Рішення № 139329543, 31.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 серпня 2026 року Справа № 903/575/26

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М. розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до відповідача: Опорного закладу освіти "Ратнівський ліцей №1 імені Героя України Едуарда Камардіна Ратнівської селищної ради"

про стягнення 7 187,62 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Опорного закладу освіти "Ратнівський ліцей №1 імені Героя України Едуарда Камардіна Ратнівської селищної ради" про стягнення 7 187,62 грн. заборгованості в т.ч. 4 775,30 грн. основного боргу, 1 715,45 грн. пені, 171,52 грн. 3% річних та 525,35 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань згідно договору №02-7250/24-БО-Т постачання природного газу від 30.10.2024 в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R068117039696 та вручено за довіреністю - 30.06.2026, однак правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» Нафтогаз Трейдинг» (позивач/постачальник) та Опорним закладом освіти «Ратнівський ліцей №1 імені Героя України Едуарда Камардіна Ратнівської селищної ради» (відповідач/споживач) укладено договір постачання природного газу від 30.10.2024 №02-7250/24-БО-Т. (а.с.10-15)

Відповідно до пункту 1.1 договору сторони погодили, що постачальник зобов`язався поставити споживачу природній газ за ДК 021:2015 код 092120000-6 «Газове паливо» (природній газ),а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах договору.

Згідно пункту 2.1 договору постачальник зобов`язався передати споживачу на умовах договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу з жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно), в кількості 2,50000 тис. куб. метрів (дві тисячі п`ятсот куб, м). в тому числі по місяцях (далі також розрахункові періоди) (тис. куб, м.):

Розрахунковий періодЗамовлений обсяг.тис.куб.м.жовтень 20240,30000Листопад 20241,00000Грудень 20241,20000Всього2,50000

Відповідно дл п. 3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі, Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до пункту 4.1 договору визначено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 209, ціна природного газу за 1000 куб. мз ПДВ - 16 390,00 гри: крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПІДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом -- 136,576 грн, крім того ПДВ 2097 - 27,315 грн, всього з ПІДВ 163,39 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

У п. 4.3 договору зазначено, що загальна вартість даного договору на дату укладання становить 34 487,28 грн, крім того ПДВ - 6 397.45 грн, разом з ПДВ 41 384,73 грн.

Згідно п. 5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу: - остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного разі за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70%, грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У відсутності акта приймання-передачі, «фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 даного договору.

Відповідно до п. 5.3 договору сторони визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 даного договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються, як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100 вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Згідно п. 5.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: І) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2 )у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.

Відповідно до п.п. 3.5.4 договору у випадку неповернення відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними споживача та даними остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 договору.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або з строків оплати за пунктом 8.4 даного договору, споживач зобов`язався сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України,що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

11.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія» Нафтогаз Трейдинг» (позивач/постачальник) та Опорним закладом освіти «Ратнівський ліцей №1 імені Героя України Едуарда Камардіна Ратнівської селищної ради» (відповідач/споживач) укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання природного газу від 30.10.2024 за №02-7250/24-БО-Т, пункту 2.1 договору викладено у наступній редакції, а саме:

- постачальник зобов`язався передати споживачу на умовах договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу з жовтня 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно), в кількості 2,45305 тис. куб. метрів (дві тисячі п`ятсот куб, м). в тому числі по місяцях (далі також розрахункові періоди) (тис. куб, м.):

Розрахунковий періодЗамовлений обсяг.тис.куб.м.жовтень 20240Листопад 20241,08229Грудень 20241,37076Всього2,45305Та у пункті 4.3 договору викладено у наступній редакції: загальна вартість даного договору на дату укладання становить 33 839,58 грн, крім того ПДВ 6767,92 грн, разом з ПДВ 40 607,50 грн. (а.с. 15)

Судом встановлено, що на виконання умов договору протягом листопада-грудня 2024 позивач передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 40 607,50грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 12.12.2024 та 13.01.2025 (а.с.16-17).

Однак, за поставлений газ відповідач здійснив часткову оплату на суму 35 832,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 18-20)

Отже, станом на подачу позову до суду у відповідача наявний борг в сумі 4 775,30 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Виходячи з укладеного між сторонами договору, а також враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Цивільного кодексу України та укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами частин 1, 2 статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем належним чином та у повному обсязі були виконані взяті на себе зобов`язання відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором.

На день розгляду спору заборгованість відповідача за спожитий природний газ становить у розмірі 4 775,30 грн. не погашена, підтверджена матеріалами справи та є підставною, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення в повному обсязі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Щодо заявлених до стягнення 1 715,45 грн. пені та 171,52 грн. 3% річних за період 18.02.2025 по 30.04.2026 і 525,35 грн. інфляційних втрат за період 01.03.2025 по 30.04.2026, судом враховано наступне.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст.ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У постанові Великої палати Верховного суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 викладено правову позицію, згідно з якою чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою ст. 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або з строків оплати за пунктом 8.4 даного договору, споживач зобов`язався сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України,що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені за період з 18.02.2025 по 30.04.2026 на суму боргу складає 1 715,45 грн, перевірено господарським судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача, умовам договору та вимогам чинного законодавства, і є арифметично правильним.

Крім того, враховуючи те, що строк повернення коштів за непоставлений природний газ настав, а доказів в повному обсязі оплати за товару станом на день розгляду справи відповідачем не надано, позивачем на підставі на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні втрати за період з 01.03.2025 по 30.04.2026 у розмірі 525,35 грн та 3% річних 171,52 грн, розраховані за період з 18.02.2025 по 30.04.2026.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, три проценти річних від суми заборгованості, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат, судом установлено, що він є арифметично правильним, а відтак позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню повністю.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Опорного закладу освіти "Ратнівський ліцей №1 імені Героя України Едуарда Камардіна Ратнівської селищної ради" (44101, Ковельський р-н, Волинська обл., селище Ратне, вул. Центральна, буд. 50, код ЄДРПОУ 21747967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 7 187,62 грн. заборгованості в т.ч. 4775,30 грн. основного боргу, 1 715,45 грн. пені, 171,52 грн. 3% річних та 525,35 грн. інфляційних втрат, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дем`як В.М. з 13.08.2026, рішення складено та підписано 31.08.2026

Суддя В. М. Дем`як