від 27.05.2009 року, а також Особовий рахунок клієнта - Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод".

В судовому засіданні 03.02.2011 року судом оглянуто оригінал поштової квитанції про відправлення рекомендованої кореспонденції 02.06.2009 року (по списку) та встановлено, що належним чином засвідчена копія квитанції, яка знаходиться в матеріалах справи, відповідає оригіналу.

Представник прокуратури в судове засідання з'явився, подав письмове клопотання , в якому просить суд провадження у справі в частині стягнення з відповідача 188 грн. 22 коп. пені припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а в частині стягнення 3525 грн. 12 коп. боргу позовні вимоги підтримує. Дане клопотання представника прокуратури підтримане представником позивача, про що зазначено ним у клопотанні.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні господарського суду. Також судом було своєчасно надіслано ухвалу від 24.01.2011 року про відкладення розгляду справи на 03.02.2011 року, що підтверджується повідомленням №4832200004078 про вручення відповідачу 26.01.2011 року поштового відправлення від 25.01.2011 року.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача та представнику прокуратури роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки згідно ст.ст.20,22,29,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представник позивача та представника прокуратури.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача та представника прокуратури, суд встановив, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

08 квітня 2008 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця", в подальшому - “Залізниця”, в особі начальника Тернопільської дирекції залізничних перевезень –заступника начальника Львівської залізниці Гавури М.Й., який діяв на підставі довіреності № НЮ-85 від 01.01.2008 року та Положення, з однієї сторони, та Державним підприємством "Ковалівський спиртовий завод", в подальшому - “Користувач”, в особі директора Черемшинської Л.Р., з іншої сторони, було укладено договір про подачу та забирання вагонів № 149.

В п. 1 вказаного договору зазначається, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить "Залізниці" та примикає до станції Пишківці Львіської залізниці через стрілку № 2 і обслуговується локомотивом залізниці, Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено на відстані - м від стрілки примикання.

У відповідності до п. 3 договору у межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами "Користувача" зайнято ділянку землі площею 530 кв. м.

Згідно п. 6 договору вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження; здача вагонів провадиться на колії; загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, не більше 4 одиниць.

Як визначається в п. 14.3 п. 14 договору "Користувач" сплачує "Залізниці" плату з врахуванням діючого коефіцієнта на момент оплати:

-за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення плата утримується згідно Тарифного керівництва № 1 розділ 2 параграф 9 щомісячно до 10 числа поточного місяця.

У відповідності до п. 14.5 договору збори і плати вносяться: нараховуються товарною конторою станції і утримуються з коду підприємства через ТехПД.

Згідно п. 20 договору цей договір укладається терміном на 5 років з 01.04.2008 р. до 01.04.2013 року включно.

Між сторонами укладено додаткове погодження до договору № 149 від 08.04.2008 року, згідно якого п. 14 договору викладено в іншій редакції, зокрема:

- п. 14.3. За складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення –згідно калькуляції Управління залізниці і утримується щомісячно до 10 числа поточного місяця.

У вказаному додатковому погодженні зазначається, що воно являється невід'ємною частиною до договору і вступає в силу з 01.05.2009 року.

13 серпня 2008 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця", в подальшому - “Залізниця”, в особі начальника Тернопільської дирекції залізничних перевезень –заступника начальника Львівської залізниці Гавури М.Й., який діяв на підставі довіреності № НЮ-85 від 01.01.2008 року та Положення, з однієї сторони, та Державним підприємством "Ковалівський спиртовий завод", в подальшому - “Користувач”, в особі директора Пиндюра С.П., з іншої сторони, було укладено договір про подачу та забирання вагонів № 313.

В п. 1 вказаного договору зазначається, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить "Залізниці" та примикає до станції Бучач Львіської залізниці через стрілку № 9 і обслуговується локомотивом залізниці, Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено на відстані - м від стрілки примикання (станційна колія).

У відповідності до п. 3 договору у межах смуги відведення залізниці під'їзною колією і спорудами "Користувача" зайнято ділянку землі площею 500 кв. м.

Згідно п. 6 договору вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Здача вагонів провадиться на фронті. Загальна кількість вагонів, яка передаються на під'їзну колію однією групою, не більше 2 одиниць.

Як визначається в п. 14.3 п. 14 договору "Користувач" сплачує "Залізниці" плату з врахуванням діючого коефіцієнта на момент оплати:

- за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення плата утримується згідно тарифного керівництва № 1 розділ 2 параграф 9 щомісячно до 10 числа поточного місяця.

У відповідності до п. 14.5 договору збори і плати вносяться: нараховуються товарною конторою станції і утримуються з коду підприємства через ТехПД.

Згідно п. 20 договору цей договір укладається терміном на 5 років з 01.10.2008 р. до 01.10.2013 року включно.

Між сторонами укладено додаткове погодження до договору № 313 від 13.08.2008 року, згідно якого п. 14 договору викладено в іншій редакції, зокрема:

- п. 14.3. За складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення –згідно калькуляції Управління залізниці і утримується щомісячно до 10 числа поточного місяця.

У вказаному додатковому погодженні зазначається, що воно являється невід'ємною частиною до договору і вступає в силу з 01.05.2009 року.

Згідно з калькуляцією витрат 1 м кв. смуги відведення (1 місяць), затвердженої Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівської залізниці" Державної адміністрації залізничного транспорту 12 травня 2009 року плата за утримання 1 м. кв. площі смуги відведення за 1 місяць становить 0,58 грн. ( в т. ч. ПДВ).

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідно до умов договорів про подачу та забирання вагонів № 149 від 08.04.2008 р. та № 313 від 13.08.2008 р., із наступними змінами, Державне підприємство "Ковалівський спиртовий завод" зобов'язалось з 01.05.2009 р. щомісячно до 10 числа поточного місяця вносити щомісячно залізниці плату за примикання під'їзної колії у межах смуги відведення по станції Пишківці суму 305 грн. 28 коп. (разом з ПДВ), а по станції Бучач –288 грн. (в т. ч. ПДВ).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання, передбачені умовами зазначених договорів про подачу та забирання вагонів, належним чином.

Як встановлено судом в ході судового розгляду справи, відповідач свій обов’язок по оплаті за примикання під'їзної колії у межах смуги відведення по станції Пишківці за договором № 149 від 08.04.2008 р. та по станції Бучач за договором № 313 від 13.08.2008 року належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість:

- по договору № 149 від 08.04.2008 р. за серпень-листопад 2010 року у розмірі 1221 грн. 12 коп.

- по договору № 313 від 13.08.2008 р. за квітень-листопад 2010 року у розмірі 2304 грн.

Всього заборгованість відповідача становить 3 525 грн. 12 коп.

02.07.2010 року позивачем по справі направлено Державному підприємству “Ковалівський спиртовий завод” –відповідачу по справі, претензію № 25/07-ДНЮ від 01.07.2010 року з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання за договором № 313 про подачу та забирання вагонів від 13.08.2008 р. та в 10-денний строк сплатити суму боргу (оригінал поштової квитанції № 1603 від 02.08.2010 року знаходиться в матеріалах справи).

26.11.2010 року позивачем по справі направлено Державному підприємству “Ковалівський спиртовий завод” –відповідачу по справі, претензію № 39/11-ДНЮ від 25.11.2010 року з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання за договором № 313 про подачу та забирання вагонів від 13.08.2008 р. та в 10-денний строк сплатити суму боргу (оригінал поштової квитанції № 5122 від 26.11.2010 року знаходиться в матеріалах справи).

Вказані претензії відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На день слухання справи відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до п. 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року в редакції від 25.12.2002 року, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюються договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року з наступними внесеними змінами передбачено, що розрахунки за перевезення вантажу між залізницею і відправником здійснюється на підставі договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

13 січня 2010 року між Тернопільською дирекцією залізничних перевезень Львівської залізниці, надалі "Залізниця", в особі начальника дирекції –заступника начальника залізниці Гавури М.Й., який діє на підставі доручення № НЮ-85 від 01.01.2009 року та відправник, одержувач, експедитор, далі "Вантажовласник", в особі директора ДП "Ковалівський спиртовий завод" Черемшинської Л.Р., укладено договір № 4 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. (належним чином засвідчена копія договору знаходиться в матеріалах справи).

Згідно п. 1.1 розділу 1 договору, предметом цього договору є надання "Залізницею" "Вантажовласнику" послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

У відповідності до п. 2.3 договору "Залізниця" зобов'язується здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з "Ванитажовласником" за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати "Вантажовласнику" відповідні розрахункові документи через станцію Пишківці Львівської залізниці. Для проведення розрахунків та обліку сплачених сум "Залізниця" відкриває для "Вантажовласника особовий рахунок з присвоєнням семизначного коду № 7410097 та чотиризначного коду № 1610".

Пунктом 7.4 розділу 7 договору визначається, що договір укладено сторонами строком на 1 рік. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.

До 01.05.2009 року плата за складування вантажів та примикання під'їзних колій у смузі відведення встановлювалась розділом 2 параграфом 9 Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 15.11.1999 року № 551.

26 березня 2009 року Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, який набрав чинності з 01.05.2009 року та у відповідності до якого наказ № 551 від 15.11.1999 року втратив чинність.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати за примикання під'їзної колії у межах смуги відведення за договорами № 149 від 08.04.2008 р. та № 313 від 13.08.2008 р. відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3525 грн. 12 коп. боргу .

В судовому засіданні 03.02.2010 року представником прокуратури подано письмове клопотання від 03.02.2011 року про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 188 грн. 22 коп. пені на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Дане клопотання представника прокуратури підтримане представником позивача, про що зазначено ним у клопотанні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд вважає, що клопотання представника прокуратури, підтримане представником позивача про відмову від стягнення з відповідача 188 грн. 22 коп. пені подане у відповідності до ст. 22 ГПК України, дії представника прокуратури та представника позивача по відмові від стягнення з відповідача 188 грн. 22 коп. пені не порушують прав і охоронюваних законом інтересів відповідача, не суперечать законодавству, а тому така відмова приймається судом.

А, відтак, суд вважає, що в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 188 грн. 22 коп. пені провадження в справі слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються частково на суму 3525 грн. 12 коп. боргу, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не суперечать чинному законодавству.

У відповідності до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно технічне забезпечення покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.43,49, 80 ч. 1 п. 4, 82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод", с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області ідентифікаційний код 00375059, на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів, ідентифікаційний код 01059900 –3525 грн. 12 коп. боргу.

Видати наказ.

3. Стягнути з Державного підприємства "Ковалівський спиртовий завод", с. Ковалівка, Монастириського району, Тернопільської області ідентифікаційний код 00375059:

- 96 грн. 82 коп. - державного мита в доход Державного бюджету України;

- 224 грн. 03 коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на рахунок номер 31210264700002, Державний бюджет м. Тернопіль 22050003, Код ЗКПО 23588119, МФО банк одержувача 838012 ГУДК у Тернопільській області.

Видати накази.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення 188 грн. 22 коп. пені провадження у справі припинити.

5.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 09 лютого 2010 року.

Суддя С.О. Хома